Агрегатний стан речовини

Для того щоб зрозуміти, що таке агрегатний стан речовини, згадайте або уявіть себе влітку біля річки з морозивом в руках. Чудова картинка, правда?

Так от, в цій ідилії крім отримання задоволення можна ще здійснити фізичне спостереження. Зверніть увагу на воду. У річці вона рідка, у складі морозива у вигляді льоду – тверда, а в небі у вигляді хмар – газоподібна. Тобто вона знаходиться одночасно в трьох різних станах. У фізиці це називається агрегатним станом речовини. Розрізняють три агрегатних стани – тверде, рідке та газоподібне.

Зміна агрегатних станів речовини
Зміна агрегатних станів речовини ми можемо спостерігати на власні очі в природі. Вода з поверхні водойм випаровується, і утворюються хмари. Так рідина переходить в газ. Взимку вода у водоймах замерзає, переходячи в твердий стан, а навесні знову тане, переходячи в назад у рідину. Що відбувається з молекулами речовини при переході його з одного стану в інший? Чи змінюються вони? Чи відрізняються, наприклад, молекули льоду від молекул пари? Відповідь однозначна: ні. Молекули залишаються абсолютно тими ж. Змінюється їх кінетична енергія, а відповідно і властивості речовини. Енергія молекул пари досить велика, щоб розлітатися в різні сторони, а при охолодженні пар конденсується в рідину, і енергії у молекул все ще достатньо для майже вільного переміщення, але вже недостатньо, щоб відірватися від тяжіння інших молекул і полетіти. При подальшому охолодженні вода замерзає, стаючи твердим тілом, і енергії молекул вже недостатньо навіть для вільного переміщення всередині тіла. Вони коливаються близько одного місця, утримувані силами тяжіння інших молекул.

Перехід речовини з твердого стану в рідкий називається плавленням, зворотний процес – кристалізацією. Коли речовина переходить з рідини в газ, це називається паротворенням, з газу в рідину – конденсацією. Перехід з твердого стану відразу в газ, минаючи рідкий, називають сублімацією, зворотний процес – десублімації.

1. плавлення
2. кристалізація
3. паротворення
4. конденсація
5. сублімація
6. десублімації
Приклади всіх цих переходів ми з вами не раз спостерігали в житті. Лід плавиться, утворюючи воду, вода випаровується, утворюючи пар. У зворотний бік пар, конденсуючи, переходить знову у воду, а вода, замерзаючи, стає льодом. А якщо ви думаєте, що ви не знаєте процесів сублімації і десублімації, то не поспішайте з висновками. Запах будь-якого твердого тіла – це і є не що інше, як сублімація. Частина молекул виривається з тіла, утворюючи газ, який ми і можемо пронюхати. А приклад зворотного процесу – це візерунки на склі взимку, коли пара в повітрі, замерзаючи, осідає на склі і утворює химерні візерунки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Агрегатний стан речовини