РОВЕСНИКИ – ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА

Related posts:

1. МОВА – ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА Ой яка чудова українська мова Де береться все це, звідкіля і як Є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва, Вір, дерелісок, чорноліс. Є іще байрак. І така ж розкішна і гнучка, як мрія. Можна “звідкіля” і “звідки”, можна і “звідкіль”. Є у ній хурделиця, віхола, завія, Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль. Та не в тому справа, […]...
2. ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА (19І8-1990) ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА Олександр Михайлович Підсуха народився 16 жовтня 1918 р. в с. Ніжиловичах на Київщині в родині сільського коваля. Рано помер батько, а мати, залишившись з двома дітьми без хати і будь-яких засобів для існування, дбала насамперед про те, як уберегти сім’ю від голодної смерті. У дитинстві рідне село здавалося хлопчикові відокремленою від усього […]...
3. Олександр Михайлович Підсуха (нар. 1918) ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА Додаткова біографія Олександр Михайлович Підсуха увійшов в українську літературу одночасно з такими письменниками-воїнами, як О. Гончар, Г. Тютюнник, П. Воронько та ін. Він народився 16 жовтня 1918р. в с. Ніжиловичах на Київщині в родині сільського коваля. Закінчивши семирічку в сусідньому селі, пішов на робітфак Київського лінгвістичного інституту, а за два роки […]...
4. Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) – ІІ варіант – ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ На долю нашої рідної мови випало багато страждань. Її споконвіку плюндрували, намагалися стерти з лиця землі. М. Рильський у вірші “Рідна мова” описав багатостраждальне становище української мови за часів царизму: Цареві блазні і кати, Раби на розум і на вдачу, В ярмо хотіли запрягти Її, як дух степів гарячу, І осліпити, й повести На чорні […]...
5. Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) – І варіант – ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ. О. Олесь Мова – духовне багатство народу. Чим глибше людина пізнає рідну мову, тим тоньше сприймає її серце красу слова, а також красу життя. Поет-громадянин О. М. Підсуха – тонкий знавець багатства української мови. Про її милозвучність, величезний лексичний фонд і багату синоніміку він пише […]...
6. Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) – ІІІ варіант – ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ “Мова – це душа народу, його культура, його характер, в мові здійснюється зв’язок часів, сучасне перегукується з минулим”. Ці слова Максима Рильського про мову можна було б використати як епіграф до багатьох поезій різних авторів. У тому числі й до вірша “Мова” Олександра Підсухи. Перший рядок вірша “Ой яка чудова українська мова!” став крилатим висловом. […]...
7. ДО МОРЯ – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН – 9 КЛАС Прощай, стихіє в вольній силі! Останній раз тепер мені Ти котиш півпрозорі хвилі, Красою сяєш в далині. Мов друга журні нарікання, Мов клич його в прощальний час, Твій дружній шум серед світання Почув я тут в останній раз. Душі моєї світла мріє! Як часто берегом твоїм Я тут ходив, носив надії У серці тихім і […]...
8. Доля Русі – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА Вічність, похована в темних глибинах, Пісня волхва в озорінні яснім, Сонячна мрія предвічна, єдина, Згорнута в зерно, загорнута в сні. Вічність і час творять пісня і мрія, Місячне сяйво і промінь зорі. З вічності прийде нове озоріння, Нове прозріння і мрії нові. Прийде пора, і проснеться зернина, Пам’ять прадавню вдихне з глибини, Київська Русь, що […]...
9. ДО МОРЯ – ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН Прощай, стихіє в вольній силі! Останній раз тепер мені Ти котиш півпрозорі хвилі, Красою сяєш в далині. Мов друга журні нарікання, Мов клич його в прощальний час, Твій дружній шум серед світання Почув я тут в останній раз. Душі моєї світла мріє! Як часто берегом твоїм Я тут ходив, носив надії У серці тихім і […]...
10. БДЖІЛКА І ЗОЗУЛЯ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей “Бджілко! – крикнула зозуля, – Сядь, спочинь зо мною. Любо, мило спочивати В холодку весною! Будем звідси ми дивитись, Як земля радіє, Як горить і сяє сонце, Як садок біліє. Будем слухати з тобою, Як степи співають, Як шумлять широкі ріки, Як вітри гуляють”. “Ой зозуленько ледача, – Бджілка одказала. – Чи не гріх тобі […]...
11. ЧАС-РІЧКА – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА Безмежність зневіри і болю, Безмірність жорстоких віків Замкнулись у колапс і тонуть У струмені часу-ріки. Зійшлися до відстані крику Час-річки стрімкі береги, В лице двадцять першому віку Століття кричать, що пройшли. Щось хочуть сказати важливе, Без чого зупиниться час, Без чого і доля, і сила Повернуться проти нас. Кричать із останньої сили Мільйони покликань і […]...
12. Весно, весно без меж і без краю – ОЛЕКСАНДР БЛОК * * * О, весна без конца и без краю – Без конца и без краю мечта! Узнаю тебя, жизнь! Принимаю! И приветствую звоном щита! Принимаю тебя, неудача, И удача, тебе мой привет! В заколдованной области плача, В тайне смеха – позорного пет! Принимаю бессонные споры, Утро в завесах темных окна, Чтоб мои воспаленные взоры […]...
13. Сонячна мрія – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА Сонячна мрія Вільна, як вітер волі, Сонця душа співа. Мчить-промениться в просторі Мрія казково-жива. Мчить через чорну безодню, Пам’ять нездійснених мрій, Через розломи холодні Вмерзлих у вічність надій. Тепле проміння хитає Казку, що шепче весна, Мрія в росі розцвітає, Сонячна і запашна. Ніжно бринить кольорами Вічна і трепетна мить, Сяє над соняшниками Сонячне око блакить. […]...
14. КВІТНЕВІ ДИВА – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Весною у квітні, весною у квітні Зі сну потягаються липи столітні, А саджанці-липки, бруньки у росі, Роз’їжджають в трамваях або таксі. Ну а мандрівки весною у квітні, Якщо вже мандрівки – то кругосвітні: Он джміль в золотому вбранні, як маркіз, Довершив круг вишні енний круїз. Весною у квітні, весною у квітні Вже обжилися шпаки перелітні. […]...
15. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ МИТЕЦЬ ВИСОКОЇ ПОЕЗІЇ, КРАСИ Й ГАРМОНІЇ Зі спогадів про Олександра Олеся (Олександра Івановича Кандибу) Ганна Трекова, сестра Олександра Олеся: “І з боку матері, і з боку батька ми мали міцне коріння: з боку батька – чумаків, з боку матері – кріпаків. Народилися в місті Білопіллі на Сумщині – у невеликому містечку, де лише на двох […]...
16. Олександр Олесь (Олександр Кандиба)(1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Двадцять п’ять останніх років життя поет Олександр Олесь жив поза межами України. Його повернення додому було поступовим. У роки незалежності твори Олександра Олеся увійшли до шкільних підручників із літератури 2014 року соціальні мережі заповнив його вірш “Європа мовчала”, написаний ще 1931 року. Справжнє прізвище – Олександр Іванович Кандиба. Олесем його називала дружина. Тому поет почав […]...
17. Мелодії життя – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА О Сонечко миле, о атмосфера, О самоцвіти Землі глибини, Пружні і чисті підземні джерела, Сонячний цвіт у весняній воді. Сонячна квітка, пружне проміння, Ока небесного щира блакить, Вільний політ і земне притяжіння, Вітер, і простір, і вічність, і мить. Сонячна квітка в безкрайнім просторі, Сонячним цвітом спалахує море, Сонячна стежка іскриться-співає У неозорому моря розмаї. […]...
18. Чумацький шлях – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА Шляхом Чумацьким, у зорянім колі, В бездні віків і у вічнім вогні Род із Перуном загублену долю Возять у скрині, забуті й сумні. Марно гримить і веселкою манить Рода нащадків славетний Перун, П’яним туманом отруєна пам’ять Спить непробудно і знає лиш глум. Курять, горланять і п’ють самогонку Рода нащадки, сільськії дядьки. Вічність зплітається з димом […]...
19. Очі твої, злочинно-гречні – ДМИТРО ПАВЛИЧКО * * * Очі твої, злочинно-гречні, Сліплять, як сонце на екваторі. А слова твої небезпечні – Як набої в палаючій ватрі. Незбагненні, немов азіати, Гріхи твої усміхненолиці. І страшно коло тебе стояти, Як зимою коло криниці. Твоїх пальців холодний подув Зірвав мого серця листик. Страх мій перетворився на подив Рук твоїх – авантюристок. Ти рішуча […]...
20. ЛИСТ ДО ГРЕЧКИ – АНДРІЙ МАЛИШКО Часто сняться твої килими, Білосніжні і медвянисті, Де тоненькі шершаві бджоли Колихаються на вітрах І, покриті у бронзу літа, Тчуть на лапках весняну, легеньку пряжу, В мареві теплім гудуть, гудуть. Ти була мені затишком снів, Коли пахла в материнській долоні, І моє волосся на голові Брало твої кольори в сизі ранки, Голосок мій бринів, як […]...
21. ПЕРЕМОГА – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Довго я не хотіла коритись весні, Не хотіла її вислухати, Тії речі лагідні, знадні, чарівні Я боялась до серця приймати. “Ні, не клич мене, весно, – казала я їй, – Не чаруй і не ваб надаремне. Що мені по красі тій веселій, ясній? В мене серце і смутне, і темне”. А весна гомоніла: “Послухай мене! […]...
22. О слово рідне! Орле скутий!.. – Олександр Олесь (Олександр Кандиба)(1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О слово рідне! Шум дерев! Музика зір блакитнооких, Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев… О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним. ПРО ТВІР Рід […]...
23. ДО ПРЕКРАСНОГО – ВІЛЬЯМ ВОРДСВОРТ Святе мистецтво! В пензлі чи пері Є сила дати вічність кожній рисі: Хмарини, що пливе в небесній висі, Веселих промінців химерній грі,- Вони спиняють порух віт вгорі І подорожніх, що ідуть у лісі, І корабель, що при скелястім мисі Навік в заливі кинув якорі. Дитя весни, і літа, й падолисту, Що вірно тчуть ясну твою […]...
24. ДО ПРЕКРАСНОГО – ВІЛЬЯМ ВОРДСВОРТ – 8 КЛАС Сонет Святе мистецтво! В пензлі чи пері Є сила дати вічність кожній рисі Хмарини, що пливе в небесній висі, Веселих промінців химерній грі;- Вони спиняють порух віт вгорі І подорожніх, що ідуть у лісі, І корабель, що при скелястім мисі Навік в заливі кинув якорі. Дитя весни, і літа, й падолисту, Що вірно тчуть ясну […]...
25. Пісня – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Он чужино, чужинонько, Зрадливая дружинонько! Одружився я з тобою Після січі, після бою. Після січі – посічений, Після бою – скалічений. Пішов в хату – не топилось, Хотів з’їсти – не варилось. Хотів лягти і спатоньки, Як десь там, у матінки, А в головах на весілля Не подушка, а каміння. Ой вихори, не кидайте, Сирим […]...
26. РОМАНС – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Не дивися на місяць весною,- Ясний місяць наглядач цікавий, Ясний місяць підслухач лукавий, Бачив він тебе часто зі мною І слова твої слухав колись. Ти се радий забуть? Не дивись, Не дивися на місяць весною. Не дивись на березу плакучу,- На березі журливеє віття Нагадає тобі лихоліття, Нагада тобі тугу пекучу, Що збратала обох нас […]...
27. КОВТОК КОХАННЯ – ОКСАНА КУНЕЦЬ Жаги відпий ковток один єдиний, Без суму, без жалю віддай мені себе По краплі. До кінця. І день по днині Просочуйся, вплітайся, май мене… Твої-мої клітини, кров… Бажання З очей твоїх струмить і хоче назавжди Затримати мене в цю мить єднання, Щоб стали ми – одне, навіки, я і ти… Це потім згасне жар… Нам […]...
28. Скорочено – ОЙ ВЕСНА, ВЕСНА – ДНЕМ КРАСНА – ВЕСНЯНКИ – ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ – КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ – 6 КЛАС Ой весна, весна – днем красна, Що ж ти, весно, принесла? – Принесла я вам літечко, Ще й рожевую квіточку, Хай вродиться житечко, Ще й озимая пшениця, І усякая пашниця. Ой весна, весна, ти красна, Що ти, весно красна, нам принесла? – Принесла я вам літечко, Ще й запашненьке зіллячко, Ще й зеленую травицю, І […]...
29. Про золотого півника – Олександр Пушкін Десь-то, в тридев’ятім царстві, В тридесятім володарстві Жив-був славний цар Дадон. Змолоду, посівши трон, Розважався він війною, Для сусідів був грозою, А на старість захотів Одпочити від боїв, З упокоєм їсти-пити; Тут сусіди ну водити На царя за раттю рать, Шкоди й лиха завдавать. Щоб кінці землі своєї Від наруги від тієї Боронити день при […]...
30. “І задзвеніли в серці звуки” (Олександр Олесь) – Олександр Олесь (1878 – 1944) – Українська література 10-х років Живи, Україно, живи для краси, Для сили, для правди, для волі!.. Шуми, Україно, як рідні ліси, Як вітер в широкому полі. (Олександр Олесь) Олександр Олесь – талановитий поет, драматург, яскравий представник символізму в літературі, який збагатив її задушевністю, ніжними почуттями і багатою внутрішньою силою, виразивши українську філософію буття, глибокий гуманізм. Він європеїзував українську лірику, став […]...
31. Тільки тобою білий святиться світ – ВАСИЛЬ СТУС Тільки тобою білий святиться світ, Тільки тобою повняться брості віт, Запарувала духом твоїм рілля, Тільки тобою тішиться немовля, Спів калиновий піниться над водою – Тільки тобою, тільки тобою! Тільки тобою серце кричить моє. Тільки тобою сили мені стає Далі брести хугою світовою, Тільки Тобою, тільки Тобою. Только тобой светится белый свет, Только тобой полнится соком […]...
32. БІЛІ АКАЦІЇ БУДУТЬ ЦВІСТИ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА * * * Білі акації будуть цвісти В місячні ночі жагучі, Промінь морями заллє золотий Річку, і верби, і кручі… Будем іти ми з тобою тоді В ніжному вітрі до рання, Вип’ю я очі твої молоді, Повні туману кохання… Солодко плачуть в садах солов’ї, Так, як і завжди, незмінно… В тебе і губи, і брови […]...
33. КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЗАСПІВ Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину одну. Розкажу вам про минуле, Що вже мохом поросло, Що, нащадками забуте, За водою поплило. Перед вами стародавні Пройдуть хвилями часи, Із могил до вас озвуться Наших предків голоси. Наших предків, що блукали По страховищах-лісах, Що з природою змагались Тільки […]...
34. МИКИТА КОЖУМ’ЯКА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ (Скорочено) Казка в чотирьох картинах Дійові особи Микита Кожум’яка. Батько (він же Старий Кожум’яка, Дід). Княгиня. Князь. Джура. Князівна. Дівчина. Посланець. Гонець. Воєводи. Сини. Парубок. Дівчинка. Діти. Юрба. КАРТИНА ПЕРША Палати Князя. Дівчина. Сумний наш Князь, Сумний наш Князь, Лягли йому на чоло хмари, Неначе ждуть нас знов удари, Неначе знов орда знялась… Княгиня. Ах, […]...
35. Колись здавався ти мені орлом підтятим – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Колись здавався ти мені орлом підтятим І в полі кинутим в агонії сконать… Очима стежиш ти за ворогом проклятим, Що хтів тебе ногою розтоптать. Ти гнівом дишеш і гориш, а не конаєш… Щоб впитись, шарпаєш кігтями по землі, Одним крилом граків ти відбиваєш І сам лежиш на зламанім крилі… Колись здававсь мені ти лицарем прекрасним, […]...
36. ПІСНЯ ПРО ВІЩОГО ОЛЕГА – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН Збирається віщий Олег-войовник З хазарами знов воювати: За напад – мечам і пожарам прирік Він ниви хазарські і хати. Із військом своїм, в царгородській броні, Князь їде полями на вірнім коні. Із темного лісу старий чарівник Виходить назустріч поволі, Перунові 1 тільки покірний старий, Провісник він людської долі. В мольбах, в ворожбі все життя він […]...
37. Поема повернення на Землю – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА Тихо пливуть хмаринки, Тихо струмиться час. В небі нічному зірки Сяють в останній раз. Світ величезний і сонячний, Світе далеких доріг, Час мені стати променем В травах і росах твоїх. В небі займусь я веселкою Після дощів грозових, Стану калюжою теплою Для пробігаючих ніг. Що обійнять не судилося, Стане навічно моїм, Зоряним світлом розкриється Вічний […]...
38. УКРАЇНА У ВОГНІ – ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Від Сану до Дінця простяглися довгі-довгі шляхи, міста, і села, і передмістя, і всюди жіночий незабутній плач. Плакала Україна: – Ой сини мої, синочки, діти мої, на кого ви мене покидаєте? Огляньтеся. Чи є на світі ще такі поля, такі пшениці, сади, таке небо? Горіли поля, палав хліб. Чорний дим здіймався до неба, як народний […]...
39. ВИШНЕВІ САДИ – Олександр КОСТЮК ПІлот розплющив очі і високо вгорі побачив небо. Небо було чисте й глибоке. І десь там, високо-високо, між ним і блакитною безоднею пір’їною пливла хмара. Напівпрозора, вона поволі сповзала праворуч, й Пілоту здалося якоїсь миті, що хмарина над ним висить нерухомо, а сам він, лежачи на спині, пливе човном великою й спокійною рікою. І раптом […]...
40. Волхва – ОЛЕКСАНДР СКОВОРОДА Волхва О Волхва, наступниця йоги, Сон-квітка казкових лісів, Із обрію в обрій дорога, Пташиний і зоряний спів. Сон-квітка яскрава і ніжна, Прекрасна чаруюча мить, Прийшла, ожила і розквітла, Як пам’ять із безвісті літ. Сон-квітка моя і мрія, Сон-спогад чудесного світу, Чар-квітка, зоря і проміння, Розкриті сонця дивоцвіту. Розкритого простору Волхва, Над обрієм сонячний цвіт, Летить […]...