Медико-соціальні наслідки зловживання алкоголем
Прийнято виділяти три групи основних проблем, пов’язаних зі споживанням алкоголю [18].
1. Проблеми для питущого, що включають наслідки разового непомірного споживання алкоголю (короткочасне функціональний розлад і втрата самоконтролю, агресивність, нещасні випадки, переохолодження чи перегрівання організму з необережності, арешт за перебування в громадських місцях у нетверезому вигляді, отруєння алкоголем). Другою складовою цієї проблеми є: підвищений ризик розвитку цирозу печінки, деяких видів раку, серцево-судинних захворювань, недостатність харчування, втрата працездатності, передчасна смерть.
2. Проблеми для сім’ї питущого. Конфлікти в родині, невиконання подружніх, материнських і батьківських обов’язків, матеріальні труднощі, внутрішньоутробне ураження плода, педагогічна занедбаність дітей, юнацький алкоголізм і злочинність.
3. Проблеми для суспільства. Порушення громадського порядку, дорожньо-транспортні пригоди, нещасні випадки, зниження продуктивності праці, прогули, економічний збиток, пов’язаний з витратами на лікування, посібниками, охороною правопорядку.
Практичний інтерес представляють відомості про поширеність пияцтва та алкоголізму серед зайнятих у промисловому виробництві. За даними ряду дослідників, саме категорія працюючих на промислових підприємствах являє собою групу високого ризику з точки зору розвитку алкоголізму [17, 24, 43, 50, 90, 94, 104, 206, 226]. При цьому найбільш високі показники захворюваності на алкоголізм і найбільша кількість зловживають алкоголем виявлені на підприємствах, які використовують працю малокваліфікованих робітників мають погані умови праці. Висока також поширеність пияцтва на підприємствах, що характеризуються рухливістю робочих місць, відсутністю суворого регламенту робочого часу та контролю за ним, і на підприємствах з експедиційним характером роботи (сезонність, тривалі відрядження) і побутової невлаштованістю [183].
Особливу тривогу викликає зловживання алкоголем серед водіїв транспорту, наслідком чого є транспортний травматизм, який в 1,8 рази перевищує побутової та в 5,2 рази – виробничий [65]. За даними експертів [105], 75,2% всіх дорожньо-транспортних пригод відбувається з вини водіїв, і приблизно кожен третій з них перебував за кермом у нетверезому стані.
Зростання захворюваності алкоголізмом породжує у світі все нові і нові соціальні та медичні проблеми. Експерти ВООЗ відзначають, що прилучення до алкоголю все нових і нових груп населення є найважливішою тенденцією сучасної наркології, катастрофічно падає утримання від алкоголю у жінок, частка питущих молодих жінок наближається до такої у чоловіків, досягаючи 35 ^ 40% у загальному числі первинних хворих [197 , 215, 253].
Найбільший психіатр початку XX століття Е. Крепелін, який вважав алкоголь головною причиною виродження нації, назвав щасливим обставиною те, що складові половину населення жінки майже не причетні до алкоголізму, “але якщо ця напасть пошириться і на них, то тоді нашим нащадкам буде загрожувати повна загибель “[95, с. 9].
На жаль, проблема жіночого алкоголізму нашу країну не минула [16, 42, 49, 93, 106, 148, 153, 176]. Провокуючими факторами для жіночого алкоголізму є: традиції мікросоціальноїсередовища, вплив питущого чоловіка, низька толерантність до дисгармонії сімейної й особистої життя [47, 102, 203, 204, 240].
Є чітко виражена кореляція між встречаемостью алкоголізму у жінок і їх професійною діяльністю [72, 206, 226]. При обстеженні в кінці 1980-х рр. жінок, зайнятих в текстильній промисловості [100], виявлено, що 16% зловживають алкоголем, у 6,5% визначаються початкові ознаки алкоголізму, у 3,0% – виражені його ознаки. Система постановки на облік була неефективна: тільки 16,8% з числа виявлених хворих перебували на обліку.
З кінця 1950-х – початку 1960-х рр. в більшості розвинених країн особливої актуальності набула проблема девіантної поведінки у підлітків. У цей же період відзначається зростання вживання алкогольних напоїв неповнолітніми [79, 81, 107, 145, 157, 205, 209]. Підвищений ризик розвитку алкоголізму в осіб підліткового віку, а також важкі медичні та соціальні наслідки цього захворювання призвели до необхідності глибокого вивчення даної проблеми [220, 252]. Алкоголізацію підліткової популяції більшість дослідників розглядає як істотний індикатор психічного здоров’я нації [106, 108, 109, 205, 213, 217].
До ранньої алкоголізації відносять знайомство з оп’яняючими дозами алкоголю у віці до 16 років. Поява перших ознак хвороби до 18 років свідчить про формування підліткового алкоголізму [40, 148].
Про високий рівень зловживання алкоголем серед неповнолітніх в Росії свідчать цілий ряд наукових робіт. В результаті досліджень було виявлено, що тільки 15,2% підлітків від 14 до 18 років жодного разу в житті не пробували спиртні напої; 45,9% вживали алкоголь 1-3 рази на місяць, а 15% – кілька разів на тиждень [28, 53, 89, 97].
Багато підлітків розглядають вино як обов’язковий атрибут культу розваг. Важливість проблеми підліткового алкоголізму важко переоцінити, оскільки алкоголь викликає швидку втрату психічного і фізичного здоров’я, десоціалізацію особистості [74, 147, 149].
Факторами ризику розвитку алкоголізму у підлітків є органічна церебральна недостатність, початкова висока толерантність до алкоголю; позитивна первісна реакція на стан алкогольного сп’яніння, обтяжена алкоголізмом спадковість; наявність гіпертімних, епілептоїдних, істероїдних акцентуацій характеру [79, 115, 127, 231, 251].
Ряд авторів звертає увагу на важливу роль порушення структури і функції сім’ї, педагогічну занедбаність, відмова від навчання та трудової діяльності, нервово-психічну обтяженість [53, 55, 134].
Проблеми, пов’язані з вживанням алкоголю, відносяться до найбільш актуальних проблем охорони здоров’я, так як алкоголізм завдає величезний економічний і моральний збиток суспільству, негативно впливаючи на добробут і здоров’я населення [82, 104, 229, 230].
Споживання алкоголю відноситься до числа найважливіших факторів ризику, обумовлюють виникнення багатьох захворювань і погіршення їх прогнозу [10, 9, 45, 202]. Так, виявлено, що рівень загальної захворюваності осіб чоловічої статі з ознаками алкоголізму на 20% вище захворюваності чоловічого населення в цілому [82].
Результати численних епідеміологічних, клінічних, патофізіологічних, біохімічних та патологоанатомічних досліджень свідчать про роль алкоголю в розвитку специфічної серцевої патології, некоронарогенного захворювання серця, що отримав назву “алкогольна кардіоміопатія”, або “алкогольна міо-кардіодістрофія” [143, 192, 210, 225]. Одним з найбільш специфічних проявів патогенної дії алкоголю на організм є ураження печінки [61, 116, 117, 237, 255]. У зв’язку з впливом на секреторну функцію підшлункової залози і її клітини алкоголь є одним з провідних етіологічних чинників, сприяючих розвитку хронічного панкреатиту [23, 246]. Хронічне вживання алкоголю нерідко призводить до розвитку атрофічного гастриту, порушення функцій кишечника і як наслідок – до розвитку недостатності харчування, розладам електролітного балансу та імунної системи [227, 238]. Алкоголь негативно впливає на систему кровотворення, викликаючи макроцитоз, нейтропенію, порушення згортання крові і т. Д. [222]. У осіб, систематично зловживають алкоголем, зміни в системі клітинного та гуморального імунітету, судинні зміни ведуть до підвищеної сприйнятливості до легеневих захворювань [98]. Захворюваність на туберкульоз серед хворих алкоголізмом чоловіків у 3,4 рази вище, ніж серед дорослого чоловічого населення в цілому [233]. Безпосереднім впливом алкоголю, а також обмінними порушеннями обумовлені різного роду ушкодження центральної і периферичної нервової системи [7, 214, 243]. Тривале зловживання алкоголем призводить до ураження статевих залоз як у чоловіків, так і у жінок. В даний час не викликає сумніву роль алкоголю як тератогенної чинника, що призводить до розвитку вроджених каліцтв. Найбільш грубі ушкодження плоду, які виникають під впливом етанолу, описуються як алкогольний синдром плода, що зустрічається в 20-50% випадків народження дітей у батьків-алкоголіків. Діти, чиї батьки, зловживають алкоголем, хворіють надалі алкоголізмом в 4-5 разів частіше, ніж діти батьків-непитущих [177, 208]. У хворих на алкоголізм частота і тривалість загострень хронічних соматичних захворювань і середня тривалість випадку тимчасової втрати працездатності значно вище, ніж у працюючих осіб, які не зловживають алкоголем [77, 223].
У сукупності з іншими біологічними і соціальними чинниками алкоголь сприяє значному підвищенню рівня інвалідності та смертності населення [158, 250]. Показник смертності зловживають алкоголем у працездатному віці в 2-3 рази перевищує такий серед населення в цілому, а основною причиною смерті питущих є отруєння та нещасні випадки. Провідне місце нещасних випадків, отруєнь і травм в структурі причин смерті хворих на алкоголізм відмічається у ряді робіт вітчизняних і зарубіжних авторів [105, 133, 180, 242, 254]. Значна частина травм, отриманих в алкогольному стані, обумовлена дорожньо-транспортними пригодами [239].
Споживання спиртних напоїв на душу населення залишається високим. У структурі продажів більше 70% займають горілка і лікеро-горілчані вироби. Населення витрачає 2,5% грошових доходів на рік на купівлю алкоголю. Істотний внесок у алкоголізацію населення вносить нелегальне виробництво алкогольної продукції. За оцінками експертів, реальне споживання спиртних напоїв на душу населення з урахуванням нелегальної продукції становить 14-15 літрів на рік. В останнє десятиліття збільшилася також кількість жінок і підлітків, хворих на алкоголізм. Показник вперше взятих під спостереження хворих на алкоголізм збільшився в 2000 р в порівнянні з 1990 р серед усього населення – на 12%, серед жінок – на 28%, серед підлітків – на 37%. Очевидно, що активна алкоголізація жінок і підлітків матиме довгострокові негативні наслідки для розвитку суспільства, в тому числі наслідки демографічного характеру. Вивчення моделей споживання алкоголю свідчить про те, що найбільш типовими з них є систематичне або епізодичне вживання. Дози вживаного алкоголю різні, для представників групи ризику характерно наростання дози, навіть при збереженні епізодичності вживання. Як правило, вживання алкоголю є “соціальним каталізатором”, який полегшує міжособистісне спілкування і відповідає усталеним стереотипам поведінки, але особи, які зловживають алкоголем, особливо молодого віку, не усвідомлюють небезпеки цього звичного стереотипу поведінки. Моделі споживання алкоголю підлітками, як уже зазначалося, близькі в поведінковому відношенні до моделей споживання алкоголю дорослими. Такі моделі містять у своїй структурі різні ризики (криміногенність, небезпечна сексуальна поведінка, вірогідність зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом, включаючи ВІЛ-інфікування) [37, 85, 131, 132, 220].
(1 votes, average: 5.00 out of 5)