Що таке система
Поняття системи, так само як і поняття інформації, відноситься до числа фундаментальних наукових понять. Так само як і для інформації, для системи немає єдиного загальноприйнятого визначення. У той же час це поняття часто використовується нами в побутовому мовленні, вживається в науковій термінології. Ось низка прикладів вживання поняття “система”: система освіти, транспортна система, система зв’язку, Сонячна система, нервова система, Періодична система хімічних елементів, система числення, операційна система, інформаційна система.
Узагальнюючи всі наведені вище приклади, дамо таке попереднє визначення.
Система – це сукупність елементів (матеріальних або ідеальних), що володіє певною цілісністю.
Склад системи – це сукупність вхідних у неї частин {елементів). Розглядаючи комп’ютер як систему, можна виділити наступні складові його частини: процесор, пам’ять, пристрої введення та пристрої виведення. Але, у свою чергу, процесор теж є системою, до складу якої входять: арифметико-логічний пристрій (АЛП), пристрій управління, регістри, кеш-пам’ять. Процесор входить до складу комп’ютера, тому, підкреслюючи його власну системність, процесор слід назвати підсистемою комп’ютера.
Підсистема – це система, що входить до складу іншої, більшої системи.
У свою чергу, АЛУ процесора теж є системою. До його складу входять суматори, полусумматора та інші елементи. Отже, АЛП – це підсистема процесора. Таким шляхом можна продовжувати заглиблюватися далі. Звідси випливає висновок: всяка система являє собою ієрархію складових її підсистем (рис. 1.1).
Питання про те, що вважати системою (підсистемою), а що – простим (неподільним) елементом, суб’єктивний і залежить від розв’язуваної задачі. Наприклад, описуючи школу як систему, що реалізовує функцію навчання і виховання учнів, ми будемо розглядати людей (учнів, вчителів) в якості простих елементів. У той же час медицина розглядає людину як складну анатомічну систему.
Зовнішня система по відношенню до даної є середовищем її існування. Середовищем існування Землі є Сонячна система; середовищем існування Сонячної системи – Галактика і т. д. Будь-яка система щодо відособлена від середовища свого існування. Це означає, що, з одного боку, її можна виділити з середовища (розглянути окремо), але в той же час вона постійно пов’язана зі своїм середовищем.
Системи бувають природні і штучні. Природні системи – це природні системи. Приклади: системи зірок і планет, рослинність і тваринний світ Землі, молекули й атоми. Штучні системи створюються людьми: це заводи, дороги, освіта, культура, охорона здоров’я, комп’ютери, літаки та ін. Деякі системи об’єднують в собі частини природного і штучного походження. Наприклад: гідроелектростанція, міський парк.
Всяка система має властивість цілісності, оскільки вона існує в сукупності своїх частин і виконує свою окрему функцію в середовищі свого існування. Системний ефект. Система не є випадковим набором частин. Її склад підпорядковується призначенням, яке система має в природі або в суспільстві. Штучні системи людина створює з певною метою. У зв’язку з цим існує наступне визначення системи: система – це засіб досягнення мети. Ось приклади: транспортна система призначена для перевезення людей і вантажів, система охорони здоров’я – для лікування і зміцнення здоров’я людей, комп’ютер – для роботи з інформацією.
У науці про системах – системологии – сформульований закон, який називається принципом емерджентності або законом системного ефекту. Звучить він так: ціле більше суми своїх частин. Кажучи іншими словами: властивості системи не зводяться до сукупності властивостей її частин і не виводяться з них. Слово “емерджентність” походить від англійського emergence – раптова поява. Наприклад, складна система організму тварини або людини створює системний ефект, який називається життям. Вихід з ладу будь-якої підсистеми організму (кровообігу, травлення та ін.) Призводить до втрати життя.
Зв’язки (відносини) в системі. Частини системи завжди пов’язані між собою, перебувають у певних відносинах. Види цих зв’язків можуть бути самими різними. У природних і технічних системах вони носять матеріальний характер. Наприклад, планети Сонячної системи пов’язані силами гравітації; деталі автомобіля – болтами, зварюванням, шестерінками; частини енергетичної системи – лініями електропередач.
Відносини між частинами соціальних систем бувають різними. Це можуть бути відносини підпорядкування (начальник – підлеглий, міністерство – підприємство), відносини входження (університет – факультет – кафедра – викладач), відносини родинних зв’язків членів сім’ї. Вирішальне значення для функціонування таких систем відіграють інформаційні зв’язки всередині системи, а також із зовнішнім середовищем. Такі зв’язки реалізуються через пряме спілкування, листування, технічні засоби зв’язку, засоби масової інформації. Людина є частиною багатьох систем: сім’ї, класу, виробничого колективу, команди, держави та ін. У всіх цих системах він знаходиться в стані інформаційної взаємодії з іншими людьми.
Велике значення інформаційні зв’язки мають для діяльності виробничих колективів. Якщо розпорядження керівника не доходить до підлеглих або спотворюється в процесі передачі, то може бути порушений виробничий процес з найсерйознішими наслідками, аж до катастрофи. Під час бойових дій в армії від роботи інформаційного зв’язку залежать життя людей. Армія, позбавлена зв’язку, не може виконувати свого призначення – ефективно вести військові дії.
З наведених прикладів випливає, що системний, ефект забезпечується не тільки наявністю потрібного складу частин системи, але і існуванням необхідних зв’язків між ними.
Структурою системи називається сукупність зв’язків, що існують між частинами (елементами) системи. Наочним прикладом відображення структури системи є схеми електричних ланцюгів. Елементи електричного пристрою з’єднуються між собою двома способами: послідовно і паралельно. Від способу з’єднання залежить властивість всього ланцюга. Наприклад, якщо три провідника, мають опору R1, R2, R3, з’єднати послідовно, то загальний опір кола дорівнюватиме RI + R2 + ДЗ, а якщо паралельно – (R1-R2-RS) / (R1R2 + R1RS + R2-RS) . Перше опір більше другого. Тому, наприклад, при пропущенні електричного струму в першому ланцюгу буде виділятися більше тепла, ніж у другій.
У науці існує багато прикладів, коли для розуміння властивостей якихось систем турбувалися зрозуміти їх структуру. Наприклад, відкриття німецьким хіміком Кекуле структури молекули бензолу – бензольного кільця – допомогло зрозуміти хімічні властивості цього органічної речовини. Властивості атома стали краще зрозумілі фізикам після того, як Ернест Резерфорд відкрив планетарну структуру атома, а Нільс Бор сформулював свої знамениті постулати.
Для будь-якої соціальної системи, об’єднаної інформаційними зв’язками, також характерна певна структура. Ефективність функціонування системи істотно залежить від її структури. Структурна організація будь-якої соціальної системи визначається законами, статутами, правилами, інструкціями. Структура держави описана в конституції, структура армії – в статуті.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)