Пісня – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ

Related posts:

1. “Згоріть у житті – єдине щастя!” (Олександр Олесь) – Олександр Олесь (1878 – 1944) – Українська література 10-х років У річищі розвитку західноєвропейської символістичної драматургії яскраво розвивався Олександр Олесь, виступаючи провідником символістських форм в українській драмі. У п’єсах він залишився неперевершеним ліриком, висвітливши духовне обличчя героїв, протиставивши антигуманиий світ їх світлим мріям і сподіванням. Він поєднав символістську поетику з неоромантичним змалюванням героя, що засвідчила новаторська книга “Драматичні етюди” (1914). Олесь-символіст утвердив новий жанровий різновид […]...
2. “І задзвеніли в серці звуки” (Олександр Олесь) – Олександр Олесь (1878 – 1944) – Українська література 10-х років Живи, Україно, живи для краси, Для сили, для правди, для волі!.. Шуми, Україно, як рідні ліси, Як вітер в широкому полі. (Олександр Олесь) Олександр Олесь – талановитий поет, драматург, яскравий представник символізму в літературі, який збагатив її задушевністю, ніжними почуттями і багатою внутрішньою силою, виразивши українську філософію буття, глибокий гуманізм. Він європеїзував українську лірику, став […]...
3. ПОЧАТКИ КИЄВА – КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Над Дніпром широким, вільним, Де луги й степи цвіли, Наші прадіди – поляни Оселились і жили. Хлібороб робив у полі, Пас пастух корів, овець, З луком, з стрілами гнучкими По лісах ходив ловець. Пишно квітла Україна, Повна всякого добра. Як в раю, жили поляни Понад хвилями Дніпра. Все своє вони любили, Шанували і чуже, Хай, […]...
4. Прихований богатир (Олександр Олесь “Микита Кожум’яка”) – Зразок твору – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС Люди часто судять про інших, спираючись на своє перше враження. Але не завжди такі міркування виявляються правильними. Багато людей пізніше змінюють свою думку, бачачи чемність та хоробрість, яких не помічали раніше. Знаю одного героя, про якого перша думка також була несправедливою. Микита Кожум’яка – людина, про яку одразу не скажеш, що вона дужа та розумна. […]...
5. ПЕЧЕНІЗЬКА ОБЛОГА КИЄВА – КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Раз дізнались печеніги, Що для бою час настав, Що в Болгарїї далекій Забарився Святослав. Наче хмари, бідний Київ Печеніги облягли, Загриміли всюди сурми, Тарабани загули. А у місті плач і стогін: Ані вийти, ні ввійти, Став людей косити голод, Став в могили їх нести. А в той час гуляє Претич З дужим військом за Дніпром… […]...
6. ЛЮБОВ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ О, не дивуйсь, що ніч така блакитна… Що вийдеш ти, то знала ніч оця, І через те вона така привітна, Така ясна і ніжна до кінця… О, не дивуйсь, що пахощі навколо, Що мов зомлілі, дивляться квітки, Ця ніч твоє квітчає чоло І з них тобі одній плете вінки. О, не дивуйсь, О, не дивуйсь, […]...
7. Олександр Олесь (Олександр Кандиба)(1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Двадцять п’ять останніх років життя поет Олександр Олесь жив поза межами України. Його повернення додому було поступовим. У роки незалежності твори Олександра Олеся увійшли до шкільних підручників із літератури 2014 року соціальні мережі заповнив його вірш “Європа мовчала”, написаний ще 1931 року. Справжнє прізвище – Олександр Іванович Кандиба. Олесем його називала дружина. Тому поет почав […]...
8. МИКИТА КОЖУМ’ЯКА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ (Скорочено) Казка в чотирьох картинах Дійові особи Микита Кожум’яка. Батько (він же Старий Кожум’яка, Дід). Княгиня. Князь. Джура. Князівна. Дівчина. Посланець. Гонець. Воєводи. Сини. Парубок. Дівчинка. Діти. Юрба. КАРТИНА ПЕРША Палати Князя. Дівчина. Сумний наш Князь, Сумний наш Князь, Лягли йому на чоло хмари, Неначе ждуть нас знов удари, Неначе знов орда знялась… Княгиня. Ах, […]...
9. КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЗАСПІВ Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину одну. Розкажу вам про минуле, Що вже мохом поросло, Що, нащадками забуте, За водою поплило. Перед вами стародавні Пройдуть хвилями часи, Із могил до вас озвуться Наших предків голоси. Наших предків, що блукали По страховищах-лісах, Що з природою змагались Тільки […]...
10. УКРАЇНА В СТАРОВИНУ – КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Ліс густий, дрімучий, темний, Споконвічний ліс росте, Не проб’ється навіть сонце Крізь гілля його густе. Велетенські граби, вільхи, Сосни, явори, дуби Раз в століття полягають Після віку боротьби. Де родились, там вмирають, Обертаються у тлінь, На могилах виростає Ряд наступних поколінь. По лісах шумлять потоки, Смарагдові від трави, Розпливаючись то в багна, То в озера, […]...
11. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ МИТЕЦЬ ВИСОКОЇ ПОЕЗІЇ, КРАСИ Й ГАРМОНІЇ Зі спогадів про Олександра Олеся (Олександра Івановича Кандибу) Ганна Трекова, сестра Олександра Олеся: “І з боку матері, і з боку батька ми мали міцне коріння: з боку батька – чумаків, з боку матері – кріпаків. Народилися в місті Білопіллі на Сумщині – у невеликому містечку, де лише на двох […]...
12. ПОХОД НА ЦАРГОРОД – КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Геть за морем українським, Понад склом Босфорських вод Дивні вежі і палати Розкидає Царгород. Наче вир, кипить, торгує Крамом, зброєю, вином. Вдень він вуликом здається, А вночі – чудесним сном. І з усіх країн до його Ллється хвилями народ. Наші теж торговці-люде Їздять в славний Царгород. Та не любить грек чужинців І тримає їх в […]...
13. НАД КОЛИСКОЮ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Спить мій малесенький, спить мій синок… Спить він, наслухавшись дивних казок. Нащо ж ти віченьки знову розкрив?! Спи, моя пташко, то вітер завив. Стогне і виє уже він давно, Б’ється і стука у наше вікно… Геть, розбишако, в далекі степи!.. Спи, моя ластівко, солодко спи! Ось уже й вітер зовсім занімів… Мабуть, заснуть під намет […]...
14. ЛЕБІДЬ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ На болоті спала зграя лебедина. Вічна ніч чорніла, і стояв туман… Спало все навколо, тільки білий лебідь Тихо-тихо сходив кров’ю своїх ран. І співав він пісню, пісню лебедину, Про озера сині, про красу степів, Про велике сонце, про вітри і хмари, І далеко нісся лебединий спів. Кликав він проснутись, розгорнути крила, Полетіти небом в золоті […]...
15. В небі жайворонки в’ються – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 2 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Олександра Олеся називають королем української поезії. Вісімдесят композиторів написали понад двісті музичних творів на слова цього митця. Для свого сина, якого називав лагідно Лелекою, Лелеченьком, Олександр Олесь писав колискові й вірші. В небі жайворонки в’ються * * * В небі жайворонки в’ються, Заливаються-сміються, Грають, дзвонять цілий день, І щебечуть, і співають, І з весною світ […]...
16. ЯРОСЛАВ МУДРИЙ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Після ката Святополка, Що замучив трьох братів, Брат четвертий на престолі, Ярослав розумний, сів. Святополком окаянним Все зруйноване було. Бідувало бідне місто, Бідувало і село. І усю свою увагу Ярослав звернув на лад. І небавом Україна Зацвіла, як пишний сад. І небавом знову люди Багатіти почали, І Дніпром човни чужинців Знову в Київ поплили. Греки, […]...
17. О слово рідне! Орле скутий!.. – Олександр Олесь (Олександр Кандиба)(1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О слово рідне! Шум дерев! Музика зір блакитнооких, Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев… О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним. ПРО ТВІР Рід […]...
18. НАШІ ПРЕДКИ – СЛОВ’ЯНИ – КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Над озерами, річками, На полянах лісових, На стрімких високих горах, На просторах степових, – Де лише сіріє стежка Або вкрився збіжжям лан, Скрізь розкидались оселі Наших прадідів-слов’ян. Оселялись цілим родом: Що людина, як одна?! Кревні люде – рід складали, Кревні роди – племена. Наймудріший і найстарший Цілим родом керував, Видавав щодня накази, Правив, милував, карав. […]...
19. ПІСНЯ ПРО ВІЩОГО ОЛЕГА – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН Збирається віщий Олег-войовник З хазарами знов воювати: За напад – мечам і пожарам прирік Він ниви хазарські і хати. Із військом своїм, в царгородській броні, Князь їде полями на вірнім коні. Із темного лісу старий чарівник Виходить назустріч поволі, Перунові 1 тільки покірний старий, Провісник він людської долі. В мольбах, в ворожбі все життя він […]...
20. ГРИЦЕВІ КУРЧАТА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Казка Жив собі Максим убогий Коло річки, край села. Крім дітей та жінки, в його Тільки курочка була. Нанесла вона яєчок. Вже й Великдень ось-ось-ось! Хоч би кожному яєчком Розговітись довелось! Та старий Максим міркує: “Поїдяться крашанки, А коли підсипем квочку, Будуть згодом курочки. Швидко виростуть курчата, Навесні почнуть нестись, От тоді ми поласуєм! Ласували […]...
21. Голод – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ I Проклятий, збуджений громами, Підвівся, встав з землі Й зайскреготав голодними зубами В гнилій, кривавій млі. І він пішов, нестриманий, полями До міст, до сіл, до хуторів, Він нападав на все без тями – І все без тями гриз і їв. Він розривав бика руками, Вівцю, як хліба шмат, ковтав, Дітей малих з’їдав з кістками, […]...
22. ПІСНЯ ПРО ВІЩОГО1 ОЛЕГА – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН – 7 КЛАС Збирається віщий Олег-войовник З хазарами знов воювати: За напад – мечам і пожарам прирік Він ниви хазарські і хати. Із військом своїм, в царгородській броні, Князь їде полями на вірнім коні. Із темного лісу старий чарівник Виходить назустріч поволі, Перунові2 тільки покірний старий, Провісник він людської долі. В мольбах, в ворожбі все життя він провів […]...
23. БДЖІЛКА І ЗОЗУЛЯ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей “Бджілко! – крикнула зозуля, – Сядь, спочинь зо мною. Любо, мило спочивати В холодку весною! Будем звідси ми дивитись, Як земля радіє, Як горить і сяє сонце, Як садок біліє. Будем слухати з тобою, Як степи співають, Як шумлять широкі ріки, Як вітри гуляють”. “Ой зозуленько ледача, – Бджілка одказала. – Чи не гріх тобі […]...
24. ПЕЧЕНІЗЬКА ОБЛОГА1 КИЄВА – Олександр Олесь (1878-1944) – ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ Україна дістала поета-лірика, котрого виглядала від часів Шевченка. Михайло Грушевський Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба ) народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля на Сумщині. Батьківський рід походив з чумаків, а рідня по материнській лінії – з кріпаків. В одинадцять років не стало батька, і про дітей піклувалися мати Олександра Василівна та дідусь Василь […]...
25. ЯРОСЛАВ ОСМОМИСЛ – КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Володимирко поволі Тихо-мирно вік дожив І на княжому престолі Ярослава залишив. Це був князь палкий, відважний, Незрівнянний у бою, Наче рвався він покласти Першим голову свою. І коли він з Ізяславом, З князем київським зійшовсь, Першим кинувся з мечем він, Всіх попереду боровсь. І бояри зупиняли: “Ярославе, князю, стій: Хто тебе, орла, заступить У державі […]...
26. АЙСТРИ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Опівночі айстри в саду розцвіли… Умились росою, вінки одягли, І стали рожевого ранку чекать, І в райдугу барвів життя убирать… І марили айстри в розкішнім півсні Про трави шовкові, про сонячні дні, – І в мріях ввижалась їм казка ясна, Де квіти не в’януть, де вічна весна… Так марили айстри в саду восени, Так марили […]...
27. НАД КОЛИСКОЮ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей Пісня матері Спи, мій малесенький, спи, мій синок… Я розкажу тобі безліч казок! Нащо ж ти віченьки знову розкрив?! Спи, моя пташко, то вітер завив. Стогне і виє уже він давно, Б’ється і стука у наше вікно… Геть, розбишако, в далекі степи!.. Спи, моя ластівко, солодко спи! Ось уже й вітер зовсім занімів… Мабуть, заснуть […]...
28. Не нам, не нам, осміяним, сміятись – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Не нам, не нам, осміяним, сміятись, Не нам, скаліченим, іти, Німим – піснями заливатись, Сліпим – відшукувать світи. Не нам ловить в небеснім морі Зорі. Не нам – Орлам! А ми давно свої згубили крила, Та чи й були вони у нас?! Нудьга нам байку утворила, Непевні фарби кинув час, І ми повірили правдиво В […]...
29. Дві хмароньки зустрілися – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Раз високо над горами, Уранці по весні, Дві хмароньки пливли кудись, Як янголи ясні. Удосвіта дві хмароньки Зустрілися вгорі І мовчки зупинилися, Як божих дві зорі. Дві хмароньки зустрілися Удосвіта колись, Зустрілися, спинилися, За рученьки взялись. Хотілось їм зостатися, Удвох прожити вік, А вітер злий сміявся вже Десь збоку біля їх. І стали тихо плакати […]...
30. МОЇЙ МАТЕРІ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Приснилося, що я вернувсь додому. Іду, дивлюсь: мій край, моя земля, Сміються в сонці золотому Річки, і села, і поля. Ось-ось прийду до хатоньки моєї, Де мати жде мене й не жде, Я скрикну “Матінко!” до неї, Вона на груди упаде. І будуть литись теплих сліз потоки І в них бринітимуть слова: “Я ждала, ждала […]...
31. ВІЙНА З ТАТАРАМИ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Як довідались татари, Що повстали Холм і Львів, Землю Галицько-Волинську Хан їх знищити схотів. На волинський Володимир То не хмара чорна йде, То не грім гуде далекий, А то військо хан веде. Виїжджає князь Василько: “Залиши мій рідний край!” Але був глухий, як камінь, Хан татарський Бурундай. І Василько підпалити Рідне місто мусив сам І […]...
32. Для всіх ти мертва і смішна – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Для всіх ти мертва і смішна, Для всіх ти бідна і нещасна, Моя Україно прекрасна, Пісень і волі сторона. Поглянь: народ твій – раб з рабів, Чужими й рідними забутий, Гниє віки в недолі лютій І віру в долю загубив. О дух України! Орел! Дух вільний, смілий і високий, Злети, стурбуй цей мертвий спокій І […]...
33. Хто зберіг любов до краю – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Хто зберіг любов до краю І не зрікся роду, Той ім’ям не вмре ніколи В спогадах народу. Хто поїв, як струмінь, край свій І не згинув в морі, Ой не раз того згадають Влітку квіти-зорі. Хто угледів в час безчасся Сонце крізь тумани, Той для люду рідним батьком І пророком стане. Хто зберіг любов до […]...
34. “АСКОЛЬД І ДІР” – КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Славна в Рюрика дружина, Всім далась вона взнаки, А Аскольд і Дір – найперші, Найславніші вояки. Нудно їм сидіти дома Без походів, без боїв, І вони прохають князя, Щоб на волю їх пустив. Князь подумав і дозволив. Попрощалися вони І з такими ж вояками Посідали на човни. І по Волхову угору В невідомий край летять. […]...
35. Мої враження від твору “Печенізька облога Києва” – ІІ варіант – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – 6 клас Дуже давно були часи, коли татари, печеніги і інші вороги нападали на нашу країну. Ціла епоха пройшла в безперервних сутичках із ворогами, боротьбі за свободу. Та степовики були сильними і безжальними супротивниками. Картини саме цієї тяжкої для мого народу доби змалював Олександр Олесь у творі “Печенізька облога Києва”. Сталося так: дізнались печеніги, що забарився Святослав […]...
36. ПЕКЛО, ЗДАВАЛОСЬ, БУЛО В ТУ ГОДИНУ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ П екло, здавалось, було в ту годину… Грім божевільний стогнав і ревів, Блискавок стріли літали без впину, Весь небозвід то. палав, то чорнів. Буря пройшла, і я з жахом питаю: Що-ж то зробилось з коханого краю? Певно руїну та буря зробила?.. Кажуть: ” Вербу десь розбиту добила”. Думко! коли і тебе виливаю В слово холоднеє, […]...
37. В землі віки лежала мова – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ В землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ. О мово, ночі колискова! Прийми мій радісний привіт. Навік пройшла пора безславна.. Цвіти і сяй, моя державна… І розцвіла, як квітка, мова На рідній ниві, над струмком, Але прийшла на лан корова І завертіла язиком… Недовго думала і ждала, Взяла і всю її злизала… Отож […]...
38. Везли їх, зранених в борні з солдатами – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Везли їх, зранених в борні з солдатами, Везли їх, стомлених в тюрмі за гратами, Везли, щоб там, в краях холодних, Згноїти велетнів народних, Крилаті іскри потушить І знов дурити і душить. В сльозах затриманих, з палкими муками, Вони прощалися з полями, з луками, Навік прощались з краєм рідним, З своїм сліпцем – народом бідним, Неслись […]...
39. Міцно і солодко, кров’ю упившись – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Міцно і солодко, кров’ю упившись, Сплять вороги уночі… Тихо з повіток плуги витягайте, Куйте в проваллях мечі. Стогнуть брати наші в тюрмах проклятих, Грати залізні рвучи… Тихо з повіток плуги витягайте, Куйте в проваллях мечі. Мати без сина і жінка без мужа Плачуть, життя кленучи… Тихо з повіток плуги витягайте, Куйте в проваллях мечі. Мають […]...
40. ПОТІК СТОЛІТТЯ ЗНОСИВ ГНІТ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Потік століття зносив гніт, Терпів ярмо й сваволю… І гнівно враз розбив граніт, І – гей, на бій за волю! Летить, кричить, шумить орел, Розбитих хвиль не ліче: Їх безліч вилете з джерел, Коли він їх покличе. Народ століття зносив гніт, Терпів ярмо й сваволю… I грізно враз розбив граніт, І – гей, на бій […]...