СОН СВЯТОСЛАВА – МИКОЛА ЗЕРОВ

Related posts:

1. КУЛІШ – МИКОЛА ЗЕРОВ Давно в труні Тарас і Костомара, Грабовський чемний, лагідний Плетньов… Сивіє розум і холоне кров; Літа минулі – мов бліда примара. Та він працює. Феніксом з пожару Мотронівка народжується знов; Завзяттям віє від його промов, І в очах – відблиск молодого жару. Він боре тупість і муругу лінь, В Європі хоче “ставляти курінь”, Над творами […]...
2. Олександрія – МИКОЛА ЗЕРОВ Згасає день, і море вечоріє, Пасатний вітер нам вітрила рве, І чорний корабель спішить-пливе До портових огнів Олександрії. Он в сутіні велике місто мріє, Двигтить і дихає, немов живе, 0 серце світу, муз житло нове, Наш Геліконе, наша Пієріє! Ми скрізь були, нас вабив світ сирен, Сарматський степ, і мармури Антен, І Сапфо чорна скеля […]...
3. РИТОРИЧНІ ФІГУРИ Риторичними фігурами (грец. ρητορΙκή – риторика, наука про ораторське мистецтво) називаються фігури мовлення, побудовані на словесних зворотах, що мають умовно-діалогічний характер. Риторичні фігури постають внаслідок порушення комунікативно-логічних норм висловлювання, оскільки ті діалогічні інтонації, які вони вносять у процес мовлення, не розраховані на реальну відповідь або практичну дію, як це має місце в “живому”, побутовому спілкуванні, […]...
4. Риторичні фігури – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Риторичними фігурами (грец. Ρητορική – риторика, наука про ораторське мистецтво) називаються фігури мовлення, побудовані на словесних зворотах, що мають умовно-діалогічний характер. Риторичні фігури постають внаслідок порушення комунікативно-логічних норм висловлювання, оскільки ті діалогічні інтонації, які вони вносять у процес мовлення, не розраховані на реальну відповідь або практичну дію, як це має місце в “живому”, побутовому спілкуванні, […]...
5. Зеров Микола Костянтинович (квітня 1890 – 3 листопада 1927) Микола Зеров Визначний літературознавець пореволюцінної України, блискучий і відважний критик та полеміст, лідер славетної плеяди поетів, званої “неоклясиками”, першорядний майстер сонетної форми і незрівнянний перекладач античної поезії. Народився 26 квітня 1890 року у місті Зіньків на Полтавщині. Батько його Кость був учителем, також займав посади в системі народної освіти. […]...
6. Обри – МИКОЛА ЗЕРОВ Весна цвіте в усій своїй красі, Вже одгриміли зевсові перуни, Дощу буйного простяглися струни, Зазеленів сподіваний рижій. На полі катятся веселі вруна, В кущах лящить – співає соловій, А по шляху, немов казковий змій, На зсипище сільська ватага суне! І в селах плач. Герої саг і рун, Возкресли знов аварин, гот, і гун, Орава посіпацька, […]...
7. PRO DOMO – МИКОЛА ЗЕРОВ Яка ж гірка, о Господи, ця чаша, Ця старосвітчина, цей дикий смак, Ці мрійники без крил, якими так Поезія прославилася наша! Що не митець, то флегма і сіряк, Що не поет – сентиментальна кваша… О ні! Пегасові потрібна паша, Щоб не загруз у твані неборак. Класична пластика, і контур строгий, І логіки залізна течія – […]...
8. САЛОМЕЯ – МИКОЛА ЗЕРОВ П. Филиповичу Там левантiйський мiсяць дiє чари I колихає в серцi теплу кров, Там диким цвiтом процвiла любов, I все в кровi – шоломи i тiари. А з водозбору вiщуванням кари Гримлять громи нестриманих промов… Йоканаан!.. Не ясний шум дiбров, – В його словах пустиня i пожари. I Саломея!.. Ще дитя (дитя!), А п’є страшне, […]...
9. САМООЗНАЧЕННЯ – МИКОЛА ЗЕРОВ Я знаю: ми – тугі бібліофаги, І мудрість наша – шафа книжкова. Ми надто різьбимо скупі слова, Прихильники мистецтва рівноваги. Ніхто не скаже нам: “Жерці і маги! Ви творите поезії дива…” Чутливість наша вбога і черства І не вгамує молодої спраги. Що слово точене? Чарує звук Акторських реплік та уданих мук, Розливних сліз, плиткої гістерії. […]...
10. Микола Зеров Микола Зеров – визначний літературознавець пореволюцінної України, блискучий і відважний критик та полеміст, лідер славетної плеяди поетів, званої “неоклясиками”, першорядний майстер сонетної форми і незрівнянний перекладач античної поезії. Народився 26 квітня 1890 року у місті Зіньків на Полтавщині. Батько його Кость був учителем, також займав посади в системі народної освіти. Микола Зеров учився в Охтирській […]...
11. ЛОТОФАГИ – МИКОЛА ЗЕРОВ Одіссея, IХ, 82-104 З-під Трої і кривавого туману, Від чорних днів ненатлої війни Цар Одіссей пригнав свої човни На сонні плеса тихого лиману. І там громадку нашу, горем гнану, Зустріли лотофаги, з глибини Землі своєї принесли вони Поживу нам солодку і незнану. І їли ми, і забували дім, Сім’ю й родовище, в краю чужім Ладні […]...
12. АРГОНАВТИ – МИКОЛА ЗЕРОВ М. Рильському Так, друже дорогий, ми любимо одно: Старої творчості додержане вино, І мед аттіцьких бджіл, і гру дзвінких касталій. Хай кволі старчуки розводять мляві жалі, Хай про сучасність нам наспівує схоласт, Хай культів і фактур неважений баласт У човен свій бере футуристичний тривій, – Ми самотою йдем по хвилі білогривій На мудрім кораблі, стовесельнім […]...
13. Класики – МИКОЛА ЗЕРОВ Ви вже давно ступили за порiг є Життя земного, лiрники-пiвбоги I голос ваш – рапсодiї й еклоги – Дзвенять у тьмi Аїдових дорiг. I чорний сум, безмовний жаль налiг На берег наш, на скитськi перелоги – Невже повiк не знайдете спромоги Навiдатись на наш пiвнiчний снiг? I ваше слово, смак, калагатiя Для нас лиш порив, […]...
14. КНЯЗЬ ІГОР – МИКОЛА ЗЕРОВ Князь Ігор очі до зеніту звів І бачить: сонце під покровом тьмяним, Далека Русь за обрієм багряним, І горе чорний накликає Див. Та не вважає князь на віщий спів: “Нум, русичі, славетні дні спом’янем, Покажем шлях кощеям препоганим До Лукомор’я голих берегів!” А любо Дону шоломом зачерпти!. . Одважний князю, ти не знаєш смерти, Круг […]...
15. НЕХАЙ І ТАК – Микола Вороний Нехай і так, що я той раб нікчемний, Що часом падає, щоб підвестися знов; Та знай і ти, що біль мій – не даремний, Що він вигоює, витроює любов. Коли я раб – то раб, що рве кайдани, Що не скоряється, нести не хоче гніт . Нехай горять, нехай ятряться рани, Та крізь криваву млу […]...
16. ІВАНОВІ ФРАНКОВІ – Микола Вороний Відповідь на його Посланіє La poesie n’a pas la verite pour Objet, elle n’a qu’elle-meme. Charles Baudelaire Hi, мій учителю і друже, Про мене все це не байдуже. Життя з його скаженим шалом, З погонею за ідеалом, З його стражданням і болінням І невгамованим сумлінням, Життя – се дві противні сили, Що між собою в […]...
17. Вночі, середночі хтось тихо – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Вночі, середночі хтось тихо До мого Слова підійшов І став дивитися і дихать, І я відчув: так диха лихо, Так ходить лихо – Час прийшов. Прийшов і став. І вже нікуди Не заховатись, не втекти, Не загубитись поміж люди, Не замінити серце в грудях, Нікого в світі – Час і ти. Прийшов і став. І […]...
18. СПИНИСЯ, МИТЬ! – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ З тобою ніч – Магічна і п’янка, Не поспішай, на мить спинися, ноче. Любові ніжна й пристрасна рука Виймає душу і воложить очі. Ти вся, мов сон. Ласкава, мов дитя. І раптом – хвиля збурена до краю. Так, мабуть зачинається життя, І я тебе – навхрестя розтинаю. Медова ніч, та ще солодша ти, – Як […]...
19. Загибель князя Святослава Після примирення з Візантією, Святослав вирушив у бік будинку. Досягнувши гирла Дніпра, він на човнах відплив до порогів. Мудрий воєвода Свенельд попереджав його: “Обійди, князь, пороги на конях, бо стоять біля порогів печеніги”. Але Святослав не прислухався до мудрої поради воєводи. У 971 році князю по Дніпру піднятися не вдається, і він разом зі своїм […]...
20. М. Зеров – представник розстріляного відродження Доля української літератури – доля України. Важко знайти у світовій історії аналогію, щоб жива мова, мова великого народу систематично заборонялася й переслідувалася спеціальними державними вердиктами й актами. Цей геноцид тривав століттями. За останні триста з лишком років українська література, перебуваючи в колоніальному становищі, не могла розвиватися на всю силу генетично закладених у ній можливостей; спираючись […]...
21. Правління князя Святослава Ігоровича Святославу Ігоровичу було всього три роки, коли він успадкував князівський престол після смерті батька, великого князя Ігоря Рюриковича. До повноліття Святослава кермо влади країною взяла його мати, княгиня Ольга. З малих років Святослав зріднився з бойовим життям. Княгиня Ольга, вирішивши помститися древлянам за вбивство чоловіка, пішла на древлянскую землю і взяла з собою чотирирічного Святослава, […]...
22. Біографія Князя Святослава Ігоровича Великий полководець і людина з неймовірною силою характеру князь Святослав Ігорович. Святослав Хоробрий. Всього 30 років, якщо вірити древнім літописам, з 942 року по 972 (за деякими даними дата народження датується 940 роком), було відведено йому для того, щоб прославити Русь і залишити в її історії свій незгладимий слід. Князь, який увійшов в історію, як […]...
23. СЛОВО ПРО ПОХІД ІГОРІВ, ІГОРЯ, СИНА СВЯТОСЛАВА, ВНУКА ОЛЕГА – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 6-9 класи Ритмічний переклад Чи не гоже було б нам, браття, Почати старими словами ратних повістей Про похід Ігорів, Ігоря Святославича? Початися ж тій пісні по билицях часу нашого, А не за вимислом Бояна. Боян-бо віщий, Якщо кому хотів пісню творити, То розтікався він мислю по древу, Сірим вовком по землі, Сизим орлом під хмарами. Споминав він, […]...
24. ШУМКА – Микола Вороний “Ой дівчино чорноброва, Будь здорова, будь здорова! Подивися, Усміхнися, Любо привітай! Маєш серце до любови, До коханої розмови – Як стемніє, Звечоріє, То виходь у гай”. “Ой козаче-небораче, В тебе думка зла неначе. Постидайся, Не чіпайся, З серцем не жартуй.. . Ти питаєш, чи кохаю? Ба який! Або я знаю… Відчепися, Не в’яжися, Ну-бо, не […]...
25. Ти не моя! – Микола Вороний Нехай з поміж усіх ти мов зірниця сяєш, Хай цінний скарб краса твоя І чарами її ти всіх собі звабляєш, Та коли ти Вкраїну не кохаєш, Ти не моя. Нехай у грудях ти чудове серце маєш, І серце те усіх звабля Бо всіх до нього ти ласкаво пригортаєш, Та коли ти Вкраїну не кохаєш, Ти […]...
26. В серці і сльози і біль – ПОЛЬ ВЕРЛЕН * * * В серці і сльози і біль,- Небо над городом плаче. Що це за туга? Відкіль Цей невгамований біль? Мжиці зажурені звуки І на землі, й по дахах! В серце, що в’яне від скуки, Ллються зажурені звуки. Сльози і біль без причин В серці, якому байдуже… Тут ані зрад, ні провин: Туга моя […]...
27. КОЛИ ТИ ЛЮБИШ РІДНИЙ КРАЙ – Микола Вороний Коли ти любиш рідний край, Радій, співай! Прийшла пора, прийшла година Сміється Київ, сяє Львів! Ярмо одвічних ворогів Скидає вільна Україна! Але, козаче, позір май, Коли ти любиш рідний край. Коли ти любиш рідний край, В ряди ставай! Гори відвагою святою! Бо тільки меч – а не слова – Здобуде нації права У ворогів її […]...
28. ГРІМ – Микола Вінграновський Була гроза, і грім гримів, Він так любив гриміти, Що аж тремтів, що аж горів На трави і на квіти. Грім жив у хмарі, і з гори Він бачив, хто що хоче: Налив грозою грім яри, Умив озерам очі. А потім хмару опустив На сад наш на щасливий І натрусив зі сливи слив, Щоб легше […]...
29. Микола Вороний як натхненник модернізму в Україні – Микола Вороний (1871-1938) – Українська література 10-х років Кінець XIX – початок XX століть – особливий період в історії української літератури. Поряд з панівною народницькою теорією з’являються нові, позначені модерністським художнім мисленням. Найбільш передові українські письменники прагнули змін і демонстрували свої пошуки у творах, написаних на модерних засадах. До цих “перших відважних” належить, безперечно, Микола Вороний – поет-лірик, що сповідував культ краси, мислив […]...
30. СЛІПЦІ (Уривок із розділу другого) – МИКОЛА БАЖАН – Я не товариш вам, діду, Й не недруг, Хоч і приблуда сліпий між людей, Ні датку собі ні дівчат товстобедрих Я не шукаю… Ви, діду, ачей Не перший десяток вакуєте з лірою І знаєте добре сліпецькі путі, Що я їх ніколи не взнаю, Не зміряю… Діду! Скажи – чи дороги оті, Замучивши згагою душі, […]...
31. Інфанта – Микола Вороний (1871-1938) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Різьблю свій сон… От ніби вчора ми Зійшлись,- і стріча та жива. На землю тканками прозорими Лягли осінні дерева. Акордами проміннострунними День хвилював і тихо гас. Над килимами вогне. лунпими Венера кинула алмаз. У завивалі мрійнотканому Дрімала синя далечінь,- І от на обрії гуманному Замиготіла ваша тінь. Дзвінкою чорною сильветою Вона упала на емаль, А […]...
32. СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ, ІГОРЯ, СИНА СВЯТОСЛАВА, ВНУКА ОЛЕГА… – ПАМ’ЯТКИ ОРИГІНАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ КНЯЖОЇ РУСІ-УКРАЇНИ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА “Слово о полку Ігоревім…” – найвизначніша пам’ятка давньоруської літератури Жоден із літературних шедеврів не віддалений від нас так сильно, як “Слово о полку Ігоревім…” (написання цього твору сучасні науковці датують 1185 р. або двома-трьома роками пізніше). І хоча понад два століття не було знайдено жодного іншого списку “Слова о полку Ігоревім…”, окрім того, що був […]...
33. БАТЬКІВСЬКЕ ПОЛЕ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Тихе батьківське поле За поліським селом розляглось. Все чекає когось, Не діждеться когось. Чує кроки господаря, Чує дотик руки. І засівом його Наливаються вщерть колоски. Наливаються Сонцем, вітрами, теплом, Споконвічним, Живим, невмирущим зерном. Раннє батьківське поле Змалку нам до роботи прийшлось. Все чекає когось, Не діждеться когось. Сіячеве дихання Воно чує щодня. Той, хто потом […]...
34. ЧОРНОБРИВЦІ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Чорнобривців насіяла мати У моїм світанковім краю. Та й навчила веснянки співати Про квітучу надію свою. Як на ті чорнобривці погляну, Бачу матір стареньку, Бачу руки твої, моя мамо, Твою ласку я чую, рідненька. Я розлуки і зустрічі знаю. Бачив я і в чужій стороні Чорнобривці із рідного краю, Що насіяла ти навесні. Як на […]...
35. Микола Хвильовий. Юрій Яновський. Володимир Сосюра. Валер’ян Підмогильний. Остап Вишня. Микола Куліш. Богдан-Ігор Антонич ПРОГРАМА Микола Хвильовий. “Я (Романтика)” Юрій Яновський. “Дитинство” Володимир Сосюра. “Любіть Україну” Валер’ян Підмогильний. “Місто” Остап Вишня. “Моя автобіографія”, “Сом” Микола Куліш. “Мина Мазайло” Богдан-Ігор Антонич. “Різдво” Опорні поняття Імпресіонізм Засоби гумору Роман у новелах Усмішка Урбаністичний роман Метафоричність лірики Драматичний твір Псевдонім Політична комедія МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ “Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і усіх нас хвилює, […]...
36. Тарас Бульба – МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ ГОГОЛЬ 1809-1852 – …ІСТИННИЙ ЗНАВЕЦЬ СЕРЦЯ ЛЮДСЬКОГО…: МИКОЛА ГОГОЛЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Історія створення повісті У 1835 р. побачила світ збірка М. Гоголя “Миргород”. Об’єднуючи в одному збірнику історичну повість “Тарас Бульба” і “Старосвітські поміщики” та “Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем”, автор тим само представляє романтичну антитезу між героїчним минулим і безкрилою українською сучасністю. Продовжуючи українську тематику, започатковану “Вечорами на хуторі біля […]...
37. “Епохальна п’єса” (Микола Хвильовий) – Микола Куліш (1892-1937) – Українська література 1920-1930 років П’єсу “Мина Мазайло” вперше опублікували у журналі “Літературний ярмарок” (1929) і того ж року видали друком у Харкові окремою книжечкою. Жанр п’єси “Мина Мазайло” сам автор визначив як комедію. Обравши його, письменник засобами гротеску і сатири викрив антиукраїнські суспільні явища кінця 20-х років XX століття, висміяв носіїв великодержавного шовінізму. Більшість літературознавців вважають “Мину Мазайла” сатиричною […]...
38. Я бачив тебе сьогодні – ДМИТРО ПАВЛИЧКО * * * Я бачив тебе сьогодні Між дівчатками з п’ятого класу. Ти така ж, як вони: Тонесенька стебелина, Навколо якої скакалка Гуде, як пропелер. Я бачив тебе сьогодні Між невістами молодими. Ти така ж, як вони: Біле чоло у веснянках, Навколо якого світить Ореол материнства. Я бачив тебе сьогодні Між бабусями сивоокими. Ти така […]...
39. Блакитна панна – Микола Вороний (1871-1938) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар З-поза хмар, Попелястих, пелехатих. Ось вона вже крізь блакить Майорить, Довгождана, нездоланна… 0сь вона – Блакитна Панна!.. Гори, гай, луги, поля – Вся земля Їй виспівує: “Осанна!” А вона, як мрія сну Чарівна, Сяє вродою святою, Неземною чистотою, Сміючись […]...
40. Українська середньовічна література XI-XV ст. Розвиток писемності після хрещення Руси-України (988 р.) Найдавніші рукописні книги Київської Русі (Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава) Мета: ознайомити учнів з найдавнішими рукописними книгами Київської Русі; розповісти легенду про хрещення Руси-України; розкрити роль християнства в духовному житті українського народу; виховувати шанобливе ставлення людей до історичного минулого, почуття гордості за наших предків. Обладнання: відеоматеріал про найдавніші рукописні книги Київської Русі, ілюстрації до легенди про хрещення Руси-України, портрети князя Володимира, Святослава, княгині Ольги. Міжпредметні […]...