ВЕЧІР – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей

Скотилося сонце з високого неба,

За день утомилось – спочить йому треба;

Й, прощаючись любо з небосхилом синім,

Всю землю залляло рожевим промінням.

І вітрові в полі гуляти несила:

Згорнув свої вільні, широкії крила.

Зелений садочок в прозорую воду

Заглядає стиха на пишную вроду,

А пташка на вітах калини співає –

Своїх пташеняток в гнізді присипляє.

Аж ось заскрипіли тесові ворота:

Йде матінка з поля – скінчилась робота –

І листя в ряденці несе лопухове –

Смачненьку вечерю голодній корові.

Замекали вівці… От курява встала…

Вже череду з поля сестричка пригнала,

І матінка стала корову доїти,

Щоб було поїть чим маленькії діти.

А в хаті бабуся й собі хазяйнує:

Сім’ї на вечерю кулешик готує.

Від полум’я з печі бабусині лиця

Здаються червоні, як та полуниця.

Стемніло й зробилось так тихо надворі…

На небі зоріють, мов іскорки, зорі…

Заквакали жаби в болоті гурбою…

Легесенька пара знялась над водою,

А в хату біленьку заглядають з плота

Братко – сон хороший й сестриця – дрімота,

Що дітям маленьким усе проти ночі,

Мов медом солодким, заліплюють очі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ВЕЧІР – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей