Молодь як соціальна група
Молодь – 1) соціально-демографічна група, що виділяється на основі сукупності вікових характеристик (приблизно від 14 до 30 років), особливостей соціального стану та певних соціально-психологічних якостей; 2) найбільш активна, мобільна і динамічна частина населення, вільна від стереотипів і забобонів попередніх років і володіє наступними соціально-психологічними якостями: нестійкість психіки; внутрішня суперечливість; низький рівень толерантності; прагнення виділитися, відрізнятися від інших; існування специфічної молодіжної субкультури.
Особливості соціального становища молоді: перехідність положення; високий рівень мобільності; освоєння нових соціальних ролей (працівник, студент, громадянин, сім’янин), пов’язаних зі зміною статусу; активний пошук свого місця в житті; сприятливі перспективи в професійному та кар’єрному плані.
* З точки зору провідних видів діяльності, період молодості збігається з завершенням освіти (навчальної діяльності) і вступом в трудове життя (трудова діяльність).
* З точки зору психології, молодість – це період здобуття свого Я, затвердження людини як індивідуальної, неповторної особистості; процес пошуку свого особливого шляху досягнення успіху і щастя. Усвідомлення помилок формує його власний досвід.
* З позиції права, молодість – час настання громадянського повноліття (у Росії – 18 років). Повнолітня людина отримує повну правоздатність, т. Е. Можливість користуватися всіма правами громадянина (виборчими правами, правом вступу в законний шлюб і т. Д.) Одночасно молодий чоловік приймає на себе певні обов’язки (дотримання законів, сплата податків, турбота про непрацездатних членів сім’ї, зашита Вітчизни та ін.).
* З загальнофілософської точки зору, молодість може розглядатися як час можливостей, час спрямованості у майбутнє. З цієї позиції молодість – період нестійкості, змін, критичності, постійного пошуку новизни. Інтереси молодих лежать в іншій площині, ніж інтереси старших поколінь: молодь, як правило, не бажає підкорятися традиціям і звичаям – вона хоче перетворити світ, затвердити свої інноваційні цінності.
Основні проблеми молоді
– В соціальній структурі становище молоді характеризується переходностью і нестабільністю;
– Економічні фактори найбільше впливають на стан молоді (молодь недостатньо забезпечена матеріально, не має власного житла, змушена покладатися на фінансову допомогу батьків, відсутність досвіду і знань перешкоджає отриманню високооплачуваних посад, заробітна плата молоді набагато нижче середньої заробітної плати, мала і студентська стипендія) . У ситуації економічного спаду різко збільшується чисельність безробітних в молодіжному середовищі та молодим стає все складніше досягти стану економічної самостійності.
– Духовні фактори: посилюється процес втрати моральних орієнтирів, розмивання традиційних норм і цінностей. Молодь як перехідна і нестабільна соціальна група найбільш вразлива перед негативними тенденціями сучасності. Так, поступово нівелюються цінності праці, свободи, демократії, міжнаціональної терпимості, а на зміну цим “застарілим” цінностям приходять споживацьке ставлення до світу, нетерпимість до чужого, стадність. Характерний для молоді протестний заряд в кризові періоди спотворюється, набуваючи жорстокі і агресивні форми. При цьому відбувається лавиноподібний криміналізація молоді, зростає чисельність молодих людей із соціальними відхиленнями, такими, як алкоголізм, наркоманія, проституція.
– Проблема “батьків і дітей” пов’язана з конфліктом цінностей молоді та старшого покоління. Покоління – це об’єктивно складається соціально-демографічна і культурно-історична спільність людей, об’єднаних віком і загальними історичними умовами життя.
Неформальні групи характеризуються наступними ознаками: виникнення на базі стихійного спілкування в конкретних умовах соціальної ситуації; самоорганізація і незалежність від офіційних структур; обов’язкові для учасників і відрізняються від прийнятих у суспільстві моделі поведінки, які спрямовані на самоствердження, надання соціального статусу, набуття захищеності і престижною самооцінки; відносна стійкість, певна ієрархія серед учасників груп; вираз інших ціннісних орієнтацій або світогляду, стереотипів поведінки, нехарактерних для суспільства в цілому; атрибутика, що підкреслює приналежність до даної спільності.
Класифікація молодіжних груп і рухів (залежно від особливостей самодіяльності молоді)
1) Агресивна самодіяльність: базується на найбільш примітивних уявленнях про ієрархію цінностей, заснованих на культі осіб.
2) Епатажна самодіяльність: базується на виклику нормам, канонам, правилам, думок як у звичайних, матеріальних формах життя – одязі, зачісці, так і в духовних – мистецтві, науці (панк-стиль і т. Д.).
3) Альтернативна самодіяльність: базується на виробленні альтернативних системно суперечать загальноприйнятим моделей поведінки, які стають самоціллю (хіпі, кришнаїти і т. Д.).
4) Соціальна самодіяльність: спрямована на вирішення конкретних соціальних проблем (екологічні рухи, рухи за відродження та збереження культурно-історичної спадщини і т. Д.).
5) Політична самодіяльність: спрямована на зміну політичного ладу і політичної ситуації відповідно до ідей конкретної групи.
Молодіжна політика – це система державних пріоритетів і заходів, спрямованих на створення умов та можливостей для успішної соціалізації та ефективної самореалізації молоді. Мета державної молодіжної політики – всебічний розвиток потенціалу молоді, що має сприяти досягненню довгострокових цілей – соціальному, економічному, культурному розвитку країни, забезпечення її міжнародної конкурентоспроможності та зміцненню національної безпеки.
Основні напрямки молодіжної політики
– Залучення молоді в суспільне життя, її інформування про потенційні можливості розвитку;
– Розвиток творчої активності молоді, підтримка талановитої молоді;
– Інтеграція молодих людей, що опинилися у важкій життєвій ситуації, в повноцінне життя.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)