САМООЗНАЧЕННЯ – МИКОЛА ЗЕРОВ

Related posts:

1. PRO DOMO – МИКОЛА ЗЕРОВ Яка ж гірка, о Господи, ця чаша, Ця старосвітчина, цей дикий смак, Ці мрійники без крил, якими так Поезія прославилася наша! Що не митець, то флегма і сіряк, Що не поет – сентиментальна кваша… О ні! Пегасові потрібна паша, Щоб не загруз у твані неборак. Класична пластика, і контур строгий, І логіки залізна течія – […]...
2. Олександрія – МИКОЛА ЗЕРОВ Згасає день, і море вечоріє, Пасатний вітер нам вітрила рве, І чорний корабель спішить-пливе До портових огнів Олександрії. Он в сутіні велике місто мріє, Двигтить і дихає, немов живе, 0 серце світу, муз житло нове, Наш Геліконе, наша Пієріє! Ми скрізь були, нас вабив світ сирен, Сарматський степ, і мармури Антен, І Сапфо чорна скеля […]...
3. Зеров Микола Костянтинович (квітня 1890 – 3 листопада 1927) Микола Зеров Визначний літературознавець пореволюцінної України, блискучий і відважний критик та полеміст, лідер славетної плеяди поетів, званої “неоклясиками”, першорядний майстер сонетної форми і незрівнянний перекладач античної поезії. Народився 26 квітня 1890 року у місті Зіньків на Полтавщині. Батько його Кость був учителем, також займав посади в системі народної освіти. […]...
4. Микола Зеров Микола Зеров – визначний літературознавець пореволюцінної України, блискучий і відважний критик та полеміст, лідер славетної плеяди поетів, званої “неоклясиками”, першорядний майстер сонетної форми і незрівнянний перекладач античної поезії. Народився 26 квітня 1890 року у місті Зіньків на Полтавщині. Батько його Кость був учителем, також займав посади в системі народної освіти. Микола Зеров учився в Охтирській […]...
5. САЛОМЕЯ – МИКОЛА ЗЕРОВ П. Филиповичу Там левантiйський мiсяць дiє чари I колихає в серцi теплу кров, Там диким цвiтом процвiла любов, I все в кровi – шоломи i тiари. А з водозбору вiщуванням кари Гримлять громи нестриманих промов… Йоканаан!.. Не ясний шум дiбров, – В його словах пустиня i пожари. I Саломея!.. Ще дитя (дитя!), А п’є страшне, […]...
6. Класики – МИКОЛА ЗЕРОВ Ви вже давно ступили за порiг є Життя земного, лiрники-пiвбоги I голос ваш – рапсодiї й еклоги – Дзвенять у тьмi Аїдових дорiг. I чорний сум, безмовний жаль налiг На берег наш, на скитськi перелоги – Невже повiк не знайдете спромоги Навiдатись на наш пiвнiчний снiг? I ваше слово, смак, калагатiя Для нас лиш порив, […]...
7. КУЛІШ – МИКОЛА ЗЕРОВ Давно в труні Тарас і Костомара, Грабовський чемний, лагідний Плетньов… Сивіє розум і холоне кров; Літа минулі – мов бліда примара. Та він працює. Феніксом з пожару Мотронівка народжується знов; Завзяттям віє від його промов, І в очах – відблиск молодого жару. Він боре тупість і муругу лінь, В Європі хоче “ставляти курінь”, Над творами […]...
8. ЛОТОФАГИ – МИКОЛА ЗЕРОВ Одіссея, IХ, 82-104 З-під Трої і кривавого туману, Від чорних днів ненатлої війни Цар Одіссей пригнав свої човни На сонні плеса тихого лиману. І там громадку нашу, горем гнану, Зустріли лотофаги, з глибини Землі своєї принесли вони Поживу нам солодку і незнану. І їли ми, і забували дім, Сім’ю й родовище, в краю чужім Ладні […]...
9. АРГОНАВТИ – МИКОЛА ЗЕРОВ М. Рильському Так, друже дорогий, ми любимо одно: Старої творчості додержане вино, І мед аттіцьких бджіл, і гру дзвінких касталій. Хай кволі старчуки розводять мляві жалі, Хай про сучасність нам наспівує схоласт, Хай культів і фактур неважений баласт У човен свій бере футуристичний тривій, – Ми самотою йдем по хвилі білогривій На мудрім кораблі, стовесельнім […]...
10. Обри – МИКОЛА ЗЕРОВ Весна цвіте в усій своїй красі, Вже одгриміли зевсові перуни, Дощу буйного простяглися струни, Зазеленів сподіваний рижій. На полі катятся веселі вруна, В кущах лящить – співає соловій, А по шляху, немов казковий змій, На зсипище сільська ватага суне! І в селах плач. Герої саг і рун, Возкресли знов аварин, гот, і гун, Орава посіпацька, […]...
11. СОН СВЯТОСЛАВА – МИКОЛА ЗЕРОВ Я бачив сон. Важенних перел град На груди сипали мені, старому, Вдягали в ддовгу чорну паполому, Давали пити не вино, а чад. Я зір будив – обводив кругогляд І відчував крізь димку нерухому, Як обсипався дах княжого дому, Як крякав крук і як клубочивсь гад. О, що за туга розум мій опала! Яка крізь серце […]...
12. КНЯЗЬ ІГОР – МИКОЛА ЗЕРОВ Князь Ігор очі до зеніту звів І бачить: сонце під покровом тьмяним, Далека Русь за обрієм багряним, І горе чорний накликає Див. Та не вважає князь на віщий спів: “Нум, русичі, славетні дні спом’янем, Покажем шлях кощеям препоганим До Лукомор’я голих берегів!” А любо Дону шоломом зачерпти!. . Одважний князю, ти не знаєш смерти, Круг […]...
13. М. Зеров – представник розстріляного відродження Доля української літератури – доля України. Важко знайти у світовій історії аналогію, щоб жива мова, мова великого народу систематично заборонялася й переслідувалася спеціальними державними вердиктами й актами. Цей геноцид тривав століттями. За останні триста з лишком років українська література, перебуваючи в колоніальному становищі, не могла розвиватися на всю силу генетично закладених у ній можливостей; спираючись […]...
14. УЧИТЕЛЮ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Непідкуплена і непродана, Як і совість поета… А. Малишко Учитель мій – Самійлович Андрій Не раз казав: – Ти на своєму стій! На висоті своїй чи на горбі, Але своє неси щодня в собі. Ні словом, ні душею не лукав. Дніпро один. А ти – його рукав. Ми не одні у матері-землі, Та наша дума […]...
15. “Епохальна п’єса” (Микола Хвильовий) – Микола Куліш (1892-1937) – Українська література 1920-1930 років П’єсу “Мина Мазайло” вперше опублікували у журналі “Літературний ярмарок” (1929) і того ж року видали друком у Харкові окремою книжечкою. Жанр п’єси “Мина Мазайло” сам автор визначив як комедію. Обравши його, письменник засобами гротеску і сатири викрив антиукраїнські суспільні явища кінця 20-х років XX століття, висміяв носіїв великодержавного шовінізму. Більшість літературознавців вважають “Мину Мазайла” сатиричною […]...
16. “Має крилами весна запашна” (Микола Вороний) – Микола Вороний (1871-1938) – Українська література 10-х років ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам’ять… Євген Сверстюк Тарас Шевченко – геніальний поет, вірний син народу, пророк національного відродження. Він жив і творив з іменем України, прославляв її минуле, прозирав у […]...
17. Тема 20. Микола Вороний – Література XX ст (псевдоніми: Арлекін, Кіндратович, Віщий Олег, Микольчик, Homo, Sirius, М. В., М-У-ко) Український поет-патріот, перекладач, критик, історик літератури, займався режисерською та акторською діяльністю, писав праці з історії національного театру, світової драматургії, активний громадський діяч. Вороний був одним із засновників Української Центральної ради. У 1917 р. один із засновників і режисерів Українського національного театру. Репресований у 1934 […]...
18. Микола Вороний як натхненник модернізму в Україні – Микола Вороний (1871-1938) – Українська література 10-х років Кінець XIX – початок XX століть – особливий період в історії української літератури. Поряд з панівною народницькою теорією з’являються нові, позначені модерністським художнім мисленням. Найбільш передові українські письменники прагнули змін і демонстрували свої пошуки у творах, написаних на модерних засадах. До цих “перших відважних” належить, безперечно, Микола Вороний – поет-лірик, що сповідував культ краси, мислив […]...
19. ЗНО – Микола Вороний – Література XX ст (псевдоніми: Арлекін, Кіндратович, Віщий Олег, Микольчик. Homo. Sirius. М. В., М-У-ко) Український поет-патріот, перекладач, критик, історик літератури, займався режисерською та акторською діяльністю, писав праці з історії національного театру, світової драматургії, активний громадський діяч. Вороний був одним із засновників Української Центральної ради. У 1917 р. один із засновників і режисерів Українського національного театру. Репресований у 1934 […]...
20. Микола Хвильовий. Юрій Яновський. Володимир Сосюра. Валер’ян Підмогильний. Остап Вишня. Микола Куліш. Богдан-Ігор Антонич ПРОГРАМА Микола Хвильовий. “Я (Романтика)” Юрій Яновський. “Дитинство” Володимир Сосюра. “Любіть Україну” Валер’ян Підмогильний. “Місто” Остап Вишня. “Моя автобіографія”, “Сом” Микола Куліш. “Мина Мазайло” Богдан-Ігор Антонич. “Різдво” Опорні поняття Імпресіонізм Засоби гумору Роман у новелах Усмішка Урбаністичний роман Метафоричність лірики Драматичний твір Псевдонім Політична комедія МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ “Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і усіх нас хвилює, […]...
21. ЗЕЛЕНІЙ, РІДНИЙ КРАЮ! – МИКОЛА ПЕТРЕНКО – Українська література – Література для дітей Ой іде, іде весна – Наче райдуга ясна! Сяє сонечко вродливе, Усміхається блакить, Зеленіють щастям ниви, Далеч піснею дзвенить. А татусь поїхав нині До лісничого у ліс – На розспіваній машині Двісті саджанців привіз! Гей, дівчата, гей, хлоп’ята! А беріть скоріш лопати: Бо ж людині кожній треба Посадити деревце – Хай росте під синє небо, […]...
22. “Іду я дорогою, вітром…” (Микола Хвильовий) – Микола Хвильовий (1893-1933) – Українська література 1920-1930 років Невже я зайвий чоловік тому, що люблю безумно Україну? (Микола Хвильовий) Постать Миколи Хвильового в українському красному письменстві особлива. Цей геній доби “Розстріляного відродження” за короткий життєвий вік зробив надзвичайно багато. Завдяки Хвильовому українська новела досягла світового рівня, а його стиль письма став взірцем для багатьох його наступників. Сучасник митця, поет Микола Зеров стверджував: “Із […]...
23. ГОФМАНОВА НІЧ – МИКОЛА БАЖАН По рубаних щаблях – В провалля, в яму, в тьму, По рубаних щаблях, по сходах обважнілих, І по обвислих, висклизаних схилах – В брухатий льох, в заброьохану корчму. В корчму без вивіски, без назви і наймення, В корчму скажених бюргерів, голодних волоцюг, В корчму фантастів, візників і шлюх, В корчму огидного й ганебного натхнення. Роззявивши […]...
24. “Благословен той час великий, урочистий, як ти постав!” (Микола Вороний) – Микола Вороний (1871-1938) – Українська література 10-х років МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ ГОГОЛЬ 1809-1852 Гоголь – істинний знавець серця людського! Наймудріший філософ! І найкращий поет має схилитися перед ним, як перед людинолюбцем. Тарас Шевченко Звичайно ж, Гоголь – це російський письменник, але це – український геній. Ліна Костенко Пригадайте! Пригадайте з уроків зарубіжної літератури, що вам відомо про життя і творчість М. В. Гоголя. Які […]...
25. ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ. ТЕПЛИЙ ДОЩИК-СРІБНОПАД… – ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ – І семестр Мета: удосконалювати навички виразного читання віршованих творів; навчати аналізувати прочитані вірші; розвивати смислову, образну пам’ять, уміння узагальнювати, зіставляти; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Ген стрибають на морозі Три ворони на дорозі. – Кар-кар-карІ За скоринкою погнались, На все горло розкричались: – Кар-кар-кар! 2. […]...
26. БУДІВЛІ – МИКОЛА БАЖАН I. СОБОР У тіні пагорків, процвівши потаймиру, Звучить колона, як гобоя звук, Звучить собор камінним Dies irae, Мов ораторія голодних тіл і рук. Встає огонь святобливої готики, Як ватра віри, Як стара яса, І по-блюзнірському піднеслись в небеса Стрілчасті вежі – Пальців гострих дотики. Рукою обійми холодні жили твору І дай рукам своїм німим Піднести […]...
27. Солонський яр – Микола Хвильовий І До слобожанських Млинків підійшли могутні ліси Полтавщини і за три верстви зупинилися. Стоять стіною, хмуряться. В гущавину доріжка по папороті, повз сизі кущі, до Солонського Яру. Солонський Яр: як і село. В селі пахтить дубовим молодняком, стоїть над яром – селом, а нижче в провалля поплентались стрункі й темні явори, і тільки за десять […]...
28. Тарас Бульба – МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ ГОГОЛЬ 1809-1852 – …ІСТИННИЙ ЗНАВЕЦЬ СЕРЦЯ ЛЮДСЬКОГО…: МИКОЛА ГОГОЛЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Історія створення повісті У 1835 р. побачила світ збірка М. Гоголя “Миргород”. Об’єднуючи в одному збірнику історичну повість “Тарас Бульба” і “Старосвітські поміщики” та “Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем”, автор тим само представляє романтичну антитезу між героїчним минулим і безкрилою українською сучасністю. Продовжуючи українську тематику, започатковану “Вечорами на хуторі біля […]...
29. Скорочено – САМА СОБОЮ РІЧКА ЦЯ ТЕЧЕ… – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ – 5 КЛАС Сама собою річка ця тече, Маленька річечка, вузенька, як долоня. Ця річечка – Дніпра тихенька синя доня, Маленька донечка без імені іще. Вона тече в городі в нас під кленом, І наша хата пахне їй борщем. Цвіте над нею небо здоровенно Солодкими хмаринами з дощем. Ця річечка тече для клена і для мене, Її й […]...
30. Знайомство здалеку і зблизька – МИКОЛА ВОРОНИЙ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ 24 листопада 1871 – 7 червня 1938 Наша нація, наш народ український увійде в ряди справді культурних народів, нехай сей народ буде високо моральний, гуманний благородний і духовно-красивий. Микола Вороний Всю діяльність письменника пронизувала одна благородна ідея: включити українську культуру в орбіту світового культурного процесу. Григорій Вервес, літературознавець Миколу Вороного – українського письменника, перекладача, поета, […]...
31. Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША. ТАНКА ПОЕТІВ VІІІ-ХVІІІ ст. – МИКОЛА ЛУКАШ Мацуо БАСЬО (1644-1694) ХОККУ *** На голій гілці Самотній ворон тихо старіє. Осінній вечір. *** Як шумить-гуде банан, Як у кадуб капа дощ, – Чую цілу ніч. *** Холод, ніч, нудьга… Чути плюскоти весла Десь од берега. ВДАЧА Оттакий я єсть: Глянь на росяні дзвонки – То й сніданок весь. *** Пущу коня вбрід – […]...
32. ІВАНОВІ ФРАНКОВІ – Микола Вороний Відповідь на його Посланіє La poesie n’a pas la verite pour Objet, elle n’a qu’elle-meme. Charles Baudelaire Hi, мій учителю і друже, Про мене все це не байдуже. Життя з його скаженим шалом, З погонею за ідеалом, З його стражданням і болінням І невгамованим сумлінням, Життя – се дві противні сили, Що між собою в […]...
33. ТАРАС БУЛЬБА – МИКОЛА ГОГОЛЬ Остап і Андрій, сини Тараса Бульби, після закінчення київської бурси повернулися додому. їхній батько був “із числа тих корінних, старих полковників: весь був він створений для військової тривоги і відрізнявся грубою прямотою свого характеру”. Він заздалегідь тішив себе думкою, як прибуде зі своїми синами на Запорізьку Січ, представить їх усім старим, загартованим боями товаришам, подивиться […]...
34. Сорочинський ярмарок – МИКОЛА ГОГОЛЬ I Мені нудно в хаті жить. Ой, вези ж мене із дому, Де багацько грому, грому, Де гопцюють все дівки, Де гуляють парубки! Зі старовинної легенди Який чарівний, який розкішний літній день у Малоросії! Які млосногарячі ті години, коли полудень сяє серед тиші й спеки, і блакитний, незмірний океан, жагучим куполом схилившись над землею, здається, […]...
35. САМОСТІЙНА УКРАЇНА – Микола Міхновський Кінець XIX віку визначився з’явищами, що характеризують новий зворот в історії людськости. Ці з’явища свідчать за те, що п’ятий акт великої історичної трагедії, званої “боротьбою націй”, вже начався і закінчення наближається. Ті з’явища – це уоружені повстання зневолених націй проти націй гнобителів. На наших очах відбулися криваві повстання Вірмен, Кретян-Греків, Кубанців і нарешті Боерів. Коли […]...
36. 97 – Микола Куліш П’єса на чотири дії ДІЙОВІ ЛЮДИ С м и к С е р г і й – голова сільради П а н ь к о – секретар К о п и с т к а М у с і й П а р а с к а – його жінка С т о н о […]...
37. Микола Олексійович Некрасов (1821-1878) Я покликаний був оспівати твої страждання, Терпеньем вражаючий народ. Н. А. Некрасов Микола Олексійович Некрасов народився в 1821 році в містечку Немирові Кам’янець-Подільської губернії. Хлопчику ще не виповнилося й трьох років, коли його батько пішов у відставку і сім’я переїхала в родовий маєток Грешнево Ярославської губернії. Тут, поблизу Волги, серед мальовничої природи, проходило дитинство майбутнього […]...
38. Змалювання внутрішньої краси сільських жінок-трудівниць у вірші М. Сингаївського “Від серця поклонюсь” – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ З надзвичайним задоволенням я читаю вірш М. Сингаївського. У них стільки синівської любові до батьків, рідної землі, так багато щирої подяки хліборобам за їх щоденну працю. З глибокою пошаною звертається поет до матері і селянських жінок-трудівниць у вірші “Від серця поклонюсь”. Письменник згадує мамині пісні, які сповнили його серце добром та любов’ю до рідного краю; […]...
39. Перша колискова – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ – скорочено МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Перша колискова За допомогою виразних епітетів “дитино золота”, “тривого кароока”, “гіллячко голуба” автор створив неповторнії образ батьківської любові й тепла: Спи, моя дитино золота, Спи, моя тривого кароока. В теплих снах ідуть в поля жита, І зоря над ними йде висока. Спи, моя гіллячко голуба, Тихо в моїм серці і щасливо. За вікном […]...
40. Микола Олексійович Некрасов Микола Олексійович Некрасов – російський письменник і поет, який своїми творами змушував захоплюватися весь світ. Походження Микола Некрасов народився в дворянській сім’ї, яка в той час мала достатньо великі статки. Місцем народження поета вважається місто Немирів, розташований в Подільській губернії. Батько письменника, Олексій Сергійович Некрасов, був військовим офіцером і заможним поміщиком, який дуже любив грати […]...