(ВАРІАНТ І). СИСТЕМА ОБРАЗІВ, СЮЖЕТНА ЛІНІЯ ТА ПРОБЛЕМИ МОРАЛЬНОГО ВИБОРУ, СВОБОДИ Й ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У ДРАМІ М. ФРІША “САНТА-КРУС”. СИМВОЛІКА ДРАМИ – ЗАХІДНА ДРАМАТУРГІЯ 1950-1970-х рр
Мета (формувати компетентності): предметні (поглиблені знання про західноєвропейську драматургію другої половини ХХ ст. (на прикладі п’єси М. Фріша); навички дослідницько-аналітичної роботи з текстом; культуру зв’язного усного мовлення; мислення); ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності та критичного мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: уміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурні: естетичний смак та зацікавленість читанням, світогляд).
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.
Основні терміни та поняття: драма-притча, символ, “театр рефлексії”.
Обладнання: портрет М. Фріша, тексти драми “Санта-Крус”.
Я часто думаю: що якби розпочати життя заново, до того ж свідомо? Тоді кожен із нас… намагався б перш за все не повторювати самого себе…
М. Фріш
Перебіг уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Фронтальне опитування
– Назвіть характерні особливості західної драматургії другої половини ХХ ст.
– Розкажіть про “театр абсурду”.
– Назвіть характерні ознаки драми-притчі.
– Що було основним об’єктом зображення у п’єсах драматургів-абсурдистів?
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Учитель. “Людська душа – ось постійний ігровий майданчик!” – стверджував М. Фріш. Можливо, тому часто місце дії у його п’єсах чітко визначити неможливо (так само, як неможливо чітко визначити, де саме у нас знаходиться душа). У примітках до п’єси, що стала своєрідним прологом до “театру рефлексії” М. Фріша, автор наголошував: “”Санта-Крус” – це назва чужого, вочевидь, іспанського порту, проте не варто шукати його на карті, швидше,- якщо взагалі можливо його десь знайти,- у власному досвіді, у царині тієї приголомшливої істини, яку пізнає кожний, коли потрапляє у певну життєву ситуацію та усвідомлює: все це я вже колись пережив, я не знаю, коли і де, але по суті точно так, і там, куди я іду, я буду знову й знову це переживати. Це і є Санта-Крус”. Саме про цю п’єсу ми сьогодні поговоримо.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Вступне слово вчителя
– У центрі драми “Санта-Крус” – ситуація “переживання колись пережитого” Ця ситуація подрібнюється на кілька свідомостей, розтягується на ціле людське життя, обмежене думками Тоді й Тепер, оздоблюється м’якими лірико-іронічними фарбами, у які мимоволі пірнає пензель, що змальовує картину колишніх щасливих сподівань.
Тема п’єси “Санта-Крус” (наскрізна у творчості Фріша) – невідповідність всього укладу і норм сучасного життя внутрішнім можливостям людини.
2. Бесіда за змістом літературного твору
– Коли і де відбувається дія п’єси? (Дія відбувається протягом семи днів і протягом сімнадцяти років; спочатку у шинку (пролог), потім – у замку.)
– Який природний катаклізм стався? Коли він почався? (Сім днів безупинно йде сніг; снігопад почався, коли до замку прибув незнайомець.)
– Ким виявився мандрівний Співак? Як відбулася зустріч із ним?
– Про що ми дізнаємось із розповіді поета Педро?
– Що згадав Ротмістр завдяки Пелегрінові?
– Чому Пелегрін залишив Ельвіру?
– Чому Ротмістр не відплив разом із Пелегріном?
– Про що розповідав Пелегрін у замку?
– Хто така Віола?
– Якого висновку дійшли Ельвіра та Ротмістр наприкінці п’єси?
– Що сталося з Пелегріном?
– Якими є “заключні акорди” п’єси?
– Ким була остання постать біля тіла Пелегріна?
3. Проблемно-змістовий аналіз твору (дослідницько-аналітична робота в групах)
– Виконайте завдання в групах: 1-ша група – підготуйте стислу характеристику головних героїв твору; 2-га група – розкажіть про жанрову своєрідність, проблематику та композицію твору; 3-тя група – визначте роль кохання у п’єсі та його вплив на долі та характери персонажів; 4-та група – розкажіть про символіку п’єси
Очікуваний результат (вибірковий)
2-га група. Макс Фріш назвав свою п’єсу “романсом” – ніби лише історією про кохання, але, якщо вдуматися, то “Санта-Крус” – це комедія про двох диваків і водночас сумна оповідь про самотність людини, про її внутрішній розлад, про недосяжність щастя. Тема осмислення героєм власної біографії стала центральною в п’єсі. Драматург детально змалював картину внутрішньої душевної втоми героїв, які давно відмовилися від повноцінного життя й поховалися по своїх закутках – у “замку” й у “піратстві”. П’єса містить 5 актів. У центрі – любовний трикутник, сюжет якого розгортається водночас у теперішньому і минулому 4-та група. Символічним є образ замку, що своєю недоступністю нагадує замок із роману Ф Кафки, а також свідчить про відірваність його мешканців від справжнього життя Символічними є протиставлення холодної погоди довкола похмурого замку (сім днів поспіль іде сніг) і спеки у краях, де жив Пелегрін, де взагалі немає зими Символічною є й остання умовна сцена смерті Пелегріна. Його оточує десять постатей, що символізують як його минуле (матір, яка померла, давши йому життя; жінки, яких він зустрічав і кохав), так і майбутнє (остання постать говорить: “Я твоя плоть, твоя дитина, Віола, якій судилося все узнати знову і все знову розпочати”).
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
1. Бесіда-узагальнення
– Чому літературні критики називають Ротмістра та Пелегріна двійниками?
– Що означало кохання для кожного із любовного трикутника?
– Яка переоцінка цінностей відбулася наприкінці п’єси?
– Чи були герої п’єси щасливими?
2. Робота з епіграфом до уроку
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Індивідуальне (2-3 учні): підготувати повідомлення про У. Еко (як послідовника Дж. Джойса) та П. Зюскінда (як послідовника Ф. Кафки).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)