ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА – Про що розповідають українські історичні пісні – Усна народна творчість: збережена мудрість народу
Зажурилась Україна,
Бо нічим прожиги.
Витоптала орда кіньми
Маленькії діти.
Котрі молодії –
У полон забрано;
Як зайняли, то й погнали
До пана, до хана.
Годі тобі, пане-брате,
Гринджоли1 малювати,
Бери шаблю гостру, довгу
Та йди воювати!
Ой ти станеш на воротях,
А я в закаулку,
Дамо тому стиха лиха
Та вражому турку!
Ой ти станеш з шабелькою,
А я з кулаками.
Ой щоб слава не пропала
Проміж козаками.
Ой козак же до ружини2,
Бурлака до дрюка:
Оце ж тобі, вражий турчин,
З душею розлука!
ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ
1. На інформаційному каналі YouTube прослухайте пісню о різних виконаннях. Який варіант вам сподобався більше? Поясніть чому. Висловте свої враження про пісню.
2. Поясніть, від чийого імені ведеться розповідь у творі. Який настрій ліричного героя та чим він викликаний? Підтвердьте відповіді цитатами.
3. Поясніть значення перших двох рядків пісні. Прочитайте, у яких образах ця думка надалі конкретизується.
4. Випишіть із пісні художні засоби та розкрийте їх значення для розуміння ідейного змісту твору.
5. Складіть і запишіть у зошиті “паспорт” пісні [алгоритм дивіться в розділі “Літературознавчий навігатор”).
Розгляньте репродукцію картини Сергія Коваленка “Зажурилась Україна”. Проаналізуйте, чи можна вважати її ілюстрацією до однойменної пісні. Висловте припущення, чому автор обрав для свого художнього полотна таку назву.
Коли прочитав твір
Тема пісні “Зажурилась Україна” – відображення тяжкого становища українського народу під час турецько-татарських нападів, ідея – заклик до народу об’єднати зусилля в боротьбі проти ворогів за свою свободу.
1 Гренджоли – санки. Гренджоли малювати – нічого не робити.
2 Ружина – зброя, гвинтівка.
Хоч у пісні немає вказівки на конкретну історичну подію, вона художньо відтворює картину народного буття XV-XVІ ст. Перші вісім рядків – це панорамне полотно страждань українців від набігів ординців: наруга над людьми, полон і неволя, смерть дітей під копитами ворожих коней. Щоб емоційно вплинути на слухачів, у пісні використано персоніфікацію зажурилась Україна. Перед нами в уяві постає розтерзана, знедолена земля.
Але народ не схилив покірно голови.
Розбою ординців пісня закликав протиставити загальнонародний опір. Зі змісту твору бачимо, що до козацтва приєднуються широкі верстви населення. Заклики-накази Годі тобі, пане-брате. Гринджоли малювати, Бери шаблю гостру, довгу Та йди воювати! виявляють рішучість і нескореність народу. Предмети козацької зброї – шабля, гвинтівка – і навіть дрюк і кулаки стають у пригоді в боротьбі з нападниками. Фінал пісні пройнятий оптимізмом, вірою в перемогу.
Сергій Коваленко. Зажурилась Україна
Історична пісня “Та, он, як крикнув же та козак Сірко” присвячена одному з найвизначніших козацьких ватажків. Biн виграв 55 великих битв, не враховуючи малих сутичок із ворогом. У світовій історії було лише сім полководців, які не зазнали жодної поразки. Один із них Іван Сірко (1605-1680 рр.).
Серед козаків він мав великий авторитет, багато років поспіль його обирали кошовим отаманом Війська Запорозького. За безпощадність до ворогів турки й татари називали його “урус шайтаном”, тобто “руським чортом”. Народ вірив у непереможність Івана Сірка, складав про нього багато переказів. За одним із них козацький ватажок прожив тричі по 70 років і щоразу після смерті воскресав, щоб захищати рідну землю від ворогів.
Ілля Рєпін. Запорожці пишуть листа турецькому султану
Збільшене зображення Івана Сірка з картини Іллі Рєпіна
На картині “Запорожці пишуть листа турецькому султану” І. Ренін зобразив великого полководця Івана Сірка. Отаман зображений у момент, коли він разом із козаками складає дошкульного й глузливого листа султанові Мехмеду IV у відповідь на його вимогу скоритися.
Цікава історична деталь: для створення образу писаря художнику позував відомий історик, дослідник козацької старовини Дмитро Яворницький.
Історична пісня “Та, ой, як крикнув же та козак Сірко” відтворює один епізод із життя козацького ватажка. У ній розповідається, як козацьке військо вирушає із Січі Кримським шляхом у похід на хана. Хоч у тексті немає вказівки па конкретну подію, але з історії відомо, що І. Сірко здійснив кілька успішних походів на Крим. Козацькі загони під його проводом спустошити півострів у 1660 р., а в 1654 і 1655 рр. козаки завоювали та зруйнували кримські міста Судак і Кафу. Відомі також його походи 1669 та 1675 рр. Проте не потрібно вважати І. Сірка завойовником, оскільки українське козацтво не вело загарбницьких воєн, походи отамана – реакція на спустошливі напади татар на українські землі. Крім того, ще однією важливою метою цих походів було визволення українців із полону.
Тема пісні – виступ козацького війська на чолі Із Сірком у похід на кримського хана. Ідея – уславлення захисників рідної землі та православної віри.
Розповідає про поділо, імовірно, один із очевидців чи учасників походу. Але його завдання не повідомити про історичний факт, а висловити ставлення до захисників Вітчизни. Прийом паралелізму допомагає створити образ талановитого полководця. Сірка порівнюють із сизим орлом і місяцем, а козацьке військо – із сонцем. Повторювані синтаксичні конструкції, вигуки (Гей. та ми думали, та ми ж думали) падають пісні динамічності, створюють ефект наростаючої емоційної напруги.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)