ДЖЕРОМ ДЕВІД СЕЛІНДЖЕР. РОМАН “ЛОВЕЦЬ У ЖИТТІ”. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ. ТЕМАТИКА. СИМВОЛІКА ТВОРУ – СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА

Мета: формування предметних компетентностей: ознайомити учнів з історією створення та тематикою роману “Ловець у житі”, розкрити символічний зміст назви та образів-символів твору; розвивати навички роботи у групах, культуру усного мовлення; прищеплювати любов до літератури, естетичний смак; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в групі; інформаційної: розвивати навички роботи із джерелами інформації; загальнокультурної: прищеплювати прагнення літературної освіти, естетичний смак; розширювати світогляд школярів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування вмінь та навичок.

Обладнання: портрет письменника, текст його твору, роздавальний матеріал.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Повідомлення учня “Розвиток американської літератури у 50-60-х роках ХХ століття”

2. Бесіда

– Розкажіть про особливості творчості Дж. Д. Селінджера.

– Що таке філософська-естетична концепція Дж. Д. Селінджера?

– У чому полягає особливість збірки “Дев’‎ять оповідань” Дж. Д. Селінджера?

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

– Роман Селінджера “Ловець у житі” став переломною віхою в історії світової літератури. Назва книжки та ім’‎я головного героя Холдена Колфілда стало кодовим для багатьох поколінь молодих бунтарів – від бітників та хіпі до представників сучасних радикальних молодіжних рухів.

Саме про цей роман, його художню своєрідність і піде мова на нашому уроці.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Вступне слово вчителя

– “Ловець у житі”, або “Над прірвою у житі” (англ. The Catcher in the Rye),- роман американського письменника Джерома Селінджера. Цей твір, над яким автор, як стверджують критики, працював під час війни, є центральним у прозі Селінджера. Він розташований під номером 15 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу “Ньюсвік”.

У “Ловці у житі” автор обрав форму роману-сповіді, найекспресивнішу з можливих романних форм. щойно вийшовши друком, роман здобув прихильність читачів і вже за кілька місяців посів перше місце у списку американських бестселерів.

Твір набув величезної популярності – особливо серед молоді – та істотно вплинув на світову культуру другої половини XX століття. Цікаво, що кожне покоління молодих американців сприймало книгу по-своєму – від нігілізму до утвердження гуманістичних ідеалів. Роман перекладено майже всіма мовами світу.

2. Словникова робота

Бестселер (з англ. Bestseller – той, що добре продається) – популярна книжка, яка потрапила до переліку тих, що користуються найбільшим попитом.

Термін “бестселер” не визначає літературної якості твору, він лише свідчить про його популярність, як, наприклад, термін “блокбастер” про фільми чи термін “хіт” про музичні твори.

Списки бестселерів публікують зазвичай щотижня в популярних газетах, наприклад “Нью-Йорк Таймс”, на основі інформації, зібраної в книжкових крамницях. Публікує списки бестселерів також Amazon. com.

“Ньюсвік” (також “Ньюзвік”, англ. Newsweek) – у перекладі з англійської новини тижня) – щотижневий американський журнал ліберального ухилу, один із трьох найбільших щотижневих журналів країни, який друкувався у Нью-Йорку з 1933 до 2012 року. Виходив англійською мовою в США, Європі, на Близькому Сході, в Африці та Азії. В інших країнах світу виходив 12 різними мовами. За розповсюдженням і накладом був другим найбільшим виданням серед тижневиків новин у США після журналу “Тайм”.

Починаючи з 2012 року журнал доступний лише онлайн для всіх платформ і пристроїв. “Newsweek” подає детальний аналіз, новини та думки щодо міжнародних питань, технології, бізнесу, культури і політики.

3. Колективна робота з опорною схемою “Своєрідність роману Дж. Д. Селінджера “Ловець у житі””

Своєрідність роману Дж. Д. Селінджера “ловець у житі”

4. Коментар учителя

– “Ловець у житі” – сповідь головного героя, який пережив момент внутрішнього переходу, кризу віднайдення себе самого, і, не криючись, переповів читачам про свої відчуття й думки в момент “ініціації” – трагічного і болісного зростання, свідомого входження мислячої індивідуальності в суспільство, де задовго до неї встановлено правила гри й розподілено ролі. У приватній клініці напередодні Різдва герой пригадував те, що сталося з ним рівно рік тому.

З життя Холдена Колфілда вихоплено події, що відбувалися з ним протягом трьох трагічних днів: це час зламу і випробувань юнака. Через нетерпимість до брехні він не міг прижитися в жодній із чотирьох шкіл, де навчався, тому що багато чого не приймав і не розумів як в учителях, учнях, так і в існуючих у школі порядках. Дивлячись у майбутнє, Колфілд не бачив нічого, крім сірої буденності. Йому здавалося, що для нього в житті не відведено місця, адже його не цікавила жодна професія. Опинившись у Нью-Йорку, герой спробував таке життя, яке за нормальних умов підліткові заборонено: нічний готель, бари, кафе, дансинги, вистави, Нью-Йорк богемний. Усі враження, пригоди, розмови, зіткнення із зовнішнім світом було узагальнено одним – поняттям лицемірства і нещирості:. “Доброчесність, порядність, рівність – усе, що проголошує суспільство як чесноти, на які воно спирається, виявляється лицемірством і брехнею”.

Америка середини ХХ ст. не здалася Холденові затишною. Понад усе його пригнічували не особисті обставини (виключення зі школи, конфлікт зі шкільною фехтувальною командою, капітаном якої він був, складні взаємини з товаришами), а дух загального обману і недовіри між людьми, що панували у США. Юнака обурювала відсутність елементарної людяності, навколо він бачив лише бездуховність, душевну порожнечу, породжену світом наживи і бізнесу. Його очима читач спостерігав за навколишнім урбаністичним світом, де все було протиприродним. Відтак Холден і Америка – два світи роману, повністю несумісні: герой “випадав” із системи, зараженої зухвальством, бездушністю і лицемірством. Він уособлював чистоту і щирість “світу дитинства”. Більше за все в житті Колфілд боявся стати таким, як усі дорослі.

Лейтмотив книги – рядок із вірша Роберта Бернса, винесений у заголовок, рядок, який Холден, не дочувши, витлумачив собі як дитячу пісеньку про невинність серед природи, яку варто вберегти від падіння в прірву дорослості. недаремно своїм єдиним покликанням у цьому світі він вважав фантастичну роль ловця – людини, яка оберігала маленьких дітей, що бавилися на величезному полі, у житі, від падіння в прірву. Головна проблема полягала в збереженні дитячої чистоти і щирості: не дати “світу дорослих” занапастити невинне дитинство. Саме про це й мріяв Холден Колфілд.

Героєві були властиві чуйна душа, розвинена уява, неабиякий культурний рівень. Його вразлива, емоційна натура хворобливо й подекуди упереджено реагувала на негаразди в суспільстві, на стосунки між людьми, дорослими і підлітками, на всілякі конфлікти й суперечки, що призвело юнака до розчарувань і стресу. Він категорично не сприймав будь-якої фальші, глибоко внутрішньо протестував проти усього надуманого, позірного в навколишньому світі. Холдена дратували загальноприйнята вульгарність, банальність, що стали нормою поведінки. Йому гидкі і солоденька реклама школи Пенсі, і фальш директора Хааса, і благодійництво “похоронного” ділка Оссенбергера, і непорядність Стредлейтера.

“Не люблю”, “терпіти не можу”, “ненавиджу” – ось слова-рефрени, які часто вживав Холден. На формування його характеру найбільше вплинув вік – шістнадцять років. Він наче опинився між двома світами – “дитячим” і “дорослим”, але повністю не належав жодному з них. Деколи герой більше безпорадний, ніж дитина, деколи розумніший, ніж старі, а частіше – все разом. Він перебував у становленні, у пошуку, він формувався.

Холдена Колфілда не можна назвати шляхетним молодим джентльменом, тому що він міг бути брехливим, лінивим, егоїстичним, непослідовним. Однак його щирість та відвертість, з якою він розповідав про себе, безперечно компенсували багато недоліків його ще не сформованих характеру та свідомості.

Чуйна натура шістнадцятирічного юнака мала таку властивість, що всі люди, з якими йому доводилося зустрічатися, ніби ставали частиною його самого, ніколи не залишали його байдужим.

5. Переказ учнями епізодів роману, що сподобалися

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Творча робота (у групах)

Складання таблиці “Символіка імен персонажів роману Дж. Д. Селінджера “Ловець у житі””

Символіка імен персонажів роману Дж. Д. Селінджера “Ловець у житі”

Ім’‎я

Символіка

Роль у житті Холдена

Фібі

“Сяюча”

Просвітлювала настрій Холдена, давала йому справжнє щастя, утримувала його від необдуманих вчинків

Саллі Гайс

“Обманний туман”

Холден нітився під її поглядом, вона затуманювала його свідомість

Холден Колфілд

– не сприймав світ і правил гри,

Які той нав’‎язував кожному;

– замкнутий у собі;

– рятівник дітей від прірви

Дорослішання;

– його мрія – поля жита

Фейс Кавендіш

“Підсолоджений жувальний тютюн”

Віра Холдена в те, що він міг виглядати дорослішим

Джеймс Касл

“Високі ідеали”

Смерть Касла викликала паралель з поступовим погіршенням здоров’‎я Холдена

Еклі

“Вигуки огиди”

На його прикладі Холден указував на фальш, що панувала в Пенсі

Карл Льюс

“Світло”

Холдена захоплював високий інтелект Карла

Вард Стредлейтер

“Широко розставляти ноги”

Характеризував його вдачу, нахабність, самовпевненість

2. Заключне слово вчителя

– Образ Холдена Колфілда тісно пов’‎язаний з основними мотивами.

Червона мисливська шапка з великим козирком і навушниками символізувала виклик, який кинув Колфілд усім одноліткам, дорослим, життю; стала для нього рятівною соломинкою, за яку він хапався в скрутну хвилину.

Качки – символ ставлення героя до всього живого загалом, а не лише до людей чи суспільства. Він розумів, що Всесвіт вибудовано з дрібниць.

Спортивні ігри, що ними захоплювалися в школах, стали для героя символом поділу суспільства на сильних і слабких “гравців”.

“Ловець у житі” з’‎явився тоді, коли в душі Холдена запанувала нестійка, але дорогоцінна гармонія. Це мета його життя – опікуватися дитячою грою на ланах життя, які обривалися безоднею; тобто жити для когось, а не для себе.

Мотив Різдва, коли герой переживав духовне відродження, воскресіння. Покликання Холдена – нести в жорстокий, недобрий світ добро, гармонію, радість, щирість дитинства.

Герой ніби справді “переходив” із дитинства в доросле життя, і цей перехід дався йому складно. Закінчився роман його поверненням додому. На завершення Колфілд сказав, що не знає, що буде далі. Але очевидно, що одна з найбільших криз у житті підлітка відбулася. До дитинства повернутися неможливо, необхідно дорослішати.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знати зміст роману “ловець у житі”. Дібрати цитати до характеристики Холдена Колфілда.

Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення за темами: “Цікаві факти про роман Дж. Д. Селінджера “Ловець у житі””, “Переклади українською роману Дж. Д. Селінджера “Ловець у житі””.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ДЖЕРОМ ДЕВІД СЕЛІНДЖЕР. РОМАН “ЛОВЕЦЬ У ЖИТТІ”. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ. ТЕМАТИКА. СИМВОЛІКА ТВОРУ – СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА