Home ⇒ 👍Гуманітарні науки ⇒ Педагогічні теорії: поняття та принципи

Педагогічні теорії: поняття та принципи

Педагогічна теорія – це система знань, яка висвітлює певну область явищ в науці про виховання і навчання. Метою дисципліни є не тільки навчання по вже існуючим стандартам, а й індивідуальний підхід до кожного учня відповідно до його задатками. Наука нового покоління закликає звертати увагу на нові педагогічні теорії, які можуть допомогти вирішити проблеми, що виникають у школярів в дитинстві.

Основні компоненти концепцій

Педагогічна теорія – це система знань, яка висвітлює і вивчає строго певну область явищ викладання. Її основними складовими є: закономірності і закони навчання і виховання, роз’яснення, основи, правила поведінки. Існує загальноприйнята класифікація педагогічних теорій, яку без зусиль можна знайти в літературі. Різні системи в дисципліні можна розділити на виховні та навчальні. В нашій країні дуже багато чудових вчителів, які написали безліч значимих праць з педагогіки.

Теорії виховання

Теорії психології і педагогіки вивчають в основному взаємозв’язок виховання, розвитку та навчання дітей різного віку. В кінці тридцятих років минулого століття були сформовані три види педагогічної діяльності, які стосувалися питань науки.

Перший вид вивчає процес виховання дітей як явище, ніяк не пов’язане з викладанням. Цей вид передбачає свободу дій дитини, відсутність орієнтованості на дорослого і його роль. Другий вид педагогічної діяльності орієнтований на сукупність розвитку і виховання дитини. Третій вид розрахований на те, що розвиток дітей не йде пліч-о-пліч з системою виховання і навчання.

Такий вид педагогічної теорії виховання як розвивальне навчання є найвищим за рівнем складності в науці:

Велика швидкість процесу навчання; Безперервний процес зазубрювання протягом всієї навчальної діяльності; Позитивна мотивація до пізнання і навчання; Налагодження зв’язку між учнем і вчителем.

Метою виховання дитини є не тільки навчання його за вже існуючими стандартами, а й використання всього його потенціалу. Всі таланти і вміння дитини сприймаються не як самоціль, а як спосіб трансформації дитини в повноцінну особистість. Взаємодія між учнем і вчителем – партнерське. В першу чергу варто звернути увагу на успішну соціалізацію дитини і розвиток його задатків.

Новітні теорії викладання, пропагують гуманне ставлення до дітей та підлітків, хочуть звернути увагу на теорії педагогіки, які розкриють проблеми виховання дітей різного віку. Процес навчання, що спирається на антропологію викладання, розглядається на підставі створення відповідних умов для освіти дітей. На перше місце ставиться розвиток дитини як особистості, якій необхідна підтримка дорослої людини.

Судження розвитку особистості

Основні теорії педагогіки розглядають такі судження про розвиток особистості дитини:

Психоаналіз; Прихильність; Біхевіорістікі; Гуманізм; Діяльнісний підхід; Когнитивизм.

За своїм змістом сучасні педагогічні теорії використовують принцип реалізації інтеграції. Ця сторона досліджень зараз знаходиться в стадії експерименту. Сучасні дослідження вчених спостерігають позитивну тенденцію об’єднання різноманітних видів активності, використання форм та засобів, які цікаві дітям і школярам. Вивчення по різних компонентах педагогічної теорії може проходити взаємопов’язане, що може дозволити істотно заощадити час для того, щоб організувати ігрову та навчальну діяльність дитини і скоротити термін досягнення бажаного результату.

Теорія і практика в Україні

Найчастіше сучасні вітчизняні педагогічні теорії складаються з вузько способів розвитку дітей, беруть до уваги психологічні особливості дитини, можуть включати в себе результати роботи авторів протягом кількох років над різними проблемами. Наприклад, в кілька останніх років українська наука і практика дуже глибоко вивчають роль економіки в становленні дошкільника і його психіки. Питання економічного виховання не надто давно розглядався в аспекті виховання працьовитості і моральності. У дослідженнях українських педагогів проблема правового виховання досліджується з боку прийняття волі школяра як особистості. Морально-правове виховання означає підняття самооцінки дитини, його впевненості в собі, прищеплення норм поведінки і вміння будувати гармонійні взаємини зі світом. Сучасна педагогіка дає відповіді на питання, які пов’язані зі створенням у дитини-дошкільника щирого інтересу і шанобливого ставлення до країни, громадянином якої він є.

Основні етапи освітньої діяльності

Теорія правового виховання дітей бере до уваги важливість, зміст, періоди, умови викладання. Її творці виділяють три невід’ємних частини в освітньому процесі:

Базовий етап – ознайомлення з нормами і принципами моралі. Це можуть бути бесіди з етики, створення моральних ситуацій, відеоуроки правильної поведінки дітей і т. Д. Основний етап – ознайомлення з правами людини і громадянина: на відпочинок, на отримання освіти, на власне ім’я, на любов. Ознайомити дитини можна за допомогою читання художніх творів, етичних бесід, розповідей, вправ розвивають практичні навички поведінки в різних видах діяльності. Заключний етап – розповісти про світову конвенції, про визнаних у всьому світі права дитини, які діють для всіх дітей Землі, читання художньої літератури, створення творчого колажу про права дитини, бесіди про моральність і т. д.

Концепція патріотичного виховання

Сьогоднішню концепцію патріотичного виховання молоді можна розглянути в контексті різнобічного формування особистості. Під поняттям “патріотизм” найчастіше розуміють любов до своєї землі і Батьківщині. До засобів патріотичного виховання можна віднести мезосреди, літературу і мистецтво, фольклор, суспільну практику, звичаї і т. д.

Етапи патріотичного розвитку включають в себе всі методи і сторони виховання дітей: екскурсії, пізнавальні походи, створення власних музеїв, виставки дитячої творчості і т. д.

Сучасні теорії в педагогіці. Зв’язок української науки з зарубіжними теоріями
Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що сучасні педагогічні теорії вивчають питання навчання і особистісного розвитку дитини дошкільного віку, поняття яких нерозривно пов’язані. Різноманітність зарубіжних теорій навчання і виховання допоможе збагатити вітчизняну систему освіти дошкільнят. Наука викладання в дошкільному віці як система теорій педагогіки регулярно оновлюється і вдосконалюється. Не можна в теорії не враховувати і практику дошкільних і шкільних установ.

Вплив освіти на особистість

У різноманітті теорій виховання в педагогіці слід визначитися, на яку ідеальну модель особистості дошкільника вони спочатку були орієнтовані. Найчастіше цей ідеал заснований на соціально-економічних потребах суспільства, в якому безпосередньо відбувається процес навчання.

В даний час наша країна переходить до ринкової економіки, де не залишилося жодної сфери життєдіяльності або виробництва, яка не потребувала б в реформах і виході з кризи. Тому зараз наше суспільство і основні педагогічні теорії орієнтовані на виховання творчих, діяльних, ініціативних особистостей, здатних приймати рішення і відповідати за них.

У науці і практиці в останні кілька років все більше і більше набирає силу культурологічний підхід, суть якого полягає в культуросообразности виховної діяльності, яка виконує об’єднуючу роль як для розвитку теорії педагогіки, так і для практичної діяльності.

Основний принцип культуровідповідності виховної діяльності полягає в опорі на певну закономірність: чим більше виховання і навчання пов’язані з культурою, тим більше соціально та культурно освіченою виросте людина. Загалом, педагогічна і виховна діяльність на основі принципів культуровідповідності – це виховання творчих, ініціативних і інтелігентних людей в майбутньому.