Корпоративні розсилки
Останнім часом багато підприємств в Україні і за кордоном почали активно застосовувати в своїй роботі особисті корпоративні розсилки для підтримки зв’язку зі споживачами.
Можна виділити наступні види таких розсилок: рекламні; електронний журнал; новини сайту і комбіновані.
Розсилки, в яких друкуються різноманітні інформаційні матеріали цілком, відносяться до електронних журналів. При цьому у інтернет-користувачів немає необхідності переходити за посиланнями для того, щоб прочитати новини в повному обсязі.
Компанії активно публікують нові матеріали. Часто обсяг цих матеріалів занадто великий для відправки, внаслідок цього в ній випускаються тільки рекламні анонси матеріалів, які з’явилися на сайті, з зазначенням конкретних посилань на цілком видану інформацію. Цей вид розсилок відноситься до категорії “Новини сайту”.
У випадку, коли компанії надають інтернет-користувачам можливість отримувати по електронній пошті своєчасно уточнені матеріали інформаційного характеру (цінові листи, вартість акцій і т. П.), У споживача немає необхідності самому пам’ятати про обов’язковість відвідування веб компанії для того, щоб дізнатися свіжу інформацію.
На практиці часто застосовується комбінація декількох видів розсилок.
При створенні та веденні кожного з представлених видів розсилок необхідно враховувати їх своєрідну специфіку.
Електронний журнал
Найбільш привабливою для інтернет-користувачів формою отримання інформації є електронний журнал. Але цей спосіб отримання інформації вважається одним з найбільш трудомістких і складних способів організації e-mail-маркетингу, тому що він потребує залучення авторів для написання новин, оглядів та інших матеріалів, здатних зацікавити інтернет-користувачів.
Новини, які розміщуються в електронному журналі, найбільш часто повторюють інформацію новинного характеру, що з’явилася на самому корпоративному сайті.
Багаторічний досвід роботи з ведення електронних доставок дозволяє висловити поради практичного спрямування з організації розсилок видів “Електронний журнал” і “Новини сайту”.
Для написання інформації необхідно залучати знаючих тематику авторів, так як за якістю інформаційних матеріалів, які публікуються в розсилці, судитимуть і про саму компанію.
Застосовувані заголовки повинні носити інформативний характер. Невиправдане використання помітних заголовків, які не дають уявлення про зміст матеріалу, є найбільш частою помилкою. Для того щоб зрозуміти зміст статті, читачам доведеться ознайомитися з самим матеріалом, і якщо вони зрозуміють, що заголовок не відображує суть, то можуть втратити довіру до майбутніх матеріалами, а в гіршому випадку – і до самої компанії.
Електронний журнал повинен бути цікавий і корисний для читачів, тому не варто наповнювати його рекламою. Якщо весь обсяг матеріалу складається тільки з реклами компанії, це може послужити причиною відмови нових потенційних передплатників після прочитання кількох випусків.
Передплатникам необхідно надавати різноманітну інформацію, яка і надалі зможе їх зацікавити. Одне з ключових завдань, яке стоїть перед упорядником розсилок, полягає в утриманні вже наявних передплатників і залучення нових. Для досягнення цієї мети потрібно не забувати, що коло інтересів у цільової аудиторії може бути вельми багатостороннім і що читач може бути не задоволений малою інформативністю розсилки. Для уникнення цього необхідно надавати різнопланову інформацію, але не виходячи за рамки заявленої теми.
Наприклад, якщо журнал веде компанія, що виробляє одяг, то розширити коло потенційних передплатників може розміщення в своїй розсилці рад по правильному підбору одягу, новин моди, анонсів виставок і т. П. Якщо ж у розсилці буде присутній інформація тільки про продукцію компанії, то це значно скоротить коло потенційних передплатників.
Необхідно правильно вибрати періодичність розсилки. Питання про періодичність розсилки відіграє значну роль для збереження аудиторії. Якщо розсилати занадто часто, це може не сподобатися передплатникам; якщо занадто рідко – вони можуть порахувати, що у компанії малоінформативне ресурс. Періодичність розсилок залежить від уподобань цільової аудиторії і від типу і призначення наданої інформації. Для компанії, яка займається побутовою технікою, немає сенсу робити інформаційну розсилку для споживачів щодня, її можна порахувати занадто настирливої, і передплатники відмовляться від неї. 1-2 рази на місяць для цього випадку буде цілком достатньо. Зовсім інша періодичність повинна бути у інформації, яку надають компанії, що спеціалізуються на інформаційних послугах (наприклад, для брокерів, які потребують щоденного отриманні інформації новин ринку, і т. Д.).
При відкритті електронної розсилки необхідно приділити окрему увагу способу технічної допомоги: застосування автономних розсильних серверів, особистого чи платного програмного забезпечення.
Існують спеціальні служби електронної розсилки, які в своїй основі мають мільйони користувачів. Ці служби дозволяють кожному бажаючому створити особисті розсилки і забезпечити залучення передплатників. Дана послуга безкоштовна, якщо нею користуються для формування розсилок, що носять некомерційний характер. Оплатою за користування послугами розсильних сервера в цьому випадку вважається автоматично розміщується реклама в тексті розсилок.
Переваги використання спеціальних розсильних серверів складаються в зручності їх застосування, тому що немає необхідності залучати фахівця, а також висока ймовірність залучення додаткових передплатників. Останній пункт вважається найбільш актуальним, коли особистий веб-сайт притягує тільки одиничних передплатників, тоді як введення в розсилки через розсильний сервер здатне привернути за короткий проміжок часу тисячі передплатників. Не варто забувати і про негативну сторону застосування розсильних серверів:
1) немає доступу до бази даних передплатників;
2) існує залежність від чужої організації;
3) платність.
Якщо ж організація хоче самостійно розпоряджатися списком передплатників, не допускаючи розміщення чужої реклами, або розсилка призначена тільки для клієнтів, то потрібно використовувати власне або програмне забезпечення,. Все ж таки в цьому випадку необхідно залучати технічних експертів для його установки і безперебійної роботи.
Електронна пошта є ще малодослідженим інструментом маркетингової діяльності. Тому багато компаній застосовують лише малу частину потенціалу наданого каналу впливу на споживачів, як правило, обмежуючись лише рекламними розсилками без згоди одержувачів (спам), що завдає шкоди іміджу самої компанії і виробляє негативний погляд інтернет-користувачів на рекламу по електронній пошті. В цей же час обізнаність про даний інструменті дозволяє створити коло позитивно налаштованих споживачів і суттєво підвищити ефективність підприємницької діяльності.
Політика безпеки. Застосування електронної пошти
Найпопулярніший вид використання Інтернету – це електронна пошта, або e-mail. За допомогою електронної пошти в Інтернеті можна послати листа великій кількості людей по всій планеті.
За допомогою існуючих програм, які підтримують списки електронних адрес, людина або організація можуть послати e-mail всьому списку. Іноді списки розсилки e-mail мають складові частини, які виступають у ролі вказівників на інші списки розсилки, тому єдине лист може бути в кінцевому результаті доставлено тисячам людей.
Дискусійні групи на основі e-mail є різновидом розсилки. Їх представники відправляють лист головного сервера переліку доставки, і інформація розсилається всім іншим членам групи, що дозволяє людям, які знаходяться в різних районах або на різних материках, вести захоплюючі дискусії. Сервери списків розсилки часто надають інше обслуговування, таке як отримання архівів, дайджестів повідомлень і інше, які пов’язані з повідомленнями файлів. Удосконаленням дискусійних поштових груп є “Групи новин USENET”.
Загрози, пов’язані з електронною поштою
Основні протоколи передачі пошти, як правило, не здійснюють надійної ідентифікації, що дозволяє легко створити листи з підробленими адресами. Такі види протоколів не застосовуються шифрування, яке могло б гарантувати конфіденційність електронних листів. Окремі розширення застосовуються до вже наявних засобів ідентифікації, а інші дозволяють користувачеві і сервера скоординувати вид ідентифікації, який буде застосовуватися в конкретному з’єднанні.
Фальшиві адреси відправника
Так як адресат може вказати підроблений зворотну адресу або заголовок може бути змінений в процесі передачі листа, або відправник має можливість з’єднатися зі спеціальним портом на машині, від імені якої він збирається відправити лист, і ввести текст листа, координатам відправлення по електронній пошті Інтернету довіряти не можна.
Перехоплення листи
Передаються в чистому вигляді заголовки і вміст електронних листів. У підсумку вміст повідомлення може бути прочитаний або трансформовано в процесі передачі його по Інтернету. Тема може бути змінений, щоб приховати або поміняти відправника, або для того, щоб змінити координати повідомлення.
Поштові “бомби”
Атака за допомогою електронної пошти є поштової бомбою. Атакують система доти переповнюється листами, поки вона не зламається. Як це станеться, залежить від виду поштового сервера і від того, як він улаштований.
Окремі провайдери Інтернету дають тимчасові логіни кожному для тестування підключення до Інтернету, і ці логіни можуть бути застосовані для початку таких атак.
Вся система може аварійно вийти з ладу, якщо поштові повідомлення приймалися до тих пір, поки диск не переповнений, а він був основним системним диском.
Наступні повідомлення не потраплять в чергу для прочитання і обробки, якщо вхідна чергу переповнилася повідомленнями і досягла свого граничного розміру.
Для деяких поштових систем потрібно встановити критичне число поштових повідомлень або критичний загальний розмір повідомлень, які користувач може прийняти за один раз. Наступні повідомлення будуть відкинуті або знищені.
Відновлення може виявитися трудомістким для користувача, тому що для цього йому буде потрібно додатковий дисковий простір для видалення листів.
Захист електронної пошти. Захист від фальшивих адрес
Від них можна захиститися за допомогою застосування шифрування для додавання до листів електронних підписів. Одним із широко використовуваних методів є застосування шифрування з відкритими ключами.
Захист від перехоплення
Від нього можна захиститися за допомогою шифрування вмісту інформації або каналу, по якому він подається. Якщо шлях зв’язку зашифрований, то системні адміністратори мають можливість читати або змінювати повідомлення. Із запропонованого великої кількості схем для шифрування жодна не стала глобальною. Одним з найбільш поширених додатків є PGP.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)