ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. НАЙВИДАТНІШІ ЯВИЩА ЗАРУБІЖНОЇ ПОЕЗІЇ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX ст.* – ПОЕЗІЯ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст
Мета (формувати компетентності): предметні (поглиблені знання про особливості розвитку європейської поезії першої половини XX ст. та її найвідоміших представників, про модернізм та авангардизм; навички літературного аналізу); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи в групі, лідерські здібності; інформаційні: навички критичного мислення під час роботи із джерелами інформації; загальнокультурні: прагнення до літературної освіти, естетичний смак, читацьку активність, світогляд).
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.
Основні терміни та поняття: модернізм, символізм, сюрреалізм, футуризм, імажинізм, акмеїзм, неоромантизм.
Міжпредметні зв’язки: художня культура, історія.
Обладнання: портрети та видання творів (Ф. Г. Лорки, C. Єсеніна, Осипа Мандельштама, М. Гумільова, М. Цвєтаєвої), репродукції картин представників модернізму, ілюстративний та роздавальний матеріал, аудіозаписи на вірші С. Єсеніна, медіазасоби.
Перебіг уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Евристична бесіда
– Що ви пам’ятаєте про історичну та політичну ситуацію в Європі на межі ХІХ-ХХ ст.?
– Як це відбилося на розвитку різних видів мистецтва, особливо літератури?
– Появу яких літературних явищ це викликало?
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Учитель. На попередніх уроках ми мали можливість торкнутися мистецтва поетичного слова визнаних корифеїв поезії початку ХХ ст. Звісно, це тільки маленька частка тих, чий талант увійшов до скарбниці світової літератури. Сьогодні ми пригадаємо ще кілька яскравих імен майстрів слова.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Дослідницька робота в групах “Розсип поетичного слова”
Коментар. Групи отримують картки з необхідною інформацією, ілюстративний матеріал, тексти поетичних творів та рекомендації вчителя щодо напряму роботи.
1-ша група. Федеріко Гарсіа Лорка (1898-1936). Трагічна розв’язка його життя (на злеті творчих сил розстріляний франкістами) стала своєрідним символом долі митця доби тоталітарних режимів і воєн ХХ ст. У творчості Лорки сюрреалістські тенденції схрестилися з традиціями народнопісенної культури та здобутками вітчизняної барокової лірики У результаті такого поєднання виник унікальний міфопоетичний світ, густо забарвлений “місцевим колоритом” і спрямований на відтворення “колориту духовного”. Був обдарованим музикантом, талановитим композитором; добре знав і любив європейську класичну і народну іспанську музику. Музичність вірша – найвизначніша риса поезії Лорки. Складно назвати іншого сучасника, твори якого були б схожими на маленькі музичні композиції.
– Прочитати, проаналізувати і підготувати виразне читання вірша “Іспанське романсеро”. Використати вислів І. Драча про те, що Лорку можна назвати “циганським баладником”, тому що в цих творах “усе в нетривких, примарних чарах місяця – буденність закутується в романтичне покривало нічного місяця”.
– Твори для позакласного читання вчитель обирає на власний розсуд.
2- га група. Сергій Єсенін (1895-1925). Поет, якого вважають “новоселянським”. Прихильник імажинізму. Провідні теми: любов до Батьківщини, до землі; замилування природою, милосердне ставлення до тварин. Уболіває за долю села, яке стискує “залізна рука” міста (трактори, залізниця та ін.). Багато любовної лірики. Вірш мелодійний, легкий, емоційно насичений, близький до народної творчості.
– Прослухати пісні на слова C. Єсеніна.
– Прочитати та проаналізувати поезії “Отговорила роща золотая…”; “Не жалею, не зову, не плачу.”; “Шаганэ ты моя, Шаганэ…” та ін. Використати висловлювання О. Блока про C. Єсеніна: “Вірші свіжі, чисті, голосисті…”, М. Тихонова: “Вірші Єсеніна не можуть постаріти, адже в них тече “вічно молода кров вічно живої поезії””.
3- тя група. Осип Мандельштам (1891-1938). Відзначити, що Осип Мандельштам – поет, прозаїк, есеїст, теоретик і практик акмеїзму. Для його творів характерні культурологічна масштабність, класицистична чіткість ліній, пластичність і монументальність образів.
– Прочитати та проаналізувати вірші “Безсоння. І Гомер. Шатри тугих вітрил…”, “За розбурхану доблесть майбутніх віків…”, “Загубився у небі я,- де я?” та ін. Використати відповідь Осипа Мандельштама на запитання, що таке акмеїзм: “Туга за світовою культурою”, “Кожне слово є пучкомсмислів, і смисл поширюється від нього в різні боки”.
4- та група. Микола Гумільов (1886-1921). Відзначити, що це представник акмеїзму. Створив цех поетів на противагу культу Вічної Жіночності, що панував у ліриці російських символістів, обстоював принципи “поезії мужності” Творчість позначена впливом неоромантизму Приділяв значну увагу проблемам поетичної майстерності та техніці віршування. Риси творчості: новизна, сміливість поезії, гострота почуттів, схвильованість думки.
– Прочитати та проаналізувати вірш “Канцона”. Використати вислів М. Гумільова: “Прекрасні вірші, як живі істоти, входять у коло нашого життя, вони то повчають, то кличуть, то благословляють.” та ін.
5- та група. Марина Цвєтаєва (1892-1941). Урахувати, що це поетеса, автор поетичних драм, есе, перекладач. Її лірику відзначає сповідальний пафос, романтичний розмах почуттів, достовірне передавання стихії внутрішнього життя, зв’язок із фольклорною традицією, мовні експерименти (із синтаксисом, морфемами). У центрі поетичного світу Цвєтаєвої – “Я” ліричної героїні, яка прагне поєднати “життєтворчість” з поетичним ремеслом, висловити свою безмірність “у світі мір”, виявити в художньому слові, що наділяється магічною силою, потаємну сутність буття Для творів М Цвєтаєвої є характерними не мелодійність, а дисгармонійність, поривання, різка зміна настроїв
– Прочитати та проаналізувати вірші “Не самозванка – господиня я…”, “Не розвести нас ворожнечі…” та ін. Використати вислів М. Цвєтаєвої: “І найкраще поет прислужиться своєму часові, якщо дасть йому через себе сказати, сказатися”
2. Презентація результатів роботи груп
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
Інтерактивна вправа “Мікрофон”
– Завершіть речення: “Сьогодні на уроці мене найбільше вразило…”.
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити особливості розвитку літератури модернізму на початку ХХ ст., дібрати вислови поетів-модерністів для використання під час написання твору
(2 votes, average: 3.50 out of 5)