Конкретизація освіти
Конкретизація не стосується загальної мети і терміни її досягнення (формування загальноєвропейського простору вищої освіти до 2010 р). Вона відбиває досягнутий прогрес у просуванні до неї.
Додаток до диплома
За першої мети – Додаток до диплома – вирішено, що він повинен видаватися кожному випускнику безкоштовно на одному з широко поширених в Європі мов, а також досягнуто розуміння важливо-сті неухильного дотримання всіма учасниками Болонського процесу Лісабонської конвенції з визнання документів про вищу освіту 1997 і приєднання до неї тих, хто цього ще не зробив.
Росія ратифікувала Лісабонську конвенцію вже кілька років тому, хоча і не зробила поки всіх можливих кроків щодо її реалізації. Зокрема, у нас поки не розведені скільки-небудь чітко поняття академічної кваліфікації і професійної кваліфікації. Відповідно до зазначеної конвенції академічної кваліфікацією називається документ, що видається після закінчення вищого навчального закладу, а не запис в цьому документі, як звикли ми. Наша запис говорить, скоріше, про професійну кваліфікацію, яка може бути, а може і відсутні в документі, що видається навчальним закладом. В останньому випадку документ про професійну кваліфікацію у разі потреби видається відповідним професійним співтовариством (як правило, після отримання здобувачем такої кваліфікації деякого досвіду роботи після закінчення теоретичного навчання).
Видається, що повне усвідомлення різниці між мовою як явищем культури (фундаментальної цінності будь-якої національної культури) і мовою як засобом спілкування (як посередника) дозволить вийти на правильне рішення. Його, як видається, підказує світ економічних благ, серед яких чітко розрізняються блага як такі, і благапосреднікі, гроші. Чим менше різноманітність таких благ-посередників, тим простіше, економічніше відбувається рух усіх інших благ. Європа пройшла колись період біметалізму в грошах, коли одночасно і золото, і срібло виконували функції грошей. Вже в наш час велика частина Європи перейшла на єдину валюту – євро. По всій видимості, аналогічний процес буде спостерігатися і у сфері вищої освіти на загальноєвропейському і світовому рівнях.
При цьому необхідно віддавати повний звіт у тому, що мова-посередник у такому випадку неминуче буде все більш відходити від “батьківського мови” як цінності конкретної національної культури, в чомусь збіднюватися, навіть примітизувалася. У Росії ми це могли спостерігати на прикладі російської мови в період “пізнього соціалізму”. У світовому масштабі, повідомимо, аналогічна доля чекає в осяжному майбутньому англійську мову. Це аж ніяк не передбачає відомості вивчення іноземних мов тільки до вивчення мови-посередника. Навпаки, чітке розрізнення мови як явища культури і, отже, як однієї з основних цілей освіти (переважно загального, орієнтованого на людське спілкування людей), і мови як засобу освіти (переважно професійного, утилітарного) дозволяє вибудовувати набагато ефективніші стратегії вивчення декількох (по – видимому, не менше двох) іноземних мов (напевно, головним чином в середній освіті).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)