ПОСТМОДЕРНІЗМ – ОДНЕ З НАЙЯСКРАВІШИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ЯВИЩ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст., ЙОГО ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ХУДОЖНЯ (ЛІТЕРАТУРНА) ПРАКТИКА. СОЦІОІСТОРИЧНІ, КУЛЬТУРНО-ФІЛОСОФСЬКІ Й ЕСТЕТИЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ПОСТМОДЕРНІЗМУ В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ. НАРІЖНІ ПРИНЦИПИ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОЇ ПОЕТИКИ. НАЙЯСКРАВІШІ ПРЕДСТАВНИКИ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОЇ ПРОЗИ – ЛІТЕРАТУРА ОСТАННІХ ДЕСЯТИЛІТЬ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст

Мета (формувати компетентності): предметні (знання про характерні риси постмодернізму як одного з найяскравіших явищ літератури другої половини XX ст.; уміння визначати риси постмодернізму в конкретних творах; навички самостійної роботи з додатковими джерелами інформації, аналізу прозових творів, визначення їхніх ідейно-художніх особливостей; навички визначення провідних тенденцій у мистецтві); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи в групі; інформаційні: навички самостійного пошуку інформації, її відбору та систематизації; загальнокультурні: прагнення до пізнання, розширення свого світогляду, любов до літератури, естетичний смак).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.

Основні терміни та поняття: постмодернізм, плюралізм.

Обладнання: портретна галерея письменників-модерністів, виставка їхніх творів, творів інших видів мистецтва у стилі постмодернізму; словники літературознавчих термінів, роздавальний матеріал, аркуш паперу ф. А1, маркер.

Перебіг уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Учитель. Світовий літературний процес останніх десятиліть відзначився розмаїттям естетичних пошуків митців, появою нових художніх форм, переглядом ідей і художніх прийомів, створених літературою попередніх епох. Поряд з неоавангардистськими тенденціями розвивається, збагачуючись новим художнім та духовим досвідом, література, тяжіючи до реалістичного напряму. Ми впевнено можемо говорити, що в літературі, як і в інших видах мистецтва, почалася нова епоха, з якою ми сьогодні розпочнемо знайомство.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Інтерактивний прийом “Мозковий штурм”

– Розкажіть про літературу та літературний процес 1950-1970-х рр.

Учні роблять стислі записи на дошці або на прикріпленому до неї аркуші паперу ф. А1.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Вступне слово вчителя

– Модернізм, який суттєво вплинув на розвиток культури в цілому і літератури як мистецтва слова, досліджував світ як реалізацію певних абсолютів і вічних істин, поступився постмодернізму, для якого весь світ – гра без щасливого завершення Саме постмодернізм поєднав елітарну і популярну культури, зробивши твори доступними для читачів із різними мистецькими вподобаннями.

2. Інтерактивний прийом “Броунівський рух” (робота в групах; запис до зошитів)

Картка № 1. Значення терміну “постмодернізм”.

Картка № 2. Постмодернізм у широкому розумінні.

Картка № 3. Постмодернізм у вузькому розумінні.

Картка № 4. Плюралізм у мистецтві.

Картка № 5. Риси постмодернізму.

Картка № 6. Знакові постаті постмодерністської літератури.

3. Запитання-узагальнення

– Які тенденції відігравали провідну роль у літературі останньої третини ХХ ст.?

– Що розуміють дослідники у широкому значенні цього терміну?

– Назвіть соціоісторичні, культурні й естетичні передумови виникнення постмодерністського напряму у мистецтві та літературі останньої третини ХХ ст.

– У чому полягає сутність дискусії навколо сучасної постмодерної літератури?

4. Теорія літератури (запис до зошитів)

Постмодернізм – світоглядно-мистецький напрям, якому в останні десятиліття XX ст. поступився місцем модернізм. Цей напрям – продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем – світоглядно-філософських, економічних, політичних.

Плюралізм (від латин. pluralis – множинний) – позиція, згідно з якою існує кілька або безліч незалежних один від одного початків або видів буття, підстав і форм знання, стилів поведінки та ін.; широкий спектр думок, орієнтацій, багатоваріантність оцінок.

Риси постмодернізму

1. Культ незалежної особистості.

2. Потяг до архаїки, міфу, колективного позасвідомого.

3. Прагнення поєднати, взаємодоповнити істини (часом полярно протилежні)

Багатьох людей, націй, культур, релігій, філософій, бачення повсякденного реального життя як “театру абсурду”, апокаліптичного карнавалу.

4. Використання підкреслено ігрового стилю, щоб акцентувати увагу на ненормальності, несправжності, протиприродності панівного в реальності способу життя.

5. Зумисне химерне переплетення різних стилів оповіді (високий класицистичний і сентиментальний чи грубий натуралістичний і казковий та ін.; у стиль художній досить часто вплетено стилі науковий, публіцистичний, діловий тощо).

6. Суміш багатьох традиційних жанрових різновидів.

7. Сюжети творів – легко замасковані алюзії (натяки) на відомі сюжети літератури попередніх епох.

8. Запозичення, перегуки спостерігаються не лише на сюжетно-композиційному, а й на образному, мовленнєвому рівнях.

9. Зазвичай у постмодерністському творі наявний образ оповідача.

10. Іронічність та пародійність.

5. Повідомлення за індивідуальним домашнім завданням

1) Творчість У. Еко як послідовника Дж. Джойса

2) Творчість П. Зюскінда як послідовника Ф. Кафки

6. Складання учнями опорного конспекту за матеріалом уроку

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Інтерактивна вправа “Мікрофон”

– Завершіть речення: “Постмодерністська творчість передбачає естетичний плюралізм у…”; “Постмодерністським літературним творам притаманні…”.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Індивідуальне (2-3 учні): підготувати повідомлення про життя та творчість Г. В. Грасса, Дж. Апдайка, М. Кундери, Т. Пінчона (перелік письменників учитель може змінити на власний розсуд).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

ПОСТМОДЕРНІЗМ – ОДНЕ З НАЙЯСКРАВІШИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ЯВИЩ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст., ЙОГО ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ХУДОЖНЯ (ЛІТЕРАТУРНА) ПРАКТИКА. СОЦІОІСТОРИЧНІ, КУЛЬТУРНО-ФІЛОСОФСЬКІ Й ЕСТЕТИЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ПОСТМОДЕРНІЗМУ В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ. НАРІЖНІ ПРИНЦИПИ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОЇ ПОЕТИКИ. НАЙЯСКРАВІШІ ПРЕДСТАВНИКИ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОЇ ПРОЗИ – ЛІТЕРАТУРА ОСТАННІХ ДЕСЯТИЛІТЬ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст