Home ⇒ 👍Література ⇒ ГОСТИННА ХАТКА – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей
ГОСТИННА ХАТКА – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей
Тесляре, тесляре, збудуй мені хижку
В зеленім садочку, в квітучім затишку.
Змуруй мені, муляре, піч та й рівненько,
Щоб в хаті зимою було всім тепленько.
Ти справ мені, столяре, двері й віконця,
Поріг від дороги, а вікна до сонця.
А ти мені, скляре, встав скло ясне в рамку,
Аби мені сонце світило від ранку.
Ковалю, ковалю, зготов мені ключик,
І сильні завіси, й замочок блискучий.
Я буду раденько замок відмикати,
Щоб ви не минали гостинної хати.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)
Related posts:
- БЕРЕЗЕНЬ – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей Все раніше ясне сонце На свій шлях виходить, Все тепліше по віконцях Проміннячком водить. Щораз довше огріває Замерзлу земельку – Всміхається, обіцяє Пору веселеньку. Всміхається приязненько, Що вже минув лютий, Що приходить березенько Річечку розкути. Розкувати річку з льоду, Сніги розтопити, Сонячнії бережечки Квітами встелити. Насипати зілля-рясту В садочку, в леваді – Приходь, приходь, березеньку, […]...
- РОЗМОВА ПРО СОНЦЕ – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей (з Йозефа Кожішека) Дитина: – Скажи мені, мати, Де йде сонце спати? Мати: – За високу гору, В золоту комору. Дитина: – А хто йому стелить На білій постелі? Мати: – Зіронька вечірня, Гарна, як царівна. Дитина: – Хто ж його колише Усе тихше й тихше? Мати: – Соловей піснями, Тиха нічка снами. Дитина: – […]...
- МАЛЕНЬКА ЛЕСЯ – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей Маленька, чемненька Леся Приходить до мене в гостину, Співає, гуляє, сміється, Щебече, мов птах, без упину. Які співанки вона знає, Які вміє вірші-перлини, Бо старша сестра любій Лесі Книжки все читає щоднини. І хоч іще Леся дитинка, Шість років їй тільки минає, Та те, що вона українка, Віддавна і добре вже знає. Вже чула про […]...
- РОЗМОВА ЗІРКИ З МІСЯЦЕМ – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей Ой місяцю, місяченьку, срібнолиций стороженьку, Що сторожиш ти? Я сторожу в тиху нічку гай і поле, луг і річку І сільські хати. Ой місяцю, місяченьку, срібнолиций стороженьку, Хто є в тих хатах? Там сплять діти в постілочках, сон цілує їх по очках Водить мрії в снах. Ой місяцю, місяченьку, срібнолиций стороженьку, Про що мрії ті? […]...
- ГОЛОСНІ ЗВУКИ – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей О-о-о – Яєчко одно Знесла курочка чорненька. Знайшла дівчинка одненька О-о-о – Яєчко одно. А-а-а, А яблучка два, Два яблучка червоненькі Несе донечка для неньки, А-а-а – Аж яблучка два. И-и-и, А хлопчики три В калабаню упали І всі разом кричали – И-и-и – Тих хлопчиків три. І-і-і – Лошачки малі, Є у них чотири […]...
- НАША ХАТКА – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Назносим каміння, назносимо глини, Збудуємо хатку з дверима у сіни Та зробимо в хатці яснее віконце, Щоб сяло над нами, мов золото, сонце. А з житніх сніпочків нашита покрівля Рівнесенько вкриє те наше будівля. Та бузькові треба гніздечко зробити, Щоб чудно курлюкав, годуючи діти. Та зробимо в хатці низенькі пороги, Щоб нас не минали дідусі […]...
- ДИВНА ХАТКА – Ольга Косач (ОЛЕНА ПЧІЛКА) – Українська література – Література для дітей Як пішов же я в мандрівку – А було воно саме в Петрівку*, – Була на мені шапка-бирка, А за поясом гостра сокирка, Через плече добра торбина, Як у хазяйського сина: Сокирка в пригоді знадобиться, А з торбини хлібом-сіллю живиться. Іду та й іду, Аж стоїть хатка на льоду: Самакнишова**, Стріха цибульова, Млинцем зачинена, Ковбасою […]...
- ЗАЙЧИКОВА ХАТКА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Оселились біля річки Сірий зайчик та лисичка. Зайчик – в хатці луб’яній, А лисичка – в крижаній: Ось постукала в віконця Тепла сонячна весна, І розтанула на сонці Біла хатка крижана. Почала лиса зітхати: – Як я житиму без хати? Зараз зайця прожену Й влізу в хатку луб’яну! Де вже зайчику малому Суперечить хижаку! Довелось […]...
- ПРО СОНЦЕ – ІЗ КНИГИ “АПОЛЛОНОВА ЛЮТНЯ” – ЛАЗАР БАРАНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Як сонце сходить, слав творіння Боже, Коли по ночі світить день погожий, Отець дня – сонце, місяць – мати ночі, А їй у поміч – зірок ясні очі. Як сонце ясне промені розкине, То геть одступлять світу цього тіні. Живе береться зразу до роботи: Нема без сонця працювать охоти. Небесне сонце дивиться усюди, Хіба в […]...
- ПРО ЩО ДУМАЛА МАРІЙКА – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Діти гралися в піжмурки. Це така гра, коли всі ховаються, а один шукає. Той, хто шукає, мусить знайти всіх. Заховалася маленька синьоока дівчинка Марійка під високою вербою й чекає. Шукає хлопчик Коля. Ось він знайшов Ларису. Скрикнула Лариса, засміялася, вибігла зі схованки. Потім знайшов Коля Петрика. Скрикнув Петрик, засміявся і теж вибіг зі схованки. […]...
- АВТОРСЬКА СКРИНЬКА. МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА. ЛІС – АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА – І семестр Мета: продовжити ознайомлення учнів з життям і творчістю Марійки Підгірянки, розкриваючи красу і багатство рідного слова за допомогою творів поетеси; розвивати мовлення учнів; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Читайте чітко, весело! ОДУД – Ду-ду-ду. Чі-чі-чі… Де ночуєш ти вночі? – Чі-чі-чі, Ду-ду-ду… Я ночую у саду. […]...
- Марійка Підгірянка – Марійка Омелянівни Ленерт-Домбровська (1881 – 1963) МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА Додаткова біографія Марійка Підгірянка – псевдонім Марії Омелянівни Ленерт-Домбровської, української поетеси, яка народилася 29 березня 1881р. в с. Білі Ослави на Івано-Франківщині в родині лісничого. В 1900р. закінчила вчительську семінарію, потім працювала у школі. Померла 20 травня 1963р., похована у Львові. Друкувати вірші Марійка Підгірянка почала з 1904р. в періодичних […]...
- ПОЕТИЧНА СКРИНЬКА. МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА. ПРИЙШЛА ОСІНЬ – АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА – І семестр Мета: формувати в учнів навички правильного виразного читання віршованого тексту; розширювати уявлення про красу природи восени; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву і фантазію; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА ГІМНАСТИКА – Почнемо наш урок із гімнастики, що допоможе підготувати органи мовлення до роботи протягом уроку. 1. Вправи для очей, губ […]...
- ВЕЧІР ІДЕ – Марійка Підгірянка – Пейзаж – ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ Сонце спить давно вже За білою горою, А вечір зорі ниже Ниткою золотою. Мороз ходить по дворі, На льоду іскри креше, На снігу світить зорі, На вікнах квіти пише. А місяць сіє світло По стінах, по помості1 – Так тихо, так привітно Йде вечір до нас в гості. – Вдумайся у зміст заголовка. Розкажи, як […]...
- РАННЯ БДЖІЛКА – СТЕПАН ЖУПАНИН – Українська література – Література для дітей На віконце сіла Бджілка-трудівниця, В лагіднім промінні Гріє свої крильця. – Чом така ти рання, Подруго дбайлива? – Бо весна наснилась Тепла, гомінлива. Бо наснилось поле, А у полі – квіти. Як в гарячу пору В улію сидіти? Д зу м-дзу м-дзу м… Ще немає цвіту Ні в саду, ні в полі. Ось для тебе […]...
- ІЗ “ПОВЧАННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА ДІТЯМ” – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Я, недостойний, дідом своїм Ярославом Мудрим і батьком своїм і матір’ю своєю з роду Мономахів був наречений руським іменем Володимир. Сидячи на санях, тобто збираючись уже помирати, звертаюсь до вас з оцим словом. Діти мої або хто інший, слухаючи мою грамотицю, не посмійтеся з неї, а прийміть її до свого серця, і не лінуйтеся, а […]...
- ОБРУЧ – ДМИТРО ПАВЛИЧКО – Українська література – Література для дітей Біжить хлопчик, білий чубчик, мов курча; Підганяє паличкою обруча. За ним сонце, наче мати, – навздогін; Щоб не впав, бува, та не побився він! По долині, по стежині, біля круч Біжить сонце, білий чубчик та обруч! І нема, немає в світі далини, Де спинилися б невтомні бігуни. Ах, обруч! Куди, куди він так жене По […]...
- МИЛУЄМОСЬ ВЕЧОРОМ. МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА ВЕЧІР ІДЕ – Поетична майстерня – СВІТ ПОЕЗІЇ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Мета: розкрити учням красу і своєрідність поезії Марійки Підгірянки; вчити заглиблюватися в поетичні образи, аналізувати ліричні поезії; розвивати образне мислення, творчу уяву, вміння усвідомлювати особливу красу, виразність, емоційність поетичного слова; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Мляво місяць мерехтить, Мрійник, наш Мартин, не спить. Марно […]...
- ПРО ПЕРЕКЛАДАННЯ КНИГ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень, і вночі. І зібрав скорописців багато, і перекладали вони з грецького на слов’янське письмо. Написали книг вони велику силу, ними повчаються віруючі люди і тішаться плодами глибокої мудрості. Начебто один хтось зорав землю, а другий посіяв, а інші жнуть і споживають багату поживу, – так і тут: […]...
- ТО НАШІ ЛЮБІ, ВИСОКІ КАРПАТИ – СИДІР ВОРОБКЕВИЧ – Українська література – Література для дітей Знаєш ті гори, мій друже милий, Що ранком миленьким, Вечором тихеньким Сонце їх у кращає, Сердешно їх любить, До себе голубить, Як мати, все про них дбає? Я тобі скажу, не треба питати: То наші любі, високі Карпати! Знаєш ті гори, мій друже милий, Де в небо ясне, Синє і красне Смереки, сосни зазирають? Білими […]...
- СОРОКИ – ОКСАНА ІВАНЕНКО – Українська література – Література для дітей Що робити Галочці чорненькій, щоб їй не хотілося на уроках розмовляти з Галочкою біленькою? Скільки разів на день їм Олена Пилипівна каже: – Татарська й Хижнякова! Не розмовляйте! – Ну, давай мовчати! – каже Галочка біленька, і вони починають уважно писати: “Наша кішка Мура”. Уважно-уважно кожну літеру виводять. Галочка чорненька навіть язика трошки висуне. Раптом […]...
- ДЕ НАЙКРАЩЕ МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ – ДМИТРО ПАВЛИЧКО – Українська література – Література для дітей Де зелені хмари яворів Заступили неба синій став, На стежині сонце я зустрів, Привітав його і запитав: – Всі народи бачиш ти з висот, Всі долини і гірські шпилі. Де ж найбільший на землі народ? Де ж найкраще місце на землі? Сонце посміхнулося здаля: – Правда, все я бачу з висоти, Всі народи рівні. А […]...
- КЕПТАРИК – ВОЛОДИМИР ЛАДИЖЕЦЬ – Українська література – Література для дітей Шию братові кептарик, Шовком вишиваю. Старший братик мій – дударик – Дуже гарно грає. Ой сопілко калинова! Доки день погасне, Буде братику обнова, Як те сонце, красна. Вишивайся, мій кептарик, Візерунком очі радуй. Старший братик мій – дударик – Ще й найкращий виноградар. Ой сопілко калинова! Доки день погасне, Буде братику обнова, Як те сонце, […]...
- НА ВЕЛИКДЕНЬ, НА СОЛОМІ… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – Українська література – Література для дітей На Великдень, на соломі Против сонця, діти Грались собі крашанками Та й стали хвалитись Обновами. Тому к святкам З лиштвою пошили Сорочечку. А тій стьожку, Тій стрічку купили. Кому шапочку смушеву, Чобітки шкапові, Кому свитку. Одна тілько Сидить без обнови Сиріточка, рученята Сховавши в рукава. – Мені мати куповала. – Мені батько справив. – А […]...
- СОН – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – Українська література – Література для дітей (“У всякого своя доля…” ) Уривок із поеми …Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Тихесенько вітер віє, Степи, лани мріють, Між ярами над ставами Верби зеленіють. Сади рясні похилились, Тополі по волі Стоять собі, мов сторожа, Розмовляють з полем. І все то те, вся країна, Повита красою, Зеленіє, вмивається […]...
- ЗИМНЯ ПІСЕНЬКА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – Українська література – Література для дітей Діти наші, квітоньки, Хлопчики і дівоньки! Нум гуртом співать; Ви тягніть тонесенько, Буду я товстесенько Окселентувать*. “Зимонько-снігурочко, Наша білогрудочко, Не верти хвостом, А труси тихесенько, Рівненько, гладесенько Срібненьким сніжком. Ми повибігаємо, Снігу накачаємо Купу за садком; Бабу здоровенную, Уночі страшенную, Зліпимо гуртом. Зробим очі чорнії, Рот і ніс червонії – Буде як мара. День і […]...
- СПИ, МОЯ МАМО! – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА – Українська література – Література для дітей Спи, моя мамо, спи, моя мила! Постіль тобі я сама постелила: Знаю, прийшла ти з роботи в утомі. Хочу, щоб тихо було в нашім домі: Навіть Мурку не дозволю мурчати, – Котику, вийди із хати! Спи, моя мамо, у тиші всю нічку! Я ж бо догляну маленьку сестричку, Ляжемо з нею і ми по вечері. […]...
- ОЛІВЕЦЬ-МАЛЮВЕЦЬ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Взяла Яся олівець, олівець-малювець. Сіла Яся біля столу, розгорнула папірець. Треба тут намалювати отаку здорову хату! Вікна. Дах. Димар на нім. З димаря – великий дим! Ось травичка. Ось доріжка. Ось дитинка. Ручки. Ніжки. Ротик. Носик. Голова. І волосся – як трава! Ось на небі сяє сонце, довгі промені ясні… А в сторонці, під віконцем, […]...
- БДЖІЛКА І ЗОЗУЛЯ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей “Бджілко! – крикнула зозуля, – Сядь, спочинь зо мною. Любо, мило спочивати В холодку весною! Будем звідси ми дивитись, Як земля радіє, Як горить і сяє сонце, Як садок біліє. Будем слухати з тобою, Як степи співають, Як шумлять широкі ріки, Як вітри гуляють”. “Ой зозуленько ледача, – Бджілка одказала. – Чи не гріх тобі […]...
- ВОВК І КОЗЛЯТА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей До козиної до хати З лісу стежечка веде. В хаті маму ждуть козлята, А коза із лісу йде. Ясне сонечко заходить, В небі місяць блискотить. До воріт коза підходить, У ворота стукотить: – Відчиніться, відімкніться! Ваша матінка прийшла, Ваша матінка із лісу Молочка вам принесла! Відчиняють їй козлята, З ними вірний пес Рябко. І заходять […]...
- ОСЕЛ I ЛЕВ – ІВАН ФРАНКО – Українська література – Література для дітей Був собі Осел. Багато було йому праці у господаря. “Давай, – думає, – втечу у ліс і буду жити на волі! Буду собі пастися в лісі, і хто мені що зробить?” І, не довго думавши, втік від господаря у ліс. Добре йому там. Пасеться, де хоче, нічого не робить, ніхто його не б’є, – відколи […]...
- ПІСНЯ ПРОЛІСКА – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА – Українська література – Література для дітей ПІСНЯ ПРОЛІСКАЯ – перша квіточка весни, Я – пролісковий цвіт. Я пережив зимові сни І знов родивсь на світ. У мене очі голубі, Такі, як неба синь. Росту між кленів, між дубів, Люблю і сонце й тінь. Зелені рученьки мої Листочками зовуть. Я полюбив ліси й гаї, Живу я здавна тут. І вірю: люблять всі […]...
- ЧОГО СИНИЧКА ПОВЕСЕЛІШАЛА – ЮРІЙ ЯРМИШ – Українська література – Література для дітей Рано-вранці синичка прокинулась, поглянула з високого ясеня на снігові кучугури, на заячі сліди біля старого пенька. І раптом… дзвінко заспівала. Заспівала й здивувалася: – Чого мені так весело? Адже дерева ще чорні, зовсім голі, навіть торішнього жовтого листячка нема! Пташка випурхнула з дупла й полетіла до знайомої горобини, де, вона знала, ще є ягоди. Вночі […]...
- ОСІНЬ – ЯКІВ ЩОГОЛІВ – Українська література – Література для дітей Висне небо синє, Синє, та не те; Світе, та не гріє Сонце золоте. Оголилось поле Од серпа й коси; Ніде приліпитись Крапельці роси. Темная діброва Стихла і мовчить; Листя пожовтіле З дерева летить. Хоч би де замріла Квіточка одна; Тільки й червоніє, Що горобина. Здалека під небом В вирій летючи, Голосно курличуть Журавлів ключі....
- ЗИМНІЙ РАНОК – ЯКІВ ЩОГОЛІВ – Українська література – Література для дітей Я люблю веселий ранок Холоднючої зими, Як на двір, на стіни, ганок І на шлях за ворітьми Упаде із неба промінь, Дим пов’ється з димарів, На току підніме гомін Зграя галок і граків. Школярі свої гринджоли, З повіток подостають І по вулиці, мов бджоли, До сугорка загудуть. Сніг ясним кришталем блище, Лютий холод допіка; Сонце […]...
- ХТО РОЗБУДИВ ВЕСНУ – НІНА МУДРИК-МРИЦ – Українська література – Література для дітей Вихваляється чорний шпачок: “Я весну розбудив на світанку!” “Ні, це я розбудив вам весну!” – Гомонить первоцвіт біля ганку. Та по-змовницьки Сонце й Петрусь Крізь віконце до себе моргають… Хто весну розбудив у саду, Краще всіх Петрик з Сонечком знають. Хто ж бо ковдру із снігу відмів З-під дерев, із грядок та стежинок? Хто тепла […]...
- І В ЯСОЧКИ Є ГРЯДКА! – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Ранком сонце лине просто в хату, промені лягають на поріг. Вийшла Яся у садок гуляти, де ще так недавно танув сніг. А тепер – росте на гіллі листя, горобці веселі цвірінчать, і нової травки гострі списи з-під трави торішньої стирчать. Край паркану – що це роблять діти? Скільки сміху, галасу й турбот! Підійшла Ясюня подивитись: […]...
- СЬОМА ДОЧКА – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Казка Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулась додому аж через місяць. Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною почали говорити, як вони скучили за матір’ю. – Я скучила за тобою, немов маківка за сонячним променем, – сказала перша дочка. – […]...
- ПРО ДІВЧИНКУ МАРИНКУ ТА РУДУ КІШКУ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Є в нас дівчинка Маринка, Зовсім крихітна дитинка. І сестричка Галочка, Галочка-стрибалочка, І руда вусата киця – На малюнок подивіться! Ось Маринка спить у ліжку, А круг ліжка бродить кішка. Кішка спинку Вигинає, На Маринку Поглядає. – Ой, як добре у колисці! А мені немає місця… Я не хочу спать сама, В мене й ліжечка […]...
- СТЕП – ЯКІВ ЩОГОЛІВ – Українська література – Література для дітей Іду шляхом; сонце сяє, Вітер з травами говоре; Перед мною і за мною Степ колишеться, як море; А затихне вітер буйний, – Степ, мов камінь, не двигнеться І, як килимом багатим, Ввесь квітками убереться. Он нагнулась тирса біла, Звіробой скрутив стебельці, Червоніє материнка, Як зірки, горять козельці; Крикнув перепел в ярочку, Стрепет приснув над тернами; […]...