Склад тіл. Речовини
Тверде тіло, наприклад шматок крейди, можна розбити на дві частини. Вийде два тіла менших розмірів. Ці тіла можна перетворити на зовсім дрібні, а їх розтерти на порошок. При цьому кожна частинка порошку крейди буде тілом (рис. 15).
Пояснити таке явище можна тим, що будь-яке тіло складається з одного або декількох речовин і при дробленні тіла кожна його частина продовжує бути тілом, але з меншою кількістю речовини. Так, вода, налита в 5 літровий сосуд, має в два рази менше речовини, ніж вода, налита в 10 літровий сосуд, а у краплі роси речовини зовсім мало.
Речовин, з яких складаються неживі тіла, безліч, і кожне має свою назву. У природі є тіла, що складаються з одного, двох, трьох і багатьох видів речовин. Шматок крейди, наприклад, утворений одним речовиною. З одного і того ж речовини складаються кубик льоду, крижина, бурулька і айсберг (рис. 16).
Більшість тіл природи складається з декількох і навіть з багатьох видів речовин. До таких тіл відносяться, наприклад, граніт, кам’яне вугілля, нафта, повітря. У гігантському тілі Земля виявлено кілька мільйонів видів речовин.
Речовини складаються з дрібних невидимих??частинок, але визначити, що вони є, можна. Якщо, наприклад, шматочок цукру помістити в склянку з водою, перешкодити чайною ложкою, то він “зникне” (розчиниться). Однак зникне тіло (шматочок цукру), а цукор як речовина залишиться. У цьому легко переконатися: вода матиме солодкий смак. Найдрібніші частинки, що утворюють цукор і зберігають його властивості, це – молекули.
Молекули цукру, як і молекули, що утворюють багато інших речовин знаходяться один від одного на деякій відстані. Проміжки між молекулами однієї речовини можуть зайняти молекули іншої речовини. Так, при розчиненні цукру у воді проміжки між його молекулами займають молекули води. Якщо налити трохи солодкої води на чисту бляшану кришечку і нагрівати її, то вода випарується, а на кришечці буде видно крупинки цукру. Отже, при випаровуванні води молекули цукру зближуються між собою і утворюють видимі частки (рис. 17).
Ледве солодкуватий на смак розчин цукру у воді після нагрівання на вогні стає більш солодким. Отже, при нагріванні розчину цукру число молекул води в ньому зменшується, а число молекул цукру залишається колишнім.
Вода з розчиненим цукром (1); молекули цукру в проміжках між молекулами води (2); цукор, що залишився після випаровування води з його розчину (3)
Переконатися в тому, що проміжки між молекулами є не тільки в рідких речовинах, але і в газоподібних, можна на наступному досвіді. Внесемо в клас флакон з якої або пахучої рідиною, наприклад з духами або одеколоном. Відкриємо його. Дуже скоро запах цієї рідини відчують всі учні класу. Отже, молекули пахучих речовин займають проміжки між молекулами речовин оточуючого нас повітря.
Існує багато речовин, що утворилися не молекулами, а іншими дрібними частками. Ці частинки, як і молекули, знаходяться один від одного на деякій відстані і теж можуть проникати в проміжки між частинками інших речовин.
Взаємне проникнення частинок однієї речовини в проміжки між частинками іншої речовини називають дифузією (від лат. “Дифузії” – поширення, розтікання, розсіювання).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)