Нейроглія

Нейроглія формує соціальне середовище для нейронів як надзвичайно спеціалізованих клітин. Вона виникла на самих ранніх етапах еволюції нервової системи, розвиваючись з того ж нервового зачатка, що і нейрони. Нейрони і глия щільно упаковані один з одним. Гліальні клітини, як і нейрон, містять іонні канали і рецептори для нейромедіаторів, але не здатні генерувати нервовий імпульс. Їх потенціал спокою може досягати -90 мВ.
У нейроглії виділяють три види клітин.
Епендімоціти подібно епітелію вистилають всі порожнини мозку і спинномозковий канал.
Астроцити, які мають численні короткі відростки (часто їх набагато більше, ніж у нейронів).
Олігодендроціти, що мають нечисленні відростки, найбільш різноманітні й широко представлені в нервовій системі.
Спочатку нейроглії приписували тільки опорну, трофічну і захисну функції, роль підтримки гомеостазу середовища, що оточує нейрони. Проте в даний час передбачається активна участь гліальних клітин у функціонуванні нейронів, тісна взаємодія між ними через міжклітинну середовище за допомогою секреції і поглинання різних речовин. Число клітин нейроглії фантастично велике, приблизно на порядок вище, ніж число нейронів. Багато нейрофізіологи вважають, що всі функції нейроглії в організмі до кінця не розкриті, що їх роль, безсумнівно, ширше, ніж прийнято думати. Деякі автори навіть відводять астроцитам основну роль в нервовій системі, а нейронам – допоміжну (Куб Е., 2011).
Однією зі специфічних функцій нейроглії є ізоляційна. Найбільш наочно її виконують швановские клітини (різновид олигодендроцитов), навколишні аксони. Шляхом послідовного обгортання швановской кліткою аксона формується миелиновое нервове волокно. Воно дозволяє значно збільшити швидкість проведення нервового імпульсу. Мієлінова оболонка – це багатошарова мембранна структура навколо аксона, практично позбавлена ​​цитоплазми. Її відмінною особливістю є наявність гліколіпіду галактоцереброзіда.
У мієлінової оболонці виділяють ділянки контакту двох швановские клітин, де мієлін відсутній, – перехоплення Ранвей. Вони так названі по імені французького анатома Л. Ранвье (1835-1922), що виявив дані ділянки.
Проходження нервового імпульсу найчастіше закінчується на м’язі. Крім того, деякі м’язові клітини самі здатні генерувати нервовий імпульс. Тому нам необхідно познайомитися з роботою м’язових клітинних структур, завдяки яким і реалізується поведінку.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Нейроглія