К. РАНСМАЙР “ОСТАННІЙ СВІТ”. НАСТРОЇ ЗНЕВІРИ В ІСТОРИЧНИЙ ПРОГРЕС, МОТИВ ПРИРЕЧЕНОСТІ СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ, ВИЧЕРПНОСТІ КУЛЬТУРИ. ХУДОЖНІЙ ЧАС І ПРОСТІР, СИМВОЛІКА ТА ХУДОЖНЯ СИЛА ОБРАЗІВ – ЛІТЕРАТУРА ОСТАННІХ ДЕСЯТИЛІТЬ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст
Мета (формувати компетентності): предметні (усвідомлення особливостей постмодерністського світосприйняття; розуміння символіки образів (на прикладі роману К. Рансмайра “Останній світ”); навички дослідницько-аналітичної роботи з текстом, культуру зв’язного усного мовлення, логічне мислення); ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності та критичного мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: уміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; уміння і навички аналітичного характеру; уміння обстоювати свою думку; загальнокультурні: активну життєву позицію, кращі людські якості).
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.
Основні терміни та поняття: постмодернізм.
Обладнання: портрет К. Рансмайра, тексти роману “Останній світ”.
Книги пишуться не для того, щоб у них вірили, а для того, щоб їх обдумували.
У. Еко
Перебіг уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Евристична бесіда
– Сформулюйте тему роману К. Рансмайра “Останній світ”.
– Як у романі розкрито тему зникнення книги та її автора? (Овідій, перед тим, як вирушити у вигнання, спалив у Римі книгу. Котта, почувши про смерть поета, вирішив переконатися, чи дійсно не стало Овідія, і відшукати нову редакцію чи бодай копію римського варіанту “Метаморфоз”. У Томах Котта пригадав важливі факти з життя Овідія та познайомився з мешканцями, які знали поета і розповіли про його життя у вигнанні.)
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
1. Робота з епіграфом до уроку
2. Слово вчителя
– Сьогодні ми намагатимемося довести, що роман К. Рансмайра справді є зразком постмодернізму та визначимо особливості постмодерністського світосприйняття на прикладі цього твору.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Відтворення сюжетної лінії літературного твору
– Описом якої стихії розпочинає оповідь К. Рансмайр? Як почувається Котта?
– Хто такий Котта? Скільки днів він перебував на борту “Трівії”? Куди і навіщо він прямує?
– Що люди святкували у Томах?
– Як автор описує Томи?
– Що мешканці Томів розповідають про Назона? Як коментують свої враження?
– Що знайшов Котта в Трахілах?
– Якою була зустріч із Піфагором? Про що дізнався Котта?
2. Особливість поетики часу і простору в літературному творі
– Коли відбуваються події, описані у творі К. Рансмайра? (Події відбуваються і в античності, і в сьогоденні. Сполучення сучасного, минулого і майбутнього в єдине ціле набуває позачасових рис. У романі сказано: “Епохи позбувалися своїх назв, переходили одна в одну, перетиналися”.)
– Чи можна назвати цей роман історичним? (Це роман про нашу сучасність, де звернення в минуле та майбутнє перетворюється тільки на стилістичні прийоми, що дає змогу авторові окреслювати в художньому просторі твору найширше коло питань: від висвітлення суті тоталітаризму до проблем екології та значення творчості, міри її співвіднесеності з плинним та матеріальним.)
– Сформулюйте основну ідею роману. (Заперечення лінійного розвитку – духовне матеріалізується в формі кола, відповідаючи поняттю центричного часу: все повторюється, людство не розвивається, а просто існує.) Відповідь підтвердьте цитатами із тексту.
– Що зумовлює деформацію простору? (Руйнування реальної хронології.)
– Скільки просторів описано у романі? Стисло схарактеризуйте їх. Підтвердьте свою позицію цитатами із тексту (Перший простір – Рим: столиця цивілізованого світу, “вічне місто”, своєрідна суміш античного та сучасного; другий простір – Томи: сукупність хаосу, злиднів, нестабільності та непевності, це – “кінець світу”; третій простір – незаймана природа: на периферії природа сильніша від цивілізації.)
– Які часові парадокси є у творі? (Незважаючи на те, що в романі йдеться про вигнання римського поета Овідія в епоху імператора Октавіана Августа, назвати його історичним не можна: це роман про нашу сучасність, адже проблеми сучасності письменник психологічно тонко відтворює у філософському осмисленні, що виявляється в численних часових паралелях, історичних та політичних аналогіях у підтексті.)
– Чому саме Овідій виявився близьким постмодерністським пошукам К. Рансмайра? (Овідій – римський поет – став символом справжнього митця. Він зажив великої слави і став вигнанцем. Поезія занапастила поета, але саме вона й урятувала його від відчаю. XX ст. – епоха формування і розпаду тоталітарних диктатур – багате на такі саме приклади свавільного ставлення влади до митців. Овідій був переконаний: “Ніщо не зберігає свою подобу”. “Нікому не зостається його подоба” – ці слова стають лейтмотивом роману К. Рансмайра.)
– Яким постає Октавіан Август на сторінках роману? (Октавіана Августа змальовано лаконічно й однозначно: це типовий деспот, який утішався усвідомленням нової влади, годинами споглядаючи її уособлення – носорога ) Підтвердьте свою думку цитатами із тексту.
3. Колективне узагальнення за темою
“Художні особливості роману “Останній світ” К. Рансмайра”
Особливості творчого стилю К. Рансмайра (див. с. 158 цього посібника)
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
Розгорнута відповідь на запитання
– У чому полягає сенс “відкритого фіналу” роману? Як би ви завершили цей твір?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготуватися до уроку позакласного читання: 1) із додаткової літератури або інтернет-ресурсів дібрати цікаві факти про життя та творчість У. Еко та П. Зюскінда; 2) прочитати “Ім’я троянди” У. Еко або “Запахи, або Історія одного вбивці” П. Зюскінда.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)