Руховий аналізатор

Related posts:

1. Моносинаптичний рефлекс Прикладом моносинаптічеськие рефлексу може бути рефлекс розтягування м’яза, який називається міотатичний. Аферентний імпульс від сенсорного нейрона м’язового веретена надходить через задній корінець спинного мозку до тіла цього нейрона. Друга гілка біполярного нейрона становить синапси з альфа-моторними нейронами тієї ж м’язи. Стимуляція від сенсорного волокна посилює скорочення, а її зниження призводить до розслаблення м’язи (рис. 7.3). […]...
2. Смаковий аналізатор Периферичний відділ смакового аналізатора представлений чутливими смаковими епітеліоцитами, які утворюють смакові нирки (цибулини). Одна смакова брунька складається з 10 – 30 клітин, які мають на своїй поверхні мікроворсинки. Смакові бруньки (їх близько 3000) розташовуються у слизовій оболонці язика, м’якого піднебіння, зіва, глотки, надгортанника. Особливо багато смакових нирок в області кінчика і бічних поверхонь мови і […]...
3. Соматосенсорний аналізатор Тіло людини покриває шкірний покрив (1,6 м). Це рецепторная поверхня, що забезпечує дотикальну, температурну і больову чутливість. Завдяки наявності рогового (кератинового) шару на поверхні епітелію шкіра виконує захисну функцію, перешкоджаючи проникненню шкідливих речовин і мікроорганізмів. Шкіра захищає організм від зайвого випаровування вологи, бере участь у водно-сольовому обміні, диханні і терморегуляції. Знаходяться в шкірі меланоцити виробляють […]...
4. Вестибулярний аналізатор Периферичний відділ вестибулярного аналізатора складається з двох частин: передодня і півколових каналів. У кістковому напередодні знаходяться два розширення перепончатого лабіринту: еліптичний мішечок (матінко) і сферичний мішечок. Останній лежить ближче до равлику і сполучається з перетинчастим равликів протокою. У маточку відкриваються отвори трьох перетинкових півколових каналів (переднього, заднього і латерального), розташованих взаємно перпендикулярно. Передній лежить у […]...
5. Мозочок Мозочок (малий мозок) розташований ззаду від мосту довгастого мозку. Він складається із середньої непарної частини – хробака і парних правої і лівої півкуль. Поверхня півкуль і черв’яка розділяють численні поперечні борозни, між якими розташовані вузькі смужки – листки мозочка. Провідні шляхи пов’язують мозочок з іншими частинами центральної нервової системи. Вони утворюють три пари ніжок мозочка […]...
6. Смаковий аналізатор людини Периферичний відділ смакового аналізатора розташований у слизовій оболонці ротової порожнини і представлений смаковими рецептор-ними клітинами. Вони зібрані під смакові нирки, що знаходяться в сосочках на поверхні язика. У слизовій оболонці м’якого піднебіння, мигдаликів, задньої стінки глотки, надгортаннике розташовуються поодинокі смакові нирки. Кожна нирка являє собою овальне утворення, що займає всю товщину епітелію і відкривається на […]...
7. Інкапсульовані нервові закінчення Інкапсульовані нервові закінчення являють собою спеціалізовані освіти для сприйняття певного виду стимулу. Вони є закінченнями більш товстих міелінізірованних волокон, ніж ті, які утворюють вільні нервові закінчення. Це пов’язано з більшою швидкістю передачі сигналу в центральні структури. Тельця Фатера-Пачіно (тільця Пачіно) – одні з найбільших рецепторних структур подібного роду (рис. 3.77, А). Вони розташовані в глибоких […]...
8. Мозочок і симптоми його поразки Мозочок розташований в задній черепній ямці над довгастим мозком і мостом, зверху відділений від потиличних часток наметом мозочка. Анатомічно мозочок складається з филогенетически більш давнього черв’яка і двох півкуль (рис. 11, 12). Черв’як мозочка пов’язаний з тулубом і визначає статичну координацію (керування позою, тонусом, рівновагою тіла і підтримують рухами), а півкулі пов’язані з кінцівками і […]...
9. Функції і властивості мозочка Мозочок дуже добре розвинений у людини у зв’язку з прямоходінням і трудовою діяльністю. Його маса у дорослої людини 120 – 160 г і становить 8 – 12% маси головного мозку. У мозочку розрізняють дві півкулі і непарну серединну частину – черв. Поверхні півкуль і черв’яка розділяють поперечні паралельні борозни, між якими розташовані вузькі довгі листки […]...
10. Руховий і шкірний аналізатори Людина здатна визначати положення тіла і його частин у просторі не тільки за допомогою зору, але і з закритими очима. Це забезпечується за рахунок активності рухової сенсорної системи. Периферичний відділ рухової сенсорної системи представлений пропріорецепторами, що знаходяться в м’язах, сухожиллях, зв’язках і суглобових сумках (м’язові веретена, тільця Гольджі). Вони збуджуються при розтягуванні і скороченні м’язів, […]...
11. Вісцеральний аналізатор Периферичний відділ вісцерального аналізатора складають інтерорецептори. Роздратування їх відбувається в результаті змін хімічного складу крові і вмісту травного каналу, коливань кров’яного тиску, розтягування і стиснення бронхів і легенів при вдиху і видиху, розтягнення сечового і жовчного міхурів, скорочення мускулатури травного тракту. До интерорецепторов вісцерального аналізатора відносяться хемо – і механорецепторів. Перша група рецепторів представлена хеморецепортамі: […]...
12. М’язовий тонус Під терміном “м’язовий тонус” розуміють напруга, в якій знаходяться м’язи в стані спокою. Ступінь цієї напруги може збільшуватися під впливом гравітації, зменшуватися при напрузі або скороченні м’язів-антагоністів, проте абсолютно розслабленими м’язи не бувають ніколи. Підтримання тонусу забезпечує спеціальна рефлекторна дуга – γ-петля. Першою ланкою γ-петлі є γ-мотонейрон, що розташовується, як уже зазначалося, в передніх рогах […]...
13. Центральний руховий нейрон Центральний руховий нейрон розташований переважно в прецентральной звивині (гігантські пірамідні клітини Беца – Мержеевского в V шарі ізокортекса); його аксони формують пірамідні шляху до мотонейронам передніх рогів спинного мозку і рухових ядер черепних нервів. Перший шлях називається корково-спинномозковим (кортікоспінальних), другий – корково-ядерним (кортиконуклеарного). Тіла нейронів, що здійснюють іннервацію окремих м’язових груп, мають розташування, зворотне розташуванню […]...
14. Зоровий аналізатор Чутливою ланкою зорового аналізатора (першою ланкою) є палички і колбочки, розташовані в сітківці. Проводить шлях від колб і паличок до кори півкуль великого мозку являє собою друга ланка зорового аналізатора. Центральним (третім) ланкою служить зорова кора на медіальній поверхні потиличної частки півкуль великого мозку. Світло на шляху до світлочутливої сітківці проходить через ряд прозорих светопреломляющих […]...
15. Зоровий аналізатор людини Периферичним відділом зорового аналізатора є очне яблуко. У дітей воно має кулясту форму, у дорослих трохи витягнуту в довжину. Очне яблуко у новонародженого велике: діаметр – 17,5 мм, маса – 2,3 м Зорова вісь проходить латераль-неї, ніж у дорослого. Зростає очне яблуко швидше за все на першому році життя, до 5 років маса його збільшується […]...
16. Нюховий аналізатор людини Периферичним відділом цього аналізатора є нюховий нейроепітелія. Він має жовтуватий колір і займає площу 2,5-5 см2 у верхній носовій раковині і на носовій перегородці. Слизова оболонка в цих областях потовщена і представлена рецепторними і опорними клітинами. Нюхові рецептори в апікальній частині мають довгий тонкий дендрит, що закінчується булавовидним потовщенням. Від потовщення відходять численні війки, занурені […]...
17. Вільні нервові закінчення Ці закінчення нервових волокон являють собою їх термінальні розгалуження, позбавлені мієлінової оболонки. Вони розташовуються в дермі і в глибоких шарах епідермісу, піднімаючись до зернистого шару (рис. 3.76). Такі закінчення сприймають механічні стимули, а також відповідають на нагрівання, охолодження і больові (ноцицептивні) впливу. Закінчення утворені тонкими міелінізірованние або безміеліновимі волокнами. Так, наприклад, при опіку перші волокна […]...
18. Нейромоторні одиниці Скелетні м’язи хребетних тварин забезпечуються руховими нервовими волокнами нейронів. знаходяться в передніх рогах спинного мозку. Ці нервові волокна діляться на гілочки, що утворюють нервові сплетення, розташовані між м’язовими клітинами, або м’язовими волокнами, від яких відходять окремі нервові волокна, з’єднані з групою м’язових волокон. Кожне нервове волокно, іннервує групу м’язових волокон, називається нейромоторной або моторного одиницею. […]...
19. Пропріоцепція І. М. Сєченов (1863) вперше встановив роль м’язового почуття в координації рухів і в формуванні свідомості, вважаючи його “найголовнішим керівником свідомості в координації руху”. Координація рухів у природних умовах забезпечується припливом по заднім корінцях імпульсів з тактильних рецепторів шкіри і рухового апарату (пропріопепторов). М’язові веретена, або м’язові пропріоцептори, – складно влаштовані сприймають органи. Кожен пропріоцептори […]...
20. Біла речовина Біла речовина спинного мозку розділяється на три парних канатика (стовпа). Передній канатик розташований між серединної щілиною і виходом вентральних корінців, задній – між глиальной перегородкою і дорсальном корінцями, а бічний – між передньою і задньою латеральними борознами. Біла речовина спинного мозку утворено мієліновими нервовими волокнами – аксонами нейронів, що лежать в спінальних гангліях або, основна […]...
21. Спинний мозок людини – коротко Розташування. Спинний мозок знаходиться в хребетному каналі. Він починається від головного мозку і закінчується на рівні I-II поперекового хребця. Будова спинного мозку. Спинний мозок (рис. 10) має вигляд трубки довжиною близько 45 см. На передній і задній поверхні спинного мозку знаходяться поздовжні борозни. У місцях, де відходять нерви, що іннервують кінцівки, спиною мозок потовщений. На […]...
22. Нервова регуляція діяльності серця Нервова регуляція характеризується низкою особливостей. 1. Нервова система надає пусковий і коригуючий вплив на роботу серця, забезпечуючи пристосування до потреб організму. 2. Нервова система регулює інтенсивність обмінних процесів. Серце інервується волокнами ЦНС – екстракардіальні механізми і власними волокнами – інтракардіальні. В основі інтракардіальних механізмів регуляції лежить метсімпатіческая нервова система, що містить усі необхідні внутрішньосерцеві освіти […]...
23. Опорно-руховий апарат Опорно-руховий апарат – апарат, що складається з двох частин: перша – кістки і суглоби, друга – м’язи. М’язи є активним компонентом опорно-рухової системи, який приводить в руху кістки і суглоби. Скелет – всі кістки організму, які об’єднані між собою за допомогою суглобів. Компактна речовина кістки – кісткове речовина, в якому розташування кісткових пластинок компактне, що […]...
24. Функції вегетативної нервової системи Вегетативна нервова система здійснює регуляцію внутрішнього середовища організму. Основний її функцією є збереження гомеостазу при різних впливах на організм. Вегетативна нервова система називається автономною, так як на відміну від соматичної не схильна впливам з боку центральної нервової системи. Вегетативна нервова система іннервує гладку мускулатуру внутрішніх органів, кровоносних судин і шкіру, серце і залози. До м’язів […]...
25. Фізіологічна характеристика дихального центру За сучасними уявленнями, дихальний центр – це сукупність нейронів, що забезпечують зміну процесів вдиху і видиху та адаптацію системи до потреб організму. Виділяють кілька рівнів регуляції: 1) спинальний; 2) бульбарний; 3) супрапонтіальний; 4) корковий. Спинальний рівень представлений мотонейронами передніх рогів спинного мозку, аксони яких іннервують дихальні м’язи. Цей компонент не має самостійного значення, оскільки підпорядковується […]...
26. Провідні шляхи головного та спинного мозку Провідні шляхи представлені чутливими, або висхідними, і руховими, або спадними, шляхами (рис. 53). До висхідним шляхах ставляться латеральний і передній спіноталаміческій шляху, тонкий і клиновидний пучки, задній і передній спіномозжечковий шляху. Перший нейрон всіх чутливих шляхів лежить в спинномозковому ганглії, периферичний відросток його йде в складі спинномозкових нервів, центральний – в задніх корінцях спинномозкових нервів. […]...
27. Хемосенсорний аналізатор Хеморецепція – один з найдавніших видів чутливості. Вона являє собою сприйняття хімічних стимулів з навколишнього середовища. Хімічну чутливість поділяють на загальну хімічну чутливість, смак і нюх. Нюхові хеморецептори володіють дуже високою чутливістю і специфічністю, здатні до порушення навіть при контакті з кількома молекулами речовин, є дистантних. Вкусовиехеморецептори контактні, є рецепторами середньої чутливості і збуджуються невеликою […]...
28. Міст мозку (Варолієв міст) Міст мозку розташовується попереду довгастого мозку у вигляді потовщеного валика. Поперечні волокна моста формують праву і ліву середні ніжки мозочка, які сполучають міст з мозочком. Задня поверхня мосту, прикрита мозочком, бере участь разом з довгастим мозком в утворенні дна IV шлуночка – так званої ромбовидної ямки. З мосту виходять черепні нерви (з V по VII […]...
29. Підкіркові ядра. Біла речовина півкуль головного мозку Підкіркові ядра. У товщі білої речовини кожного півкулі великого мозку є скупчення сірої речовини, що утворює підкіркові ядра. Ці ядра називають також базальними. До них відносять хвостате, сочевицеподібне ядра, мигдалеподібне тіло і огорожу (див. рис. 50). Підкіркові ядра координують руху (ходьбу, біг тощо) і інстинктивне поведінку. Відростки клітин підкіркових ядер направляються до червоних ядер середнього […]...
30. Міжнейронні контакти Міжнейронні контакти і нейроеффекторние взаємодії забезпечують функціонування нервової системи як цілого. Міжнейронні контакти ділять на неспеціалізовані (щільні і щілинні) і спеціалізовані (хімічні та електротонічних синапси). Щільний контакт утворюється тілами нейронів і служить бар’єром для проникнення високомолекулярних сполук. Кількість синапсів в різних відділах нервової системи значно варіює. Так, на гранулярних клітинах кори мозочка вони практично відсутні, […]...
31. М’яка мозкова оболонка М’яка мозкова оболонка (pia mater) безпосередньо прилягає до прикордонної глиозной мембрані мозку, вистілая всі поверхні головного і спинного мозку (крім шлуночків), заходячи в усі борозни і щілини. М’яка оболонка головного мозку бере участь в утворенні судинних сплетінь (plexi chorioidei) шлуночків. Судинне сплетення складається з капілярів, які покриті епітелієм нейроектодермального походження. Судинні сплетіння присутні у всіх […]...
32. Симпатична і парасимпатична нервова система Вегетативна нервова система включає симпатичну і парасимпатичну. Симпатична система має в спинному мозку одне вогнище. Її початком є нейрони бічних рогів спинного мозку з 1 – 2 – го грудного до 3 – 4 – го поперекових сегментів. Нейрити цих нейронів виходять зі спинного мозку по переднім корінцям і доходять до симпатичних вузлів, будучи передвузловими […]...
33. Проведення збудження в нервовій системі Нервові волокна мають здатність проводити збудження (нервовий імпульс) у двох напрямках. За одним нервовим волокнам імпульси йдуть в доцентровому напрямку (до мозку), а за іншими – у відцентровому (від мозку до робочих органів). Швидкість проведення нервового імпульсу залежить від діаметра волокна. Чим воно товще, тим швидше поширюється імпульс. Найбільшою швидкістю проведення (до 120 М1С) відрізняються […]...
34. Спинний мозок людини – конспект Спинний мозок, розташований в хребетному каналі, розділений на дві половини. На його бічних поверхнях симетрично входять задні (аферентні)і виходять передні (еферентні) корінці спинномозкових нервів. Ділянка спинного мозку, відповідний кожній парі корінців, називається сегментом. В межах спинного мозку виділяють сегменти шийні (I – VIII), грудні (I – XII), поперекові (I – V), крижові (I – V) […]...
35. Внутрішня капсула Біла речовина півкуль утворює між підкірковими ядрами ряд прошарків, званих капсулами. Зовнішня капсула (capsula externa) розташовується між огорожею і чечевицеподібних ядром (nucl. Lentiformis). Внутрішня капсула (capsula interna) розташовується між чечевицеподібних ядром, хвостатим ядром (nucl. Caudatum) і таламуса і на схемі схожа на бумеранг (рис. 22). В внутрішній капсулі розрізняють передню ніжку (crus anterius), коліно (genu), […]...
36. Регуляція кровообігу Центри регуляції кровообігу є в спинному і довгастому мозку, гіпоталамусі і корі мозку. З більшості інших відділів центральної нервової системи також можуть бути надані впливу на рівень кров’яного тиску і роботу серця. Але ці впливи реалізуються через структури довгастого і спинного мозку. У спинному мозку знаходяться нейрони симпатичного відділу вегетативної нервової системи, що регулюють тонус […]...
37. Зовнішній вигляд спинного мозку Спинний мозок (рис. 3.5) являє собою трубку завдовжки близько 45 см у чоловіків і 42 см – у жінок. Порожнина спинного мозку – центральний канал – майже редукована. Він одягнений трьома оболонками – твердою, павутинною і м’якою. Спинний мозок починається від головного під великим потиличним отвором і закінчується на рівні I-II поперекових хребців загостренням – […]...
38. Зоровий аналізатор людини – біологія Питання 1. У чому унікальність зору? Унікальність зір в порівнянні з іншими аналізаторами полягає в тому, що воно дозволяє не тільки пізнавати предмет, але і визначати його місце в просторі, стежити за переміщеннями. Питання 2. Як захищено очне яблуко? Яке його будова? Спереду очей захищений століттями, віями і бровами. Зовні очне яблуко укладено в білкову […]...
39. Функції відділів заднього мозку – коротко Довгастий мозок Основна частина стовбура мозку. Як і спинний мозок має провідну і рефлекторну функції. Поєднує нейрони спинного мозку з вищими відділами головного. Тут також зосереджені найважливіші базові рефлекси людини (дихання, тиск, серцебиття, травлення, чхання, ковтання і т. д.). Середній мозок – це теж частина стовбура мозку. Поверхня звернена до мозочка і має 4 горбка […]...
40. Провідні шляхи спинного мозку та мозкового стовбура Аферентні імпульси, які у спинний мозок з рецепторів, по коротких шляхах передаються на еферентні нейрони відповідного сегмента спинного мозку. Одночасно але довгим висхідним проводять шляхах аферентні імпульси передаються в головний мозок. До еферентних нейронів спинного мозку імпульси також надходять не лише з аферентних нейронів, а й по спадним шляхах з головного мозку. Таким чином, спинний […]...