Медико-соціальні наслідки зловживанням наркотиками
Поширення зловживання наркотичними речовинами в Росії спричинило за собою різке збільшення числа гострих отруєнь опіатами – сурогатами опію, а в останні два роки розглянутого періоду – героїном, переважно “вуличним”, що містить різноманітні добавки [3, 12, 71, 78, 152, 188, 193]. Гострі отруєння наркотиками бувають пов’язані з варіабельністю активно діючих доз опіатів у поширюваних на чорному ринку формах, з втратою ефекту толерантності до опіатів після тривалої перерви і внаслідок навмисних суїцидальних або кримінальних дій.
Можливі групові отруєння, описані тяжкі та смертельні отруєння у транспортувальників наркотиків (“body packers”) при розриві ємностей (капсул) з речовиною в шлунку, прямій кишці або в піхву. Постраждалих знаходять вдома, в кублах, під’їздах, на вулиці, у громадських туалетах, кафе, в лікарняних палатах і т. П. [103, 140].
Опіати гнітюче діють на таламические області головного мозку, різко знижують збудливість дихального і кашльового центрів, збуджують центри блукаючих нервів, знижують основний обмін (за рахунок гальмування окислювальних процесів), надають гіпотермічну дію [111, 218, 247].
Гостре отруєння опіатами розвивається при парентеральному (внутрішньовенному, внутрішньоартеріальному, сублінгвальному та ін.), Пероральному, інтрагастрального, інгаляційному, ректальному або вагінальному надходженні отрути. У середньому максимальні токсичний і терапевтичний ефекти досягаються через 10 хв. при внутрішньовенному введенні, через 30 хв. при внутрішньом’язовому та через 90 хв. при підшкірному способі введення або оральному прийомі [32, 111]. Токсичні ефекти опіатів якісно незначно відрізняються від терапевтичних, вони попросту більш виражені [219]. Отруєння опіатами протікає переважно по типу гострого екзогенного отруєння з первинними проявами у вигляді синдрому порушення свідомості за типом виключення і синдрому дихальної недостатності, які й визначають тяжкість стану хворого [38, 112, 142, 155].
Зловживання наркотиками крім випадків гострих отруєнь тягне за собою такі медико-соціальні наслідки, як передчасні випадки смерті, пов’язані з цими та іншими причинами [19].
В одному з досліджень, проведених в НДІ наркології [164], було виявлено, що у 43,8% хворих виникали небезпечні для життя отруєння наркотиками, обумовлені їх передозуваннями. Встановлено також, що зміни особистості по наркоманіческіе типом (морально-етичне і своєрідне інтелектуально-мнестичне зниження) були найбільш виражені у хворих опійної наркоманією [21].
Зростання числа випадків передчасної смерті є одним з найбільш важливих показників, що характеризують тяжкість наслідків, викликуваним яким-небудь захворюванням.
Смертність наркоманів вивчалася багатьма авторами в різних країнах. Згідно з результатами цих досліджень, показники смертності варіюються від 6,0 випадку на 1000 людино-років до 44,2 випадку [216, 221, 232, 234, 249]. На великому статистичному матеріалі підтверджений також паралелізм зростання наркоманій, вбивств і самогубств. Ризик самогубства зростає при наркоманиях в 350 разів, а загальна летальність збільшується в 30 разів. Зловживання наркотиками вкорочує життя настільки, що в цьому випадку обчислюється вже не скорочення життя, а її тривалість. І тривалість життя наркомана – не вище 5-10 років. Рівень щорічної смертності зареєстрованих хворих досягає 3-5% [155]. У 1991 р в Швейцарії було зафіксовано 78 смертельних випадків від передозування наркотиків, що в два рази перевищувало показники попереднього року [52]. Аналіз причин смерті наркоманів у Варшаві в 1983-1992 рр. виявив, що раптові випадки смерті внаслідок травм і отруєнь і з невідомих причин становили 70% від загального числа смертей. Залежність від медикаментів як причина смерті була вказана тільки в 5% випадків [234].
За період з 1988 р по 1997 р загальна смертність від вживання наркотиків в Російській Федерації збільшилася в 12 разів, причому серед дітей цей показник зріс у 42 рази [64]. За даними одного з російських досліджень [35], в 1980-1992 рр. померло 10% спостережуваної когорти споживачів внутрішньовенних наркотиків. Причиною смерті в половині випадків (50,9%) було якесь соматичне захворювання (включаючи інфекційне), найбільш часто діагностувалася гостра серцева недостатність [62]. Нещасні випадки, отруєння і травми спричинили смерть 38,5% хворих. Результати інших досліджень [178, 212, 244, 245] свідчать, що структура причин смерті наркоманів дещо інша. Відповідно до одного з них, провідна причина смерті – передозування наркотику (у 69% випадків); у двох інших це були самоубійства – в 31% і 35% випадків. Найчастіше (у 66% випадків) смерть наставала “на голці” чи через 2 (МЮ хв. Після ін’єкції на тлі поліорганних змін. У стані абстиненції загинуло близько 11% наркоманів. В останні роки наркомани все частіше починають вмирати від СНІДу [20, 22, 212, 244].
(1 votes, average: 5.00 out of 5)