НАЙВИДАТНІШІ ЗДОБУТКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОБИ АНТИЧНОСТІ, СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ – УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ВПРОДОВЖ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ
Мета (формувати компетентності): предметні (узагальнені та систематизовані знання про найвидатніші явища зарубіжної літератури доби античності, Середньовіччя та Відродження; пам’ять, аналітичне мислення; уміння визначати характерні ознаки літератур певних періодів та висловлювати судження про них); ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності та критичного мислення; комунікативні: навички роботи в групі, спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: навички роботи з книгою; уміння і навички аналітичного характеру; загальнокультурні: любов до літератури, повагу до загальнолюдських цінностей, естетичний смак).
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.
Основні терміни та поняття: античність, епос, лірика, драма, трагедія, комедія, естетика, гуманізм, християнство.
Обладнання: портрети авторів зазначених епох, навчальні таблиці, роздавальний матеріал, аркуші паперу ф. А1, маркери.
Усе стирається часом, але сам час стає завдяки пам’яті
Нестаріючим і незнищенним.
Філострат
Перебіг уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АНАЛІЗ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Робота з епіграфом до уроку. Слово вчителя
– Саме згадавши слова Філострата, ми сьогодні зазирнемо в минуле – туди, де зароджувалася література, та пригадаємо, як вона розвивалась і змінювалася.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ
1. Повторення та узагальнення відомостей про літературу часів античності,
Середньовіччя та відродження (робота в групах)
Коментар. Учитель роздає групам таблиці із заповненими першим і другим стовпчиками. Учні мають заповнити третій стовпчик, використовуючи довідковий матеріал. Наприкінці роботи групи презентують свої таблиці, учитель формулює запитання щодо опрацьованого групою матеріалу для решти учнів.
– У групах заповніть треті стовпчики таблиць: 1-ша група – щодо античної літератури; 2-га група – щодо літератури Середньовіччя; 3-тя група – щодо літератури епохи Відродження.
Очікуваний результат
Група, тема | Критерії | Пояснення учасників групи |
1-ша. Антична література | Що? Де? Коли? | Антична література → література давніх греків і римлян → І тис. до н. е. – початок н. е. → сформувались основні жанри → роди (епос, лірика, драма) |
Естетика | ||
Міфологічність | Як підгрунтя | |
Публічність | Притаманні публічні форми; спроба створення книжки | |
Музичність | Музичне виконання; постановки трагедій і комедій; ліричні вірші, епічні твори співали | |
Віршованість | Гекзаметр; рима відсутня; виникає “роман” як зразок прозового жанру | |
Традиційність | … | |
Жанровість | Давніші та новіші (епос і трагедія – ідилія і сатира); жанри – “нижчі”/”вищі” (героїчний епос, трагедія); традиційна тематика, топіка | |
Особливості стилю | Низький і високий стилі (риторика: добирання слів, поєднання слів та стилістичні фігури (метафори, метонімії тощо)) | |
Світоглядні особливості | Тісний зв’язок із релігією, філософією, політикою, мораллю, ораторським мистецтвом, судочинством | |
Ідейне наповнення та цінності | ||
Гуманізм | … | |
Піднесення земної краси | … | |
Філософія | … | |
Етапи | ||
Давньогрецька | Архаїка, класика, еллінізм | |
Давньоримська | Час Риму, перехід до Середньовіччя | |
Уплив на Україну | Колонізовані землі (починаючи з VII ст. до н. е.) → православне християнство → написання літер відповідно до грецького алфавіту | |
Визначні імена епохи | ||
Що? Де? Коли? | Середньовічна література (IV-V ст. ) → християнські Євангелія (І ст. ) → традиції народної творчості → уплив античного світу і християнства → кульмінація (ХІІ-ХІІІ ст.) – лицарська література, героїчний епос | |
Естетика | ||
Деміфологізація | ||
Жанри | Традиції античності + розповідна проза (історичні перекази, дивовижний випадок або подія, побутовий елемент, моральне напучування) | |
Поетика | Цілковите оновлення лексики | |
Християнство | ||
Особливості світогляду | Ядро – віра; світ стає “вертикальним”: світ небесний – пекло; символ | |
Енциклопедичність | ||
Внутрішнє життя | Психологічне та фізіологічне – гріх; внутрішнє – самоцінне | |
Класифікація | Словесність племен, що зникли → літератури різних народів (Ірландії, Ісландії тощо → → майбутніх націй (Франції, Англії, Іспанії, Київської Русі) → Італії → Візантії) | |
2-га. Середньовічна література | Тематика | – Релігійна (“література монастиря”); – родової общини (героїчна, міфологічна, народна); – лицарського замку (куртуазна); – література міста |
Періодизація | – Раннє (V – ІХ-Х ст.); – зріле (ІХ-Х – XV ст.) | |
Визначні імена епохи | ||
3-тя Література епохи Відродження | Що? Де? Коли? | ХІ-XIV ст. (в Італії); XV – початок XVІ ст. (решта країн Європи); 1616 р. – кінець (рік смерті В. Шекспіра і Сервантеса) |
Ідейні підстави | … | |
Гуманізм | … | |
Повернення до античності | … | |
Християнство | … | |
Протестантизм | … | |
Естетика і поетика | … | |
Жанр утопії | Платон, Аристотель, Томас Мор | |
Стихійний сенсуалізм | Прагнення до насолод (Джованні Боккаччо, Франсуа Рабле) | |
Розквіт мистецтва | … | |
Трагізм | Пафос смерті | |
Універсальність | … | |
Періодизація | – Раннє – ХІV ст.; – високе – XV-XVІ ст.; – пізнє – порубіжжя XVІ-XVІІ ст. | |
Визначні імена епохи |
2. Теорія літератури
Коментар. Учні пригадують літературознавчі терміни за темою уроку та озвучують їхні визначення.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ Складання усного есе “найцікавіша для мене епоха”
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготуватися до уроку-семінару (запитання до семінару – див. в уроці № 68).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)