ВІРНІСТЬ – ОЛЕНА ТЕЛІГА

Related posts:

1. ЧУЖА ВЕСНА – ОЛЕНА ТЕЛІГА Десь, цілком недалеко, засліплює світло, Десь ридають трамваї і мучаться авта, Але тут, в синіх сутінках, тиша заквітла, А за сонними вікнами блимає нафта. Я піду, як звичайно, порожнім провулком, Бо мене обійматиме вітер весняний, Мої кроки і серце застукають гулко, І тебе я зустріну, як завжди, незнаний. Ти для мене чужий, не з єдиного […]...
2. Моя душа й по темнім трунку – ОЛЕНА ТЕЛІГА Моя душа й по темнім трунку Не хоче слухатись порад, І знову радісно і струнко Біжить під вітер і під град. Щоб, заховавши мудрий досвід У скриньці без ключа і дна, Знов зустрічати сірий розсвіт Вогнем отрути чи вина. Щоб власній вірі непохитній Палить лампаду в чорну ніч І йти крізь січні в теплі квітні, […]...
3. МУЖЧИНАМ – ОЛЕНА ТЕЛІГА Не зірвуться слова, гартовані, як криця, І у руці перо не зміниться на спис. Бо ми лише жінки. У нас душа криниця, З якої ви п’єте: змагайся і кріпись! І ми їх даємо не у залізнім гимні, У сріблі ніжних слів, у вірі в вашу міць. Бо швидко прийде день і у завісі димній Ви […]...
4. Усе – лише не це! – ОЛЕНА ТЕЛІГА Усе – лише не це! Не ці спокійні дні, Де всі слова у барвах однакових, Думки, мов нероздмухані вогні, Бажання – в запорошених оковах. Якогось вітру, сміху чи злоби! Щоб рвались душі крізь іржаві грати, Щоб крикнув хтось: ненавидь і люби – І варто буде жити чи вмирати! Не бійся днів заплутаних вузлом, Ночей безсонних, […]...
5. ПОДОРОЖНІЙ – ОЛЕНА ТЕЛІГА Ти – тільки випадковий подорожній На запашнім, заквітчанім шляxу. (Л. Могилянська) I Відпочинеш і підеш знову, Що ж, заходь до мойого дому, Щоб вином моїм рубиновим Затопити дорожню втому. Гостре щастя раптовим блиском Мою душу до дна пропалить: Не чужий ти, а свій і близький, Це ж на тебе я так чекала! В день звичайний […]...
6. Якими нас прагнете? – ОЛЕНА ТЕЛІГА Від славних майстрів, що різьбили статуї грецьких і римських богинь, через великих італійських малярів з їх мадоннами, через співця Беатріче, аж до свобідних жінок Готьє, Арцибашева, Льоренса, Пітігрілі й сов’єтських письменників, великі і малі мистці все намагалися віддати в своїх творах той тип жінки, що відповідав би на питання: який є їх ідеал? Якою вони […]...
7. Чоловікові – ОЛЕНА ТЕЛІГА Не цвітуть на вікні герані – Сонний символ спокійних буднів. Ми весь час стоїмо на грані Невідомих шляхів майбутніх. І тому, що в своїм полоні Не тримають нас речі й стіни, Ні на день в душі не холоне Молодече бажання чину. Що нам щастя солодких звичок У незмінних обіймах дому,- Може, завтра вже нас відкличе […]...
8. БЕЗСМЕРТНЕ – ОЛЕНА ТЕЛІГА Упало світло ліхтарів На день конаючий і тихий, Та перед смертю він зустрів Посмертні свічі дивним сміхом. І мабуть кожен з нас відчув Той сміх, як переможну силу, Як перенесену свічу За межі схилу. І це тому я, мов у сні, Пішла серединою вулиць І очі зустрічні, ясні, Не глянули, а розчахнулись! Та я минала […]...
9. ЛІТО – ОЛЕНА ТЕЛІГА Топчуть ноги радісно і струнко Сонні трави на вузькій межі. В день такий віддатись поцілункам! В день такий цілим надхненням жить! П’яним сонцем тіло налилося, Тане й гнеться в ньому, мов свіча,- І тремтить схвильоване колосся, Прихилившись до мого плеча. В сотах мозку золотом прозорим Мед думок розтоплених лежить, А душа вклоняється просторам І землі […]...
10. ВІДПОВІДЬ – ОЛЕНА ТЕЛІГА О, так, я знаю, нам не до лиця З мечем в руках і з блискавками гніву, Військовим кроком, з поглядом ловця Іти завзято крізь вогонь і зливу. Ми ж ваша пристань – тиха і ясна, Де кораблями – ваші збиті крила… Не Лев, а Діва наш відвічний знак, Не гнів, а ніжність наша вічна сила. […]...
11. Життя – ОЛЕНА ТЕЛІГА /Василеві Куриленкові/ Зловіщий брязкіт днів, що б’ються на кавалки, І жах ночей, що затискають плач. Ти, зраджений життям, яке любив так палко, Відчуй найглибше, але все пробач. Здається, падав сніг? Здається, буде свято? Розквітли квіти? Зараз, чи давно? О, як байдуже все, коли душа зім’ята, Сліпа, безкрила – сунеться на дно. А ти її лови, […]...
12. Сучасникам – ОЛЕНА ТЕЛІГА “Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий, Не плутай душу у горіння тіла, Сховай свій біль. Зломи раптовий порив”. Але для мене – у святім союзі: Душа і тіло, щастя з гострим болем. Мій біль бринить, зате коли сміюся, То сміх мій рветься джерелом на волю! Не лічу слів. […]...
13. ЗАСУДЖЕНИМ – ОЛЕНА ТЕЛІГА /Біласові й Данилишинові/ Як ми можемо жити, сміятись і дихать? Як могли ми чекати – не битись, а спать В ніч, коли у в’язниці спокійно і тихо Ви збиралися вмерти – у шість двадцять п’ять. І коли приволікся заплаканий ранок, Вас покликала смерть у похмурій імлі – А тепер наші душі і топчуть, і ранять […]...
14. НЕПОВТОРНЕ СВЯТО – ОЛЕНА ТЕЛІГА Гарячий день – і враз достигне жито І доп’яніють обважнілі грона. Він ще незнаний, ще непережитий Єдиний день – мого життя корона. І що це буде – зустріч, чин, екстаза? Чи дотик смерти на одну хвилину? Душа дозріє, сповниться відразу Подвійним смаком – меду і полину. А дивне серце – п’яне і завзяте Відчує певність, […]...
15. ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942) – МИ – УКРАЇНЦІ Вона була веселою й життєрадісною. Вона любила танцювати, грати на фортепіано й писати вірші. Вона закохувалась, і її кохали. Вона не встигла народити дитину, не встигла побачити надрукованою першу поетичну збірку своїх творів. У неї забрали життя в неповних 35 років. У камері, де вона перебувала перед стратою, залишила слова: “Тут сиділа й звідси йде […]...
16. ПОЕТКА ВОГНЯНИХ МЕЖ (Олена Теліга) Олена Теліга (21 літня 1907 – між: 13-21 лютого 1942) Правду казали римляни, що поетом не можна стати, поети родяться. Не можна вивчитися на Шевченка, ні на Бетховена, бо твердження латинців відноситься, очевидно, до мистців взагалі. Як на пророків, сходить на них – коли вони з Божої ласки – Дух Святий, відкриваючи їм речі, не […]...
17. Скорочено – ПЛОМІННИЙ ДЕНЬ – ОЛЕНА ТЕЛІГА – 11 КЛАС День прозорий мерехтить, як пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, аж життя не зломить, Рватись вгору, чи летіть в безодню. Хоч людей довкола так багато, Та ніхто з них кроку не зупинить, Якщо кинути в рухливий натовп Найгостріше слово – Україна. І тому росте, росте прокляття! Всі пориви запального квітня Неможливо в дійсність […]...
18. Не треба слів. Хай буде тільки діло – ОЛЕНА ТЕЛІГА “Не треба слів. Хай буде тільки діло. Його роби – спокійний і суворий, Душі не плутай у горіння тіла, Сховай свій біль. Стримай раптовий порив”. Але для мене – у святім союзі Душа і тіло, щастя з гострим болем. Мій біль бринить. Зате, коли сміюся, І сміх мій рветься джерелом на волю. Не лічу слів. […]...
19. Олена Теліга Олена Теліга Невелика за обсягом поетична спадщина О. Теліги – наскрізь автобіографічна. В її елегантно-карбованих віршах, небезпідставно названих критикою “приватними листами світові”, вимальовується яскравий образ вольової людини, відданої ідеям національного відродження України, життєлюба, морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. Власне, у цьому й полягав сенс трагічно обірваного життя нескореної поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в Києві у […]...
20. Незабутня Олена Теліга У тихі холодні дні, коли світ скорботно поминав 60-ліття трагедії Бабиного Яру, у моїй пам’яті чомусь виринули оті причепливі слова вірша “Партія веде” Павла Тичини (вчили у школі): “Та нехай собі як знають, Божеволіють, конають, – Нам своє робить: Всіх панів до одної ями… Будем, будем бить!”. І перед очима, як наяву, постали незлічимі натовпи […]...
21. Олена Теліга – поет, громадянин, борець Олена Іванівна Теліга – українська поетеса, публіцист, громадсько-політичний діяч. Світогляд О. Теліги формувався поступово. То була справді довга “одіссея”, що починалася в Петербурзі. Саме тут 21 липня 1907 р. у сім’ї інженера-гідротехніка І. Шовгенєва народилася майбутня поетеса. У 1917 p., коли після Лютневої революції Україну охопили потужні хвилі визвольного руху, родина Шовгенєвих повернулася до Києва, […]...
22. Радість – ОЛЕНА ТЕЛІГА – скорочено Ой, не знаю, що то за причина – Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться, Як безжурний вітрогон – хлопчина. Привертає увагу така особливість: традиційно незмінне слово “авто” в поезії відмінюється, що є певним авторським новаторством: До міського руху ми не звикли, А хлопчина рветься, як метелиця, Ніби поле перед нами стелиться, […]...
23. Олена Іванівна Теліга (Шовгенева) (1907 – 1942) Олена Теліга Олена Іванівна Теліга (дівоче прізвище Шовгенева) – українська поетеса, публіцист, громадсько-політичний діяч. Народилася 21 липня 1907p. в Петербурзі. З 1923p. вимушена жити за кордоном. Олена Теліга належала до кола поетів-“вісниківців”, що об’єднувались довкола редагованого критиком та публіцистом Д. Донцовим журналу “Вісник”. Характерними рисами її поезії в цей період виступають прагнення […]...
24. Життя і творчість Олена Теліга (1907 – 1942) Олена Іванівна Теліга (дівоче прізвище Шовгенева) – українська поетеса, публіцист, громадсько-політичний діяч. Народилася 21 липня 1907p. в Петербурзі. З 1923p. вимушена жити за кордоном. Олена Теліга належала до кола поетів-“вісниківців”, що об’єднувались довкола редагованого критиком та публіцистом Д. Донцовим журналу “Вісник”. Характерними рисами її поезії в цей період виступають прагнення активного, дієвого […]...
25. Олена Теліга – “поетка вогненних меж” Д. Донців І в павутинні перехресних барв Я палко мрію до самого рання, Щоб Бог зіслав мені найбільший дар: Гарячу смерть, не зимне умирання Олена Іванівна Теліга народилася 21 липня 1907 року в Петербурзі або в Еллінську у родині професора, вихідця із міста Слов’янська, що на Донеччині, мати – білоруського походження, родом із Поділля з родини священиків […]...
26. Шкільний твір на тему – Хроніка одного життя (Олена Теліга) Заметемо вогнем любови межі О. Теліга Олена Теліга… Що ми знаємо про неї сьогодні? У свій час батько дівчини був відомим гідрографом, професором політехнічного інституту в Петербурзі. Виходець з Харківщини, Іван Шовгенів (так звали батька) після революції 1917 року повернувся в Україну, розпочав роботу в Київському політехнічному інституті У роки визвольних змагань перебував при уряді […]...
27. ПЛОМІННИЙ ДЕНЬ – ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942) – МИ – УКРАЇНЦІ День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, аж життя не зломить, Рватись вгору чи летіть в безодню. Хоч людей довкола так багато. Та ніхто з них кроку не зупинить, Якщо кинути в рухливий натовп Найгостріше слово – Україна. І тому росте, росте прокляття! Всі пориви запального квітня Неможливо в дійсність […]...
28. Короткий переказ – Радість – ОЛЕНА ТЕЛІГА – ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА Олена Теліга Ой, не знаю, що то за причина, – Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться. Як безжурний вітрогон-хлопчина. До міського руху ми не звикли, А хлопчина рветься, як метелиця. Ніби поле перед нами стелиться. Ніби зникли авта й мотоцикли. І сама я на ногах не встою. Пролітаю між людьми похмурими, […]...
29. Короткий переказ – Пломінний день – ОЛЕНА ТЕЛІГА – ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА Олена Теліга День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, аж життя не зломить. Рватись вгору чи летіть в безодню. Хоч людей довкола так багато. Та ніхто з них кроку не зупинить. Якщо кинути в рухливий натовп Найгостріше слово – Україна. 1 тому росте, росте прокляття! Всі пориви запального квітня Неможливо […]...
30. Шкільний твір на тему – Олег Ольжич, Олена Теліга – поети і герої Тож нам не було запасного обходу, Єдине вело нас під кулі й ножі: Чи впасти під небом достойно народу. Чи гідність зарити в приватній межі. Так сказав наш поет-сучасник Борис Олійник про українських лицарів духу, до яких належать Олег Ольжич та Олена Теліга – митці, котрі не лише своїм проникливим художнім словом наближали світлу годину […]...
31. Празька школа українських письменників. Стисла характеристика життєвого і творчого шляху її діячів (Юрій Дараган, Олекса Стефанович, Юрій Клен, Оксана Лятуринська, Олег Ольжич, Олена Теліга, Наталя Лівицька-Холодна). – Літературний процес XX ст. (1900-1930) Мета. розкрити учням значення творчості “Празької школи” українських письменників у розвитку національного літературного процесу, ознайомити із доробком окремих письменників. Тип уроку. комбінований. Обладнання. портрети представників “празької школи”, тексти поезій. Хід уроку I. Організаційна частина. II. Перевірка засвоєних знань. Запитання і завдання для учнів. 1. Як вирішує Остап Вишня проблему людини і природи у “Мисливських усмішках”? […]...
32. Твір “Час – найкраща перевірка на вірність” Найчастіше, всім нам не вистачає лише одного дня, однієї години, а можливо – навіть однієї хвилини, щоб встигнути зробити щось важливе і значуще для кого-то, сказати головні слова або зробити головний вчинок у своєму житті. Що не купити ні за які гроші світу, не виміняти на незліченні багатства і не вкрасти ніяким способом? Звичайно ж […]...
33. ВЕСНЯНІ КВІТИ – Ольга Косач (ОЛЕНА ПЧІЛКА) – Українська література – Література для дітей Весна чарівниця, Неначе цариця, Наказ свій послала, Щоб краса вставала. І проліски, і травка, Й зелена муравка, І кульбаба рясна, Й фіалочка ясна – Всі квіти весняні, Веселі, кохані, З-під листя виходять, Голівки підводять Од сну зимового До сонця ясного! Ті квіти дрібненькі, Мов дітки маленькі, Розбіглись у гаю, Я їх позбираю В пучечок докупки […]...
34. Врятована сосонка (Олена Пчілка “Сосонка”) – Зразок твору – С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС Кожний хлопчик або дівчинка бажає мати друга. У житті хлопчика Івася теж з’явився друг, але не зовсім звичайний. Це було деревце. Сосонка. Життя сосонки обірвалося швидко: її зрубали та продали панам на Новий рік. Такою красивою вона була лише одного разу – у святковий вечір. Івась так радів, дивлячись на цю красуню. Але свято тривало […]...
35. Чи згодні Ви з твердженням: “Довіра – ознака мужності, а вірність – свідчення сили”? Кожного з нас оточують ті чи інші спокуси, які збивають людей зі шляху істинного, змушуючи їх зраджувати і обманювати близьких. Тому іноді важко довіритися людині, не знаючи, що чекає його за поворотом: може, він дізнається або побачить щось таке, що змусить його відмовитися від свого слова або почуття. Таким чином, і довіру, і вірність вимагають […]...
36. Вірність і кохання в інтимній ліриці В. Сосюри і М. Рильського – І варіант – 10 клас – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Поезія розповідає про ті речі, які відбувалися й відбуваються з кожним. Усі ми переживаємо трагічну самотність юності, поривання до щастя зрілості, усі замислюємося над сенсом життя і невідомою країною смерті. А насамперед – ми шукаємо кохання, шукаємо, кому віддати душу й тіло, бо, як казав поет, людина одна – не живе, “Я” – це не […]...
37. Вірність, зрада і вільні стосунки В недавній статті про ідеали я вже говорив про те, що вірність у суспільстві ідеалізується, і без будь-якого критичного аналізу приймається як безсумнівна цінність. Зрада, навпаки, демонізуватиметься – її сприймають, як грішне зло. Як показує психологічна практика, більша частина всіх проблем в наших головах виникає якраз на грунті переконань, які приймаються за очевидні істини. Іноді, […]...
38. Твір “Вірність в дружбі” Є цінності, які змінюються, губляться, пропадають, стаючи пилом часу. Але як би не змінювалося суспільство, все одно протягом тисячоліть залишаються одвічні цінності, які мають велике значення для людей всіх поколінь і культур. Однією з таких вічних цінностей, безумовно, є дружба. Люди дуже часто вживають це слово в своїй мові, тих чи інших людей називають своїми […]...
39. Твір “Що таке вірність?” Вірність – одна з найважливіших рис характеру людини, яка грунтується на сталості і чесності. Покладаючись на свої емоції і щирі почуття, ми самі вибираємо, кому або чому бути вірним. Справжня відданість не закінчується лише на одному об’єкті уваги, вона означає щось більше: прихильність своїм принципам та ідеям. Довіра – це не обов’язок, а ознака поваги, […]...
40. ВИШЕНЬКИ-СЕРЕЖКИ – Ольга Косач (ОЛЕНА ПЧІЛКА) – Українська література – Література для дітей – Ой вишеньки-черешеньки! Чи великі гроші Заплатила за вас мама? Такі ж ви хороші! Іздалека вже вас видно, А як стільчик взяти, Отоді-то вже вас можна Добре пильнувати! – Бере стільчичок Галюня, На його злізає, Та вишеньки-черешеньки Любо розглядає. – Чи не взяти б ягідочку, Або пару, може? А як, може, сваритиме Матуся! Ох, Боже!.. […]...