Моя душа й по темнім трунку – ОЛЕНА ТЕЛІГА

Моя душа й по темнім трунку

Не хоче слухатись порад,

І знову радісно і струнко

Біжить під вітер і під град.

Щоб, заховавши мудрий досвід

У скриньці без ключа і дна,

Знов зустрічати сірий розсвіт

Вогнем отрути чи вина.

Щоб власній вірі непохитній

Палить лампаду в чорну ніч

І йти крізь січні в теплі квітні,

Крізь біль розлук – у радість стріч.

А перехожим на дорогах

Без вороття давать дари

І діставать нові від Бога,

Коли не вистачить старих.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Моя душа й по темнім трунку – ОЛЕНА ТЕЛІГА