Причини і форми виникнення держави
Вивчимо причини і форми виникнення держави.
Держава – це особлива політична структура, яка з’явилася на певному етапі суспільного розвитку в силу певних причин. Вона являє собою центральний інститут влади в політичній системі суспільства.
Причини виникнення держави розкриваються в різних теоріях: теологічної (божественна сила); договірної (сила розуму, суспільний договір); психологічної (психологія людини); органічної (біологічні фактори); матеріалістичної (соціальні та економічні причини); теорії насильства (військово-політичні причини) і т. д.
У кожній з представлених теорій є свої раціональні елементи, які відповідають дійсності певною мірою. При цьому в них є і свої слабкі сторони і недоліки.
Розпад первісного суспільства і формування державної влади в різних історичних обставин мали своїми специфічними особливостями і формами. Виникнення держави – це тривалий процес, який у різних народів світу відбувався по-різному.
На Сході найбільшого поширення набула така форма, яка була наслідком розвитку азіатського способу виробництва (Єгипет, Китай, Індія і т. п.). Дана форма виникнення держави багато в чому обумовлена необхідністю проведення масштабних робіт (зведення великих іригаційних споруд, організація поливного землеробства і т. п.).
З цієї причини тут стійкими виявилися соціально-економічні структури і форми родового ладу (земельна громада, колективна власність і т. д.), які в більшій мірі відповідали характеру подібних проблем.
Перші форми держави, які виникли на Древньому Сході, були докласове. Вони одночасно експлуатували сільські громади і управляли ними, тобто виступали організаторами виробництва.
Іншим чином відбувалося становлення держав в Афінах і Римі. Тут рабовласницька держава виникла внаслідок появи приватної власності і поділу суспільства на класи.
Афіни є класичної форми виникнення держави, так як воно з’явилося безпосередньо з класових протилежностей, які розвивалися всередині родового ладу. Дві революції, які відбулися протягом одного століття і закріплені реформами Солона (594 до н. е.) і Клісфена (509 до н. е.), сприяли крахові старого родового устрою і форм правління, територіального поділу населення, утворення політичної влади з її законодавчими та виконавчими органами, постійним військом, поліцією та іншими державними установами.
Особливості формування Римської держави полягали в тому, що даний процес був прискорений боротьбою плебеїв з римської родової знаттю – патриціями. Плебеї були особисто вільними людьми з населення підкорених територій, але перебували поза римських пологів і не були частиною римського народу. Перемога плебеїв в даному протистоянні зруйнувала застарілу родову організацію і сприяла становленню державного устрою, заснованого на територіальному і майновому розподілі.
Становлення древнегерманского держави у величезній мірі пов’язано із завоюванням німецькими племенами значних територій – західній частині Римської імперії. Ці племена з родовим пристроєм не мали можливості за допомогою своїх організацій управляти римськими провінціями, так як для панування над ними родова організація була пристосована. Тому був необхідний спеціальний апарат примусу і насильства. Верховний воєначальник ставав монархом, а народне надбання – королівським майном. Органи родового ладу були оперативно трансформовані в державні органи.
Формування держави – це об’єктивно закономірний процес, який обумовлений внутрішнім розвитком суспільства, а також різними соціально-економічними, військово-політичними, культурними, історичними, етнічними, релігійними, географічними та іншими факторами. Залежно від тих чи інших причин набір зазначених чинників змінювався, однак він незмінно представляв собою поєднання зазначених чинників при обов’язковому переважання одного з них.
У сучасному світі налічується понад двісті держав. Однак процес виникнення нових держав не завершений. Одні країни розпадаються (Югославія, Чехословаччина і т. д.); інші – об’єднуються в більш великі країни (Німеччина, Ємен і т. д.).
У світі існують народності і нації, які не мають власних держав, проте докладають значних зусиль для їх створення (курди, тиморці і т. д.).
Таким чином, проблема виникнення держав буде зберігати свою актуальність в доступній для огляду перспективі. Можлива поява нових причин і форм виникнення держав, що тільки збагатить теорію.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)