Передумови виникнення дарвінізму
Згадайте, які відкриття були зроблені в природничих науках на початку -> XIX в. Які їх соціально-історичні передумови?
На початку XIX ст. відкриття в природознавстві істотно похитнули креаціоністські погляди на природу. Відправною точкою для цього послужили роботи німецького філософа Іммануїла Канта про походження Сонячної системи. Синтез органічної речовини сечовини, вироблений німецьким хіміком Фрідріхом Велером завдав відчутного удару по вітаїстичною теорії про життєву силу. У фізиці був відкритий закон збереження і перетворення енергії.
Розвиток біології на початку XIX століття. У першій половині XIX ст. починає швидко розвиватися ембріологія. Видатний вітчизняний вчений Карл Максимович Бер (1792-1876) заклав основи вчення про зародковий схожості. Досліджуючи ембріони хребетних тварин, він встановив схожість ранніх стадій ембріогенезу у всіх хребетних тварин.
Вагомим доказом спорідненості всіх організмів, що мешкають на Землі, стало відкриття їх клітинної будови і створення німецькими вченими, зоологом Теодором Шванном (1810-1882) і ботаніком Маттіасом Шлейденом (1804-1881), в 1839 р клітинної теорії. Серед російських попередників Ч. Дарвіна одне з перших місць по праву займає професор Московського університету Карл Францевич Рулье (1814-1858). Він був прихильником трансформізму. Вивчаючи тварин і їхні викопні залишки, він прийшов до висновку, що місце існування впливає на організми. К. Ф. Рулье також відзначав можливість витіснення одного виду іншим і вимирання одного з них в результаті боротьби за їжу і місця проживання. Положення концепції Ламарка про внутрішній прагненні організмів до вдосконалення він вважав помилковим.
Великий вплив на становлення еволюційної теорії зробила геологія. Дослідження англійського вченого Чарлза Лайеля (1797-1875), який поклав початок історичному методу в геології, довели схожість геологічних процесів, що протікали на Землі в стародавні часи і в даний час. Завдяки його роботам почалося активне вивчення історії Землі та організмів, що населяли її в різні геологічні епохи.
Таким чином, відкриття в природничих науках підготували грунт для виникнення еволюційного вчення.
Життя і наукова діяльність Ч. Дарвіна. Основоположник еволюційного вчення Чарльз Роберт Дарвін народився 12 лютого 1809 в маленькому містечку Шрюсбері (Англія) в сім’ї потомствених лікарів. За сімейною традицією Ч. Дарвін вступив до Единбурзького університету на медичний факультет, а потім перевівся до Кембриджського університету на богословський факультет. Але Ч. Дарвіну не судилося стати пастором. У студентські роки він пристрасно захопився геологією, ботанікою і зоологією, відвідував суспільство натуралістів, де зробив кілька наукових доповідей. В цей же час він знайомиться з працями Ч. Лайеля, які справили на нього великий вплив. Після закінчення університету він відправився в п’ятирічне кругосвітню подорож на військово-гідрографічне судні “Бігль” як натураліста (рис. 7).
За час подорожі Ч. Дарвін зібрав багатющі зоологічні, ботанічні, палеонтологічні та геологічні колекції. Він вивчав флору і фауну Південної Америки і островів Тихого океану. На Галапагоських островах він виявив птахів, ніде більше не зустрічаються. Їх предком, за припущенням Дарвіна, міг бути один з видів південноамериканських птахів (рис. 8). Вивчення залишків вимерлих тварин і порівняння їх з нині живуть особинами привели його до думки, що сучасний органічний світ є результатом поступового розвитку існуючих раніше видів. Протягом тривалого часу він обробляв зібраний матеріал, а також вивчав досягнення селекції з виведення нових порід тварин і сортів рослин.
В Англії, що стала до середини XIX ст. найбільшої капіталістичної державою, швидко розвивалася селекція, що було обумовлено необхідністю збільшення обсягу сільськогосподарського виробництва. Створювалися нові сорти злаків, овочевих культур, з’явилися високопродуктивні породи великої рогатої худоби, овець, свиней та ін. Практика селекції незаперечно свідчила про здатність організмів змінювати свої ознаки. Вивчаючи процес штучного відбору культурних форм організмів, Дарвін прийшов до висновку, що і в природі відбуваються аналогічні явища.
У 1838 р Ч. Дарвін познайомився з твором “Досвід про закон народонаселення” (1798) англійського священика, економіста і демографа Томаса Мальтуса. У цій праці Мальтус сформулював закон народонаселення, згідно з яким населення зростає в геометричній прогресії, а необхідні ресурси можуть збільшуватися тільки в арифметичній прогресії, що веде до боротьби за існування. Міркування Мальтуса наштовхнули Дарвіна на ідею про наявність і в органічному світі боротьби за існування. Відповідно до неї в природі народжується набагато більше особин, ніж здатне вижити. Дарвін вважав, що будь-який організм, який володіє хоча б незначною перевагою перед іншими особинами, має більше шансів на виживання, т. Е. У природі відбувається природний відбір.
У 1858 р Ч. Дарвін отримав рукопис молодого англійського вченого Алфреда Рассела Уоллеса (1823-1913), який незалежно від нього сформулював принцип природного відбору. Як зазначив сам Дарвін, збіг ідей було вражаючим. За наполяганням друзів обидві статті і раннє лист Дарвіна, в якому він викладав основні положення своєї теорії, були представлені на засіданні Ліннєєвського в Лондоні.
У 1859 р вийшов у світ головна праця Ч. Дарвіна “Про походження видів шляхом природного відбору, або збереження порід в боротьбі за життя”. Ця книга мала ефект бомби, що розірвалася. Уже через рік вона була видана німецькою мовою, а через п’ять років російською. Ідеї??Дарвіна знайшли серед вчених як прихильників, так і супротивників.
У 1868 р вийшов наступний праця Ч. Дарвіна – “Зміна домашніх тварин і культурних рослин”, а в 1871 р – книга “Походження людини і статевий відбір”, в якій розглядалося найскладніше питання еволюційного вчення – антропогенез.
Всі три твори істотно суперечили традиційним поглядам на живу природу і стали справжнім переворотом в науці. У них Ч. Дарвін виклав основні положення розробленої ним еволюційної теорії і охарактеризував рушійні сили і результати еволюційного процесу. Його колега А. Уоллес визнав пріоритет Ч. Дарвіна в розробці теорії природного відбору, випустивши в 1875 р книгу “Дарвінізм”, звідки і пішла сама назва еволюційної теорії.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)