Короткий переказ – Забула внучка в баби черевички – Чернілевський Станіслав
Чернілевський Станіслав
Забула внучка в баби черевички…
Дитячим сміхом бризнувши в зело,
За повелінням вікової звички
Перекотилось літо за село.
Махнуло рученя на бензовозі –
І курява вляглась після коліс.
А бабка все стояла на дорозі,
Хустинкою торкаючись до сліз.
І вийшли в небо зорі-жаровички,
І тихо бабка посеред села
Малесенькі дитячі черевички
У спорожнілу хату занесла.
Лягла собі. І світло не світила.
Торкнулась черевичків перед сном –
І осінь їй тихенько опустила
Горіховий листок перед вікном.
Коментар
Дитина, мати, бабуся. Родина, рід. Це ті одвічні поняття, без котрих і життя – не життя. У далекому селі живе бабуся. Повиростали діти, розлетілися світами. А вона одна, живе спогадами. І яка ж радість, коли приїжджає (якимось, мабуть, попутним транспортом) онука! Нащебече бабусі про свої студентські новини, про те, як зайняті на роботі тато й мама, поїсть бабусиних пиріжків, поп’є свіжого молочка від сусідської корови та й помахає ручкою: треба їхати, хоч на бензовозі, бо коли ще щось буде… Поспіхом забула черевички які перевзувалася. Бабусі – дорога згадка. Торкнулася старенька черевичків, що ще ніби зберігали тепло милих ніжок, і заснула щасливо. А над нею – “зорі-жаровички” й останній горіховий листок. Ця зворушлива поезія закликає: любіть своїх рідних, не забувайте стареньких!
Related posts:
- Скорочено – ЗАБУЛА ВНУЧКА В БАБИ ЧЕРЕВИЧКИ… – СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ – 6 КЛАС Забула внучка в баби черевички… Дитячим сміхом бризнувши в зело, За повелінням вікової звички Перекотилось літо за село. Махнуло рученя на бензовозі – І курява вляглась після коліс. А бабка все стояла на дорозі, Хустинкою торкаючись до сліз. І вийшли в небо зорі-жаровички, І тихо бабка посеред села Малесенькі дитячі черевички У спорожнілу хату занесла. […]...
- ЗАБУЛА ВНУЧКА В БАБИ ЧЕРЕВИЧКИ… – СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ (Народився 1950 р.) – Я І СВІТ Забула внучка в баби черевички… Дитячим сміхом бризнувши в зело, За повелінням вікової звички Перекотилось літо за село. Євген Лещенко. Добрий вечір, бабусю… Махнуло рученятко в бензовозі І курява вляглась після коліс. А бабка все стояла на дорозі, Хустинкою торкаючись до сліз. І вийшли в небо зорі-жаровички, І тихо бабка посеред села Малесенькі дитячі черевички […]...
- Забула внучка в баби черевички… – Станіслав Чернілевський (Народився 1950 року) – Я І СВІТ * * * Забула внучка в баби черевички… Дитячим сміхом бризнувши в зело1, За повелінням вікової звички Перекотилось літо за село. Махнуло рученятко в бензовозі І курява вляглась після коліс. 1 Зело (застаріле, поетичне) – зелені дерева, кущі, трави тощо. А бабка все стояла на дорозі, Хустинкою торкаючись до сліз. І вийшли в небо зорі-жаровички, […]...
- Станіслав Чернілевський. Теплота родинного інтиму, Забула внучка в баби черевички. Настрої і почуття, висвітлені в поезіях (любов, доброта, висока духовність) Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю поета, допомогти усвідомити зміст і красу його творів; розвивати навички виразного читання, коментування поетичних рядків, співвіднесення висловлених у них почуттів зі своїми; виховувати любов до рідного дому, батьків, почуття відповідальності за них. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Засоби навчання: підручник; портрет С. Чернілевського; ілюстрації із зображенням неба, […]...
- Теплота родинного інтиму – СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ – скорочено Теплота родинного інтиму. Ще на шибах досвіток не скрес. Встала мати. Мотузочком диму Хату прив’язала до небес. Станіслав Чернілевський використовує виразну метафору “мотузочком диму / Хату прив’язала до небес”, позначаючи таким чином, що мати розтопила піч і дим піднявся вгору. Весело і з ляком серед печі Полум’я гуляє по гіллю. Ковдрою закутуючи плечі, Мати не […]...
- СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ – ЗАГАДКОВА, ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Подумаймо разом Чи Павлик був самотнім? Хто його найбільше любив і турбувався про нього? Як це описав С. Черкасенко? Щаслива та людина, яка має рідних, близьких людей, – вона зможе легше долати труднощі на життєвій дорозі, які б випробування і перешкоди на ній не виникали. Ти погоджуєшся з цією думкою? Кожна людина повинна мати свою […]...
- Скорочено – ТЕПЛОТА РОДИННОГО ІНТИМУ… – СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ – 6 КЛАС Теплота родинного інтиму. Ще на шибах досвіток не скрес. Встала мати. Мотузочком диму Хату прив’язала до небес. Весело і з ляком серед печі Полум’я гуляє по гіллю. Ковдрою закутуючи плечі, Мати не пита, чому не сплю. Вже однак зникає гіркотина, Не катує серце печія. Знову я – малесенька дитина, Мати знає більше, аніж я. Матері […]...
- Висока духовність поезій Станіслава Чернілевського – твір з української літератури Кожна людина є частиною великого роду. З ним нерозривно пов’язані її життя і доля. Красу родинних почуттів описав у своїх поезіях С. Чернілевський. У вірші “Теплота родинного інтиму” показано сердечно-щирі, задушевні стосунки сина і матері. Ніби жива постає перед читачами дбайлива, ласкава і Турботлива жінка, для якої найголовнішим є щастя її дітей. Мати має особливий […]...
- Чернілевський Станіслав Болеславович (народився 6 липня 1950р.) Чернілевський Станіслав Чернілевський Станіслав Болеславович народився 6 липня 1950 р. в с. Жван Муровано-Куриловецького району Вінницької області. Закінчив Вінницький педагогічний інститут. Автор збірки: “Рушник землі”; кіносценаріїв: “Грамотний”, “Просвітлої дороги свічка чорна”. Лауреат премії імені В. Симоненка. Життєвий шлях Станіслава Чернілевського був вельми непростим. Хлопчик залишився без батька у багатодітній родині, тож […]...
- ТЕПЛОТА РОДИННОГО ІНТИМУ – СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ (Народився 1950 р.) – Я І СВІТ Теплота родинного інтиму. Ще на шибах досвіток не скрес. Встала мати. Мотузочком диму Хату прив’язала до небес. Весело і з ляском серед печі Полум’я гуляє по гіллю. Ковдрою закутуючи плечі, Мати не пита, чому не сплю. Вже однак зникає гіркотина, Не катує серце печія. Знову я – малесенька дитина, Мати знає більше, аніж я. Матері […]...
- Чапля зшила черевички – ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Платон Воронько Чапля зшила черевички * * * Чапля зшила черевички І мерщій пішла до річки. – Чапу-лапу, чапу-лапу, В мене гарні черевички! Поки хвастала ходила, Черевичок загубила. І стоїть вона в лозі На одній своїй нозі, Другу вгору підіймає – Черевичка немає. – Простеж, які звуки повторюються в прочитаному вірші. Зауваж: автор дібрав ці […]...
- СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ (Народився 1950 р.) – Я І СВІТ Станіслав Болеславович Чернілевський народився 6 липня 1950 року в селі Жван на Вінниччині. Сім’я була багатодітна. Хлопчик рано залишився без батька, тож довелося здобувати середню освіту в школах-інтернатах. Перебуваючи далеко від родини, завжди сумував за мамою, родинним теплом і затишком. Уже з четвертого класу почав віршувати, ділився на самоті з учнівським зошитом своїми думками та […]...
- Теплота родинного інтиму – Станіслав Чернілевський (Народився 1950 року) – Я І СВІТ Станіслав Чернілевський народився на Вінниччині “Я народився поміж двох річок – невеличкою річкою Жван з її мілинами та глибинами та могутнім і тихим Дністром з його вирами та потужною течією, – так поетично починає про себе розповідь сучасний український письменник Станіслав Чернілевський. – Може, через те я так люблю водночас і найтонші, найдрібніші порухи і […]...
- Короткий переказ – Ви щасливі, пречистії зорі – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ЛЕСЯ УКРАЇНКА Ви щасливі, пречистії зорі, Ваші промені – ваша розмова; Якби я ваші промені мала, Я б ніколи не мовила слова. Ви щасливі, високії зорі, Все на світі вам видно звисока; Якби я так високо стояла, Хай була б я весь вік одинока. Ви щасливі, холоднії зорі, Ясні, тверді, неначе з кришталю; Якби я […]...
- Короткий переказ – Хотіла б я піснею стати – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ЛЕСЯ УКРАЇНКА Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну. Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну. Щоб геть аж під яснії зорі Полинути співом дзвінким, Упасти на хвилі прозорі, Буяти над морем хибким. Лунали б тоді мої мрії І щастя моє таємне, Ясніші, ніж зорі яснії, Гучніші, ніж море гучне. Коментар […]...
- Короткий переказ – Давня весна – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ЛЕСЯ УКРАЇНКА Була весна весела, щедра, мила. Промінням грала, сипала квітки. Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучії пташки! Все ожило, усе загомоніло – Зелений шум, веселая луна! Співало все, сміялось і бриніло, А я лежала хвора й самотна. Я думала: “Весна для всіх настала. Дарунки всім несе вона, ясна. Для мене тільки […]...
- Короткий переказ – Бажання – МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ Михайль Семенко Чому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами? Це було б краще. По-своєму перетворити. А то тільки ходиш, розводячи руками. Але хто мені заперечить перевернути світ? Місяця стягнуть і дати березової каші, Зорі віддати дітям – хай граються, Барви, що кричать весняно,- служниці Маші. Хай би одягла на себе всі оті […]...
- Короткий переказ – Весна – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Росте Антонич, і росте трава, І зеленіють кучеряві вільхи. Ой, нахилися, нахилися тільки, Почуєш найтайніші з всіх слова. Дощем квітневим, весно, не тривож! Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне небо, Хто сипле листя – кусні скла на тебе? У решето ловити хочеш дощ? З всіх найдивніша мова гайова: В рушницю ночі вклав хтось […]...
- Короткий переказ – Пісня про рушник – АНДРІЙ МАЛИШКО – МИ – УКРАЇНЦІ АНДРІЙ МАЛИШКО Рідна мати моя, ти ночей недоспала. Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя, на долю дала. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені […]...
- Короткий переказ – Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера – ЯРОСЛАВ СТЕЛЬМАХ ЯРОСЛАВ СТЕЛЬМАХ Зоологія й комахи. “Відпустіть нас до бабусі!” Коли ми склали іспити й перейшли до шостого класу, вчителька ботаніки та зоології Ірина Семенівна запропонувала нам під час канікул зібрати колекцію комах. Це було нам із Митьком на руку, бо ми давно мріяли поїхати до села, де жила Митькова бабуся. Після довгих умовлянь батьки нас […]...
- Короткий переказ – Балада повернення – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Коли мандрівник повернувся додому, Ступив за ворота, зійшов на поріг, Здійнявши на плечі дорогу і втому, – Всі радощі світу вляглися до ніг. Його не забули, його зустрічали: Вечеря з вином – на широкім столі; Чомусь не казав про далекі причали, Замкнувши в устах невідомі жалі. І всім було дивно, і жінка до ранку з […]...
- Короткий переказ – Астролог – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ У нього палка потреба, У нього жадання слізне: Окраєць нічного неба Піймати у фокус лінзи… Бо він живе на горищі, А там сутерени вищі: У сутінках – мерехтіння І сонце межує з тінню. Він дивиться тільки вгору, І небо лоскочуть вії, Коли в полудневу пору Від кухні смаженим віє. Над містом літають птахи, А поруч […]...
- Короткий переказ – Лебеді материнства – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – МИ – УКРАЇНЦІ ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибу казка сивими очима. Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати. Не пущу тебе колиску синову гойдати. Припливайте до колиски, лебеді, як мрії. Опустіться, тихі Зорі, синові під вії. Темряву тривожили […]...
- Короткий переказ – Радість – ОЛЕНА ТЕЛІГА – ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА Олена Теліга Ой, не знаю, що то за причина, – Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться. Як безжурний вітрогон-хлопчина. До міського руху ми не звикли, А хлопчина рветься, як метелиця. Ніби поле перед нами стелиться. Ніби зникли авта й мотоцикли. І сама я на ногах не встою. Пролітаю між людьми похмурими, […]...
- Короткий переказ – Бджола та Шершень – Григорій Сковорода – ПОЕЗІЯ – ІСТОРИЧНО-МЕМУАРНА ПРОЗА Григорій Сковорода Шершень звертається до Бджоли й говорить, що вона дурна, працює-працює, а плодами її праці користуються інші, замість вдячності ще й інколи шкоду заподіюють їй. Бджола відповіла, що мед люблять усі, й вона 6 могла добувати його злодійським способом. Але для неї радість більше збирати мед, аніж його споживати, – вона живе для цього; […]...
- ЗОЗУЛИНІ ЧЕРЕВИЧКИ – ЄВГЕН ШМОРГУН “Піди туди – невідомо куди, принеси таке – невідомо яке”,- загадують героям у казках. І коли сміливці зрештою приносять те, що від них зажадали, ми навіть не дуже дивуємося: адже у казці все збувається. Інша річ, коли таке трапляється в житті. Ми ходили туди – хтозна й куди, шукали таке – ледь відомо яке. І […]...
- Короткий переказ – Вибір – БОРИС ОЛІЙНИК – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ БОРИС ОЛІЙНИК Над штормом, над шабельним зблиском, Над леготом теплим в житах Гойдається вічна колиска Маятником Життя; Життю – ні кінця, ні начала. І вічно по колу землі: Комусь – лебеді від’ячали, Комусь – ще сурмлять журавлі. Один передбачливо очі Прикрив ще за крок від межі, Ввійшовши клітиною ночі Тихенько: чи жив, чи й не […]...
- Короткий переказ – Тополя – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ПРО ДАЛЕКІ МИНУЛІ ЧАСИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Край дороги стоїть висока тополя. Хто не йде – дивується, звідки вона взялася. Полюбила чорнобрива дівчина козака, а він пішов на війну та й не повернувся. Коли б знала дівчина, що так станеться, не любила б, у садок до милого не ходила 6. Тепер ходить по світу сиротою, ніщо їй не миле. Пройшов […]...
- Короткий переказ – Маруся Чурай – ЛІНА КОСТЕНКО ЛІНА КОСТЕНКО Роман у віршах Розділ І Якби знайшлась неопалима книга Такого-то року й такого то дня Маруся Чурай на лаві підсудних, і пів-Полтави свідків під дверима. Маруся стоїть перед судом тому, що її звинувачують у навмисному отруєнні свого коханого Гриця Бобренка. Один за одним свідки розповідають, що бачили, як Гриць і Маруся зустрічалися, як […]...
- Короткий переказ – Ви знаєте, як липа шелестить – ПАВЛО ТИЧИНА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ ПАВЛО ТИЧИНА Ви знаєте, як липа шелестить У місячні травневі ночі? “Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі, Кохана спить…” Ви ж чули ж бо: так липа шелестить. Ви знаєте, як сплять старі гаї? – Вони все бачать крізь тумани. Ось місяць, зорі, солов’ї… “Я твій”, – десь чують дідугани. А солов’ї!.. Та […]...
- Короткий переказ – Заплету віночок Заплету віночок. Заплету шовковий На щастя, на долю, На чорні брови. Ой пущу віночок На биструю воду На щастя, на долю, На милого вроду. Ой поплинь, віночку. Прудко за водою На щастя, на долю. Милому зо мною. Коментар На свято Івана Купала (з 6 на 7 липня) був традиційним обряд пускання вінків на воду. Дівчата […]...
- Короткий переказ – Казкар – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Я міг би гнати тепле стадо – Мене б життя кудись несло, Або пізнав би легко й радо Просте корисне ремесло. І так лічив би добрі днини, А дзигарі з високих веж Мене хвалили б щогодини: “Ти мудро й праведно живеш, Якщо живеш, якщо живеш!” А я – не той, бо родом з райдуг І […]...
- Короткий переказ – Тиха елегія – ВОЛОДИМИР ПІДПАЛИЙ – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ВОЛОДИМИР ПІДПАЛИЙ Коли мене питають: “Любиш ріки, Річки, і річечки, і потічки?” – Відмовчуюсь: вони в мені навіки, А для мого народу на віки… Коли мене запитують: “Народу Чи зможеш прислужитись, як і де?” – Мовчу: на ясні зорі, на тихі води Хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: “Любиш землю, Степи, озера, яблуні […]...
- Короткий переказ – Маруся Богуславка – УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДУМИ На Чорному морі, на білому камені стоїть кам’яна темниця, а в ній перебуває в неволі сімсот козаків. Світу Божого, сонця праведного вони не бачать, втратили лік дням. Аж ось прибуває до них дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка та й питає, чи знають вони, який день нині в їхній землі. Бідні невільники не знають, а Маруся їм […]...
- Короткий переказ – Крила – ІВАН ДРАЧ ІВАН ДРАЧ (Новорічна казка) Через ліс-переліс, Через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому – шапку смушеву, Кому – люльку дешеву, Кому – модерні кастети, Кому – фотонні ракети, Кому – солі до бараболі, Кому – три снопи вітру в полі, Кому – пушок на рило, А дядькові Кирилові – крила. Був день […]...
- Короткий переказ – Крила – ЛІНА КОСТЕНКО – “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ-ЛЮДИНА?” ЛІНА КОСТЕНКО А й правда. Крилатим грунту не треба. Землі немає. То буде небо. Немає поля. То буде воля. Немає пари. То будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина… А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має! Вони, ті крила, Не з пуху-пір’я, […]...
- Короткий переказ – Буря на Чорному морі – УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДУМИ На Чорному морі, на білому камені сидить сокіл-білозірець, поглядає на небо та на море, де не все гаразд діється. Зорі потьмарилися, хвиля зо дна піднімається й розбиває козацькі судна на три частини. Одну частину заносить на Дунай, другу – на турецьку каторгу, третю – затоплює. Так з тої частини два братики тонули. Нізвідки їм допомоги […]...
- Короткий переказ – Ельдорадо – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО – УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР І САТИРА ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Десь далеко єсть країна Пишна, вільна, щастям горда. Кожний там живе щасливо – Держиморда, держиморда. В тій країні люблять волю. Всяк її шука по змозі І про неї розмовляє – У острозі, у острозі. Там усяк говорить правду Непідкупними устами. Там за правду щира дяка – Батогами, батогами. – Там неправді та злочинству […]...
- Короткий переказ – Соловейко – МИКОЛА КОСТОМАРОВ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ Микола Костомаров Зелений сад, зелений сад. Зеленая могила! Зелений сад вдяга весна, Могила забриніла! Як гарно слухать, коли вніч Маленький соловейко В квітках затлямка, засвистить Так приязно, любенько! А тут вони ведуть танок! Хто гласи їх розлічить? Хто передом із їх іде? Хто зорі перелічить? Той на тополі, ті в кущах, Ті в вербах, ті […]...
- Короткий переказ – Українське альфреско – ЛІНА КОСТЕНКО ЛІНА КОСТЕНКО Над шляхом, при долині, біля старого граба, Де біла-біла хатка стоїть на самоті, Живе там дід та баба, і курочка в них ряба, Вона, мабуть, несе їм яєчка золоті. Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини, І вишні чорноокі стоять до холодів. Хитаються патлашки уздовж всії стежини, І стомлений лелека спускається на хлів. […]...