МАКСИМ, КОЗАК ЗАЛІЗНЯК – Про що розповідають українські історичні пісні – Усна народна творчість: збережена мудрість народу

Максим, козак Залізняк,

Козак з Запорожжя,

Як виїхав на Вкраїну,

Як повная рожа (двічі).

1 Рожа – багаторічна декоративна рослина родини мальвових; тут: гарний на вроду.

Зібрав війська сорок тисяч

В місті Жаботині;

Обступили город Умань

У одній годині [двічі).

Обступили город Умань,

Поробили шанці2.

Як вдарили з семи гармат

У середу вранці! (двічі)

Як вдарили з семи гармат

У середу вранці –

Накидали воріженьків

Повнісінькі шанці! (двічі)

Отак козак Залізняк

За родину бився;

І за теє вічной слави

В внуках заручився! (двічі)

Петро Андрусів. Козацькі загони а погоні за ворогом

1 Шанці – земляні укріплення у вигляді ровів із насипом; окопи

ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. На каналі YouTube прослухайте пісню в різному виконанні. Який варіант вам сподобався більше? Поясніть чому. Висловте свої враження про пісню.

2. Розгляньте карту. Розкажіть, яку територію України охопило повстання. Як у пісні відображено розмах народного руху?

3. Поясніть, який настрій цієї пісні Які художні засоби допомагають вам зробити такий висновок? Відповідаючи, цитуйте уривки з твору.

4. Опишіть, яким у народній уяві постає М. Залізняк. Відповідаючи, спирайтеся на текст пісні.

5. Опишіть репродукцію картини П. Андрусів “Козацькі загони о погоні за ворогом”. Чи співзвучна картина з піснею “Максим, козак Залізняк”? Свою відповідь обгрунтуйте.

6. Порівняйте художній образ М. Залізняка на полотнах Г. Колісного та Ю. Журавля. Яке з полотен більш емоційно вплинуло на вас? Чим саме? Свою відповідь обгрунтуйте.

За джерелами Інтернат та додатковою літературою доберіть інформацію про Залізняка та Гонту. Підготуйте повідомлення й виголосьте його на уроці.

Подискутуйте з однокласниками

У 2015 р. в м. Умань установили пам’ятник ватажкам селянського повстання Коліївщини Залізняку та Гонті. На вашу думку, подібні заходи – це данина моди чи вияв зв’язку поколінь? Свою відповідь обгрунтуйте.

Пам’ятник Залізняку та Гонті в м. Умань

Історичною основою пісні “Чи не той то хміль” стала перша перемога козацького війська під проводом Богдана Хмельницького у Визвольній війні 1648-1654 рр. битва під Жовтими Водами. Проти війська Речі Посполитої виступили козацькі загони та їхні союзники-татари. Тріумф під Жовтими Водами надихнув український народ на звитяжну боротьбу проти соціального та національного гноблення, уселив упевненість у звільненні з неволі.

На початку пісні через діалог стає зрозуміло, хто такий В. Хмельницький. Прийом негативного (заперечного) паралелізму допомагає уявити народного героя. Обігруючи прізвище гетьмана, колективний автор дає йому оцінку. Козацький ватажок – молода потужна сила, що розвивається й набирає сили. У кожному рядку пісні відчувається захват В. Хмельницьким: ляхів рубив, не один лях лежить Головою в воду. Пісня ідеалізує гетьмана, бо бачить у ньому захисника народних інтересів. Колективний автор уболіває за свого улюбленця й закликає його бути обачним: Не пий. Хмельницький, дуже Золотої Води, тобто не заспокоюйся, пильнуй. Силу й відвагу Б. Хмельницького змальовано гіперболізовано, він не боїться 40-тисячного польського війська. Що ж робить його таким упевненим у своїх силах? Підтримка козацького війська та союзників-татар:

За собою великую

Пот угу я знаю.

Іще й орду татарськую

За собой веду.

У пісні змальовано ганебну втечу польського війська, смерть ворогів. Ці рядки звучать сатирично й виражають зневажливе ставлення народу до загарбників: втікали вражі ляхи – Погубили шуби…. лежать після бою, вищеривши зуби. Їли ляхів собаки І сірії вовки. Ось така помста народу своїм кривдникам.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

МАКСИМ, КОЗАК ЗАЛІЗНЯК – Про що розповідають українські історичні пісні – Усна народна творчість: збережена мудрість народу