Природничонаукові передумови теорії Ч. Дарвіна
XIX століття було періодом відкриття фундаментальних законів світобудови. До середини століття в природознавстві було зроблено багато великих відкриттів. Французький вчений П. Лаплас математично обгрунтував теорію І. Канта про розвиток Сонячної системи. Ідею розвитку вносить у філософію Г. Гегель. А. И. Герцен в “Листах про вивчення природи”, виданих у 1845-1846 рр., Виклав ідею історичного розвитку природи від неорганічних тіл до людини. Він стверджував, що в природознавстві вірними узагальненнями можуть бути лише ті, які грунтуються на принципі історичного розвитку. Були відкриті закони збереження енергії, утвердився принцип атомної будови хімічних елементів. У 1861 р А. М. Бутлеров створює теорію будови органічних сполук. Пройде небагато часу і Д. І. Менделєєв опублікує (1869) свою знамениту Періодичну систему елементів.
Така була наукова обстановка, в якій працював Ч. Дарвін. Розглянемо конкретні передумови його вчення.
Геологічні передумови. Англійська геолог Ч. Лайель довів неспроможність уявлень Кюв’є про раптові катастрофах, що змінюють поверхню Землі, і обгрунтував протилежну точку зору: поверхня планети змінюється безперервно і не під впливом якихось особливих сил, а під дією звичайних повсякденних чинників – коливань температури, вітру, дощу, прибою і життєдіяльності рослинних і тваринних організмів. До числа постійно діючих природних факторів Лайель відніс землетруси, виверження вулканів.
Подібні думки задовго до Лайеля висловлювали М. В. Ломоносов у своїй праці “Про шарах земних” і Ламарк. Але Лайель підкріпив свої погляди численними і строгими доказами. Теорія Лайеля справила великий вплив на формування світогляду Ч. Дарвіна.
Досягнення в галузі цитології та ембріології. У біології був зроблений ряд великих відкриттів, які виявилися несумісними з уявленнями про незмінність природи, про відсутність спорідненості між видами. Клітинна теорія Т. Шванна показала, що в основі будови всіх живих організмів лежить однаковий структурний елемент – клітина.
Дослідження розвитку зародків хребетних дозволили виявити у ембріонів птахів і ссавців зяброві дуги і зяброве кровообіг, що наштовхувало на думку про спорідненість риб, птахів, ссавців і походження наземних хребетних від предків, провідних водний спосіб життя. Російський академік К. Бер показав, що розвиток всіх організмів починається з яйцеклітини і що на ранніх стадіях розвитку виявляється разюча схожість в будові зародків тварин, що відносяться до різних класів.
У розвитку біології велику роль зіграла розроблена Ж. Кюв’є теорія типів. Хоча Ж. Кюв’є був переконаним прихильником незмінності видів, встановлене їм схожість будови тварин у межах типу об’єктивно вказувало на їх можливу спорідненість і походження від одного кореня.
Отже, в самих різних областях природознавства (геологія, палеонтологія, біогеографія, ембріологія, порівняльна анатомія, вчення про клітинному будову організмів) зібрані вченими матеріали суперечили уявленням про божественне походження і незмінність природи. Правильно пояснити всі ці факти, узагальнити їх, створити теорію еволюції зумів великий англійський учений Ч. Дарвін.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)