Home ⇒ 👍Література ⇒ Не треба слів. Хай буде тільки діло – ОЛЕНА ТЕЛІГА
Не треба слів. Хай буде тільки діло – ОЛЕНА ТЕЛІГА
“Не треба слів. Хай буде тільки діло.
Його роби – спокійний і суворий,
Душі не плутай у горіння тіла,
Сховай свій біль. Стримай раптовий порив”.
Але для мене – у святім союзі
Душа і тіло, щастя з гострим болем.
Мій біль бринить. Зате, коли сміюся,
І сміх мій рветься джерелом на волю.
Не лічу слів. Даю без міри ніжність.
А може в цьому й є моя сміливість:
Палити серце – в хуртовині сніжній,
Купати душу – у холодній зливі.
Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,
Та там, де треба, я тверда й сувора:
О краю мій, моїх ясних привітів
Не діставав від мене жодний ворог.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Сучасникам – ОЛЕНА ТЕЛІГА “Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий, Не плутай душу у горіння тіла, Сховай свій біль. Зломи раптовий порив”. Але для мене – у святім союзі: Душа і тіло, щастя з гострим болем. Мій біль бринить, зате коли сміюся, То сміх мій рветься джерелом на волю! Не лічу слів. […]...
- “He треба слів! Хай буде тільки діло!” (життя і творчість Олени Теліги) – твір з української літератури Хочу жити, аж життя не зломить. Рватись вгору чи летіть в безодню. О. Теліги Дмитро Донців назвав Олену Телігу “поетесою вогняних меж”. У долі її й справді було багато межових ситуацій: між щастям і горем, успіхом і поразкою, життям і смертю. Вона з’явилася, спалахнула і згоріла, наче зірка, блиснула і згасла, залишаючи після себе світло. […]...
- ВІДПОВІДЬ – ОЛЕНА ТЕЛІГА О, так, я знаю, нам не до лиця З мечем в руках і з блискавками гніву, Військовим кроком, з поглядом ловця Іти завзято крізь вогонь і зливу. Ми ж ваша пристань – тиха і ясна, Де кораблями – ваші збиті крила… Не Лев, а Діва наш відвічний знак, Не гнів, а ніжність наша вічна сила. […]...
- ПОДОРОЖНІЙ – ОЛЕНА ТЕЛІГА Ти – тільки випадковий подорожній На запашнім, заквітчанім шляxу. (Л. Могилянська) I Відпочинеш і підеш знову, Що ж, заходь до мойого дому, Щоб вином моїм рубиновим Затопити дорожню втому. Гостре щастя раптовим блиском Мою душу до дна пропалить: Не чужий ти, а свій і близький, Це ж на тебе я так чекала! В день звичайний […]...
- ЧУЖА ВЕСНА – ОЛЕНА ТЕЛІГА Десь, цілком недалеко, засліплює світло, Десь ридають трамваї і мучаться авта, Але тут, в синіх сутінках, тиша заквітла, А за сонними вікнами блимає нафта. Я піду, як звичайно, порожнім провулком, Бо мене обійматиме вітер весняний, Мої кроки і серце застукають гулко, І тебе я зустріну, як завжди, незнаний. Ти для мене чужий, не з єдиного […]...
- МУЖЧИНАМ – ОЛЕНА ТЕЛІГА Не зірвуться слова, гартовані, як криця, І у руці перо не зміниться на спис. Бо ми лише жінки. У нас душа криниця, З якої ви п’єте: змагайся і кріпись! І ми їх даємо не у залізнім гимні, У сріблі ніжних слів, у вірі в вашу міць. Бо швидко прийде день і у завісі димній Ви […]...
- Моя душа й по темнім трунку – ОЛЕНА ТЕЛІГА Моя душа й по темнім трунку Не хоче слухатись порад, І знову радісно і струнко Біжить під вітер і під град. Щоб, заховавши мудрий досвід У скриньці без ключа і дна, Знов зустрічати сірий розсвіт Вогнем отрути чи вина. Щоб власній вірі непохитній Палить лампаду в чорну ніч І йти крізь січні в теплі квітні, […]...
- Усе – лише не це! – ОЛЕНА ТЕЛІГА Усе – лише не це! Не ці спокійні дні, Де всі слова у барвах однакових, Думки, мов нероздмухані вогні, Бажання – в запорошених оковах. Якогось вітру, сміху чи злоби! Щоб рвались душі крізь іржаві грати, Щоб крикнув хтось: ненавидь і люби – І варто буде жити чи вмирати! Не бійся днів заплутаних вузлом, Ночей безсонних, […]...
- ЛІТО – ОЛЕНА ТЕЛІГА Топчуть ноги радісно і струнко Сонні трави на вузькій межі. В день такий віддатись поцілункам! В день такий цілим надхненням жить! П’яним сонцем тіло налилося, Тане й гнеться в ньому, мов свіча,- І тремтить схвильоване колосся, Прихилившись до мого плеча. В сотах мозку золотом прозорим Мед думок розтоплених лежить, А душа вклоняється просторам І землі […]...
- Короткий переказ – Пломінний день – ОЛЕНА ТЕЛІГА – ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА Олена Теліга День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, аж життя не зломить. Рватись вгору чи летіть в безодню. Хоч людей довкола так багато. Та ніхто з них кроку не зупинить. Якщо кинути в рухливий натовп Найгостріше слово – Україна. 1 тому росте, росте прокляття! Всі пориви запального квітня Неможливо […]...
- Якими нас прагнете? – ОЛЕНА ТЕЛІГА Від славних майстрів, що різьбили статуї грецьких і римських богинь, через великих італійських малярів з їх мадоннами, через співця Беатріче, аж до свобідних жінок Готьє, Арцибашева, Льоренса, Пітігрілі й сов’єтських письменників, великі і малі мистці все намагалися віддати в своїх творах той тип жінки, що відповідав би на питання: який є їх ідеал? Якою вони […]...
- Чоловікові – ОЛЕНА ТЕЛІГА Не цвітуть на вікні герані – Сонний символ спокійних буднів. Ми весь час стоїмо на грані Невідомих шляхів майбутніх. І тому, що в своїм полоні Не тримають нас речі й стіни, Ні на день в душі не холоне Молодече бажання чину. Що нам щастя солодких звичок У незмінних обіймах дому,- Може, завтра вже нас відкличе […]...
- ВІРНІСТЬ – ОЛЕНА ТЕЛІГА Від сонця свят і непогоді буднів, Щоб не змінилися безцінні фарби, В твою скарбницю я складаю скарби Які дає мені моє полудне. Скарбницю ту ти залишив безжурно, А я сховала у глибокий спокій, Де інших пристрастей рвучкі потоки Її не змиють у годину бурну. Приходять люди й золоті пориви Дають за скарби, що господар кинув, […]...
- Олена Теліга Олена Теліга Невелика за обсягом поетична спадщина О. Теліги – наскрізь автобіографічна. В її елегантно-карбованих віршах, небезпідставно названих критикою “приватними листами світові”, вимальовується яскравий образ вольової людини, відданої ідеям національного відродження України, життєлюба, морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. Власне, у цьому й полягав сенс трагічно обірваного життя нескореної поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в Києві у […]...
- ЗАСУДЖЕНИМ – ОЛЕНА ТЕЛІГА /Біласові й Данилишинові/ Як ми можемо жити, сміятись і дихать? Як могли ми чекати – не битись, а спать В ніч, коли у в’язниці спокійно і тихо Ви збиралися вмерти – у шість двадцять п’ять. І коли приволікся заплаканий ранок, Вас покликала смерть у похмурій імлі – А тепер наші душі і топчуть, і ранять […]...
- БЕЗСМЕРТНЕ – ОЛЕНА ТЕЛІГА Упало світло ліхтарів На день конаючий і тихий, Та перед смертю він зустрів Посмертні свічі дивним сміхом. І мабуть кожен з нас відчув Той сміх, як переможну силу, Як перенесену свічу За межі схилу. І це тому я, мов у сні, Пішла серединою вулиць І очі зустрічні, ясні, Не глянули, а розчахнулись! Та я минала […]...
- Життя – ОЛЕНА ТЕЛІГА /Василеві Куриленкові/ Зловіщий брязкіт днів, що б’ються на кавалки, І жах ночей, що затискають плач. Ти, зраджений життям, яке любив так палко, Відчуй найглибше, але все пробач. Здається, падав сніг? Здається, буде свято? Розквітли квіти? Зараз, чи давно? О, як байдуже все, коли душа зім’ята, Сліпа, безкрила – сунеться на дно. А ти її лови, […]...
- ПОЕТКА ВОГНЯНИХ МЕЖ (Олена Теліга) Олена Теліга (21 літня 1907 – між: 13-21 лютого 1942) Правду казали римляни, що поетом не можна стати, поети родяться. Не можна вивчитися на Шевченка, ні на Бетховена, бо твердження латинців відноситься, очевидно, до мистців взагалі. Як на пророків, сходить на них – коли вони з Божої ласки – Дух Святий, відкриваючи їм речі, не […]...
- “Кожнеє слово хай буде в нас діло!” (Борис Грінченко) – Борис Грінченко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Поетична спадщина Бориса Грінченка уміщена в шести збірках: “Пісні Василя Чайченка”, “Під сільською стріхою”, “Нові пісні і думи Василя Чайченка”, “Під хмарним небом”, “Пісні та думи”, “Хвилини”. Перші публікації віршів припадають на 1881 рік. У львівському журналі “Світ” надруковано твори, що стали програмовими у діяльності Грінченка, – “Доки”, “До праці”. Юнак, сповнений завзяття і віри, […]...
- Олена Теліга – поет, громадянин, борець Олена Іванівна Теліга – українська поетеса, публіцист, громадсько-політичний діяч. Світогляд О. Теліги формувався поступово. То була справді довга “одіссея”, що починалася в Петербурзі. Саме тут 21 липня 1907 р. у сім’ї інженера-гідротехніка І. Шовгенєва народилася майбутня поетеса. У 1917 p., коли після Лютневої революції Україну охопили потужні хвилі визвольного руху, родина Шовгенєвих повернулася до Києва, […]...
- ПЛОМІННИЙ ДЕНЬ – ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942) – МИ – УКРАЇНЦІ День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, аж життя не зломить, Рватись вгору чи летіть в безодню. Хоч людей довкола так багато. Та ніхто з них кроку не зупинить, Якщо кинути в рухливий натовп Найгостріше слово – Україна. І тому росте, росте прокляття! Всі пориви запального квітня Неможливо в дійсність […]...
- Шкільний твір на тему – Олег Ольжич, Олена Теліга – поети і герої Тож нам не було запасного обходу, Єдине вело нас під кулі й ножі: Чи впасти під небом достойно народу. Чи гідність зарити в приватній межі. Так сказав наш поет-сучасник Борис Олійник про українських лицарів духу, до яких належать Олег Ольжич та Олена Теліга – митці, котрі не лише своїм проникливим художнім словом наближали світлу годину […]...
- Олена Теліга – “поетка вогненних меж” Д. Донців І в павутинні перехресних барв Я палко мрію до самого рання, Щоб Бог зіслав мені найбільший дар: Гарячу смерть, не зимне умирання Олена Іванівна Теліга народилася 21 липня 1907 року в Петербурзі або в Еллінську у родині професора, вихідця із міста Слов’янська, що на Донеччині, мати – білоруського походження, родом із Поділля з родини священиків […]...
- Короткий переказ – Радість – ОЛЕНА ТЕЛІГА – ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА Олена Теліга Ой, не знаю, що то за причина, – Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться. Як безжурний вітрогон-хлопчина. До міського руху ми не звикли, А хлопчина рветься, як метелиця. Ніби поле перед нами стелиться. Ніби зникли авта й мотоцикли. І сама я на ногах не встою. Пролітаю між людьми похмурими, […]...
- Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних! – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних! Я хочу вам про рідний край казать… Я хочу ними кидать і влучать В серця катів і зрадників гидких. Не слів мені, а іскр блискучих і палких! Хай кида іскрами вогонь моїх промов, Ах, мій народ з катами вмісті йшов, Сам скутий раб – заковував других. Не слів […]...
- ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942) – МИ – УКРАЇНЦІ Вона була веселою й життєрадісною. Вона любила танцювати, грати на фортепіано й писати вірші. Вона закохувалась, і її кохали. Вона не встигла народити дитину, не встигла побачити надрукованою першу поетичну збірку своїх творів. У неї забрали життя в неповних 35 років. У камері, де вона перебувала перед стратою, залишила слова: “Тут сиділа й звідси йде […]...
- ТІЛЬКИ ЧЕРЕЗ СТО РОКІВ БУДЕ ВІДОМО, ЧИ Я – ПИСЬМЕННИК… – ВОЛОДИМИР ДРОЗД (1939-2003) – З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ Володимир Дрозд Можна відцуратися села, Відцуратися селянського Хліба. Тільки самого себе Не можна відцуратись. Володимир Дрозд – Що для вас є символом українства? “ТІЛЬКИ ЧЕРЕЗ СТО РОКІВ БУДЕ ВІДОМО, ЧИ Я – ПИСЬМЕННИК…” Володимир Дрозд – постать неординарна в українській літературі. Рідко трапляється так, щоб двадцятитрьохлітній юнак, видавши першу збірку новел і оповідань, був одразу […]...
- Незабутня Олена Теліга У тихі холодні дні, коли світ скорботно поминав 60-ліття трагедії Бабиного Яру, у моїй пам’яті чомусь виринули оті причепливі слова вірша “Партія веде” Павла Тичини (вчили у школі): “Та нехай собі як знають, Божеволіють, конають, – Нам своє робить: Всіх панів до одної ями… Будем, будем бить!”. І перед очима, як наяву, постали незлічимі натовпи […]...
- Життя і творчість Олена Теліга (1907 – 1942) Олена Іванівна Теліга (дівоче прізвище Шовгенева) – українська поетеса, публіцист, громадсько-політичний діяч. Народилася 21 липня 1907p. в Петербурзі. З 1923p. вимушена жити за кордоном. Олена Теліга належала до кола поетів-“вісниківців”, що об’єднувались довкола редагованого критиком та публіцистом Д. Донцовим журналу “Вісник”. Характерними рисами її поезії в цей період виступають прагнення активного, дієвого […]...
- Шкільний твір на тему – Хроніка одного життя (Олена Теліга) Заметемо вогнем любови межі О. Теліга Олена Теліга… Що ми знаємо про неї сьогодні? У свій час батько дівчини був відомим гідрографом, професором політехнічного інституту в Петербурзі. Виходець з Харківщини, Іван Шовгенів (так звали батька) після революції 1917 року повернувся в Україну, розпочав роботу в Київському політехнічному інституті У роки визвольних змагань перебував при уряді […]...
- Все, що тільки я чув – ЛЕПКИЙ БОГДАН Все, що тільки я чув, Та сказати не вмів, Я у тобі відчув, Я у тобі узрів. Ти – гармонья красок, Ти – мелодія слів, Ти – багатство думок, Джерело вічних снів. Ти – криниця туги, Що в безмежний простір До добра і краси Пориває мій зір. Ти – підойма стремлінь, Ти – підмога для […]...
- ЗВУК [х], ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОЮ Хх (“ха”). ЧИТАННЯ СЛІВ. ЗВУКОВИЙ АНАЛІЗ СЛІВ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША “КОЛИСКОВА ПІСЕНЬКА”. ЗАГАДКИ – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: ознайомити учнів з буквою Хх, її назвою та звуковим значенням; вчити правильно артикулювати звук [х]; виробляти навички читання складів, слів з буквою Хх; розвивати навички звуко-буквеного аналізу; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПІДГОТОВКА ДО ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Робота над загадкою – З соняшника, запашна, […]...
- “Треба любити людину. Тоді тільки ти маєш право сміятися” (Остап Вишня) – Остап Вишня (1889-1956) – Українська література 1920-1930 років Він світив як сонце, до нього люди тяглись, як до сонця. Він умів і гриміти як грім, і того грому боялись усі плазуни й негідники. (Максим Рильський) Немає, мабуть, такого куточка в Україні, де б не чули імені Остапа Вишні, не читали його веселих усмішок, іскрометних гуморесок, гострих фейлетонів. Недарма Олесь Гончар підкреслював, що ще […]...
- ЛЮДЯМ ТРЕБА – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Для школярок шовку треба Шириною на півнеба. Та їм шкода на обнови Тяти небо волошкове. Хлопці з ранку до зорі М’яч ганяли б у дворі, Кушпелою-пилюгою Вкрили б сонце над собою. Але ж людям, людям треба, Треба сонячного неба! А школярки всі зірки Нанизали б у разки І ходили б у намисті Гонорові, променисті. Але […]...
- Празька школа українських письменників. Стисла характеристика життєвого і творчого шляху її діячів (Юрій Дараган, Олекса Стефанович, Юрій Клен, Оксана Лятуринська, Олег Ольжич, Олена Теліга, Наталя Лівицька-Холодна). – Літературний процес XX ст. (1900-1930) Мета. розкрити учням значення творчості “Празької школи” українських письменників у розвитку національного літературного процесу, ознайомити із доробком окремих письменників. Тип уроку. комбінований. Обладнання. портрети представників “празької школи”, тексти поезій. Хід уроку I. Організаційна частина. II. Перевірка засвоєних знань. Запитання і завдання для учнів. 1. Як вирішує Остап Вишня проблему людини і природи у “Мисливських усмішках”? […]...
- НАГОВОРИ МЕНІ СЛІВ КОХАННЯ – Надія Пукас НАГОВОРИ МЕНІ СЛІВ КОХАННЯ Те слово впало в душу, як в ріллю, Як на суху стежину перші краплі. А Єва, як почула те “люблю”, Чи їй так само подиху забракло? Наговори мені слів кохання На цілу довгу вдовину зиму. В моїй самотній промерзлій хаті Буду щовечір грітися ними. Вони мені хукатимуть на пальці Твоїми знадливими […]...
- Врятована сосонка (Олена Пчілка “Сосонка”) – Зразок твору – С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС Кожний хлопчик або дівчинка бажає мати друга. У житті хлопчика Івася теж з’явився друг, але не зовсім звичайний. Це було деревце. Сосонка. Життя сосонки обірвалося швидко: її зрубали та продали панам на Новий рік. Такою красивою вона була лише одного разу – у святковий вечір. Івась так радів, дивлячись на цю красуню. Але свято тривало […]...
- Чим відрізняється форма слова від однокореневих слів? Схожі на перший погляд слова можуть викликати сумніви: чи є вони однокореневі або являють собою форми одного і того ж слова. На цей рахунок граматика дає чітку відповідь. Отже, дізнаємося, чим відрізняється форма слова від однокореневих слів. Мовне поняття “форма” означає приналежність слова до конкретних граматичним категоріям. Наприклад, слово “письменники” має форму іменника, вжитого у […]...
- Нащо слова? Ми діло несемо. – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ Нащо слова? Ми діло несемо. Ніщо мистецтво і мана теорій, Бо ж нам дано знайти життя само В красі неповторимій і суворій. Що вибереш: чи образ бездоганний, А чи праобраз для усіх один? Міцніша – віра і дзвінкіший – чин За словоблудіє і за тимпани! Ось сходить, виростає, розцвіта Благословеніє не форми, суті. Одвага. Непохитність. […]...
- ЩО СКАЗАТИ ТРЕБА? – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Три бабусі і дві мами Із онуками й синами Йдуть до скверика гуляти. Починає рахувати Наймолодша мама діток І цукерками вгощати Всіх підряд: П’ять цукерок – п’ять хлоп’ят. Кожен з них цукерку взяв І собі до рота вклав. Три бабусі і дві мами Разом сплеснули руками: – Що сказати треба, діти? Але діти (ну і […]...