Короткий переказ – Радість – ОЛЕНА ТЕЛІГА – ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА

Олена Теліга

Ой, не знаю, що то за причина, –

Переходжу обережно вулицю,

І весь час до мене радість тулиться.

Як безжурний вітрогон-хлопчина.

До міського руху ми не звикли,

А хлопчина рветься, як метелиця.

Ніби поле перед нами стелиться.

Ніби зникли авта й мотоцикли.

І сама я на ногах не встою.

Пролітаю між людьми похмурими,

Козачка вдаряю попід мурами –

Бо хлопчина не дає спокою!

Коментар

Лірична героїня поезії сповнена життєвого оптимізму, радості життя. У ній ніби живе “вітрогон-хлопчина”, що не встоїть на місці, не дає зупинитися. Він не зважає на жвавий міський рух, йому потрібні простір, широке поле для діяльності. Тому не йде, а пролітає, і “похмурі люди” тільки підкреслюють радість, щастя героїні, її прагнення до дії.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Короткий переказ – Радість – ОЛЕНА ТЕЛІГА – ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА