ПІСНЯ ПРО ПРАВДУ – Народні поводирі – кобзарі, бандуристи, лірники – Усна народна творчість: збережена мудрість народу
Уривок
Знадвору щось шаруділо по стінах, немовби нічний птах стиха черкав крильми колоди… І потім знов ніби якийсь великий звір зачалапав навкруг дому, його обережні кроки чулися водночас від усіх стін. Олекса тихо підвівся зі свого ослона, і в ту саму мить світло в дверях заступило щось високе, чорне,- воно геть витіснило вечір, внесло до хати ніч і непевно просувалося своєю здоровенною постаттю вперед. “Остап!” – сказала поганкувата своїм злим голосом. І тоді всі його впізнали. То був один із сліпих кобзарів, дід, що ходив зі своєю дванадцятиструнною бандурою по селах і співав про велику славу козаків, про їхню одвагу й вірність, про їхніх гетьманів, про Кирдягу, Кукубенка, Бульбу та про інших героїв, і всі охоче слухали його пісні…
…На шести довгих струнах бандури зродився звук, він ріс, танув і відбивався, завмираючи, і так повторювалося багато разів у дедалі швидшому темпі, так що наостанку доводилося лячно заплющувати очі, щоб не бачити, як ця шалена стрімка мелодія впаде, мов підтята; тоді гра урвалася, поступившись місцем лункому кобзаревому голосу, який незабаром виповнив цілу хату і хутко скликав з сусідніх хат людей, що почали збиратися біля дверей та під вікнами. Але не про героїв ішлося цього разу в пісні. Добре була вже всім відома слава Бульби, Остряниці й Наливайка. Не про їхні звитяги йшлося нині у пісні… Слідом за кобзарем усі похилили голови, пригнічені смутною піснею:
Нема в світі Правди, не знайти, немає.
Хто забуту Правду нині відшукає?
Нема в світі Правди, не знайти до скону,
Правда – під п’ятою лютого Закону.
Тепер свята Правда сидить у темниці,
А вельможна Кривда – з панами в світлиці.
Правду зневажають, як сірому голу,
А Кривда сідає до панського столу.
Тепер святу Правду топтано ногами,
А вельможну Кривду поєно медами.
Правдо, мати рідна, орлице крилата,
Де ж той син, що прийде тебе відшукати?
Стане Бог великий йому на підмогу
І вкаже, єдиний, праведну дорогу.
І голови почали важко підводитися, і на кожному обличчі позначилося мовчання. І по недовгій, поважній тиші знов заграла бандура; цього разу її гра була краще зрозуміла натовпу, який усе зростав. Тричі проспівав Остап свою “Пісню про Правду”. І щоразу – по-новому. Коли першого разу була скарга, то вдруге вона здалася докором, і, нарешті, коли кобзар утретє з високо піднятою головою вигукнув її низкою коротких наказів, то з трепетної мови вихопився нестямний гнів, проймаючи всіх і сповнюючи безмежним і водночас моторошним захватом.
До репертуару О. Вересан входило шість дум: “Як три брати з Азова втікали”, “Отчим”, “Невольницька”, “Про бурю на Чорному морі”, “Про вдову і трьох синів”, “Дума про Хведора Безрідного”, сатиричні й жартівливі твори.
Відомим виконавцем українських дум був також Гнат Тихонович Гончаренко (1835-1917). За спогадами сучасників, він був одним із найвизначніших кобзарів свого часу.
Леся Українка, особисто знайома з митцем, у листі до Ф. Колесси від 5 березня 1913 р. розповіла про нього так:
“З фактів я пам’ятаю тільки, що Гончаренко походить з кріпацької родини, що він осліп, маючи 12 літ, по довгій хворобі очей, що вже як він був безнадійно хворий на очі, пан, властитель його батька (прізвисько пана і назву хутора, десь під Харковом, де вродився і зріс Гончаренко, я забула), випадково побачив його і наказав повезти в Харків до славного окуліста, але окуліст сказав, що вже запізно гоїти очі, а якби привезли раніше, то можна було б вигоїти. Коли я бачила Гончаренка, – 1908 р., то він сказав, що мас 72 роки…
Навчився він гри па бандурі уже сліпим від старого кобзаря з Харківщини, але ймення його вчителя я не пам’ятаю. Колись, казав, заробляв чимало по ярмарках, але пізніше поліція заважала, і він під старість, повдовівши, пішов жити до свого сина, залізничного робітника в Севастополі…
Все в ньому повне благородної простоти, особливо кидається в вічі його рука з тонкими артистичними пальцями і велична поза високої, стрункої, зовсім не згорбленої постаті. Не тільки грошей, але й найменшої послуги він не вважає за можливе приймати дарма… Він, очевидно, любить свій хист не тільки через те, що він дав йому зарібок, бо дуже часто у вільний час грає сам собі свої музикальні п’єси без співу… До етнографів відноситься з повагою і без упередження як до людей, що роблять якесь потрібне і серйозне діло. Мене дивувало, як він, терпляче і принатурюючись до незносних часом капризів нашого фонографа, готовий був годинами співати, по скілька раз проказувати слова, стараючись при тому виразною повільною рецитацією улегшити мені роботу записувача”.
Г. Гончаренко був високоморальною людиною, неухильно дотримувався так званих Вустинських і Кахтирських книг1, що були в кобзарському середовищі своєрідною конституцією. За нею мали жити всі народні виконавці.
1 Вустинські і Кахтирські книги – сукупність усних, а з кінця XVIII ст. й письмових законів життя та побуту кобзарів, лірників, бандуристів, вироблених на основі духовних і світоглядних норм українського козацтва.
Гнат Гончаренко
До репертуару Г. Гончаренка входили думи “Олексій Попович”, “Про вдову”, “Про сестру і брата”, псалми та сатиричні пісні.
Талановитим виконавцем ліро – епічних творів був Михайло Степанович Кравченко (1858-1917). Він народився у с. Великі Сорочинці на Полтавщині. Осліп у п’ятнадцять років після тяжкої хвороби.
Маючи хист до музики, пішов навчатися до миргородського кобзаря Самійла Яшного, потім удосконалював уміння в Холодного.
Мистецтвом М. Кравченка захоплю – вались у Харкові, Одесі, Катеринославі, Ялті й Петербурзі. Сприяв його поїздці до північної столиці Росії етнограф і художник О. Сластіон. Проводжаючи кобзаря на Кустарну виставку й на засідання Імператорського географічного товариства до Петербурга, він запитав:
А що, дядьку Михаиле, якби… Вам довелося співати перед самим царем, що б ви тоді?
– А що ж, – відповідав кобзар,- якщо Бог приведе до того, то прохатиму, щоб усій нашій братії було вільно ходить, де хочеш, а мені самому нічого не треба.
О. Сластіон захоплювався виконавською майстерністю М. Кравченка. Він розшукав його, щоб першим з-поміж інших кобзарів записати на фонографі. Записував кобзаря львівський професор Ф. Колесса. Він залишив свої враження про українського рапсода: “Кравченко дуже охоче співає думи і виказує в їх рецітовано велику вправу. Мимо важкого життя і своїх п’ятдесятьох літ наш кобзар держиться ще досить добре. Сильної будови, присадковатий, круглолиций, із добрячим усміхненим видом, любить навіть пожартувати. Через поневірку стратив уже голос, тому ж і спів його виходить якби рубаний і частенько перериваний павзами через те, що кобзареви не стає віддиху”.
М. Кравченко був свідком повстання у Великих Сорочинцях у 1905 р. Розправа над селянами так вразила кобзаря, що він написав дві думи: “Чорна неділя в Сорочинцях” та “Про Сорочинські події 1905 року”. Із давніх дум до його репертуару входити “Втеча трьох братів з города Азова”, “Три брати самарські”, “Невольники на турецькій каторзі”, “Плач невольників”, “Бідна вдова і три сини”, “Маруся Богуславка”.
Для манери виконання М. Кравченка притаманний імпровізаторський характер. На запитання О. Сластіона, чому він щоразу змінює текст, кобзар відповів: “Е… се ж не пісня. Як підійде, знаєте: іноді й коротко, а іноді й довше буде… То вже всякий так: те забуде друге вигада, або й од іншого згадує що-небудь. То вже у пісні друге діло, а то ж таки!..”.
Оланао Слаотіон. Портрет кобзаря Михайла Степановича Кравченка
На фольклорні твори час не впливає. Вони завжди залишаються сучасними. Нині активно відроджуються кобзарські традиції. Василь та Микола Литвини, В. Нечепа, В. Пашник, І. Запорожченко, С. Власко, О. Кіндрачук – ось далеко не повний перелік народних кобзарів XX початку XXI ст. Виконавці мають змогу показати своє мистецтво на фестивалях народного співу, які проводять у різних куточках України. Це “Козацька Трійця”, “Козацька ліра”, “Вересаеве свято”, “Кобзарська юнь України” та багато інших.
Кобза дедалі більше завойовує серця сучасних слухачів завдяки виконанню джазових, рокових і популярних композицій. Вона падає музичним творам особливого, своєрідного звучання. Цікавими нині в цій царині є пошуки секстету юних бандуристів “Шпилясті Кобзарі” зі Львова, інтерпретації народних мелодій у напрямі етно-джазу молодого співака Я. Джуся тощо.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Розкажіть, коли виникло кобзарство як культурне явище і які його особливості.
2. Поясніть, чим відрізнялися між собою кобзарі, бандуристи та лірники.
3. Прокоментуйте, чому і як кобзарів переслідували за царської та радянської влади. Як ви це поясните?
4. Стисло перекажіть біографії відомих українських кобзарів. Як розвивається кобзарське мистецтво нині?
Прокоментуйте вислів Павла Тичини: “Історія кобзарства на Україні, як і всяка історія, но являє собою чогось рівного, гладенького. Історія кобзарства переживала різні етапи свого розвитку: наростання, розквіт і занепад. А відповідно до цього весь час мінявся і самий образ кобзаря – від активного, бойового до підтоптаного нуждою, злиднями побитого і навпаки”.
ТИ – ТВОРЧА ОСОБИСТІСТЬ
1. Якщо ви зацікавилися життям народних співців, підготуйте дослідження для участі в Малій академії наук на тому “Лебійська мова та таємничі сторони життя українських кобзарів”. Результати своїх наукових пошуків виголосьте спочатку на уроці. Александровы С. Кравецкі жаргон // Беларусь. – 1996. – № 5-6.
2. В історії української культури багато прикладів самовідданого служіння ідеї чи народу. Яскравим є життя кобзаря В. Горбатюка, який прожив біля могили Т Шевченка в Каневі десять років. Проводіть дослідження та узагальніть його результати у вигляді презентації. Виголосьте її на уроці.
Література в колі мистецтв
На каналі YouTube перегляньте фільм Олеся Саніна “Поводир” (автори сценарію – Ірен Роздобудьмо, Олександр Ірванець та їй.).
Поділіться в класі своїми враженнями від перегляду.
Кадр із фільму “Поводир”
МУЗЕЙНА МАПА УКРАЇНИ
У м. Переяславі-Хмельницькому розташовано унікальний Музей кобзарського мистецтва. Експозиція розповідає про історію його зародження та розвитку й унікальну творчість кобзарів. У музеї експонують кобзи, лютні, торбани, гуслі, бандури, цитру, речі відомих кобзарів. У с. Сокиринцях, на батьківщині Остапа Вересая, працює музей, присвячений життю і творчості цього виконавця.
В Україні кілька музеїв, у яких популяризується та досліджується козаччина.
У місті Києві, В “будиночку Мазепи” на вул. Спаській, 16-6, відкрито Музей Гетьманства Музей Історії розвитку Українського козацтва розташований у м. Одесі. Унікальний Музей історії запорозького козацтва на острові Хортиця працює в м. Запоріжжі. У них зібрано пам’ятки матеріальної та духовної культури козацько-гетьманської доби. Екскурсія національним Історико-меморіальним заповідником “Поле Берестецької битви” також перенесе нас у часи козацької доби.
А ще цікаво завітати до м. Кам’янця-Подільського. Там є Національний історико-архітектурний заповідник “Кам’янець”, що належить до “Семи чудес України”. Одну з експозицій у Кам’янець-Подільській фортеці цього заповідника присвячено ватажку українських повстанців Кармалюку.
Я – ЧИТАЧ, або ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ
Повернімось до завдань, визначених у навчальному маршруті розділу. Підбийте підсумки своєї роботи й визначте, як ви досягали засвоєння матеріалу розділу.
Усно дайте відповіді на запитання.
1. Чи задоволені ви результатом своєї навчальної діяльності? Що сприяло вашому успіху?
2. Що саме із запланованого не вдалося досягнути? У чому ви вбачаєте причини своїх невдач і як плануєте надолужувати прогалини в навчанні?
3. У чому ви змінились як читач, опрацювавши розділ?
Виконайте завдання. За ключами, наданими вчителем, перевірте правильність відповідей. У разі помилки в завданні повторіть додатково цю тему розділу.
Усно дайте відповіді на запитання та виконайте завдання
1. Які причини виникнення історичних пісень і дум?
2. У який історичний період почали створювати історичні пісні та думи?
3. Дайте визначення жанру “історична пісня”.
4. Назвіть, на які тематичні групи поділяють історичні пісні.
5. Наведіть по одному прикладу історичних пісень кожної тематичної групи.
6. Які особливості будови історичних пісень?
7. Назвіть історичні пісні, присвячені зображенню подій Визвольної боротьби 1648-1654 рр.
8. Розкажіть, що ви знаєте про Марусю Чурай.
9. Які твори приписують Марусі Чурай?
10. Які твори називають думами?
11. Які особливості думи як жанру?
12. Яка ідея думи ” Маруся Богуславка” ?
У завданнях 13-17 оберіть одну правильну відповідь і запишіть її в робочий зошит.
13. Персоніфікований образ України, що страждає від турецько-татарських набігів, зображено у творі
А “Зажурилась У країна”
Б “Максим козак Залізняк”
В “Ой Морозе, Морозенку”
Г “Та, ой, як крикнув же та козак Сірко”
14. Загибель козацького ватажка зображено у творі
А “Зажурилась Україна”
Б “Максим козак Залізняк”
В “Ой Морозе, Морозенку”
Г “Та, ой, як крикнув же та козак Сірко”
15. Змалюванню подій Коліївщини присвячено твір
А “Чи не той то хміль” В “Ой Морозе, Морозенку”
Б “Зажурилась Україна” Г “Максим козак Залізняк”
16. У формі сповіді ліричного героя побудовано твір
А “Чи не той то хміль”
Б “Максим козак Залізняк “
В “За Сибіром сонце сходить”
Г “Та, ой, як крикнув же та козак Сірко”
17. Перемозі козаків над польською шляхтою під Жовтими Водами присвячено твір
А “Ой Морозе, Морозенку” В “Зажурилась Україна”
Б “Максим козак Залізняк” Г “Чи не той то хміль”
18. Установіть відповідність.
Історична пісня | Тема |
А “Ой Морозе, Морозенку” Б “Максим козак Залізняк” В “Чи не той то хміль” Г “Та, ой, як крикнув же та козак Сірко” | 1 оспівування перемоги козацького війська під Жовтими Водами 2 сповідь ватажка селянського повстання про своє життя 3 зображення героїчної смерті козака в бою проти татар 4 зображення повстання українського народу 1768 р. проти національного та соціального поневолення 5 виступ козацького війська в похід проти кримського хана |
19. Установіть відповідність.
Історична пісня | Ідея |
А “Ой Морозе, Морозенку” Б “Зажурилась Україна” В “Чи не той то хміль” Г “За Сибіром сонце сходить” | 1 прославлення ватажка селянського повстання, для якого народні інтереси є вищими за особисті 2 уславлення гетьмана як захисника народних інтересів 3 заклик до примирення та порозуміння, засудження братовбивчої війни 4 заклик до народа об’єднати зусилля в боротьбі проти турецько-татарських завойовників 5 уславлення подвигу козаків, що піддали життя за визволення народу |
Твір | Уривок |
А ” Засвіт встали козаченьки” | 1 Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися! Як я, бідна, тут горюю, Прийди, подивися! |
Б “Ой не ходи, Грицю” | 2 Зовуть мене розбійником, Що людей вбиваю,- Я багатих убиваю, бідних награждаю. |
В “Віють вітри, віють буйні” | 3 То буду я до темниці приходжати, Темницю відмикати, Вас всіх, бідних невольників, на волю випускати. |
Г “Маруся Богуславка” | 4 У неділю рано зіллячко копала, А у понеділок пополоскала. |
5 “Іди, іди, мій синочку, Та не забаряйся, За чотири неділеньки Додому вертайся!” |
21. Напроти назви твору допишіть історичний період, про який у ньому розповідається.
“Зажурилась Україна” |
“За Сибіром сонце сходить” |
“Максим козак Залізняк” |
“Ой Морозе, Морозенку” |
Доповніть речення.
22. Збирали та досліджували історичні пісні та думи…
23. Видатними кобзарями були…
(1 votes, average: 5.00 out of 5)