Національна приналежність
Що таке національна приналежність
Якщо вас несподівано запитати: “Хто ви?” – Що ви відповісте? Провівши невелике опитування, переконуємося, що перший прийшов в голову відповідь буде звучати так: “Я – людина, хлопчик (дівчинка), москвич (уфімец і т. д.), школяр…” Відповідь “Я – росіянин (татарин, калмик і т. д.) “може опинитися на одному з останніх місць.
Значить, національна приналежність не грає в житті людини великої ролі?
Не будемо поспішати з відповіддю. Часто виявляється, що те, про що людина згадує в останню чергу, є для нього найголовнішим.
Як потрібно будувати відносини з людьми інших національностей, щоб всі відчували себе комфортно?
Радимо запам’ятати!
Національність – приналежність до якої-небудь нації, народу.
У реальному житті національна приналежність має велике значення.
За національною ознакою створюються держави. Французи побудували французька держава. Це зрозуміло – їх зараз понад 60 млн осіб. Але навіть маленька Латвія, де латишів не більш 1,5 млн осіб, має свою державу. Як правило, в одній державі живуть представники різних національностей.
Росія – одна з найбільш багатонаціональних держав у світі. Більшість населення становлять росіяни. У нашій країні проживає понад 180 національностей. Серед них є народи чисельністю понад 1 млн, наприклад татари (понад 5 млн), чуваші, башкири. А також народи, що налічують всього кілька сотень людей, наприклад орочи (проживають в Хабаровському краї), енці (корінне населення півострова Таймир) та ін.
Згідно з основним законом нашої країни – Конституції Російської Федерації – кожен громадянин сам має право визначати свою національну приналежність. Залежно від того, хто його батьки, ким і де він виховувався, яка мова є рідною, які культурні норми, традиції і цінності засвоював в процесі соціалізації.
Національна приналежність і становище людини в суспільстві
Давайте звернемося до історичного минулого: у світі складалися ситуації, коли одна нація, в силу історичних умов, панувала над іншою. Тоді представники першої нації автоматично займали більш високе суспільне становище, ніж представники другої. Так, наприклад, англійці, французи, німці та голландці завоювали в XVII-XIX століттях Африку і Південно-Східну Азію. Вони заснували там свої колонії – залежні території (наприклад, Алжир був колонією Франції), де стали високопоставленими чиновниками, купцями і промисловцями, а представники корінних національностей прислужували їм і тягнули жалюгідне існування.
У другій половині XX століття колонії стали незалежними державами, місцеве населення вигнало іноземців, зайнявши в своїй країні вищі посади. Соціальне становище окремих представників африканських та інших народностей змінилося на краще.
Але в сучасному житті все складається по-іншому. Соціологічні дослідження показують, що в повсякденному спілкуванні, на роботі і в побуті люди різних національностей ставляться один до одного довірливо і терпимо, з повагою до національної культури, звичаїв і традицій.
Звернемося до закону
Конституція Російської Федерації
Стаття 19
2. Держава гарантує рівність прав і свобод людини і громадянина незалежно від статі, раси, національності, мови, походження… Забороняються будь-які форми обмеження прав громадян за ознаками соціальної, расової, національної, мовної чи релігійної приналежності.
Як ви думаєте, чому “рівність прав і свобод людини і громадянина незалежно від статі, раси, національності, мови, походження…” є найкращим способом забезпечити мирне співіснування народів нашої країни?
Мирне співіснування різних націй завжди було головним фактором в державному розвитку Росії.
У чому проявляються національні відмінності
За кожним народом прихована довга, дуже важка, але багата подіями історія, тому різні народи – це різні традиції, звичаї, норми і цінності. Все це становить культуру народу. Тому національні відмінності виявляються насамперед у культурних відмінностях.
Європейці, американці та інші народи під час їжі користуються ножем, виделкою, а сидять на стільцях і за столом, коли вони лягають спати, то кладуть голову на подушку. Японець за їжею присідає навпочіпки, а у інших східних народів прийнято сидіти на килимі. Їсть японець за допомогою двох паличок, а малаєць, лягаючи спати, підставляє під шию дерев’яну лавку. Південноамериканський індіанець взагалі спить у гамаку. Звичний спосіб життя стає традицією, а з традицій та звичаїв складається культура народу, її своєрідність.
Звичай гостинності отримав широке поширення у всіх народів Північного Кавказу. Найкращу їжу, найкращу постіль в домі завжди надавали гостю. Гостем вважався будь-який перехожий, приїжджий. Його зустрічали радо, якщо навіть він прийшов пізно вночі. Всі члени сім’ї – від малого до великого – під час перебування гостя надавали йому всіляку увагу.
Культурні відмінності відображають умови життя різних народів, розповідають про їх історичних традиціях і характері. Від цього світ стає різноманітніше, а народи – цікавіше. Національні відмінності потрібно вчитися поважати.
Нації повинні спілкуватися один з одним
Різноманітність світу породило численні подорожі, а в наші часи – цілу галузь – туризм. Люди платять чималі гроші для того, щоб познайомитися зі звичаями і традиціями інших народів, з їх історичними пам’ятниками.
Радимо запам’ятати!
Пізнавальний туризм – туристичні поїздки, подорожі, екскурсії, походи з метою відвідування різних місцевостей для ознайомлення з пам’ятками природи, історії та культури, побутом та традиціями місцевого населення, народними ремеслами та промислами, досягненнями науки, культури, промисловості і т. д.
Чим більше розвинений туризм, тим повніше стає розуміння народами один одного, тим сильніше виражено прагнення до миру і добросусідським відносинам. Нації спілкуються один з одним, а не воюють. Вони обмінюються товарами, послугами та культурними цінностями, а не зосереджують на кордонах величезні армії.
Спробуйте здогадатися, з життям яких народів познайомилися автори цих фотографій. Свою відповідь обгрунтуйте.
Туристи – це гості в іншій країні. Вони відвозять найкращі враження про свій візит, а повернувшись, хвалять звичаї і гостинність іншого народу, сприяючи тим самим зміцненню з ним мирних відносин.
Деякі народи, особливо позбавлені багатьох надр і розвиненої промисловості, цілком живуть за рахунок туризму.
Таким чином, туристи – це в буквальному сенсі слова посли світу. І долучатися до цього виду культурного обміну треба з дитинства, щоб з ранніх років формувати шанобливе ставлення до національних відмінностей.
Знайомство з культурним своєрідністю різних народів відбувається і завдяки міграції.
Радимо запам’ятати!
Міграція – переїзд людини з одного місця в інше (в межах однієї країни) або з однієї країни в іншу, пов’язаний зі зміною місця проживання.
Протягом історії народи, сформувавшись на одній території, часто переміщалися в інші частини світу, вступаючи в контакт з одним або декількома народами.
Люди мігрують з однієї країни в іншу, рятуючись від війни і стихійних лих, їдуть здобувати освіту, якого не можна отримати на Батьківщині, їдуть у пошуках можливості заробити.
Історії відомі мирні і немирні форми співіснування народів, наприклад, коли стародавні імперії завойовували сусідні країни.
Але, щоб не було національних конфліктів, до представників інших народів потрібно ставитися з повагою, а значить, толерантно.
Радимо запам’ятати!
Толерантність – це терпимість до чужого способу життя, почуттів, традицій, вірувань, думок.
Кожен з вас може внести вклад у справу становлення дружби народів. Що потрібно для цього робити? Навчитися поважати традиції і звичаї інших народів, розуміти їх цінності і погляди на світ, не вживати образливих слів, запрошувати їх у гості і знайомити зі способом життя і культурою свого народу.
Підіб’ємо підсумки
Національна приналежність – це приналежність людини до будь-якої нації чи народу. За російським законодавством людина сама визначає свою національність. Росія – одна з найбільш багатонаціональних держав у світі. Представники різних націй повинні поважати звичаї і традиції один одного.
Основні терміни і поняття
Національність, пізнавальний туризм, міграція, толерантність.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)