Home ⇒ 👍Скорочено ⇒ Короткий переказ – Радість – ОЛЕНА ТЕЛІГА – ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА
Короткий переказ – Радість – ОЛЕНА ТЕЛІГА – ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА
Олена Теліга
Ой, не знаю, що то за причина, –
Переходжу обережно вулицю,
І весь час до мене радість тулиться.
Як безжурний вітрогон-хлопчина.
До міського руху ми не звикли,
А хлопчина рветься, як метелиця.
Ніби поле перед нами стелиться.
Ніби зникли авта й мотоцикли.
І сама я на ногах не встою.
Пролітаю між людьми похмурими,
Козачка вдаряю попід мурами –
Бо хлопчина не дає спокою!
Коментар
Лірична героїня поезії сповнена життєвого оптимізму, радості життя. У ній ніби живе “вітрогон-хлопчина”, що не встоїть на місці, не дає зупинитися. Він не зважає на жвавий міський рух, йому потрібні простір, широке поле для діяльності. Тому не йде, а пролітає, і “похмурі люди” тільки підкреслюють радість, щастя героїні, її прагнення до дії.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Радість – ОЛЕНА ТЕЛІГА – скорочено Ой, не знаю, що то за причина – Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться, Як безжурний вітрогон – хлопчина. Привертає увагу така особливість: традиційно незмінне слово “авто” в поезії відмінюється, що є певним авторським новаторством: До міського руху ми не звикли, А хлопчина рветься, як метелиця, Ніби поле перед нами стелиться, […]...
- Короткий переказ – Пломінний день – ОЛЕНА ТЕЛІГА – ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА Олена Теліга День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, аж життя не зломить. Рватись вгору чи летіть в безодню. Хоч людей довкола так багато. Та ніхто з них кроку не зупинить. Якщо кинути в рухливий натовп Найгостріше слово – Україна. 1 тому росте, росте прокляття! Всі пориви запального квітня Неможливо […]...
- Короткий переказ – Істотне – ЄВГЕН МАЛАНЮК – ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА ЄВГЕН МАЛАНЮК Діла ростуть у невмолимі черги. Громадиться цеглинами життя. Як рух, як пруг, як вічний вир енергій. Триває й визначається буття. Співа блакить крізь готику риштовань. Дзвенить цемент крізь дужу плоть будов. І все ж таки: в началі було – Слово! І все ж таки: начальний дух – Любов! І в серці, і в […]...
- Короткий переказ – Під чужим небом – ЄВГЕН МАЛАНЮК – ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА ЄВГЕН МАЛАНЮК 1 Не треба ні паризьких бруків, Ні Праги вулиць прастарих: Все сняться матернії руки, Стара солома рідних стріх. Все сниться гук весни і вітер. Веселий вітер світлих літ. А тут – молюсь, убогий митар, Шукаю твій вогненний слід… Ні, не знайти. Ніхто не знає. Ніхто не чув твоїх планів. Біля всесвітнього Синаю, Як […]...
- Короткий переказ – Захочеш і будеш! В людині, затям – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ – ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА Олег Ольжич Захочеш і будеш! В людині, затям, Лежить невідгадана сила – Зрослась небезпека з відважним життям, Як з тілом смертельника крила. …Вперед, Україно! В Тебе – тяжкі стопи, Пожари хат димляться з-під них. Ні Росії, ні Європі Не зрозуміти синів Твоїх! Коментар Людина має в собі невичерпні сили, про які вона інколи й не […]...
- Короткий переказ – Земна Мадонна – ЄВГЕН МАЛАНЮК – ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА ЄВГЕН МАЛАНЮК Як іонійськая колона. Рожевіє дівочий сніг. Ховаючи опуклість лона В лілеях рук, в лілеях ніг. Єдина! Не ображу зором – Двійник Мадонни на землі. Ось пурпуром Цітери – сором І на щоках, і на чолі, І б’ється кров в блакитних венах, Як птах під вітром весняним. В яких готичних кантиленах Навіки виспівати гімн? […]...
- Короткий переказ – Господь багатий нас благословив – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ – ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА Олег Ольжич І вірити, і прагнуть – не вотще. Безсмертне – і величне, і ясне-бо. Ось лине хмара з літеплим дощем, І розверзається врочисте небо. Господь багатий нас благословив Дарами, що нікому не одняти: Любов і творчість; туга і порив, Одвага і вогонь самопосвяти. Солодких грон і променистих вин – Доволі на столах Його веселих. […]...
- Короткий переказ – Стилет чи стилос? – не збагнув. – ЄВГЕН МАЛАНЮК – ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА ЄВГЕН МАЛАНЮК Стилет чи стилос? – не збагнув. Двояко Вагаються трагічні терези. Не кинувши у глиб надійний якор, Пливу й пливу повз береги краси. Там дивний ліс зітхає ароматом І весь дзвенить од гімнів п’яних птиць, Співа трава, ніким ще не зім’ята, І вабить сном солодких таємниць, Там зачарують гіпнотичні кобри Під пестощі золототілих дів… […]...
- Короткий переказ – З журбою радість обнялась… – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х РОКІВ XX СТ ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її, – Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам. Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе – І струмінь власної душі Улий в […]...
- Короткий переказ – Старший боярин – ТОДОСЬ (Феодосій) ОСЬМАЧКА – ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА У червні 1912 року Гордій Лундик приїхав із Черкаської учительської семінарії в село Тернівку до своєї тітки Горпини, яка замінила йому батьків, котрих він рано втратив. Здобути освіту йому допоміг місцевий священик Дмитро Діяковський, зваживши на успіхи здібного учня в земській школі. У його валізі лежала посвідка про те, що Лундик має право […]...
- Короткий переказ – Безмежнеє поле в сніжному завою. – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРА 70-90-х РОКІВ XIX СТ ІВАН ФРАНКО Безмежнеє поле в сніжному завою. Ох, дай мені обширу й волі! Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною І в серці нестерпнії болі. Неси ж мене, коню, по чистому полю. Як вихор, що тутка гуляє, А чень утечу я від лютого болю, Що серце моє розриває. Коментар У вірші “Безмежнеє поле…” І. […]...
- Короткий переказ – Стояла я і слухала весну – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х РОКІВ XX СТ ЛЕСЯ УКРАЇНКА Стояла я і слухала весну. Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну, То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов. Про молодощі, радощі, надії. Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії. Коментар Особливо Леся Українка любила весну як пору відродження, оновлення, надії. Тому лірична героїня її поезії стояла […]...
- Короткий переказ – Сладокъ свът, Солодкий світ – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Сладокъ свът… Солодкий світ! Простір блакитно-білий І сонце-золотий небесний квіт. Благословляє дух ширококрилий Солодкий світ. Узори надвесняних тонких віт. Твій погляд, ніби пролісок несмілий. Немов трава, що зеленить граніт, Неначе спогад нерозумно-милий… Солодкий світ. Чи янголи нам свічі засвітили По довгих муках безсердечних літ, Чи ми самі прозріли й зрозуміли Солодкий світ? Коментар […]...
- Короткий переказ – Сом – ОСТАП ВИШНЯ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПРОЗА ОСТАП ВИШНЯ За славним містом Енськом на Харківщині тече річка Оскіл, що впадає у Північний Донець. її заплава розбивається на кілька рукавів, зарослих густими очеретами, верболозом, соковитою травою. І скрізь сила-силенна озеречок, вкритих густою зеленою ряскою, [лататтям, лілеями. Пливуть, бувало, на човні дівчата, уквітчавшись (тими білими лілеями, й тихо пісню співають. Чарівна річка Оскіл! А […]...
- Короткий переказ – Сон – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Марку Вовчку На панщині пшеницю жала, Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать. Воно, сповитеє, кричало У холодочку за снопом. Розповила, погодувала, Попестила; і ніби сном. Над сином сидя, задрімала. І сниться їй той син Іван І уродливий, і багатий, Не одинокий, а жонатий – На вольній, бачиться, бо й […]...
- Короткий переказ – Автопортрет – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ – ЛІТЕРАТУРА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (ДО 1939 Р.) БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ “Я все – п’яний дітвак із сонцем у кишені”. “Я – закоханий в житті поганин”. З першої книжки “Привітання життя” Червоні клени й клени срібні, Над кленами весна і вітер. Дочасності красо незглибна, Невже ж тобою не п’яніти? Я, сонцеві життя продавши За сто червінців божевілля, Захоплений поганин завжди, Поет весняного похмілля. Коментар […]...
- ЛІТО – ОЛЕНА ТЕЛІГА Топчуть ноги радісно і струнко Сонні трави на вузькій межі. В день такий віддатись поцілункам! В день такий цілим надхненням жить! П’яним сонцем тіло налилося, Тане й гнеться в ньому, мов свіча,- І тремтить схвильоване колосся, Прихилившись до мого плеча. В сотах мозку золотом прозорим Мед думок розтоплених лежить, А душа вклоняється просторам І землі […]...
- Короткий переказ – Зелена Євангелія – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ – ЛІТЕРАТУРА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (ДО 1939 Р.) БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Весна – неначе карусель, На каруселі білі коні. Гірське село в садах морель, І місяць, мов тюльпан, червоний. Стіл ясеновий, на столі Слов’янський дзбан, у дзбані сонце. Ти поклоняйся лиш землі, Землі стобарвній, наче сон цей! Коментар Вірш “Зелена Євангелія” – це гімн природі, весні, землі, де все це гармонійно поєдналося. Захоплюють тонкі […]...
- Моя душа й по темнім трунку – ОЛЕНА ТЕЛІГА Моя душа й по темнім трунку Не хоче слухатись порад, І знову радісно і струнко Біжить під вітер і під град. Щоб, заховавши мудрий досвід У скриньці без ключа і дна, Знов зустрічати сірий розсвіт Вогнем отрути чи вина. Щоб власній вірі непохитній Палить лампаду в чорну ніч І йти крізь січні в теплі квітні, […]...
- Короткий переказ – Дороги – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ – ЛІТЕРАТУРА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (ДО 1939 Р.) БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, Простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, Тільки безвість вітає вітрами. Голубінь, золотавість і зелень (яруги, галявини, кручі). Розспівались таємно: дзінь-дзелень Цвіркуни в конюшині пахучій. Залізиста вода із […]...
- Короткий переказ – Соловейко – МИКОЛА КОСТОМАРОВ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ Микола Костомаров Зелений сад, зелений сад. Зеленая могила! Зелений сад вдяга весна, Могила забриніла! Як гарно слухать, коли вніч Маленький соловейко В квітках затлямка, засвистить Так приязно, любенько! А тут вони ведуть танок! Хто гласи їх розлічить? Хто передом із їх іде? Хто зорі перелічить? Той на тополі, ті в кущах, Ті в вербах, ті […]...
- Короткий переказ – Інфанта – МИКОЛА ВОРОНИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х РОКІВ XX СТ МИКОЛА ВОРОНИЙ Різьблю свій сон… От ніби вчора ми Зійшлись, – і стріча та жива. На землю тканками прозорими Лягли осінні дерева. Акордами проміннострунними День хвилював і тихо гас. Над килимами вогнелунними Венера кинула алмаз. У завивалі мрійно тканому Дрімала синя далечінь, – І от на обрії туманному Замиготіла ваша тінь. Дзвінкою чорною сильветою Вона […]...
- Короткий переказ – Кавказ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Кавказькі гори “засіяні горем, кров’ю политі” – там тривалий час іде війна. Споконвіку там орел карає Прометея, та не в змозі подолати мужнього титана: “Не вмирає душа наша. Не вмирає воля”. Ліричний герой звертається до Бога, коли ж нарешті “прокинеться правда” й кати перестануть знущатися з людей: “Ми віруєм твоїй силі І духу […]...
- Олена Теліга – “поетка вогненних меж” Д. Донців І в павутинні перехресних барв Я палко мрію до самого рання, Щоб Бог зіслав мені найбільший дар: Гарячу смерть, не зимне умирання Олена Іванівна Теліга народилася 21 липня 1907 року в Петербурзі або в Еллінську у родині професора, вихідця із міста Слов’янська, що на Донеччині, мати – білоруського походження, родом із Поділля з родини священиків […]...
- Короткий переказ – Забула внучка в баби черевички – Чернілевський Станіслав Чернілевський Станіслав Забула внучка в баби черевички… Дитячим сміхом бризнувши в зело, За повелінням вікової звички Перекотилось літо за село. Махнуло рученя на бензовозі – І курява вляглась після коліс. А бабка все стояла на дорозі, Хустинкою торкаючись до сліз. І вийшли в небо зорі-жаровички, І тихо бабка посеред села Малесенькі дитячі черевички У спорожнілу […]...
- СУЧАСНИКАМ – ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942) – МИ – УКРАЇНЦІ “Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий. Не плутай душу у горіння тіла. Сховай свій біль. Зломи раптовий порив”. Але для мене – у святім союзі: Душа і тіло, щастя з гострим болем. Мій біль бринить, зате коли сміюся. То сміх мій рветься джерелом на волю! Не лічу слів. […]...
- Короткий переказ – Одчиняйте двері – ПАВЛО ТИЧИНА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ ПАВЛО ТИЧИНА Одчиняйте двері – Наречена йде! Одчиняйте двері – Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Одчинились двері – Горобина ніч! Одчинились двері – Всі шляхи в крові! Незриданними сльозами Тьмами Дощ… Коментар У вірші П. Тичини “Одчиняйте двері…” змальована алегорична картина настання нового часу, очікуваних змін у суспільстві (“нареченої”). Але нічого так […]...
- Короткий переказ – Місто – МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ Михайль Семенко Осте сте 6і бо 6у Візники – люди Трамваї – люди Автомобілібілі Бігорух рухобіги Рухливобіги Berceus1 кару Селі Елі Лілі Пути велетні Диму сталь Палять Пах Пахка Пахітоска Дим синій Чорний ди М Пускають Бензин Чаду жить Чаду благать Кохать кахикать Життєдать Життєрух Життєбе- Нзин Авто Трам. 1berceus – колискова (фр.) Коментар Вірш […]...
- Короткий переказ – Запрошення – МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ Михайль Семенко Я покажу вам безліч світів – Оригінальних і капризних. Я покажу вам безліч шляхів – Хто хоче мого духа визвать? Ми проходимо до останнього пункту. Ми перемогли всі стихії й дощі. Я відчинив двері замкнуті – Хто хоче зі мною гулять вночі? Коментар Ліричний герой поезії уявляє себе духом із потойбіччя. Він говорить […]...
- Короткий переказ – Сікстинська Мадонна – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРА 70-90-х РОКІВ XIX СТ ІВАН ФРАНКО Хто смів сказать, що не богиня ти? Де той безбожник, що без серця дрожі В твоє лице небесне глянуть може, Неткнутий блиском твої красоти? Так, ти богиня! Мати, райська роже, О глянь на мене з свої висоти! Бач, я, що в небесах не міг найти Богів,- перед тобою клонюсь тоже. О бозі, духах […]...
- Короткий переказ – Пам’яті тридцяти – ПАВЛО ТИЧИНА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ ПАВЛО ТИЧИНА На Аскольдовій могилі Поховали їх – Тридцять мучнів українців. Славних, молодих… На Аскольдовій могилі Український цвіт! – По кривавій по дорозі Нам іти у світ. На кого посміла знятись Зрадника рука? – Квітне сонце, грає вітер І Дніпро-ріка… На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! – Понад все вони любили Свій коханий край. Вмерли […]...
- Короткий переказ – Бажання – МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ Михайль Семенко Чому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами? Це було б краще. По-своєму перетворити. А то тільки ходиш, розводячи руками. Але хто мені заперечить перевернути світ? Місяця стягнуть і дати березової каші, Зорі віддати дітям – хай граються, Барви, що кричать весняно,- служниці Маші. Хай би одягла на себе всі оті […]...
- Короткий переказ – Доля – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Ти не лукавила зо мною, Ти другом, братом і сестрою Сіромі стала. Ти взяла Мене, маленького, за руку І в школу хлопця одвела До п’яного дяка в науку. “Учися, серденько, колись З нас будуть люде”,- ти сказала. А я й послухав, і учивсь, І вивчився. А ти збрехала. Які з нас люде? Та […]...
- Короткий переказ – Для вас, історики майбутні – ЄВГЕН ПЛУЖНИК – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ ПЛУЖНИК ЄВГЕН Для вас, історики майбутні, Наш біль – рядки холодних слів! О, золоті далекі будні Серед родючих вільних нив! Забудь про ті натхненні свята. Що в них росила землю кров! Мовчи, мовчи, душе підтята, – Агов! Якийсь дідок нудний напише, – Війна і робітничий рух… О, тихше! – Біль не вщух! Коментар Людське життя […]...
- Короткий переказ – Ви знаєте, як липа шелестить – ПАВЛО ТИЧИНА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ ПАВЛО ТИЧИНА Ви знаєте, як липа шелестить У місячні травневі ночі? “Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі, Кохана спить…” Ви ж чули ж бо: так липа шелестить. Ви знаєте, як сплять старі гаї? – Вони все бачать крізь тумани. Ось місяць, зорі, солов’ї… “Я твій”, – десь чують дідугани. А солов’ї!.. Та […]...
- Короткий переказ – Думка – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють. Серце в’яне, нудить світом. Як пташка без волі. Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі? Коментар Думка – поширений у романтичній поезії літературний жанр. Це короткий ліричний вірш […]...
- Короткий переказ – Причинна – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО На Дніпрі – буря. Горами здіймаються хвилі, гнуться від вітру тополі. А на березі щось біле блукає. То не русалка, а дівчина, яку ворожка зробила причинною, щоб не сумувала за молодим козаком. Торік він пішов у похід, обіцяв повернутися, та все не їхав. Дівчина-сирота щиро полюбила козака, побивалася за ним, не знаючи, чи […]...
- Короткий переказ – Ніч… а човен – як срібний птах!.. – ЄВГЕН ПЛУЖНИК – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ ПЛУЖНИК ЄВГЕН Ніч… а човен – як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) … Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи. І внизу, і вгорі глибини… О, який же прекрасний ти, Світе єдиний! Коментар У вірші Є. Плужника конкретна картина ночі на […]...
- “З журбою радість обнялась…” (за творчістю Олександра Олеся) – Олена Акульшина – Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року – Творчі роботи наших користувачів – Українська та зарубіжна література – учнівські твори – власні твори учнів Творчі роботи наших відвідувачів Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина “З журбою радість обнялась…” (за творчістю Олександра Олеся) Пісня “Сміються, плачуть солов’ї…” давно вже стала народною, але в неї є автор – український поет Олександр Олесь. На жаль, його творчість – це ще одна сторінка, зумисне вилучена у свій час із […]...
- Олена Теліга Олена Теліга Невелика за обсягом поетична спадщина О. Теліги – наскрізь автобіографічна. В її елегантно-карбованих віршах, небезпідставно названих критикою “приватними листами світові”, вимальовується яскравий образ вольової людини, відданої ідеям національного відродження України, життєлюба, морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. Власне, у цьому й полягав сенс трагічно обірваного життя нескореної поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в Києві у […]...