МАРУСЯ БОГУСЛАВКА – Дума про думи – Усна народна творчість: збережена мудрість народу

Що на Чорному морі,

На камені біленькому,

Там стояла темниця кам’яная.

Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,

Бідних невольників.

То вони тридцять літ у неволі пробувають,

Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають.

То до їх дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславка,

Приходжає,

Словами промовляє:

“Гей. козаки,

Ви, біднії невольники!

Угадайте, що в нашій землі християнській за день тепера?”

Що тоді бідні невольники зачували,

Дівку-бранку,

Марусю, попівну Богуславку,

По річах познавали,

Словами промовляли:

“Гей, дівко-бранко,

Марусю, попівно Богуславко!

Почім ми можем знати,

Що в нашій землі християнській за день тепера?

Що тридцять літ у неволі пробуваєм,

Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видаєм,

То ми не можемо знати,

Що в нашій землі християнській за день тепера”.

Тоді дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславка,

Теє зачуває,

До козаків словами промовляє:

“Ой, козаки,

Ви, біднії невольники!

Що сьогодні у нашій землі християнській Великодная субота,

А завтра святий празник, роковий день Великдень”.

То тоді ті козаки теє зачували,

Білим лицем до сирої землі припадали,

Дівку бранку,

Марусю, попівну Богуславку,

Кляли-проклинали:

“Та бодай ти, дівко-бранко,

Марусю, попівно Богуславко,

Щастя й долі собі не мала,

Як ти нам святий празник, роковий день Великдень сказала!”

Пам’ятник Марусі Богуславці в Богуславі. Скульптор М. Короткевич

То тоді дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславка,

Теє зачувала.

Словами промовляла:

“Ой, козаки,

Ви, біднії невольники!

Та не лайте мене, не проклинайте,

Бо як буде наш пан турецький до мечеті1 від’їжджати,

То буде мені, дівці-бранці,

Марусі, попівні Богуславці,

На руки ключі віддавати;

То буду я до темниці приходжати,

Темницю відмикати,

Вас всіх, бідних невольників, на волю випускати”.

То на святий празник, роковий день Великдень,

Став пан турецький до мечеті від’їжджати,

Став дівці-бранці,

Марусі, попівні Богуславці,

На руки ключі віддавати.

Тоді дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславка,

Добре дбає,-

До темниці приходжає,

Темницю відмикає,

Всіх козаків,

Бідних невольників,

На волю випускає

І словами промовляє:

“Ой, козаки,

Ви, біднії невольники!

Кажу я вам, добре дбайте,

В городи християнські утікайте,

Тільки, прошу я вас, одного города Богуслава не минайте,

Моєму батьку й матері знати давайте:

Та нехай мій батько добре дбає,

Грунтів, великих маєтків нехай не збуває,

Великих скарбів не збирає,

Та нехай мене, дівки-бранки,

Марусі, попівни Богуславки,

З неволі не викупає,

Бо вже я потурчилась, побусурменилась

Для роскоші турецької,

Для лакомства нещасного!”

Ой визволи, Боже, нас, всіх бідних невольників

З тяжкої неволі,

З віри бусурменської,

На ясні зорі,

На тихі води,

1 Мечеть – молитовний дім у мусульман.

У край веселий,

У мир хрещений!

Вислухай, Боже, у просьбах щирих,

У нещасних молитвах

Нас, бідних невольників!

ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. На каналі YouTube прослухайте думу в різному виконанні. Який варіант вам сподобався більше? Поясніть чому. Висловте свої враження.

2. Перекажіть стисло, як розгортається сюжет в основній частині думи.

3. Поясніть, чому невільники проклинали Марусю, коли вона їм повідомила про Великоднє свято.

4. Поясніть, чому Маруся Богуславка вирішила випустити невольників само на Великдень. Яке символічне значення має цей епізод?

5. Наведіть із тексту доказ того, що Маруся любить свою Батьківщину.

6. Прокоментуйте слова головної героїні:

“…я потурчилась, побусурменилась

Для роскоші турецької,

Для лакомства нещасного!”

Як до такого вибору Марусі ставиться народ? А яке ваше ставлення до неї?

7. Засобами словесного малювання опишіть Марусю Богуславку. Порівняйте образ Марусі Богуславки в думі зі скульптурним зображенням. Висловте своє враження, чи вдалося скульптору відтворити душевну красу героїні?

8. Прочитайте зачин і кінцівку думи. Про що в них ідеться? Як називають ці частини думи?

9. Дослідіть, скільки складів у рядках думи, та наведіть приклади дієслівного римування.

1. Порівняйте особливості історичних пісень і дум. У робочому зошиті накресліть таблицю та заповніть її.

Особливості творів героїчного епосу

Історичні пісні

Думи

Тематика

Наявність сюжету

Обсяг

Римування

Будова, наявність строф

Кількість складів у рядку

Художні засоби

2. Опишіть репродукцію картини Михайла Дерегуса “Маруся Богуславка”. Який епізод твору на ній зображено?

Читаємо із задоволенням

Дума про сміливу дівчину надихала українських митців. І. Нечуй-Левицький та М. Старицький створили драми “Маруся Богуславка”, П. Куліш – “Маруся Богуславка. Староруська поема (1620-1621)”, Іван Багряний написав роман “Маруся Богуславка”.

Література в колі мистецтв

Балети “Маруся Богуславка” створили композитори А. Свєчніков і М. Фоменко. У М. Вериківського є кантата (великий урочистий музичний твір, що його виконують солісти та хор у супроводі оркестру) “Дума про дівку-бранку”.

1. Вивчіть джерела та підготуйте повідомлення в класі, як утілено образ Марусі Богуславки в образотворчому мистецтві та кінематографі.

2. Прочитайте драму “Маруся Богуславка” І. Нечуя-Левицького або однойменний твір М. Старицького. Напишіть стислий виклад драми і зробіть повідомлення про неї у класі.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

МАРУСЯ БОГУСЛАВКА – Дума про думи – Усна народна творчість: збережена мудрість народу