Кордони держави
Поняття і види кордони держав
Питання про встановлення, охорони і визначенні кордонів держав придбав свою актуальність у зв’язку з появою перших держава і оформлення, в зв’язку з цим, відповідного соціально-політичного інституту в науці та суспільному житті. Так, перші державні кордони служили для визначення охороняється і обкладається даниною на користь апарату державного управління території.
Крім того, практично одночасно з формуванням держав стали виникати військові конфлікти, предметом яких ставали цінні корисні земельні ресурси, в зв’язку з чим межі територій підлягали особливій охороні з боку держав, але, тим не менш, постійно змінювалися в ході військових конфліктів.
Надалі, оформлення і закріплення поняття державного кордону сприяло встановлення і стягування митних зборів за перетин державних кордонів і переміщення через них різних товарів купцями.
Поступово в науці склалося певне розуміння терміна “державний кордон”.
Державний кордон – лінія і проходить вздовж цієї лінії вертикальна площину, якій визначаються межі державної території країни, в тому числі сухопутної, водної частин, а також надр і повітряного простору, в межах яких поширює свою дію державний суверенітет.
При цьому державні кордони, як частково було відзначено в наведеному визначенні, в залежності від території перебування можуть бути поділені на кілька видів:
- Кордону на суходолі – лінії, що відокремлюють сухопутну територію однієї держави, від території суміжної іноземної держави; Морські державні кордони – лінії, що відокремлюють територіальні води від вод відкритого моря (лінії зовнішнього межі територіального моря), а також лінії, за якими проходить розмежування територіальних вод сусідніх держав; Кордон повітряного простору держави – проходить по лінії державного кордону, перпендикулярно земній поверхні, уявна площину.
Встановлення державних кордонів
Процес визначення меж між двома суміжними державами передбачає два етапи здійснення:
- Перший етап – делімітація, суть якого полягає в договірному визначенні ліній проходження кордонів держав, шляхом використання відповідних географічних карт, на яких докладного відображені особливості рельєфу місцевості, об’єкти та населені пункти. Завершенням процедури делімітації виступає укладення договору повноважними представниками суміжних іноземних держав, до якого додаються відповідні карти; Другий етап – демаркація, що передбачає безпосереднє проведення державного кордону на місцевості, шляхом її позначення спеціальними прикордонними знаками. Процес демаркації здійснюється і контролюється спеціально створеною комісією, до якої входять представники суміжних держав.
Говорячи про підстави зміни державних кордонів, традиційно виділяється три групи відповідних причин:
- Здійснення народами і націями права на самовизначення, в результаті якого має місце створення нових незалежних держав, яке об’єднання чи поділ вже існуючих; Обмін ділянками території між суміжними державами, для цілей встановлення оптимальних ліній проходження державного кордону на місцевості; Невеликі зміни положення лінії державного кордону, в результаті проведення, так званої процедури редемаркації.
Редемаркація – процедура перевірки стану і, при необхідності, відновлення лінії державного кордону
(1 votes, average: 5.00 out of 5)