“He треба слів! Хай буде тільки діло!” (життя і творчість Олени Теліги) – твір з української літератури
Хочу жити, аж життя не зломить. Рватись вгору чи летіть в безодню. О. Теліги
Дмитро Донців назвав Олену Телігу “поетесою вогняних меж”. У долі її й справді було багато межових ситуацій: між щастям і горем, успіхом і поразкою, життям і смертю. Вона з’явилася, спалахнула і згоріла, наче зірка, блиснула і згасла, залишаючи після себе світло. Це оригінальна особистість, творча, горда в житті і поезії.
Олена народилася в Петербурзі, потім родина переїхала в Київ. Батько її деякий час був міністром уряду УНР, а потім змушений був емігрувати до Чехословаччини. Олена нелегально перейшла кордон із матір’ю. У Празі вона познайомилася з представниками так званої “празької школи” поетів: Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем, Леонідом Мосендзом. Саме вони навчили її відчувати тонкощі української мови, були своєрідним “каталізатором” розвитку творчості Олени Теліги.
Творча спадщина поетеси кількісно невелика. Мабуть, і тому, що вона ставила високі вимоги до себе як до митця, ретельно добирала кожне слово, шукала точних виразів. Мені поезії Олени Теліги видаються чіткими, “сильними”, “стрункими”, але водночас вони сповнені життєвою енергією, пристрастю, рухом. Дуже точно, як на мене, охарактеризував вірші Теліги критик Б. Рубчак: “Це лірика замріяної, примхливої, гордої, пристрасної і дуже “романтичної жінки”. У тематиці та колі ідей її творчості цей дух “вічно жіночого” очевидний…” У поезії “Сучасникам” Теліга пише:
Не лічу слів. Даю без міри ніжність.
А може, в цьому є й моя сміливість:
Палити серце в хуртовині сніжній,
Купати душу у холодній зливі.
У творі відчувається енергія, любов до життя і бажання жити. Ця поезія розкриває життєвий принцип Олени Теліги:
Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,
Та там, де треба, – я тверда й сувора.
“Твердою” і “суворою” стала поетеса, коли зрозуміла, що народ її розірваний між двома імперіями, і спрямувала енергію на його національне визволення. “Україну може врятувати новий тип українця”, – писала вона. І стала таким типом – людиною, що вміє жиги, торити і вмирати для своєї Батьківщини.
Хочу крикнуть в далечінь без краю
І когось на допомогу кликать,
Бо душа моя сьогодні грає
І рушає на шляхи великі.
(“Племінний день”)
Олена Теліга була однією активісток українського національного руху, членом ОУН. Вона випускала в окупованому Києві газети і журнал, плекала творчі кадри, створила Спілку українських письменників, об’єднала українську молодь:
Хай мій клич зірветься у високість
І, мов прапор в сонці, затріпоче,
Хай кружляє, мов невтомний сокіл,
І зриває рідних і охочих!
Почалися арешти. Олена Теліга не захотіла покинути своє рідне, розтерзане, але нескорене місто, свою роботу, припинити боротьбу. Її було ув’язнено в 1942 році й розстріляно в Бабиному Яру, де гітлерівці знищили 100 тисяч українських громадян. Вона 5 місяців не дожила до свого 35-річчя. Я схиляю голову перед цією мужньою жінкою, що свідомо обрала тернистий і небезпечний шлях боротьби в ім’я визволення нашої Вітчизни.
Related posts:
- Життя й героїчна смерть Олени Теліги – твір з української літератури Україну може врятувати новий тип Українця, що вміє жити, творити І вмирати для своєї нації. О. Теліга Скільки в собі поєднала витончена і яскрава поезія Олени Теліги: мужність у боротьбі за Україну і жіночу ніжність, протест проти міщанства і вишуканість, ліричний артистизм і громадянську пристрасність! Це дивне рідкісне поєднання позначило талант жінки, яка знайшла свій […]...
- Не треба слів. Хай буде тільки діло – ОЛЕНА ТЕЛІГА “Не треба слів. Хай буде тільки діло. Його роби – спокійний і суворий, Душі не плутай у горіння тіла, Сховай свій біль. Стримай раптовий порив”. Але для мене – у святім союзі Душа і тіло, щастя з гострим болем. Мій біль бринить. Зате, коли сміюся, І сміх мій рветься джерелом на волю. Не лічу слів. […]...
- Вірш Олени Теліги “Сучасникам” як моральний заповіт поетеси – твір з української літератури Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі. Я ще і ще раз перечитую вірш Олени Теліги “Сучасникам”. Намагаюся збагнути, що це: лист до читачів, щирий і відвертий, у якому авторка розповідає про себе? Чи може, це – […]...
- Жінка очима Олени Теліги Олена Теліга – це той унікальний випадок, коли в одній людині органічно поєдналися три іпостасі: поетеси, громадського діяча, жінки. Важко поєднувати це так, щоб і в поезії, і в житті залишитися вірною собі, своїм переконанням, щоб сказати те, що хотіла сказати, “без металевих слів”, але такими словами, які б запалили душу і збудили розум. Яку […]...
- Шкільний твір на тему – Неоромантизм поезії Олени Теліги Романтизм як літературна течія виник на початку XIX сторіччя, але відновився через сто років в оновленій формі – неоромантизму. З самого початку головними темами романтизму були протиставлення мрії й дійсності, буденного та героїчного, надзвичайного. Романтики зображували виняткові, особливі характери, що розкривалися у надзвичайних обставинах, але якщо власне романтизм часто грішив відривом від дійсності, прагненням зобразити […]...
- Роль поезії Олени Теліги у вихованні духовності молоді Одним із головних завдань шкільного курсу української мови та літератури є ознайомлення учнів з історією рідного народу, з його культурою, духовними цінностями. У цьому плані велика виховна сила належить поезії. Тема України, її минулого і сучасного, її долі та призначення серед інших народів – одна з головних у творчому доробку поетів діаспори. Еміграційний мистецько-творчий процес […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер – твір з української літератури Повість Ольги Кобилянської “Людина” – це твір, який вчить цінувати людину в собі та в інших. Головна героїня твору Олена Ляуфлер зростала в середовищі, яке суворо дотримується правил щодо життя цісарського чиновництва та виховання молоді і сім’ї. Оточення подружжя Ляуфлерів, їхні друзі – це лікар, майор, податковий урядовець, товаришки пані радникової. Чоловіки за найвищу честь […]...
- Чи виправдовуєте ви заміжжя Олени Ляуфлер? (за повістю О. Кобилянської “Людина”) – твір з української літератури Ольга Кобилянська у повісті “Людина” показує важку і, як на той час, безперспективну боротьбу за своє право бути людиною. Сама письменниця деякий час захоплювалася так званим жіночим рухом. Вона мріяла про звільнення жінки від кайданів соціального і побутового рабства, закликала жіноцтво боротися за свою людську гідність, здобувати освіту, бути здатними “стати на власних ногах у […]...
- Неоромантизм поезiї Олени Телiги – твір з української літератури Романтизм як лiтературна течiя виник на початку ХIХ сторiччя, але вiдновився через сто рокiв у оновленiй формi – неоромантизму. З самого початку головними темами романтизму були протиставлення мрiї i дiйсностi, буденного та героїчного, надзвичайного. Романтики зображу вали винятковi, особливi характери, що розкривалися у надзвичайних обставинах, але якщо власне романтизм часто грiшив вiдривом вiд дiйсностi, прагненням […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”) – IV варіант – 10 клас – ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА – ТВОРИ З – УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ – Найкращі учнівські твори – Твір О. Кобилянська – це перша письменниця, яка наважилась підняти голос за права жінки на освіту, професію, право мати свою думку і обирати свій шлях у житті. Так зване жіноче питання вже давно було поставлене на Заході, але в Україні письменники боролися за права селян і робітників, а не жінок. Зрозуміти проблеми жінки могла тільки письменниця […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”) – ІІІ варіант – 10 клас – ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА – ТВОРИ З – УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ – Найкращі учнівські твори – Твір О. Кобилянська була першою українською письменницею, що присвятила свої твори освіченій, інтелігентній жінці. Хоч українська жінка традиційно була більш вільною, ніж, скажімо, навіть російська, але до рівноправності з чоловіком їй було дуже далеко. У той час, як на Заході дівчата почали здобувати професійну освіту, навчаючись в університеті, в Україні вони тільки могли вивчати мови, грати […]...
- Шкільний твір на тему – 11 клас – Твори з української літератури – Твори з зарубіжної літератури – Твори з розвитку звяз’ного мовлення – Шкільний твір учнівський – твори з української літератури Українська література – шкільна програма 12 класів – учнівські твори Твори з розвитку звяз’ного мовлення Роль і місце художньої літератури в духовному житті нації Українське бароко Роль Біблії в духовному житті українського народу Роль козацтва в історії українського народу Роль козацьких літописів у відтворенні історичного минулого Пісня – душа народу Почесне місце на столі Сім’я: підгрунтя, проблеми, перспективи “Лиш Афродіта мені рівня” (роль жінки в […]...
- Сходинки великого таланту (життя і творчість Павла Тичини) – твір з української літератури Ти будеш жити не в ганебнім зреченні – В залізній мові, в залізнім реченні, – Такі слова написав про Павла Тичину інший поет. Усі роки радянської влади Тичина був визнаним поетом. Його твори регулярно друкувалися, він мав найвищі державні нагороди і літературні премії, сім разів обирався депутатом Верховної Ради, був міністром освіти України у тяжкий […]...
- “Він любив, він жив, горів, творив…” (життя і творчість М. Коцюбинського) – твір з української літератури На жовтуватому папері метричної книги Преображенського собору, що на Вінниччині, записано: “Сентябрь, 5, 1864 г. родился Михаил. Родители: губерн-ский секретарь Михаил Матвеев Коцюбинский и его законная жена Гликерия Максимовна, оба православного вероисповедания”. “Дитячий вік мій (до 7 літ), – згадував Коцюбинський, – пройшов у м. Вінниці, а відтак довелося жити то на селі, то знов […]...
- “Сцена – мій кумир…” (життя і творчість І. Карпенка-Карого) – твір з української літератури “Я взяв життя” – у цих словах Івана Карпенка-Карого весь зміст його творчості. Видатний драматург був свідком соціальних зрушень у житті суспільства і свої враження переніс у п’єси. 29 вересня 1845 року в сім’ї управителя поміщицького маєтку народився син Іван. Мати хлопчика була кріпачкою, батько перед весіллям викупив її у панів. Вона не вміла ні […]...
- “Отак і пишу…” (Життя і творчість Остапа Вишні) – твір з української літератури Життя Остапа Вишні було далеко не простим. Хоча чи було воно простим у тих історичних умовах хоч у якоїсь мислячої людини? Певно, що ні. Павло Губенко народився 1889 року на Полтавщині, родина була багатодітна і незаможна. З дитинства хлопець мріяв бути вчителем, проте після початкової школи його віддали до Київської військово-фельдшерської школи, потім він працював […]...
- Чарівна сила таланту (життя і творчість Євгена Гуцала) – твір з української літератури Понад тридцять років творчості Євгена Гуцала – це поєднання яскравого літературного таланту і синівської любові до України. Визначальними рисами його характеру були дитяча вразливість душі, доброта, порядність, відсутність заздрості до інших літераторів. Євген Гуцало народився 14 січня 1937 року на Вінниччині в сім’ї вчителя. Дитячі роки майбутнього письменника припали на воєнні та голодні повоєнні роки. […]...
- Життєві переконання В. Стуса: “Довіку не буде із мене раба…” – твір з української літератури Надія Світлична так написала про Василя Стуса: “Є трагедія народу, і Василь Стус – символ цієї трагедії”. Ці глибокі і сповнені розпачі слова дуже вразили мене. Насправді, життя В. Стуса було суцільною боротьбою: боротьбою за людську гідність, за власні погляди, за право на творчість та за просте, на перший погляд, право жити за власним розсудом. […]...
- “Блукав, мов тінь, поет забутий” (життя і творчість Тодося Осьмачки) – твір з української літератури “У всякого своя доля, свій шлях широкий”, – сказав Великий Кобзар. Ці мудрі слова особливо часто згадуються, коли знайомишся із життєвим і творчим шляхом Тодося Осьмачки. У церковній книзі села Кунцівка, що на Київщині, записано: “16 травня 1895 року з’явився на світ Божий другий син Осьмачків Феодосій”. У побуті хлопчика називали Тодосем. Батько Степан Юхимович […]...
- “Висока честь: прийняти смерть за любий рідний край” (життя і творчість Миколи Вороного) – твір з української літератури Про життя видатного українського поета відомо небагато, адже він не залишив нам своїх спогадів, автобіографії. Збереглося лише декілька листів та 32 сторінки в учнівському зошиті, які Микола Вороний написав про себе на прохання О. І. Білецького. І та розповідь є чи не єдиним джерелом, з якого можна дізнатися про поета. Батько Вороного походив із селян, […]...
- ТІЛЬКИ ЧЕРЕЗ СТО РОКІВ БУДЕ ВІДОМО, ЧИ Я – ПИСЬМЕННИК… – ВОЛОДИМИР ДРОЗД (1939-2003) – З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ Володимир Дрозд Можна відцуратися села, Відцуратися селянського Хліба. Тільки самого себе Не можна відцуратись. Володимир Дрозд – Що для вас є символом українства? “ТІЛЬКИ ЧЕРЕЗ СТО РОКІВ БУДЕ ВІДОМО, ЧИ Я – ПИСЬМЕННИК…” Володимир Дрозд – постать неординарна в українській літературі. Рідко трапляється так, щоб двадцятитрьохлітній юнак, видавши першу збірку новел і оповідань, був одразу […]...
- Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду (Юрiй Яновський) – твір з української літератури 20 жовтня 1944 року на полi бою бiля невеликого прусського мiстечка в полеглого бiйця Андрiя Ткача, родом з Миколаєва, було знайдено пробиту трьома кулями окроплену кров’ю книгу Ю. Яновського “Вершники”. На однiй iз сторiнок цiєї книги, де трапилося вiльне мiсце, Андрiй Ткач вiв рахунок знищених ним гiтлерiвцiв. Цей приклад свiдчить проте, що роман Юрiя Яновського […]...
- “Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду…” (за романом Ю. Яновського “Вершники”) – твір з української літератури Найкращі свої прозові твори Юрій Яновський створює ще молодою людиною. Тож крізь рядки читається юнацьке захоплення життям, сміливість та, може, навіть безкомпромісність, гаряче серце і, разом з тим, гостре відчуття несправедливості, якщо така була, любов до моря, пригод, усього нового та незвіданого. Сучасники письменника кажуть, що таким він залишався до самої смерті… Юрій Яновський сам […]...
- Пісенна творчість Андрія Малишка – твір з української літератури Упродовж усього життя А. Малишко натхненно працював як пісняр. Музику до його поетичних творів писали такі відомі композитори, як П. Козицький, М. Вериківський, Д. Майборода, А. Штогаренко, С, Козак, О. Білаш. Чимало творів ще за його життя стали народними піснями: “Ми підем, де трави похилі”, “Рідна мати моя”, “Білі каштани”, “Стежина”, “Пісня про рушник” та […]...
- Доля жінки в повісті Ольги Кобилянської “Людина” – твір з української літератури Письменниця зуміла піднятися над сірою буденністю, що безжалісно пригнічувала її, і стати однією з найосвіченіших жінок свого часу, видатним художником слова. Літературі вона віддавала себе до останку, сил своїх не шкодувала. Слово стало палацом її душі, смислом і найвищою любов’ю. Мабуть, в образі кожної своєї героїні Ольга Кобилянська залишила часточку своєї душі, свого серця… Мені […]...
- “Журба” Леоніда Глібова-перлина української літератури – твір з української літератури Леонід Глібов – відомий байкар, автор загадок та акровіршів. Писав він і ліричні твори, деякі з них стали народними піснями. У поезії “Журба” Л. Глібов явища природи відтворив паралельно з людським життям. Автор описав найлагіднішу пору року – літо, тепле, красне, ніжне, як молоді літа людини: Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, […]...
- Поетична творчість Ю. Федьковича – твір з української літератури Юрій Федькович – талановитий митець, деякі його поезії стали народними піснями, а читачі одноголосно з критиками назвали його буковинським Кобзарем. Але як це часто буває з талановитими людьми, життя Юрія Федьковича складалося непросто. Майже все пережите ним він втілив у своїх віршах, передавши в них і радість, і сум, і розпач свого життя, і глибокі […]...
- Поезія – це зажди неповторність (про творчість Ліни Костенко) – твір з української літератури Українська поетеса Ліна Костенко… Вона належить до того покоління, на долю якого випало важке дитинство, коли зранена земля стогнала від невимовного болю і плакала гарячими слізьми дітей-сиріт і вдів: Мені б ще гратись в піжмурки і класи, В казки літать на крилах палітур. А я писала вірші про фугаси, А я вже смерть побачила впритул. […]...
- Передовсiм – особистiсть (думки з приводу твору Ольги Кобилянської “Людина”) – твір з української літератури Творчiсть Ольги Кобилянської – окраса нашої лiтератури. У своїх творах письменниця звертає увагу не тiльки на показ тогочасного життя, його проблем, а бiльше дослiджує психологiю людської душi, торкається проблем вiчних i робить це у довершенiй художнiй формi. Уже в повiстi-дебютi “Людина” Ольга Кобилянська зумiла показати себе як тонкий знавець людської душi, через образ головної героїнi […]...
- Пісенна творчість Андрія Малишка – Твір з української літератури – Українська література – шкільна програма 12 класів – учнівські твори Наш народ здавна славиться поетичністю, почуттям прекрасного, здатністю передати красу життя і душі хвилюючими мелодійними піснями. Андрій Малишко, мабуть, з дитинства увібрав у себе душу українського народу. В його піснях і рідний край, і материнська любов. Він був музично обдарованою людиною, мав чудовий голос, добре співав, грав на музичних інструментах. Поет створив багато пісень, та […]...
- Богдан-Ігор Антонич – співець української природи – твір з української літератури Богдан-Ігор Антонич – неповторний співець одвічного єднання людини і природи, їх глибинних зв’язків. Він пропонує читати велику книгу природи, бо саме в ній можна знайти відповідь на загадку нашого буття. Поет щодня радів сонцю, тішився деревами, дивувався красі квітки чи листка. Захоплено писав він про карпатську природу і лемківські села, вважаючи людину невід’ємною часткою навколишнього […]...
- ТВОРЧІСТЬ ОЛЕКСАНДРА ОЛЕСЯ – твір з української літератури З журбою радість обнялась… В сльозах, як в жемчугах, мій сміх. І з дивним ранком ніч злилась, І як мені розняти їх?! В обіймах з радістю журба. Одна летить, друга спиня… І йде між ними боротьба, І дужчий хто – не знаю я.. 1906 Ці рядки написані ще досить молодою людиною. Але вони відзначені справжньою […]...
- Шкільний твір на тему – Хроніка одного життя (Олена Теліга) Заметемо вогнем любови межі О. Теліга Олена Теліга… Що ми знаємо про неї сьогодні? У свій час батько дівчини був відомим гідрографом, професором політехнічного інституту в Петербурзі. Виходець з Харківщини, Іван Шовгенів (так звали батька) після революції 1917 року повернувся в Україну, розпочав роботу в Київському політехнічному інституті У роки визвольних змагань перебував при уряді […]...
- Українська народна творчість: думи та історичні пісні – твір з української літератури Історичні пісні та думи – жанри української народної творчості. Дуже специфічний за походженням жанр думи. Він притаманний тільки українській національній культурі. Появу українських дум учені дослідники пов’язують з козаччиною. Боротьба козаків із завойовниками-турками, татарами, життя бранців у турецькій неволі, тяжкий їх побут на галерах, морські походи козаків, козацькі повстання проти Польщі – усі ці події […]...
- Показ прагнення жінки до незалежності в повісті “Людина” – 10 клас – ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА – ТВОРИ З – УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ – Найкращі учнівські твори – Твір Інтелектуальна, горда і цільна натура, рівноправний і корисний член суспільства є етичним ідеалом Ольги Кобилянської. Душевна чистота, розвинене почуття власної гідності, самопожертва заради кохання і мистецтва, високе почуття обов’язку перед людьми – такі її героїні. Одним з творів про долю жінки, про вирішення проблеми емансипації є повість “Людина”. Одноманітне життя в глухих провінційних містечках, середовище, […]...
- “РІДНА МОВА – ЖИТТЯ ДУХОВНОГО ОСНОВА” – твір з української літератури Мова – одне із багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється-ожива. Як їх почує!.. (Т. Шевченко) Ці рядки Кобзар написав 1848 р. під враженням почутої одного разу ввечері на Кос-Аралі української пісні, яку співав матрос-українець. А ще раніше, […]...
- Трагічна доля талановитої молоді з народу (за повістю А. Тесленка “Страчене життя”) – твір з української літератури Будучи письменником-демократом, Архип Тесленко у своїх творах порушив багато проблем, які поставила тогочасна дійсність. Серед тем, які глибоко хвилювали письменника, була й гірка доля талановитої молоді з народу, яку Тесленко добре знав. Зображення трагічної долі молоді в лабетах капіталу було тісно пов’язане з тим, що письменникові довелося пережити особисто. Архип Юхимович використовував у своїх творах […]...
- “Кожнеє слово хай буде в нас діло!” (Борис Грінченко) – Борис Грінченко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Поетична спадщина Бориса Грінченка уміщена в шести збірках: “Пісні Василя Чайченка”, “Під сільською стріхою”, “Нові пісні і думи Василя Чайченка”, “Під хмарним небом”, “Пісні та думи”, “Хвилини”. Перші публікації віршів припадають на 1881 рік. У львівському журналі “Світ” надруковано твори, що стали програмовими у діяльності Грінченка, – “Доки”, “До праці”. Юнак, сповнений завзяття і віри, […]...
- Дитинство Лесі Українки та його вплив на творчість письменниці (за поезіями “Мрії”, “Як дитиною, бувало…”) – твір з української літератури По-справжньому величним був життєвий і творчий шлях Лесі Українки – видатної української письменниці. На її долю припало багато випробувань, проте жодні не зруйнували її віри у життя, не змінили її прагнень та переконань, не зламали характеру цієї сильної жінки. Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871 р. у Новограді-Волинському. Вплив родини на неї, […]...
- “Серце кожного поета і романтика мусить іти на Голгофу” (життя Івана Багряного) – твір з української літератури Іван Багряний мав тверді життєві переконання, власний світогляд, який формувався протягом його життя, попри всі негаразди та переслідування, він не змінював своїх життєвих позицій, не зламався і ніколи не підлаштовувався під чиюсь думку. Свої погляди і деякі віхи біографії Іван Багряний викладає у відомому памфлеті “Чому я не хочу вертатися до СРСР?”. Цей публіцистичний твір […]...