Ізосинтаксизм
Ізосинтаксизм (грецьк. isos – рівний та syntaxis – складання) – суміжне розташування віршових рядків, побудоване за принципом синтагматичного членування аналогічних синтаксичних одиниць поетичного мовлення, вживається у вигляді різних стилістичних прийомів (анафора, епіфора, ізоколон І т. п.). І. спостерігається у вільних віршах, верлібрі, в тонічній системі віршування:
Був такий день,
Коли не можна нічого тягти з лісу,
Бо прилізе гадина додому.
Були такі слова,
Які вимовляти умів сліпий,
Викликаючи гадину з-під хати, –
Убити її.
Була така гадина,
Яка ховалася від холоду в печі
І серед ночі цокала, як годинник […] (В. Герасим’юк).
І. притаманний народній пісні, найбільше він характерний для дум. Елементи І. вживаються подеколи і в прозі задля увиразнення художнього мовлення.
Related posts:
- АХІЛЛЕСОВА П’ЯТА – Герасим’юк Василь (Версія) Василеві Портяку Був такий день, Коли не можна нічого тягти з лісу, Бо прилізе гадина додому. Були такі слова, Які вимовляти умів сліпий, Викликаючи гадину з-під хати, – Убити її. Була така гадина, Яка ховалася від холоду в печі І серед ночі цокала, як годинник. Була така година вдосвіта, Коли змія ота зігрілася на […]...
- Стилістична фігура Стилістична фігура (лат. stilus – грифель для писання та figura – образ, зовнішній вигляд) – незвичні синтаксичні звороти, що порушують мовні норми, вживаються задля оздоби мовлення. С. ф. досить поширені в поезії, покликані не лише індивідуалізувати мовлення автора, а й збагатити його емоційними нюансами, увиразнити художнє зображення. С. ф., яка ще називається фігурою поетичного мовлення […]...
- Тавтограма Тавтограма – Див.: Алітераційний вірш, Алітерація, Анафора. Тавтологічна рима – римування одного і того самого слова, що не трактується як вада віршованого мовлення: І день іде, і ніч іде. І, голову схопивши в руки. Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? (Т. Шевченко). Т. р. спостерігається в деяких східних віршових формах (газель). Звертаються до […]...
- Засоби словотворчого увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ До засобів словотворчого увиразнення належать слова або форми слів, наявність яких у тій чи іншій мовлення національній мові не фіксована словниками й контекстом загального вживання і які створюються прозаїком або поетом у процесі індивідуальної мовної творчості, не виходячи в більшості випадків за її межі. Забарвлені подібним індивідуальним уживанням новотворені прозаїком або поетом слова позначаються терміном […]...
- Чому мороз тріщить? При сильному морозі в лісі то й справа лунає якийсь дивний тріск. У поета Н. А. Некрасова в поемі “Мороз, Червоний ніс” розповідається, що Мороз-воєвода ходить по лісу і “по гілочках палицею б’є”. Це, звичайно, тільки казка. Але чому ж насправді тріщить мороз? У сильний холод замерзають соки в деревах. При замерзанні сік, як і […]...
- Садок вишневий коло хати – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – Діяльність Руської трійці – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА * * * Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають, ідучи, дівчата, А матері вечерять ждуть. Сім’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає. Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх. Затихло все, тілько дівчата […]...
- Скорочено – САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ…” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 5 КЛАС Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Сем’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає. Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх. Затихло все, тілько дівчата Та соловейко не […]...
- Образ і характеристика Евеліни в повісті “Сліпий музикант” Евеліна – це єдина дочка сім’ї Яскульських. Зовні вона була дуже милою дівчинкою з русявим волоссям і блакитними очима. Як говорить сам автор, дивилася вона “відкритим і ясним поглядом”, яким зачаровувала всіх навколо, а її голос для Петра звучав приємніше всіх. Якщо знайомі йому діти голосно кричали, плакали і билися, ніхто з них не говорив […]...
- Усне і писемне мовлення Усне мовлення Усі свої думки люди найчастіше передають один одному в усній формі, тобто за допомогою устного мовлення (уста – губи). Запам’ятайте, що усне мовлення вихованої і освіченої людини повинно бути: Правильним; Виразним; Зрозумілим. Причому усне мовлення повинно бути зрозумілим не тільки для того, хто розповідає, а й для усіх хто слухає (слухачі). Усним мовленням […]...
- Енклітика Енклітика (грецьк. enklitike – схилена назад) – випадок у Версифікаційній практиці, коли два слова, що стоять поряд., сприймаються як одна акцентуаційна одиниця: Не лишилось білого ніде В цім предивнім світі (царстві тіні). Добрий день! Зелений сніг іде. Добрий день! Червоний сніг і синій! (Ірина Жиленко). Тут ненаголошені слова притягуються до попередніх наголошених (добрий день, сніг […]...
- Порівняльний аналіз писемного мовлення персонажів в оповідях від третьої та першої особи У художньому прозовому творі виділяються два основні плани: план оповідача та план персонажів [1, с. 240]. Кожен із названих планів має власні диференційні ознаки. Системна взаємодія планів, їх інтеграція створюється та спрямовується автором. Мовлення персонажів протистоїть мовленню автора. План персонажа не є однорідним. Він може бути представлений діалогічним мовленням, внутрішнім мовленням, невласне-прямим, а також писемним […]...
- Говірний вірш Говірний вірш – інтонаційний тип вірша, який, на відміну від наспівного чи ораторського, відтворює своєрідність живого мовлення, спираючись на відносну свободу та неврегульованість ритмомелодики, темпу, павзної системи інтонації мовлення. При цьому простежується широка варіативність поєднання довгих та коротких, повних та неповних речень, довільні лексичні сполуки, фразеологічні звороти, еліптичні форми експресивного характеру. Г. в. широко застосовував […]...
- НЕОЛОГІЗМИ Неологізми (від грец. νέοζ – новий і λόγοζ – слово) – це новостворені слова, значення слів, словосполучення, що з’явилися в мові й ще не перейшли до розряду загальновживаних. Загальна причина появи неологізмів полягає в необхідності давати назви тим новим явищам і поняттям, які з’являються у процесі невпинного розвитку людського суспільства. При цьому, “якщо предмет чи […]...
- Неологізми – Засоби словотворчого увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Неологізми (від грец. Νέοζ – новий і Λόγοζ – слово) – це новостворені слова, значення слів, словосполучення, що з’явилися в мові й ще не перейшли до розряду загальновживаних. Загальна причина появи неологізмів полягає в необхідності давати назви тим новим явищам і поняттям, які з’являються у процесі невпинного розвитку людського суспільства. При цьому, “якщо предмет чи […]...
- Двоголосе слово Двоголосе слов. (двоголосся) – окремий тип слова в літературі, досліджуваний металінгвістикою. Д. с. одночасно належить двом суб’єктам мовлення, виражаючи два відмінні наміри, два погляди чи значеннєві позиції, які перебувають у діалогічному відношенні. Сам факт і спосіб подачі такого слова зумовлює появу в ньому другого голосу, власне, голосу розповідача (нарратора) чи автора. М. Бахтін у праці […]...
- Сенс роману “Анна Кареніна” Головна героїня – це жертва власного злочину проти сімейних цінностей. Вона зруйнувала сім’ю і тепер змушена пожинати плоди того, що сталося. Анна змушена сходити з розуму від горя, ревнощів і думки про неможливість бути з коханим. Сенс, який автор вкладав у твір, зрозумілий з першої сторінки – слідувати сліпий пристрасті не можна, оскільки це слідування […]...
- ПЛЕОНАЗМ Плеоназм (грец. πλεονασμόζ – надмірність) – це стилістична фігура, що грунтується на синонімічному повторі попереднього слова: ждати – чекати, пам’ятай, не забувай, тишком-нишком і т. д. Плеонастичний повтор не мотивований логічно і вживається як засіб стилістичного увиразнення мовлення. Найчастіше вживаний у народнопоетичній творчості: “Під ним кониченько, // Під ним вороненький // Сильно дужий” (народна пісня). […]...
- Поетичне мовлення Поетичне мовлення – мовлення художньої літератури, позначене підвищеною емоційністю та образністю, насичене тропами, стилістичними фігурами, перейняте шляхетною фонікою. Найбільш притаманне П. м. ліриці з її яскравими естетико-виражальними можливостями, витонченою мелодійністю. П. м. живиться невичерпними джерелами національної мови, її активним та пасивним словником, щоразу набуваючи неповторного колориту у доробку автора, стаючи визначальною рисою його стилю. П. […]...
- Евфемізм – що це таке? Евфемізм (наголос на “і”) це слово або вираз, що заміняє собою більш грубий синонім. У перекладі з грецької евфемізм означає “красиві слова”. Часто евфемізми вживаються замість нецензурних висловів, коли обстановка не дозволяє матюкатися. Класичні приклади евфемізмів: “млинець” замість “блядь” або “нафіг” замість “нахуй”, caramba замість carajo. До речі, слово “ведмідь” (знає, де мед) теж є […]...
- Пароніми Пароніми (грецьк. para – біля, мимо і опута – ім’я) – слова, подібні за зовнішньою формою у морфемному складі і звучанні, але відмінні за значенням. Найчастіше – це спільнокореневі слова: авторитетний – авторитарний, програмний – програмовий, надягати – одягати, пригадати – прогадати. Цілеспрямоване використання П. – ефективний засіб посилення виразності, підвищення дієвості тексту художньої літератури, […]...
- Асиндетон – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Асиндетон (грец. Άσύνδετον – незв’язане), або Безсполучниковість, – це стилістична фігура, яка полягає у пропуску сполучників, що зв’язують окремі слова й частини фраз. Наприклад: “Ліс, вогонь, кобзар, козаки, ціла картина десь ніби чарами зникла” (І. Нечуй-Левицький). Безсполучниковість посилює виразність мовлення, акцентує в ньому динамічний аспект, служить для виділення окремих слів: Пружнаста віхола – прудка підпора […]...
- Веснянки та Гаївки Коли починали танути сніги й наставала тепла пора, виконувалися обряди зустрічі весни. Мета цих обрядів – прискорити її прихід. Настання весни після зими люди розуміли як боротьбу двох сил – холоду й тепла. Щоб допомогти весні подолати свою супротивницю, вони спалювали або топили в річці солом’яне опудало зими, по вулицях і в полі носили зображення […]...
- Позакласне читання Гарпер Лі. “Убити пересмішника”. Проблема входження молоді в дорослий світ, зіткнення із жорстокістю. Моральні ідеали у творі – IІ семестр Мета: формування предметних компетентностей: визначити проблематику та моральні ідеали у творі Гарпер Лі “Убити пересмішника”; охарактеризувати за допомогою рецензії ідейно-художні особливості роману; розвивати словниковий запас старшокласників, навички зв’язного мовлення, критичного мислення, компаративного аналізу художніх творів; виховувати у старшокласників потребу у високих естетичних та гуманних цінностях; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; […]...
- Твір на тему “Життя слова” Про те, що таке слово відомо кожному. Завдяки слову будь-яка людина має можливість озвучувати свої думки. Слова дозволяють нам формулювати запитання і відповідати на них, вони об’єднують помисли і вчинки людини. Слово має могутню силу, воно може поранити або навіть убити людину. Дуже часто слова, сказані зі злим умислом або ненавистю, порушують душевний стан людини, […]...
- ПРОЗОВА – ВІРШОВАНА МОВА – РИМА – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Художні твори можуть бути прозові (написані прозою) та віршовані (написані віршами, віршованою мовою). Наприклад: Прозова мова Хлопчик і дівчинка, жартуючи, Погнали ягнята до води. Коли Хлопчик поглянув на ягнята, то Зрозумів, що вони були чужими. Коли він обернувся на хати, то так Само зрозумів, що в нього не було своєї хати. Віршована мова І ми, […]...
- Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Художнє мовлення у складі літературного твору виступає як зовнішня його форма, тобто як та конкретно-чуттєва словесна оболонка, в якій втілюється зміст твору, за допомогою якої відтворюються образи й події, про які йдеться у творі, та передається авторське до них ставлення. Художня своєрідність мовленнєвої організації літературного твору знаходить свій вияв у специфічному підборі або ж творенні […]...
- Вірш Вірш (лат, versus – повтор, поворот) – 1) елемент ритмічного мовлення у літературному творі, основна одиниця віршованого ритму. Подеколи збігається з віршовим рядком, але в жодному разі не повинен з ним ототожнюватися, тому що ці поняття різного плану. Приміром, у доробку В. Пачовського спостерігається такий випадок: Так ходила по алеї, та зайняти я не міг! […]...
- “Сліпий музикант” Володимира Короленка Творчість В. Короленка ще за його життя стало символом совісті та честі епохи. Завдяки своїй спостережливості та вмінню розуміти людей, письменник черпав сюжети для своїх творів з реальних життєвих подій. В. Короленко письменник-гуманіст, в його творах людські почуття завжди виносяться на перший план. Завдяки силі письменницького слова, автор змушує нас співпереживати головному герою, разом з […]...
- Короткий зміст Гюго “Дев’яносто третій рік” В кінці травня бійці з батальйону “Червона шапка” знайшли уздовж дороги на селянку з Британії. Її звали Мішель Флешар. У Мішель помер чоловік, а її будинок був повністю спалений. Залишившись без будинку і їжі, вона моталася уздовж дорого з 3 дітьми. Доньку і 2 синів забрали солдати за наказом сержанта. До 1 червня з Британії […]...
- Короткий переказ – Садок вишневий коло хати – ТАРАС ШЕВЧЕНКО ТАРАС ШЕВЧЕНКО Садок вишневий коло хати. Хрущі над вишнями гудуть. Плугатарі з плугами йдуть. Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Сем’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає. Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх. Затихло все, тільки дівчата Та […]...
- Твір-роздум Чи можна вважати Мазепу романтичним героєм Мета: розвивати уміння застосовувати набуті знання практично; виховувати культуру писемного мовлення. Тип уроку: урок розвитку мовлення. Перебіг уроку I. Організаційний момент. II. Мотивація навчальної діяльності. III. Оголошення теми й мети уроку. Актуалізація опорних знань учнів. Написати творчу роботу на тему: “Чи можна вважати Мазепу романтичним героєм?” IV. Підбиття підсумків уроку V. Домашнє завдання Прочитати роман […]...
- ВЕЧІРНЯ ГОДИНА – Леся Українка – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Уже скотилося із кеба сонце, Заглянув місяць в моє віконце. Вже засвітилися у небі зорі, Усе заснуло, заснуло й горе. Вийду в садочок та погуляю, При місяченьку та й заспіваю. Як же тут гарно, як же тут тихо, – В таку годину забудеш про лихо! Кругом садочки, біленькі хати, І соловейка в гаю чувати. Ой, […]...
- Чому дощ назвали дощем Для кого-то дощ – це проблема, пов’язана зі складністю своєчасного прибуття на роботу і навчання, а також з брудом на вулиці. Для кого-то – це щастя, оскільки він більше любить похмуру погоду. Чому дощ назвали дощем, чому дощ буває грибний і сліпий А для кого-то – стан душі, при якому приємно посидіти вдома або послухати […]...
- ДОБРИМ СЛОВОМ І МУР ПРОБ’ЄШ (побажання, примовляння) – НАРОДНЕ СЛОВО Мабуть, найбільше душі народної вкладено в численні щирі побажання з нагоди та без, щоденні добрі привітання та колоритні примовляння. Ми так звикли до буденного “добридень” чи “бувайте здорові” та зовсім не усвідомлюємо, що це не пусті словесні формули, що їх прийнято вимовляти під час зустрічі чи прощання. У них закладено добрі наміри, що мали повсякчасно […]...
- ЯРИЛО – МІФОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Бог весняного сонця, розквіту природи, родючості, пристрасті. Корінь слова яр – означає ярий, нестримний, збуджений. У давні часи чоловіча пристрасть порівнювалась з мужністю, войовничістю й силою. Тому божества родючості часто зображалися з мечем. У Велесовій книзі Ярило, названий Ярбогом (Яробогом), згадується як Бог, який “править весняним цвітінням і русаліями, і водяниками, і лісовиками, і домовиками”. […]...
- Співвідношення типів викладу у структурі передорученої розповіді Традиційно в художньому прозаїчному тексті розрізняються чотири типи викладу – авторське мовлення (АМ), діалогічне мовлення (ДМ), внутрішнє мовленя (ВМ) і невласне-пряме мовлення (НПМ) – які формують його вертикальну структуру [2,с.133]. Їхня репрезентованість у художньому тексті значною мірою визначається вибором форми художнього викладу – розповіддю від 3-ої особи, або розповіддю від 1-ої особи. На думку дослідників […]...
- Шукшин “Сонце, старий і дівчина” – короткий зміст В одне спекотне літо на берег річки Катуні став виходити старий з сусіднього села. Він сідав завжди на одне місце – у корчі – і дивився на сонце. Сидів нерухомо, поклавши на коліна сухі руки в жахливих зморшках і спрямувавши вдалину тьмяні очі. Одного разу з ним привітався молодий голос. Дівчина-художниця з міста йшла повз, […]...
- ХУДОЖНЬО-МОВЛЕННЄВА ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ Художнє мовлення у складі літературного твору виступає як зовнішня його форма, тобто як та конкретно-чуттєва словесна оболонка, в якій втілюється зміст твору, за допомогою якої відтворюються образи й події, про які йдеться у творі, та передається авторське до них ставлення. Художня своєрідність мовленнєвої організації літературного твору знаходить свій вияв у специфічному підборі або ж творенні […]...
- “Олітературнення” діалектів у нових мовно-культурних умовах ХХ століття Діалектне мовлення сприймається нині вже не як відступ від літературної норми, а як рівноправний вияв національного мовлення, мовотворчий і комунікативний потенціал якого значний. У зв’язку з цим у нових мовно-культурних умовах кінця ХХ – початку ХХІ століття відроджується традиція “олітературнення” діалектів, коли діалектне мовлення піддається літературній обробці. Це найвідчутніше в стилі художньої літератури, у публіцистиці. […]...
- Твір “Язик до правди доведе” Язик до правди доведе… Мова і правда – такі різні та водночас такі близькі поняття. Розмірковуючи над цим, я задаю собі ряд питань: а де ж ця правда, як до неї прийти і яку роль на цьому шляху відіграє мова? Відразу ж пригадується притча про те, як одна людина, який вирішив відшукати правду і минулий […]...