Периферичний руховий нейрон

Related posts:

1. Центральний руховий нейрон Центральний руховий нейрон розташований переважно в прецентральной звивині (гігантські пірамідні клітини Беца – Мержеевского в V шарі ізокортекса); його аксони формують пірамідні шляху до мотонейронам передніх рогів спинного мозку і рухових ядер черепних нервів. Перший шлях називається корково-спинномозковим (кортікоспінальних), другий – корково-ядерним (кортиконуклеарного). Тіла нейронів, що здійснюють іннервацію окремих м’язових груп, мають розташування, зворотне розташуванню […]...
2. Рухи, рефлекси і їх розлади Рухи людини підрозділяються на мимовільні й довільні. Мимовільними, або рефлекторними, називають рухи, що виникають у відповідь на вплив різних подразників незалежно від бажання людини. Дані рефлекторні рухові реакції є безумовними, т. Е. Вони притаманні кожному біологічному виду, формуються до моменту народження і передаються у спадок. Їх анатомо-фізіологічним субстратом є рефлекторні дуги, замикаються на рівні спинного […]...
3. Руховий аналізатор Периферичний відділ. М’язові веретена служать для визначення ступеня розтягування м’яза. Вони представлені утвореннями веретеновидної форми, які укладені в розтяжну соединительнотканную капсулу. Веретена розташовуються в м’язі поздовжньо і утворені кількома інтрафузальних волокнами, які бувають ланцюжковими і ядерними. У цепочечних волокнах в центральній частині ядра розташовуються ланцюжком, в ядерних – утворюють ядерні скупчення. Ці волокна довше і […]...
4. Нейрон – конспект Нейрон являє собою одноядерний клітку (діаметр ядра складає 18 мкм) розміром від 4-5 до 140 мкм, довжина відростків може досягати 1-1,5 м. Основною особливістю будови нейронів є наявність великої кількості нейрофибрилл, які формують в клітці густу мережу, а також пронизують відростки. Основною функцією нейрона є отримання, переробка, проведення та передача інформації, яка закодована у вигляді […]...
5. М’язовий тонус Під терміном “м’язовий тонус” розуміють напруга, в якій знаходяться м’язи в стані спокою. Ступінь цієї напруги може збільшуватися під впливом гравітації, зменшуватися при напрузі або скороченні м’язів-антагоністів, проте абсолютно розслабленими м’язи не бувають ніколи. Підтримання тонусу забезпечує спеціальна рефлекторна дуга – γ-петля. Першою ланкою γ-петлі є γ-мотонейрон, що розташовується, як уже зазначалося, в передніх рогах […]...
6. Руховий і шкірний аналізатори Людина здатна визначати положення тіла і його частин у просторі не тільки за допомогою зору, але і з закритими очима. Це забезпечується за рахунок активності рухової сенсорної системи. Периферичний відділ рухової сенсорної системи представлений пропріорецепторами, що знаходяться в м’язах, сухожиллях, зв’язках і суглобових сумках (м’язові веретена, тільця Гольджі). Вони збуджуються при розтягуванні і скороченні м’язів, […]...
7. Нейрон, особливості будови, значення, види Структурною і функціональною одиницею нервової тканини є нервова клітина – нейрон. Нейрон – спеціалізована клітина, яка здатна приймати, кодувати, передавати і зберігати інформацію, встановлювати контакти з іншими нейронами, організовувати відповідну реакцію організму на роздратування. Функціонально в нейроні виділяють: 1) сприймає частина: дендрити і мембрану соми нейрона; 2) інтегративну частина – сому з аксоновим горбком; 3) […]...
8. Нейрон: будова, види, функції Нейрон – нервова клітина, яка є функціональною одиницею нервової системи. Види нейронів Нейрони, що передають імпульси в центральну нервову систему (ЦНС), називаються сенсорними або аферентні. Моторні, або еферентні, нейрони передають імпульси від ЦНС до ефекторів, наприклад до м’язів. Одні й другі нейрони можуть зв’язуватися між собою за допомогою вставних нейронів (інтернейронів). Останні нейрони ще називаються […]...
9. Симптоми ураження корково-м’язового шляху Поразка корково-м’язового шляху незалежно від рівня клінічно проявляється паралічами або парезами, проте їх симптоматология різко відрізняється при патології центрального та периферичного рухових нейронів. Периферичний параліч (парез). Розвивається при ураженні периферичного рухового нейрона на будь-якому його ділянці (передні роги спинного мозку або рухові ядра черепних нервів, передні корінці, спинномозкові нерви, сплетення, периферичні і черепні нерви). Основні […]...
10. Нервовий імпульс Нервовий імпульс являє собою сукупність хімічних і електричних змін, що поширюються уздовж аксона. Ці зміни обумовлені біохімічними реакціями, які протікають з використанням енергії і супроводжуються споживанням кисню і звільненням вуглекислого газу. Звідси можна зробити висновок, що нервове волокно – це не просто провідник, подібний дроті, по якій проходить електричний струм. Насправді все набагато складніше: імпульс […]...
11. Моносинаптичний рефлекс Прикладом моносинаптічеськие рефлексу може бути рефлекс розтягування м’яза, який називається міотатичний. Аферентний імпульс від сенсорного нейрона м’язового веретена надходить через задній корінець спинного мозку до тіла цього нейрона. Друга гілка біполярного нейрона становить синапси з альфа-моторними нейронами тієї ж м’язи. Стимуляція від сенсорного волокна посилює скорочення, а її зниження призводить до розслаблення м’язи (рис. 7.3). […]...
12. Рефлекторна дуга – поняття, схема, будова Сукупність нервових шляхів, за якими відбувається поширення імпульсу. Для сприйняття роздратування необхідні рецептори – перша ланка рефлекторної дуги. Від рецепторів збудження передається по афферентамі шляхах, мають завжди у порядку зменшення в головний мозок. Проста рефлекторна дуга З центральної нервової системи імпульс прямує вниз по спадним еферентних волокнах. Останні закінчуються на виконавчому органі, що замикає рефлекторну […]...
13. Рефлекс, рефлекторна дуга Рефлекс – це відповідна реакція організму на подразнення рецепторів, здійснювана за участю центральної нервової системи. Шлях, по якому проходить нервовий імпульс від подразнюючого рецептора до органу, що відповідає на це роздратування, називають рефлекторною дугою. Анатомічно рефлекторна дуга являє собою ланцюг нервових клітин, що забезпечує проведення нервових імпульсів від рецептора чутливого нейрона до ефекторного закінчення в […]...
14. Будова і функції нервової системи людини Значення нервової системи Нервова система об’єднує, регулює, координує роботу органів і забезпечує цілісність організму. За допомогою рецепторів нервова система підтримує постійний зв’язок організму з зовнішнім середовищем. У цьому можна переконатися на такому прикладі. У жителів країн з жарким кліматом за рахунок регуляції нервової системи тіло охороняється від надмірного перегрівання. А у жителів гірських районів за […]...
15. Спинний мозок людини Спинний мозок розташований в хребетному каналі і являє собою тяж довжиною 43-45 см і масою близько 30 г. Нагорі спинний мозок переходить у нижній відділ головного мозку – довгастий мозок, а внизу закінчується на рівні поперекових позвонків. Спинний мозок омивається спинномозковою рідиною, яка захищає його від поштовхів. Двома поздовжніми борознами – передній і задній – […]...
16. Черепні нерви Від стовбура головного мозку відходять 12 пар черепних нервів (рис. 135). До їх складу входять аферентні, т. Е. “Приходять”, еферентні, т. Е. “Йдуть”, а також вегетативні волокна. Черепні нерви мають власні назви і порядкові номери, що позначаються римськими цифрами. Чутливі нерви: нюховий, зоровий, переддверно-улит-ковий. Нюхові нервиi (I) складаються з відростків рецептор-них клітин, розташованих у слизовій […]...
17. Нервові закінчення Всі нервові волокна закінчуються нервовими закінченнями. Розрізняють три види нервових закінчень: чутливі (рецепторні), рухові, або секреторні, і міжнейронні (синаптичні). Чутливі нервові закінчення (рецептори) – спеціалізовані кінцеві освіти дендритів чутливих нейронів. Вони є у всіх органах і тканинах тіла людини і сприймають різноманітні впливи факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, перетворюючи їх у нервові імпульси. Чутливі закінчення […]...
18. Опорно-руховий апарат Опорно-руховий апарат – апарат, що складається з двох частин: перша – кістки і суглоби, друга – м’язи. М’язи є активним компонентом опорно-рухової системи, який приводить в руху кістки і суглоби. Скелет – всі кістки організму, які об’єднані між собою за допомогою суглобів. Компактна речовина кістки – кісткове речовина, в якому розташування кісткових пластинок компактне, що […]...
19. Поле зору Поле зору – видиме оком простір в тому випадку, коли око залишається нерухомим і фіксує одну точку предмета. Зображення фіксованої точки виникає в центральній ямці (центральний зір), а зображення точок, оточуючих фіксовану точку на 3 ° і більше від середини центральної ямки, виникає по периферії центральної ямки { периферичний зір). Для визначення меж периферичного зору […]...
20. Спинний мозок і спинномозкові центри Спинний мозок разом з головним мозком утворює центральну нервову систему. Від спинного і головного мозку відходять нерви, що розподіляються у всіх відділах тіла людини. Спинномозкові нерви, що відходять від спинного мозку, і черепні нерви, що виходять з головного мозку, разом з нервовими закінченнями і нервовими вузлами складають периферичну нервову систему. Спинний мозок являє собою циліндричної […]...
21. Руховий режим Ефективність лікувально-відновного процесу залежить від раціональної побудови рухового режиму, передбачуючого використання і раціональний розподіл різних видів рухової активності хворого протягом дня в певній послідовності по відношенню до інших засобів комплексної терапії. Правильне і своєчасне призначення та використання відповідного режиму руху сприяють мобілізації і стимуляції захисних і пристосувальних механізмів організму хворого і його реадаптації до зростаючих […]...
22. Проведення збудження в нервовій системі Нервові волокна мають здатність проводити збудження (нервовий імпульс) у двох напрямках. За одним нервовим волокнам імпульси йдуть в доцентровому напрямку (до мозку), а за іншими – у відцентровому (від мозку до робочих органів). Швидкість проведення нервового імпульсу залежить від діаметра волокна. Чим воно товще, тим швидше поширюється імпульс. Найбільшою швидкістю проведення (до 120 М1С) відрізняються […]...
23. Провідні шляхи головного та спинного мозку Провідні шляхи представлені чутливими, або висхідними, і руховими, або спадними, шляхами (рис. 53). До висхідним шляхах ставляться латеральний і передній спіноталаміческій шляху, тонкий і клиновидний пучки, задній і передній спіномозжечковий шляху. Перший нейрон всіх чутливих шляхів лежить в спинномозковому ганглії, периферичний відросток його йде в складі спинномозкових нервів, центральний – в задніх корінцях спинномозкових нервів. […]...
24. Нервова тканина – будова і функції Нервова тканина утворює: Центральну нервову систему (головний і спинний мозок); Периферичну (нерви з їхніми кінцевими приладами, нервові вузли). Нервова тканина складається з нейронів і нейроглії. Нейрон відходять від нього відростками є структурно-функціональною одиницею нервової системи. Основна функція нейрона – це отримання, переробка, проведення та передача інформації, закодованої у вигляді електричних або хімічних сигналів. У зв’язку […]...
25. Нервова тканина людини Нейрон. Нервова тканина складається з нервових клітин, які називаються нейронами (рис. 6). Нейрони різні за формою. Нейрон має тіло (1) і відростки. Величина тіл нейронів коливається від 25 до 150 мікрон в поперечнику. Короткі розгалужені відростки нейрона (2) називаються дендрит амідендрон – дерево). Вони закінчуються в шкірі кровоносних судинах, внутрішніх органах і м’язах кінцевими утвореннями, […]...
26. Конвергенція – конспект Конвергенція – надходження сигналів з багатьох джерел для порушення одного нейрона (рис. 8-6, II). Конвергенція з одного джерела (рис. 8-6, 11А) відбувається у випадках, коли багато терминалей з одного волокна закінчуються на одному і тому ж нейроні. Нейрони практично ніколи не генерують імпульси від одиночного сигналу, що надходить з однієї терміналі, але при конвергенції (надходження […]...
27. Міжнейронні контакти Міжнейронні контакти і нейроеффекторние взаємодії забезпечують функціонування нервової системи як цілого. Міжнейронні контакти ділять на неспеціалізовані (щільні і щілинні) і спеціалізовані (хімічні та електротонічних синапси). Щільний контакт утворюється тілами нейронів і служить бар’єром для проникнення високомолекулярних сполук. Кількість синапсів в різних відділах нервової системи значно варіює. Так, на гранулярних клітинах кори мозочка вони практично відсутні, […]...
28. Скелетні м’язи Скелетні м’язи приводять в рух кістки, активно змінюють положення тіла людини, беруть участь в утворенні стінок ротової, черевної порожнин, тазу, входять до складу стінок глотки, верхньої частини стравоходу, гортані, здійснюють руху очного яблука і слухових кісточок, дихальні і ковтальні руху. Скелетні м’язи утримують тіло людини в рівновазі, переміщують його в просторі. Загальна маса скелетної мускулатури […]...
29. Периферична нервова система – конспект Анімальна: вузли; стовбури; волокна: аферентні – рецептори, еферентні – ефектори. Вегетативна (автономна): вузли; стовбури; волокна: аферентні – рецептори, еферентні – ефектори. Оскільки даний текст присвячений проблемам “інтелектуалізації” керування виробом, то детальний опис периферичної нервової системи, що є в основному виконавчим засобом управління, тут не наводиться. Мінімальна структурна одиниця нервової системи – нейрон. Це цілісний інформаційний […]...
30. Методика дослідження м’язового тонусу Методика дослідження м’язового тонусу передбачає проведення повторних пасивних рухів і пальпацію м’язів. Пацієнта просять максимально розслабити м’язи (бажано в положенні лежачи) і повністю виключити активну допомогу. Лікар кілька разів згинає і розгинає руку в плечовому, ліктьовому, лучезапястном суглобах, а ногу – в тазостегновому і колінному суглобах з обох сторін. У нормі пасивні рухи відбуваються легко, […]...
31. Нервова регуляція роботи серця У нормальних фізіологічних умовах діяльність серця в кожен момент відповідає змінам зовнішнього середовища, навколишнього організм, і коливань його внутрішнього середовища. Це відповідність діяльності серця умов існування організму обумовлено рефлекторної регуляцією діяльності серця. Нервові імпульси, що регулюють роботу серця, направляються до нього з центральної нервової системи по двох парах відцентрових нервів: симпатичним і блукаючим. Симпатичні нерви […]...
32. Функція спинного мозку людини Спинний мозок виконує рефлекторну і провідну функції. Біла речовина спинного мозку здійснює провідну функцію і пов’язує між собою його сегменти. Спинний мозок проводить збудження вгору і вниз. За чутливим нейронам збудження передається від спинного мозку до головного мозку. А імпульси від головного мозку передаються вниз руховим нейронам (по спадним шляхах) і поширюються в інервуємі органи. […]...
33. Що таке аналізатори Аналізаторами називаються функціональні об’єднання структур периферичної та центральної нервової системи (рецептори, нерви, провідники, області кори головного мозку), що забезпечують сприйняття і аналіз змін у навколишньому і у внутрішньому середовищі і формують специфічні відчуття. Виділяють зовнішні (екстероцептивні – зоровий, слуховий, тактильний і ін.) І внутрішні (проприоцептивні, интероцептивні) аналізатори. У кожному аналізаторі є три відділу – периферичний […]...
34. Нейроглія Нейроглія формує соціальне середовище для нейронів як надзвичайно спеціалізованих клітин. Вона виникла на самих ранніх етапах еволюції нервової системи, розвиваючись з того ж нервового зачатка, що і нейрони. Нейрони і глия щільно упаковані один з одним. Гліальні клітини, як і нейрон, містять іонні канали і рецептори для нейромедіаторів, але не здатні генерувати нервовий імпульс. Їх […]...
35. Вегетативна іннервація м’язів У серці симпатичні волокна безпосередньо іннервують м’язові волокна. На відміну від серцевого м’яза у м’язових волокон скелетних м’язів немає прямої симпатичної іннервації. Після вузлові симпатичні волокна у всіх хребетних не доходять до міоневральних апаратів скелетних м’язів, а закінчуються в симпатичних сплетеннях артеріол і венул, розташованих у цих м’язах. У капілярах цих сплетінь немає (В. А. […]...
36. Види периферичного паралічу Периферичний параліч (парез) має чітко окреслену клінічну симптоматику, однак її розподіл залежить від рівня ураження периферичного рухового нейрона. За цією ознакою розрізняють такі різновиди периферичного паралічу або парезу. 1. невральної. Виникає при ураженні периферичних і черепних нервів (неврити, невропатії). Симптоми периферичного паралічу (парезу) спостерігаються в м’язах, іннервіруемих рухової порцією даного нерва, і зазвичай поєднуються з […]...
37. Нервова регуляція діяльності серця Нервова регуляція характеризується низкою особливостей. 1. Нервова система надає пусковий і коригуючий вплив на роботу серця, забезпечуючи пристосування до потреб організму. 2. Нервова система регулює інтенсивність обмінних процесів. Серце інервується волокнами ЦНС – екстракардіальні механізми і власними волокнами – інтракардіальні. В основі інтракардіальних механізмів регуляції лежить метсімпатіческая нервова система, що містить усі необхідні внутрішньосерцеві освіти […]...
38. Підкіркові ядра. Біла речовина півкуль головного мозку Підкіркові ядра. У товщі білої речовини кожного півкулі великого мозку є скупчення сірої речовини, що утворює підкіркові ядра. Ці ядра називають також базальними. До них відносять хвостате, сочевицеподібне ядра, мигдалеподібне тіло і огорожу (див. рис. 50). Підкіркові ядра координують руху (ходьбу, біг тощо) і інстинктивне поведінку. Відростки клітин підкіркових ядер направляються до червоних ядер середнього […]...
39. Смакова сенсорна система Смакова рецепторна система – це складна хеморецептивна система, що здійснює аналіз хімічних подразників, діючих на смакові рецепторні клітини. Смак – це відчуття, що виникає в результаті впливу якої-небудь речовини на рецептори, розташовані на поверхні язика і в слизовій оболонці ротової порожнини. Біологічне значення смакової сенсорної системи полягає в апробації смакових якостей їжі, після чого формуються […]...
40. Пропріоцепція І. М. Сєченов (1863) вперше встановив роль м’язового почуття в координації рухів і в формуванні свідомості, вважаючи його “найголовнішим керівником свідомості в координації руху”. Координація рухів у природних умовах забезпечується припливом по заднім корінцях імпульсів з тактильних рецепторів шкіри і рухового апарату (пропріопепторов). М’язові веретена, або м’язові пропріоцептори, – складно влаштовані сприймають органи. Кожен пропріоцептори […]...