КУЛІШ – МИКОЛА ЗЕРОВ

Давно в труні Тарас і Костомара,

Грабовський чемний, лагідний Плетньов…

Сивіє розум і холоне кров;

Літа минулі – мов бліда примара.

Та він працює. Феніксом з пожару

Мотронівка народжується знов;

Завзяттям віє від його промов,

І в очах – відблиск молодого жару.

Він боре тупість і муругу лінь,

В Європі хоче “ставляти курінь”,

Над творами культурників п’яніє;

І днів старечих тягота легка,

І навіть в смертних муках агонії

В повітрі пише ще його рука.

11.05.1926


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

КУЛІШ – МИКОЛА ЗЕРОВ