М. БУЛГАКОВ “МАЙСТЕР І МАРГАРИТА”. ВОЛАНД ТА ЙОГО ПОЧЕТ. ПОЄДНАННЯ РЕАЛЬНОСТІ Й ФАНТАСТИКИ В РОМАНІ – ПОЕЗІЯ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст

Мета (формувати компетентності): предметні (навички дослідницько-аналітичної роботи з текстом та виокремлення головного у тексті; культуру зв’язного усного мовлення; мислення); ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності, критичне мислення та вміння розуміти систему образів для розкриття ідейного задуму твору; комунікативні: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: розуміння філософсько-етичної проблематики роману; уміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурні: свідоме ставлення до моральності, прагнення до гуманістичних ідеалів, естетичний смак та зацікавленість читанням, світогляд).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.

Основні терміни та поняття: фантастичний роман.

Обладнання: портрет М. Булгакова, тексти роману “Майстер і Маргарита”, ілюстративний матеріал до нього.

Я тої сили часть, що робить лиш добро,

Бажаючи лиш злого…

Й. В. Гете “Фауст” (переклад М. Лукаша)

Перебіг уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Інтерактивні вправи “Мікрофон”, “Одне слово”

– Скажіть “одне слово про героя”.

– Майстер – … (освічений, самотній, наївний, талановитий тощо).

– Ієшуа – … (довірливий, співчутливий, щирий, відкритий тощо).

– Маргарита – … (забезпечена, молода, вродлива, нещаслива, рішуча тощо).

– Левій Матвій – … (відданий, рішучий тощо).

– Понтій Пілат – … (хворий, владний, самотній, нерішучий тощо).

– Воланд – … (загадковий, небезпечний, справедливий тощо).

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

1. Робота з епіграфом до уроку

2. Слово вчителя

– Традиційно дискусійним питанням є роль Воланда та його почту в розв’‎язанні конфлікту добра і зла. На перший погляд, такі персонажі є уособленням зла. Однак, читаючи текст, переконуєшся, що все значно складніше: часто темні сили, як це зазначено в епіграфі до роману, роблять добро, бажаючи лише злого. Саме Воланд та його слуги карають зло, яке унеможливлює життя порядної людини в Москві, натомість чесних людей вони не чіпають. “Тож усе ясніше доходимо думки,- пише дослідник творчості М. Булгакова П. Палієвський,- що зухвальці з компанії Воланда грають лише ролі, які ми самі для них написали…” В. Розанов це визначив так: “Ми гинемо. від неповаги до себе”. Тож якими є Воланд та його почет? Яку місію вони виконують? Про це дізнаємося сьогодні.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Характеристика образів літературного твору (робота в малих групах)

– Складіть характеристику одного з представників “темних сил” у романі, підтвердивши свою думку цитатами з тексту:

1-ша група – Воланд. Воланд – персонаж роману, який очолює світ потойбічних сил. Воланд – це диявол, сатана, князь тьми, дух зла і володар тіней (усі ці визначення зустрічаються в тексті роману). Воланд багато в чому орієнтований на Мефістофеля, навіть саме ім’‎я Воланд взято з поеми Й. В. Гете, де його згадано лише один раз і яке в російськомовних перекладах зазвичай відсутнє. Зверніть увагу на: а) зовнішність; б) мету появи на землі; в) нетрадиційність учинків Воланда;

2-га група – Коров’єв-Фагот. Цей персонаж – старший із-поміж підлеглих Воландові демонів, чорт і лицар, представляється москвичам перекладачем при іноземному професорові та колишнім регентом церковного хору Зверніть увагу на: а) зовнішність; б) характер, зміну “масок”; в) учинки.

3-тя група – Азазелло. Ім’‎я Азазелло Булгаков створив від старозавітного імені Азазель: так звали негативного героя старозавітної книги Єноха – занепалого ангела, який навчив людей виготовляти зброю і прикраси Зверніть увагу на: а) зовнішність, уміння “спокушати та вбивати”; б) призначення в романі; в) учинки.

4-та група – кіт Бегемот. Цей кіт-перевертень і улюблений блазень сатани, мабуть, найзабавніший у почті Воланда. Щодо походження образу: відомості про Бегемота автор “Майстра і Маргарити” запозичив із книги М. О. Орлова “Історія взаємин людини з дияволом” (1904), виписки з якої збереглися в булгаківському архіві. Там, зокрема, описано справу французької ігумені, яка жила у XVII ст. і була одержимою сімома дияволами, причому п’‎ятим демоном був Бегемот Цього біса зображено у вигляді чудовиська зі слоновою головою, хоботом та іклами. Руки у нього були людського фасону, а величезний живіт, коротенький хвостик і товсті задні лапи – як у бегемота. Зверніть увагу на: а) зовнішність Бегемота, його поведінку; б) призначення кота у творі.

5-та група – Гелла. Гелла є членом почту Воланда, жінкою-вампіром. Сам Воланд каже про неї так: “Слугиня моя Гелла – метка й кмітлива, і нема такої послуги, якої б вона не могла справити”. Походження відьми-вампіра: ім’‎я Гелла Булгаков узяв зі статті “Чарування” Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона, де зазначалося, що на Лесбосі цим ім’‎ям називали передчасно загиблих дівчат, які після смерті ставали вампірами Зверніть увагу на: а) образ Гелли; б) звички відьми.

2. Представлення результатів роботи груп

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Постановка та розв’язання проблемних питань

– Поясніть слова Воланда, сказані вісникові “царства світла” Левію: “Чи не зробиш ти ласку розкинути розумом над питанням: що б утворювало твоє добро, якби не існувало зла, і як би виглядала земля, коли б з неї пощезали тіні? Адже тіні утворюються від речей та людей. Ось тінь моєї шпаги. А бувають тіні від дерев і від живих істот Чи не хочеш ти обідрати всю земну кулю, змівши з неї геть усі дерева та все живе заради своєї примхи втішатися голим світлом?”

– Чому Коров’‎єв і Бегемот спалили Торгзін і будинок Грибоєдова?

– Чи відповідає образ Воланда християнському баченню сатани?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Перечитати “єршалаїмські” розділи роману “Майстер і Маргарита”; уміти характеризувати образи Понтія Пілата, Ієшуа та майстра.

2. Індивідуальне (для охочих): підготувати презентацію “Понтій Пілат: людина та символ”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

М. БУЛГАКОВ “МАЙСТЕР І МАРГАРИТА”. ВОЛАНД ТА ЙОГО ПОЧЕТ. ПОЄДНАННЯ РЕАЛЬНОСТІ Й ФАНТАСТИКИ В РОМАНІ – ПОЕЗІЯ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст