Home ⇒ 👍Література ⇒ СПІВАНКА ПРО МІСЯЦІ – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей
СПІВАНКА ПРО МІСЯЦІ – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей
Ой місяць січень кличе мороза,
Морозить лиця, щипає носа.
А місяць лютий вітрами дує,
На водах з льоду мости будує.
Березень-місяць льоди поломить,
Весняну пісню річка задзвонить.
Квітами квітень всіх привітає,
Усі садочки порозквітає.
Гей, травень прийде у дні чудові,
Простелить всюди трави шовкові.
А місяці червень луги покосить,
Червоним соком ягідки зросить.
А місяць липень гарячим літом
Обсипле липи пахучим цвітом.
А місяць серпень серпом задзвонить,
Достиглий колос додолу склонить.
Вересень-місяць добре газдує,
Овоч смачненький дітям дарує.
А місяць жовтень мряку розсіє,
В лісах, в садочках лист пожовтіє.
А листопад той жалю не має,
З дерев останнє листя зриває.
А місяць грудень на радість людям –
Сніжком присипле замерзле груддя…
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- МАЛЕНЬКА ЛЕСЯ – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей Маленька, чемненька Леся Приходить до мене в гостину, Співає, гуляє, сміється, Щебече, мов птах, без упину. Які співанки вона знає, Які вміє вірші-перлини, Бо старша сестра любій Лесі Книжки все читає щоднини. І хоч іще Леся дитинка, Шість років їй тільки минає, Та те, що вона українка, Віддавна і добре вже знає. Вже чула про […]...
- ДІТИ І ПТАШАТА – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей Вже до нас прийшла зима, Ніде й квіточки нема. Ой зима, ой зима. Ніде й квіточки нема. На зелений моріжок Вже біленький впав сніжок. Ой сніжок, ой сніжок, Вже біленький впав сніжок. То не квіти у садках, Висне іній на гілках. Ой в садках, ой в садках Висне іній на гілках. По доріжках, по стежках […]...
- ГОЛОСНІ ЗВУКИ – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей О-о-о – Яєчко одно Знесла курочка чорненька. Знайшла дівчинка одненька О-о-о – Яєчко одно. А-а-а, А яблучка два, Два яблучка червоненькі Несе донечка для неньки, А-а-а – Аж яблучка два. И-и-и, А хлопчики три В калабаню упали І всі разом кричали – И-и-и – Тих хлопчиків три. І-і-і – Лошачки малі, Є у них чотири […]...
- ГОСТИННА ХАТКА – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей Тесляре, тесляре, збудуй мені хижку В зеленім садочку, в квітучім затишку. Змуруй мені, муляре, піч та й рівненько, Щоб в хаті зимою було всім тепленько. Ти справ мені, столяре, двері й віконця, Поріг від дороги, а вікна до сонця. А ти мені, скляре, встав скло ясне в рамку, Аби мені сонце світило від ранку. Ковалю, […]...
- РОЗМОВА ЗІРКИ З МІСЯЦЕМ – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей Ой місяцю, місяченьку, срібнолиций стороженьку, Що сторожиш ти? Я сторожу в тиху нічку гай і поле, луг і річку І сільські хати. Ой місяцю, місяченьку, срібнолиций стороженьку, Хто є в тих хатах? Там сплять діти в постілочках, сон цілує їх по очках Водить мрії в снах. Ой місяцю, місяченьку, срібнолиций стороженьку, Про що мрії ті? […]...
- РОЗМОВА ПРО СОНЦЕ – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей (з Йозефа Кожішека) Дитина: – Скажи мені, мати, Де йде сонце спати? Мати: – За високу гору, В золоту комору. Дитина: – А хто йому стелить На білій постелі? Мати: – Зіронька вечірня, Гарна, як царівна. Дитина: – Хто ж його колише Усе тихше й тихше? Мати: – Соловей піснями, Тиха нічка снами. Дитина: – […]...
- БЕРЕЗЕНЬ – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей Все раніше ясне сонце На свій шлях виходить, Все тепліше по віконцях Проміннячком водить. Щораз довше огріває Замерзлу земельку – Всміхається, обіцяє Пору веселеньку. Всміхається приязненько, Що вже минув лютий, Що приходить березенько Річечку розкути. Розкувати річку з льоду, Сніги розтопити, Сонячнії бережечки Квітами встелити. Насипати зілля-рясту В садочку, в леваді – Приходь, приходь, березеньку, […]...
- ПРИЙШЛА ОСІНЬ – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ Прийшла осінь люба, Мила дітям на потіху. Груші всі позолотила У годину тиху. 1 Галузка – гілка, гілочка. 2 Ярок, яр – глибока довга западина. Ще червону фарбу мала Осінь-мальовничка, Яблучка помалювала На обидва личка. Як на сливи позирала, Знала, що робити: Усі сливи завивала В сині оксамити1. І куди лиш не ходила У годину […]...
- ПРО ЩО ДУМАЛА МАРІЙКА – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Діти гралися в піжмурки. Це така гра, коли всі ховаються, а один шукає. Той, хто шукає, мусить знайти всіх. Заховалася маленька синьоока дівчинка Марійка під високою вербою й чекає. Шукає хлопчик Коля. Ось він знайшов Ларису. Скрикнула Лариса, засміялася, вибігла зі схованки. Потім знайшов Коля Петрика. Скрикнув Петрик, засміявся і теж вибіг зі схованки. […]...
- ЛІС – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ Ліс великий і мовчазний. Лише гомонять верховіття дерев, радіють, що бачать сонце. Василь Сухомлинський – Чи не здалося тобі, що автор наділив дерева людськими властивостями? Поясни свою відповідь. – Які слова допомогли тобі почути, як шумлять дерева, зрозуміти їхній настрій? Завдання з авторської скриньки – За назвою вірша “Прийшла осінь” здогадайся, які картини природи намалює […]...
- АВТОРСЬКА СКРИНЬКА. МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА. ЛІС – АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА – І семестр Мета: продовжити ознайомлення учнів з життям і творчістю Марійки Підгірянки, розкриваючи красу і багатство рідного слова за допомогою творів поетеси; розвивати мовлення учнів; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Читайте чітко, весело! ОДУД – Ду-ду-ду. Чі-чі-чі… Де ночуєш ти вночі? – Чі-чі-чі, Ду-ду-ду… Я ночую у саду. […]...
- Марійка Підгірянка – Марійка Омелянівни Ленерт-Домбровська (1881 – 1963) МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА Додаткова біографія Марійка Підгірянка – псевдонім Марії Омелянівни Ленерт-Домбровської, української поетеси, яка народилася 29 березня 1881р. в с. Білі Ослави на Івано-Франківщині в родині лісничого. В 1900р. закінчила вчительську семінарію, потім працювала у школі. Померла 20 травня 1963р., похована у Львові. Друкувати вірші Марійка Підгірянка почала з 1904р. в періодичних […]...
- ПОЕТИЧНА СКРИНЬКА. МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА. ПРИЙШЛА ОСІНЬ – АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА – І семестр Мета: формувати в учнів навички правильного виразного читання віршованого тексту; розширювати уявлення про красу природи восени; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву і фантазію; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА ГІМНАСТИКА – Почнемо наш урок із гімнастики, що допоможе підготувати органи мовлення до роботи протягом уроку. 1. Вправи для очей, губ […]...
- Марійка Підгірянка. Талант відданий дітям 29 березня 1881 року сім’я лісничого Омеляна Ленерта, яка проживала в с. Білі Ослави (тепер Надвірнянського району Івано-Франківської області) раділа народженню первістки,- її нарекли Марією (всього Ленерти благословили в світ 5 дочок і одного сина). Зростала Марія на Гуцульщині, оповитій таїною легенд, запам’ятовувала мамині пісні та казки, коломийки та приказки, які чула від земляків. Незаможному […]...
- ВЕЧІР ІДЕ – Марійка Підгірянка – Пейзаж – ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ Сонце спить давно вже За білою горою, А вечір зорі ниже Ниткою золотою. Мороз ходить по дворі, На льоду іскри креше, На снігу світить зорі, На вікнах квіти пише. А місяць сіє світло По стінах, по помості1 – Так тихо, так привітно Йде вечір до нас в гості. – Вдумайся у зміст заголовка. Розкажи, як […]...
- МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська (Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська) (1881-1963) МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА Поетичний вінок України веселково прикрашає й розмаїта полонинська квітка Марійки Підгірянки, яка виросла в мальовничому гірському селі Білі Ослави, що на Гуцульщині. Справжнє ім’я поетеси і вчительки – Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська. Село Білі Ослави – колиска поетеси Марійки Підгірянки. Тут засвітилася її зоря на блакитному небі України, над Карпатськими […]...
- МИЛУЄМОСЬ ВЕЧОРОМ. МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА ВЕЧІР ІДЕ – Поетична майстерня – СВІТ ПОЕЗІЇ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Мета: розкрити учням красу і своєрідність поезії Марійки Підгірянки; вчити заглиблюватися в поетичні образи, аналізувати ліричні поезії; розвивати образне мислення, творчу уяву, вміння усвідомлювати особливу красу, виразність, емоційність поетичного слова; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Мляво місяць мерехтить, Мрійник, наш Мартин, не спить. Марно […]...
- ІЗ “ПОВЧАННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА ДІТЯМ” – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Я, недостойний, дідом своїм Ярославом Мудрим і батьком своїм і матір’ю своєю з роду Мономахів був наречений руським іменем Володимир. Сидячи на санях, тобто збираючись уже помирати, звертаюсь до вас з оцим словом. Діти мої або хто інший, слухаючи мою грамотицю, не посмійтеся з неї, а прийміть її до свого серця, і не лінуйтеся, а […]...
- ЖОВКНЕ ЛИСТЯ – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Вкривається багрянцем клен. Він стоїть на узліссі замріяний, ніби сумує, що надійшов жовтень. Іноді тихо вронить вирізьблений свій лист. А налетить вітер і почне безжально зривати осінню красу зажуреного клена, оголить його і гулятиме серед голого гілля. А яка ніжна, золота берізка на тлі синюватих ялинок, зеленавих сосен. Вона опустила свої віти і теж журиться, […]...
- КОЛИСКОВА – СИДІР ВОРОБКЕВИЧ – Українська література – Література для дітей Спи, дитятко, спи! Чуй, як вітер шелестить І як Черемош шумить, То вони співають, Тебе засипляють, Спи, дитятко, спи! Спи, дитятко, спи! Небом сяє вже зоря, З гаю місяць вирина, Все позасипало, Всюди тихо стало, Спи, дитятко, спи! Спи, дитятко, спи! Все заснуло: ліс і бір, Птиці, рибка, всяка звір, Трембіти не чути, Аж мило […]...
- ГРУШКА – ТРУДОВІ ПІСНІ – Українська література – Література для дітей Ой вийду я за ворітонька – Та й на грушку скопаю. Ой вийду я за ворітонька – Та й на грушку заскороджу. Ой вийду я за ворітонька – Сама грушку посаджу. Ой вийду я за ворітонька – Сама грушку піділлю. Ой вийду я за ворітонька – Моя грушка піднялась. Ой вийду я за ворітонька – […]...
- ПІСЕНЬКА – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей У хаті, що, як писанка, Ясніє край села, Живе дівчатко-пісенька – Школярочка мала. …І квіточка розтулиться, Й сопілка десь загра, Коли вона на вулицю Виходить із двора. Така на ній білісінька Сорочечка нова… Іде дівчатко-пісенька, І все у ній співа. І ніжки, наче дзвоники, Лиш бренькають в траві. Підспівують їм коники – Музики лугові. І […]...
- У НАШОМУ САДКУ – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей На великому пустирі, що за парканом дитсадка, раптом стало людно і гомінливо. Звідкись приїхали юнаки і дівчата: покопали ямки, а потім почали садити в них молоді деревця. А навколо походжав високий сухорлявий чоловік, щось наказував, обмацував гілочки і гладив стовбурці дерев, наче то були не рослини, а живі діти. Скоро юнаки і дівчата поїхали і […]...
- КИСЛИЧКА – ОКСАНА ІВАНЕНКО – Українська література – Література для дітей Спочатку їй дуже подобалось, і ніхто не знав, що вона така гірка. Та й сама вона навіть не догадувалась. Повесні вкривались її гілочки легким свіжим листям – кисличка дихала ним щосили – і росла та міцніла. Влітку розросталися вередливі кущі терну, широка папороть, у лісі ставало вогко і темно від густої зелені, і тільки вершечки […]...
- ВЕСНА ІДЕ – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони волохаті, неначе брудні, нависають над землею, а ми поглядаємо на небо, питаємо: – Коли ж ти, сонечко любе, розтопиш весь сніг і сріблясті ручайки полинуть у річки, в яри? Та ось повертаєшся з школи і мружиш очі від яскравого світла. Сонце вже бавиться. Ще […]...
- ЛАСТІВКА – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Вже помалу вечоріло. А може, нам тільки здавалось, що незабаром вечір, бо на заході, закриваючи півнеба, заступила сонце широка чорна хмара. Вона віщувала на ніч дощ або принаймі густий туман. Ми з Олею вийшли з прозорого гаю і помітили, що осінньої пори ліс здається не такий вже густий, навіть коли ще й не падає листя […]...
- ПОКИНУТЕ ГНІЗДО – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Скільки з’явилося нових квіток! Уже відцвіли блакитні проліски, а в кущиках свіжої трави між деревами розцвіли фіолетові фіалки. Білі рухливі дзвоники конвалій висять на тонесеньких ніжках. Пахучі, чудові конвалії. Ще багато різних жовтих, рожевих і синіх квітів. Веселий місяць, цей травень! Збіглися хлопці на вулиці. Куди йти гуляти? Василь каже: – Ходімо в ліс гуляти, […]...
- ПРО БОРОТЬБУ ЮНАКА-КОЖУМ’ЯКИ З ПЕЧЕНІЖИНОМ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей У літо 992 пішов Володимир на хорватів. Коли ж повертався він з хорватської війни, прийшли печеніги на той бік Дніпра від Сули. Володимир виступив проти них і зустрів їх на Трубежі коло броду, де тепер Переяслав. І став Володимир на цій стороні ріки, а печеніги на тій, і не насмілювалися ні наші туди перейти, ні […]...
- ПРО СОНЦЕ – ІЗ КНИГИ “АПОЛЛОНОВА ЛЮТНЯ” – ЛАЗАР БАРАНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Як сонце сходить, слав творіння Боже, Коли по ночі світить день погожий, Отець дня – сонце, місяць – мати ночі, А їй у поміч – зірок ясні очі. Як сонце ясне промені розкине, То геть одступлять світу цього тіні. Живе береться зразу до роботи: Нема без сонця працювать охоти. Небесне сонце дивиться усюди, Хіба в […]...
- СЬОМА ДОЧКА – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Казка Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулась додому аж через місяць. Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною почали говорити, як вони скучили за матір’ю. – Я скучила за тобою, немов маківка за сонячним променем, – сказала перша дочка. – […]...
- ВЕЧІР – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Скотилося сонце з високого неба, За день утомилось – спочить йому треба; Й, прощаючись любо з небосхилом синім, Всю землю залляло рожевим промінням. І вітрові в полі гуляти несила: Згорнув свої вільні, широкії крила. Зелений садочок в прозорую воду Заглядає стиха на пишную вроду, А пташка на вітах калини співає – Своїх пташеняток в гнізді […]...
- МАРИНА ДМИТРІВНА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей У Марини Дмитрівни Стільки всяких справ. Без Марини Дмитрівни Хто б отак прибрав? Хто так гарно ліжечко Ковдрою заслав? Хто старанно віником Скрізь позамітав, Витер пил ганчіркою З столу та з вікна? Все Марина Дмитрівна, Все сама вона! У Марини Дмитрівни П’ятеро дітей Та ще з ранку раннього Тисячі гостей. З кожним поздоровкайся, Зручно посади, […]...
- ІЗ “СЛОВА О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ” – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Ігор рушає в похід; загрозливі віщування О Бояне, соловію часу давнього! Аби ти оці полки ощебетав, скачучи, соловію, помислом по древу, літаючи умом під хмарами; звиваючи славу обаполи часу нашого, біжучи тропою Трояна через поля та гори! Співати було б пісню Ігореві, того [Олега] внуку: “Не буря соколів занесла через поля широкії – галки стадами […]...
- ПРО ЛИПКУ І ЗАЖЕРЛИВУ БАБУ – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ КАЗКИ – Українська література – Література для дітей Жили собі дід та баба. Вони були дуже вбогі. От баба і каже: – Ти б, старий, пішов у ліс та вирубав липку, щоб було чим протопити. – Добре, – каже дід. Узяв сокиру та й пішов у ліс. Приходить він до лісу, вибрав липку. Тільки що замахнувся сокирою, щоб рубати, коли чує – Липка […]...
- ТРИ БРАТИ – ЗАСНОВНИКИ КИЄВА – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Поляни ж жили в ті часи окремо і володарювали родами своїми… І були три брати: один на ймення Кий, а другий – Щек, а третій – Хорив, і сестра їхня – Либідь. Кий сидів на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив – на третій горі, […]...
- ПРО ДІВЧИНКУ МАРИНКУ ТА РУДУ КІШКУ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Є в нас дівчинка Маринка, Зовсім крихітна дитинка. І сестричка Галочка, Галочка-стрибалочка, І руда вусата киця – На малюнок подивіться! Ось Маринка спить у ліжку, А круг ліжка бродить кішка. Кішка спинку Вигинає, На Маринку Поглядає. – Ой, як добре у колисці! А мені немає місця… Я не хочу спать сама, В мене й ліжечка […]...
- ЯЙЦЕ-РАЙЦЕ – ЧАРІВНІ КАЗКИ – Українська література – Література для дітей Колись була птиця Жайворонок царем, а царицею – Миша, і мали вони своє поле. Посіяли на тім полі пшеницю. Як уродила їм та пшениця – давай вони зерном ділитися. От одне зерно зайве було. Миша каже: – Нехай мені буде! – Нехай мені! – каже Жайворонок. Думають вони: що тут робити? Пішли б позиватися, та […]...
- ВОВК І КОЗЛЯТА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей До козиної до хати З лісу стежечка веде. В хаті маму ждуть козлята, А коза із лісу йде. Ясне сонечко заходить, В небі місяць блискотить. До воріт коза підходить, У ворота стукотить: – Відчиніться, відімкніться! Ваша матінка прийшла, Ваша матінка із лісу Молочка вам принесла! Відчиняють їй козлята, З ними вірний пес Рябко. І заходять […]...
- ДОЩ ІЗ КРАПЛІ ПОЧИНАЄТЬСЯ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Все – із доброго чи злого – Починається з малого. Листя виросте з листочка, З нитки витчеться сорочка. З пагінця чи з бруньки – гілка, З гілки – дудочка-сопілка. Хліб – з маленької зернини, Дощ – із чистої краплини. Пагорбок стає горою, А роса стає водою. Навіть річечка-ріка Починається з струмка. День турботою почнеться, Кожен […]...
- КАЗКА ПРО МАЛЕНЬКОГО ПІКА – ОКСАНА ІВАНЕНКО – Українська література – Література для дітей Чижики звили собі гніздо на найвищій гілці найвищої ялини в лісі зовсім не тому, що вони були такі горді і хотіли жити вище від усіх. Навпаки, вони були дуже привітні з усіма пташками, завжди бадьорі, співучі і непосидючі. Просто їм здавалося, що там, нагорі, їм буде і безпечніше, і веселіше, і так взагалі вили гнізда […]...