ОЙ МОРОЗЕ, МОРОЗЕНКУ – Про що розповідають українські історичні пісні – Усна народна творчість: збережена мудрість народу
Ой Морозе, Морозенку,
Ти славний козаче,
За тобою, Морозенку,
Вся Вкраїна плаче.
Не так тая Україна,
Як та стара мати,
Заплакала Морозиха,
Та стоячи біля хати.
Ой з-за гори та з-за круч
Буйне військо виступає.
Попереду Морозенко
Сивим конем виграває.
То не грім в степу грохоче.
То не хмара світ закрила, –
То татар велика сила
Козаченьків обступила.
Бились наші козаченьки
До ночі глухої, –
Полягло наших чимало,
А татар утроє.
Не вернувся Морозенко,
Голова завзята.
Замучили молодого
Татари прокляті.
Вони його не стріляли
І на часті не рубали,
Тільки з нього, молодого,
Живцем серце виривали.
Поставили Морозенка
На Савур-могилу1.
“Дивись тепер, Морозенку,
Та на свою Україну!”
Вся ти єси, Україно,
Славою покрита,
Тяжким горем, та сльозами,
Та кров’ю полита!
І поки над білим світом
Світить сонце буде, –
Твої думи, твої пісні
Не забудуть люди.
1 Савур-могила – височина в східній частині Донецької області. Цікаво знати, що слово “савур” походить від тюркського “сауир”. У слов’янській вимові “саур, савур” – степова височина зі згладженим вершком крутої форми, неначе кінський круп (дослівний переклад тюркського слова).
Подискутуйте з однокласниками
Проведіть історичну паралель між подіями XIV-XVIII ст. та сучасними на Сході України (місце дії, події, характери захисників рідної землі). Американський учений А. Ропопорт у своїй книзі “Стратегія і совість” стверджує, що “по мірі розвитку військової техніки героїчний компонент війни зникає. Положення героя нічим не відрізняється від положення боягуза. Героїв не буде – будуть тільки жертви”.
Чи згодні ви з таким поглядом? Чи не тому нині, навіть беручи участь у військових діях, народ не складає історичних пісень?
ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ
1. На каналі YouTube прослухайте пісню о різному виконанні. Який варіант вам сподобався більше? Поясніть чому. Висловте свої враження про пісню.
2. Розкажіть, який період української історії відображено в пісні “Ой Морозе, Морозенку”.
3. Для історичної пісні характерним є наявність конфлікту, тобто протистояння між героями, пов’язане з їх різними особистими чи громадськими інтересами. Поясніть, який конфлікт покладено в основу пісні про Морозенка. Як зображено кожну сторону конфлікту?
4. Підготуйте коментар до вислову Ліни Костенко “Пішов у смерть – і повернувся в думі, і вже тепер ніхто його не вб’є”(на прикладі пісні “Ой Морозе, Морозенку”),
5. Складіть і запишіть у зошиті “паспорт” пісні.
Прочитайте народний переказ про Морозенка. Порівняйте його з історичною піснею. Визначте спільні та відмінні ознаки двох творів. Узагальніть спостереження в таблиці.
Розгляньте репродукцію картини Олександра Мурашка “Похорони кошового”. Проведіть паралель із піснею “Ой Морозе, Морозенку”. За змістом картини напишіть продовження пісні “Ой Морозе, Морозенку”.
Олександр Мурашко. Похорони кошового
Коли прочитав твір…
Композиційно пісня складається з трьох частин. Перші дві строфи – це своєрідний вступ – плач за загиблим Морозенком його матері та всієї України. Друга частина починається з протиставлення: виступають дві непримиренні
Сили. З одного боку – козацьке військо на чолі зі славним ватажком Морозенком, із другого – численніші загони татарської орди. Щоб зобразити нерівні сили супротивників, у пісні використано прийом заперечного (негативного) паралелізму:
То не грім в степу грохоче.
То не хмара світ закрила, –
То татар велика сила
Козаченьків обступила.
Стисло й драматично описано бій: билися до ночі глухої, великі втрати в козацькому війську й утричі більші – у ворогів. Оповідь досягає кульмінації в епізоді знущань татар із Морозенка, коли з нього, молодого, Живцем серце виривали. Але навіть після смерті за ним залишається моральна перевага, тому що він – захисник свого народу й рідної землі.
Передостання строфа – це болісні роздуми ліричного героя про трагедію і, Батьківщини:
Вся ти єси, Україно,
Славою покрита,
Тяжким горем, та сльозами,
Та кров’ю полита!
В останній строфі звучить переконаність, що народ ніколи не забуде героїв, які віддали своє життя за рідну землю. Адже поки співатимуть історичні пісні, у пам’яті народній житимуть подвиги патріотів.
У пісні виразна емоційна оцінка персонажів. Морозенко – славний, голова завзята, його військо буйне; вороги – це татари прокляті. Морозенко втілює кращі риси українського патріота, який готовий віддати за Батьківщину своє життя.
У пісні “Максим, козак За ліз ляк” відображено події, відомі в історії як національно-визвольний рух Гайдамаччина.
На початку XVIII ст. на українських землях, що належали Речі Посполитій, починає набирати сили селянсько-козацький рух проти соціального, національного та релігійного поневолення, яке було нестерпним. Охоплює він значну частину Правобережної України. Учасників повстань називали гайдамаками, а сам рух Гайдамаччиною. Найвідомішим серед повстань цього періоду стала Коліївщина виступ українського народу проти польської шляхти в 1768 р. Його очолили козацький отаман Максим Залізняк та польський сотник Іван Гонта, який перейшов зі своїми загонами на бік повстанців. Повстання досягло апогею під час так званої Уманської різанини.
Тема Історичної пісні “Максим, козак Залізняк” – зображення повстання українського народу 1768 р. проти національного та соціального поневолення. Ідея – уславлення козацького ватажка Максима Залізняка як захисника народних інтересів.
Григорій Колісний. Максим Залізняк
Юрко Журавель. Максим Залізняк
На відміну від попередніх історичних пісень, де наведено скупі дані про обставини, за яких відбуваються події, твір “Максим, козак Залізняк” містить чимало конкретних фактів. Тут і Запоріжжя, звідки прибув на Черкащину козацький ватажок, і географічні назви Жаботин та Умань, і чисельність війська, хоч і значно перебільшена. Відчувається захоплення колективного автора народним улюбленцем. Його вроду порівнюють із квіткою. І річ не в тому, був Залізняк красенем чи ні. Народ формує свій естетичний ідеал, у якому краса зовнішня та краса внутрішня перебувають у нерозривній єдності.
Максим Залізняк нагадує героїв-лицарів. Пісня гіперболізовано зображує організаторські здібності Залізняка. За годину повстанці оточили місто Умань, сімома гарматами здобули перемогу. У пісні вдалося досягнути динамічного зображення подій, а повторення у 2-4 строфах однакових рядків надає твору епічного розмаху й широти. В останній строфі народ пояснює причину своєї любові до гайдамацького ватажка: у пам’яті народній житимуть імена героїв, які боролися за свободу батьківщини.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)