Home ⇒ 👍Біологія ⇒ Організм як біологічна система

Організм як біологічна система

Онтогенетичний рівень організації

Особина як цілісний організм являє собою елементарну одиницю життя. В іншій формі життя в природі не існує. Якщо в умовах лабораторії можна розмножувати окремі клітини, вирощувати культури тканин, то в природі реально і самостійно можуть існувати тільки організми.

Організм – це реальний носій життя, який характеризується усіма його властивостями.

Кожен організм залежно від приналежності до конкретного біологічного виду розвивається з одного зачатка:

Насіння; Спори; Зиготи.

Кожен організм проходить індивідуальний розвиток – онтогенез і індивідуально реагує на дію безлічі факторів середовища, тому даний рівень часто називають онтогенетичним.

За даними науки, живі істоти вперше з’явилися на Землі приблизно 3,5 млрд років тому.

З моменту виникнення перших примітивних організмів, завдяки еволюції, з’явилася велика різноманітність живих форм. В даний час число видів, які населяють Землю, сягає понад 2 млн. Кожен вид представлений сукупністю організмів, чисельність яких може досягати дуже великих величин. В основі цього різноманіття, однак, лежить єдність їх походження.

Організми володіють загальними властивостями, властивими живій системі:

Обміном речовин і енергії; Саморегуляцією; Спадкоємністю і мінливістю; Ростом і розвитком; Подразливістю.

Всі організми побудовані елементарних часток – клітин.

Деякі організми складаються всього з однієї клітини. Це одноклітинні організми, зазвичай вони мають мікроскопічні розміри. До одноклітинних організмів відносяться:

Бактерії; Дріжджі; Деякі водорості; Амеби; Інфузорії та ін.

Багатоклітинні організми складаються з безлічі клітин і мають, як правило, великі розміри.

Всі живі організми мають відносно подібні потреби:

Добування їжі як джерела енергії; Завоювання життєвого простору; Розмноження; Виживання.

Організм як цілісна система

Будь-який організм представляє собою систему, яка складається з взаємозв’язаних елементів. У одноклітинних організмів одна клітина представляє собою цілісний організм, який має зв’язок із зовнішнім середовищем.

Багатоклітинні організми складаються з безлічі клітин, які розрізняються за будовою і функціями. У цьому випадку можна говорити про диференціацію клітин за будовою і виконуваними ними функцій.

Сукупність клітин і міжклітинної речовини, які володіють подібною будовою, функціями і загальним походженням, називається тканиною.

У вищих рослин зазвичай виділяють:

Утворювальні; Основні; Покривні; Провідні; Механічні; Видільні тканини.

У більшості багатоклітинних тварин розрізняють чотири групи тканин:

Епітеліальну; Сполучну; М’язову; Нервову.

З різних тканин в організмі формуються органи.

Орган – це частина організму, який займає в ній постійне положення, має певну будову, форму і виконує спеціальні функції. Наприклад, у квіткових рослин виділяють вегетативні органи (корінь, стебло, лист) і генеративний орган – квітка.

В організмі у переважної більшості видів багатоклітинних тварин основні органи:

Мозок (головний і спинний); Серце; Легені; Шлунок; Кишечник; Печінка; Нирки та ін.

Кожен з органів служить складовою частиною тієї чи іншої більш складної системи органів.

Системи органів складаються з взаємопов’язаних органів, об’єднаних спільними функціями. Наприклад, в організмі людини розрізняють:

Опорно-рухову; Серцево-судинну; Дихальну; Травну; Видільну; Ендокринну; Нервову; Статеву системи.

Системи органів працюють не ізольовано один від одного, вони взаємопов’язані і взаємодіють для досягнення необхідного для організму результату.

Таким чином, живий організм представляє собою систему, яка складається з взаємозв’язаних і взаємодіючих між собою елементів:

Клітин; Тканин; Органів; Систем органів.

Системи органів утворюють цілісний організм, який функціонує як єдине ціле завдяки взаємозв’язку і злагодженій роботі всіх систем органів.

У рослин фізіологічні процеси координуються і регулюються речовинами – фітогормонами.

У тварин робота органів регулюється двома способами: гуморальним і нервовим.

Гуморальна регуляція у тварин здійснюється завдяки гормонам – високоактивним речовинам, які утворюється в самому організмі. Мізерно малі кількості гормонів надають потужний вплив на діяльність певних органів. Гормони регулюють:

Функції організму; Процеси обміну речовин; Ріст; Розвиток.

Нервова регуляція характерна тільки для тваринних організмів, які володіють нервовою системою. Нервова система, так само як і гормони, збуджує або гальмує функції організму.

Зміна функцій організму може викликати мінливі умови зовнішнього середовища або внутрішнього середовища організму:

Крові; Тканинної рідини; Лімфи.

Отже, нервова і гуморальна регуляції здійснюють взаємозв’язок і узгоджену роботу всіх систем органів, що забезпечує функціонування тваринного організму як єдиного цілого.

Живі організми здатні до гомеостазу, тобто до підтримання сталості внутрішнього середовища організму.

Гомеостаз – найважливіша властивість цілісного організму.

Механізми саморегуляції полягають в тому, що при будь-якому відхиленні від нормального складу внутрішнього середовища організму включаються нервові і гуморальні процеси, які повертають стан внутрішнього середовища до вихідного стану.

Саморегуляція дозволяє організмам афективно пристосовуватися до змін навколишнього середовища. У зв’язку зі сказаним можна зробити висновок, що живий організм – це саморегулююча система.

Будь-який живий організм потребує постійного притоку різних речовин ззовні:

В поживних органічних речовинах; Воді; Мінеральних солях; Кисні.

Для зелених рослин необхідні ще вуглекислий газ і енергія світла. У свою чергу, живі організми обмінюються з навколишнім середовищем продуктами обміну речовин, тобто вони представляють собою відкриту систему.

Таким чином, будь-який живий організм може бути розглянутий як відкрита саморегулююча Система.