Пароніми
Пароніми (грецьк. para – біля, мимо і опута – ім’я) – слова, подібні за зовнішньою формою у морфемному складі і звучанні, але відмінні за значенням. Найчастіше – це спільнокореневі слова: авторитетний – авторитарний, програмний – програмовий, надягати – одягати, пригадати – прогадати. Цілеспрямоване використання П. – ефективний засіб посилення виразності, підвищення дієвості тексту художньої літератури, публіцистики, усного публічного мовлення. Змішування П. створює комічний ефект і тому використовується в каламбурах. Існує й широке розуміння П.: до них відносять слова, далекі за походженням, будовою, значенням, але близькі за звуковим складом (дріботіти – тріпотіти, дерзання – терзання, голосувати – галасувати, афект – ефект, досвідчений – освічений). Навмисне зближення таких слів створює стилістичну фігуру – парономазію, завдяки якій досягається ритмозвукове увиразнення вислову: “Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрішнього дня” (Ліна Костенко); “Страшніша огненних геєн / голодна хіть зажерливих гієн” (Б. Олійник). Елементами парономазії можуть бути і слова з різними граматичними характеристиками: жерти – жертви, степ – стерп – серп, звідки – свідки, свіча – свічадо.
Related posts:
- Що таке пароніми? Приклади Пароніми – це слова, близькі за звучанням, але різні, частково або повністю, за значенням. Іноді в нашому мовленні зустрічаються слова, схожі за звучанням, але вони різняться відтінками значення або зовсім різні по семантиці. Серед лексичних помилок, викликаних незнанням точного значення слова, найбільш часто зустрічаються помилки, пов’язані з нерозграниченням, або змішанням паронімів. Щоб уникнути цього, познайомимося, […]...
- Що таке аксемора? Аксемора – це невдало почута з реклами “оксюморон”. Словом оксюморон позначають стилістичну фігуру або стилістичну помилку – поєднання слів з протилежним значенням (інакше кажучи, оксюморон – це поєднання непоєднуваного). Оксюморон має на увазі навмисне використання протиріччя з метою створення стилістичного ефекту. З психологічної точки зору оксюморон є певним способом вирішення незрозумілої ситуації. Оксюморон широко використовується […]...
- Ампліфікація – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Ампліфікація (лат. АmрІікаtiо – поширення, збільшення) – стилістична фігура, яка полягає в підкреслено відчутному накопиченні в межах суміжних висловлювань (як правило, одного, двох-трьох речень або коротенького абзацу) однотипних мовних одиниць. “Кожна з цих одиниць має самостійне значення, а всі разом, функціонуючи у взаємодії, вони підкреслюють, експресивно посилюють висловлену думку. Відповідно до стилістичної настанови нагромаджується певна […]...
- АМПЛІФІКАЦІЯ Ампліфікація (лат. amplifikatio – поширення, збільшення) – стилістична фігура, яка полягає в підкреслено відчутному накопиченні в межах суміжних висловлювань (як правило, одного, двох-трьох речень або коротенького абзацу) однотипних мовних одиниць. “Кожна з цих одиниць має самостійне значення, а всі разом, функціонуючи у взаємодії, вони підкреслюють, експресивно посилюють висловлену думку. Відповідно до стилістичної настанови нагромаджується певна […]...
- ВЖЕ ПОЧАЛОСЬ, МАБУТЬ, МАЙБУТНЄ – ЛІНА КОСТЕНКО *** Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось… Не забувайте незабутнє, Воно вже інеєм взялось! І не знецінюйте коштовне, Не загубіться у юрбі. Не проміняйте неповторне На сто ерзаців у собі! Минають фронди і жіронди, Минає славне і гучне. Шукайте посмішку Джоконди, Вона ніколи не мине. Любіть травинку, і тваринку, І сонце завтрашнього дня, […]...
- Кільце Кільце – композиційна фігура у віршованому творі, що полягає у повторенні звуків, лексем, строф тощо, коли немовби змика-ються анафора та епіфора (див.: Симплока). Надзвичайно багата на цей прийом лірика П. Тичини, в якій спостерігається звукове К. (“Здаля сміялась струнка тополя”), лексичне (“Ой не крийся, природо, не крийся”), строфічне (“Закучерявилися хмари”). Подеколи стилістичну фігуру, в якій […]...
- АНЕПІФОРА Анепіфорою (грец. άνεπΙφορά ), або Просаподосісом (грец. προσαποδο-σΙζ – буквально надлишок), або Кільцем, називається стилістична фігура, яка зв’язує повтором окремих слів чи словосполучень початок і кінець суміжних мовних одиниць (абзац, строфа) або й однієї одиниці (речення чи віршовий рядок). Пояснюючи назву цієї фігури, В. Домбровський, зокрема, писав: “Повторення початкового слова або фрази на кінці того […]...
- Анепіфора – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Анепіфорою (грец. άνεπιφορά), або Просаподосісом (грец. Προσαποδοσιζ – буквально надлишок), або Кільцем, називається стилістична фігура, яка зв’язує повтором окремих слів чи словосполучень початок і кінець суміжних мовних одиниць (абзац, строфа) або й однієї одиниці (речення чи віршовий рядок). Пояснюючи назву цієї фігури, В. Домбровський, зокрема, писав: “Повторення початкового слова або фрази на кінці того самого […]...
- Каламбур Каламбур (фр. calembour – гра слів) – стилістичний прийом, за основу якого правлять омоніми, пароніми, будь-які форми полісемантичності; часто вживається в комічному та сатиричному контекстах. Наприклад, “Прийомний син барона був баран” (Ліна Костенко). Незрідка за принципом К. будується рима, де враховується жартівлива етимологізація слів: З коси бузько летів на балку (Косар косу там брав на […]...
- Засоби словотворчого увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ До засобів словотворчого увиразнення належать слова або форми слів, наявність яких у тій чи іншій мовлення національній мові не фіксована словниками й контекстом загального вживання і які створюються прозаїком або поетом у процесі індивідуальної мовної творчості, не виходячи в більшості випадків за її межі. Забарвлені подібним індивідуальним уживанням новотворені прозаїком або поетом слова позначаються терміном […]...
- ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ!- ВОЛОДИМИР СОСЮРА – ЛІТЕРАТУРА XX ст. – 11 клас Любіть Україну, як сонце, любіть, Як вітер, і трави, і води, В годину щасливу, і в радості мить, Любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, Вишневу свою Україну, Красу її, вічно живу і нову, І мову її солов’їну. Без неї – ніщо ми, як порох і дим, Розвіяний в полі вітрами… Любіть […]...
- Емфаза Емфаза (грецьк. emphasis – виразність) – одна з риторичних фігур, що полягає в інтонаційному окресленні певного вислову, окремого складника поетичного мовлення, надаючи їм особливої експресії та увиразнення. Це досягається за допомогою різних стилістичних засобів (апасіопези, анафори, інверсії, паралелізмів, епіфори, звертань, вигуків тощо): Греби, весляре, на верхів’я! Король-весляре, на верхів’я! В люстерці гроз В люстерці снів […]...
- Як поділяються рими за звуковим значенням? За звуковим значенням рими поділяються на точні й неточні, багаті й бідні, асонанси й дисонанси, прості й складені. Точна рима – це така рима, в якій збігаються усі звуки після останнього наголошеного звука в римованих словах: гіркою – спокою, печать – мовчать. Неточною називається рима, в якій римовані звуки фонетично не збігаються: вітрилами – кормилом, […]...
- ВОЛОДИМИР СОСЮРА. ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ – ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. – 30-х рр. XX ст √ Володимир Миколайович Сосюра (6 січня 1898 р., Дебальцеве, нині Донецька обл.- 8 січня 1965 р., Київ) – автор більш ніж 40 збірок поезій, поем, роману “Третя рота”. ! Вірш “Любіть Україну” В. Сосюри (написаний ще 1944 р.) таврували в газеті “Правда” від 2 липня 1951 р. як зразок ідеологічних перекручень в літературі, поет знаходився […]...
- Що таке лексичне значення слова? Лексичне значення слова – це співвідношення звукового оформлення мовної одиниці з явищем дійсності, яке закріплене у свідомості мовця. Наприклад, людина, Вимовляючи слово “ніж”, передбачає відповідну назву предмета; Кажучи “красивий” має на увазі якість чого-небудь; Кажучи “читати” має на увазі назву дію; Десять (назва числа); Швидко (назва ознаки дії). Слова з номінативним значенням утворюють вільні словосполучення. […]...
- Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Художнє мовлення у складі літературного твору виступає як зовнішня його форма, тобто як та конкретно-чуттєва словесна оболонка, в якій втілюється зміст твору, за допомогою якої відтворюються образи й події, про які йдеться у творі, та передається авторське до них ставлення. Художня своєрідність мовленнєвої організації літературного твору знаходить свій вияв у специфічному підборі або ж творенні […]...
- Що означає слово “кросворд” Напевно, немає людини в цивілізованому світі, яка не чула б про таке слово, як кросворд. Напевно мільйони людина не тільки чують, але і бачать дане слово в друкованих виданнях. Як і безліч інших слів не російського походження, слово кросворд прийшло до нас з іноземної держави, а саме з Англії. І в даний час воно настільки […]...
- Метаграма Метаграма – (грецьк. metagrdpho – внесення зміни у текст) – віршовий прийом (подеколи – літературна гра), який полягає в заміні початкової літери у слові, що призводить до появи нових слів з відмінним смисловим значенням (жито – сито). М. використовується у точному римуванні: Знов захід буряний. Недобрий. Знов пророкує кров’ю літер. Що ми загинем, яко обри, […]...
- ХЛІБ І СЛОВО – Дмитро Білоус – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ У стінах храмів і колиб1 Сіяє нам святково, Як сонце, випечений хліб І виплекане слово2. І люблять люди з давнини, Як сонце незагасне, І свій духмяний хліб ясний, І рідне слово красне8. Бо як запахне людям хліб, Їм тихо дзвонить колос, І золотом сіяє сніп Під жайворона голос. І, мабуть, тому кожну мить Бешкетнику-харцизі Їх […]...
- Аналіз вірша “Слово” Гумільова Вірш викроїти в блокноті Гумільова в 1919 році і вперше видано в збірнику “Вогняний стовп” в 1921. Жанр: філософська лірика. Вірш відноситься до течії акмеїзму, на це яскраво вказує його надзвичайна речовинність і наділення абстрактних понять матеріальної оболонкою. Тема і основна думка. Подумки ми можемо розділити вірш на три частини: 1. Присвячені славлю слова перші […]...
- ХУДОЖНЬО-МОВЛЕННЄВА ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ Художнє мовлення у складі літературного твору виступає як зовнішня його форма, тобто як та конкретно-чуттєва словесна оболонка, в якій втілюється зміст твору, за допомогою якої відтворюються образи й події, про які йдеться у творі, та передається авторське до них ставлення. Художня своєрідність мовленнєвої організації літературного твору знаходить свій вияв у специфічному підборі або ж творенні […]...
- Що таке морфема? Морфема – це мінімальна значуща частина слова. Її не можна поділити на більш дрібні значущі частини. Слова будуються з морфем, значення морфем при цьому є компонентами загального значення слова. Морфеми бувають словотворчі та словоизменительные (формотворчі). Словотворчі морфеми служать для утворення слів і допомагають виражати лексичне значення слів. До словообразовательным морфемам відноситься корінь, префікс, суфікс і […]...
- ПЛЕОНАЗМ Плеоназм (грец. πλεονασμόζ – надмірність) – це стилістична фігура, що грунтується на синонімічному повторі попереднього слова: ждати – чекати, пам’ятай, не забувай, тишком-нишком і т. д. Плеонастичний повтор не мотивований логічно і вживається як засіб стилістичного увиразнення мовлення. Найчастіше вживаний у народнопоетичній творчості: “Під ним кониченько, // Під ним вороненький // Сильно дужий” (народна пісня). […]...
- Деякі АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТИЛІСТИЧНОГО ОДИВНЕННЯ У ЗБІРЦІ СЕРГІЯ ПАНТЮКА “ХРАМ ХАРАКТЕРНИКІВ” Прийом одивнення (увиразнення образів, картин, характерів, деталей; опис об’єкту як перший раз побаченого [1, 188-189]) реалізується у літературному творі на різноманітних структурних рівнях. Це дає підстави для класифікації одивнення як звукового, стилістичного, синтаксичного, композиційного, структурного та одивнення засобів поетики. Стилістичні фігури у буквальному розумінні є початково одивненими, але не можна розуміти будь-яку стилістичну фігуру як […]...
- Яка роль тропів у художньому творі? Яка роль тропів у художньому творі? Художня література змальовує життя в яскравих образах. Ії інструмент – слово, яке може мати пряме і переносне значення. У ньому також розрізняють основні та вторинні ознаки. Так, основне значення слова “море” – великий водний простір із солоною водою, більш-менш оточений сушею. Це пряме значення слова. Але в цьому слові […]...
- Оксиморон Оксиморон (грецьк. oxymoron – дотепна нісенітниця, від oxys – гострий, moras – безглуздий) – різновид тропа, що полягає у сполученні різко контрастних, протилежних за значенням слів, внаслідок чого утворюється нова смислова якість, несподіваний експресивний ефект (світла пітьма, суха вода, крижаний вогонь тощо). Принцип семантичної несумісності між іменником та прикметником широко використовується у художній літературі (В. […]...
- ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ – Павло Тичина – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Ми дзвіночки, Лісові дзвіночки, Славим день. Ми співаєм, Дзвоном зустрічаєм: День! День! Любим сонце, Небосхил і сонце, Світлу тінь, Сни розкішні, Все гаї затишні: Тінь! Тінь. Линьте, хмари, Ой, прилиньте, хмари, – Ясний день. Окропіте, нас благословіте: День! День. Хай по полю, Золотому полю, Ляже тінь. Хай схитнеться – жито усміхнеться: Тінь! Тінь. Хто? Що? […]...
- ПІВЕНЬ-ГОРЛОПАН – ІВАН СВІТЛИЧНИЙ – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Народився Іван Світличний на Луганщині. Доля поета була нелегкою, але він завжди залишався чесним, сміливим, принциповим. Іван Світличний любив людей – і люди відповідали йому любов’ю. Український поет Василь Стус називав Світличного доброоким. – Прочитай заголовок вірша. Яким ти уявляєш півня-горлопана? Читаючи твір, зверни увагу на виділені слова. ПІВЕНЬ-ГОРЛОПАН Півень – горлопан хвостатий – Закричав […]...
- Ритмічна проза Ритмічна проза – літературознавче поняття, вживане у різних значеннях. Часто трактується як перенесення на терени художньої прози віршових розмірів, фрагменти яких спостерігаються у новелі “Подвійне коло” Ю. Яновського (тонічний вірш): “І смерч розбився об купу коней і трупів…” Такі фрагменти, що виконують стилістичну функцію, з’являються у прозових творах спорадично. Подеколи Р. п. застосовується як визначення […]...
- Значення слова Значення слова – відображення в слові певного явища дійсності (предмета, якості, відношення, дії). Розрізняють лексичне (індивідуальне) і граматичне (узагальнене, абстраговане) З. с. Граматичне З. с. регулярно виражається в мові за допомогою спеціальних відповідних засобів, співіснує в слові завдяки єдності з його конкретним (лексичним) значенням, наприклад, значення жіночого роду іменника “література” чи минулого часу дієслівної форми […]...
- НЕОЛОГІЗМИ Неологізми (від грец. νέοζ – новий і λόγοζ – слово) – це новостворені слова, значення слів, словосполучення, що з’явилися в мові й ще не перейшли до розряду загальновживаних. Загальна причина появи неологізмів полягає в необхідності давати назви тим новим явищам і поняттям, які з’являються у процесі невпинного розвитку людського суспільства. При цьому, “якщо предмет чи […]...
- Неологізми – Засоби словотворчого увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Неологізми (від грец. Νέοζ – новий і Λόγοζ – слово) – це новостворені слова, значення слів, словосполучення, що з’явилися в мові й ще не перейшли до розряду загальновживаних. Загальна причина появи неологізмів полягає в необхідності давати назви тим новим явищам і поняттям, які з’являються у процесі невпинного розвитку людського суспільства. При цьому, “якщо предмет чи […]...
- ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ! – ВОЛОДИМИР СОСЮРА (1898-1965) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Любіть Україну, як сонце, любіть, Як вітер, і трави, і води, В годину щасливу, і в радості мить, Любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, Вишневу свою Україну, Красу її, вічно живу і нову, І мову її солов’їну. Без неї ніщо ми, як порох і дим, Розвіяний в полі вітрами… Любіть Україну […]...
- Негативні префікси un-, in – / im- За допомогою негативних префіксів можна надати протилежне значення іменником, прикметником і дієсловам. Цих префіксів в англійській мові досить багато (il-, ir-, im-, in-, un-, dis-, mis-, non-). Префікс in – (im-, il-, ir-) утворює слова зі значенням, протилежним значенням основи, наприклад: correct – правильний → incorrect – неправильний, adequate – адекватний → inadequate – неадекватний. […]...
- Семантика оксиморону у поетичних контекстах Л. Костенко Явище паронімічної атракції трактується у сучасній лінгвістиці по-різному. Власне ця тема – одна з малодосліджених в українському мовознавстві і одна з найсуперечливіших. До вивчення паронімів існують різні підходи. Так, словник паронімів української мови подає два найзагальніших визначення цих понять. У широкому розумінні пароніми – це слова, що мають лише звукову подібність, при цьому морфемна будова […]...
- Акцентний вірш Акцентний вірш (лат. accentus – наголос) – вірш, ритміка якого заснована на підставі відносного врівноваження кількості наголосів, тобто на однаковій кількості наголосів у віршовому рядку при різній кількості ненаголошених. складів у межах рядків та між наголосами в середині рядків. Число складів у рядку та ненаголошених складів – довільне. Коливання кількості наголосів в рядках зумовлене межами […]...
- Чим відрізняється багатозначність слова від омонімії На перший погляд, омоніми і багатозначні слова характеризуються за спільною ознакою: вони полісемічні, тобто, володіють не одним, а кількома значеннями. Проте вживання таких слів у різних контекстах розкриває їх особливість зберігати певну семантичну зв’язок або не мати її зовсім. Саме в цьому і полягає відмінність багатозначності слів від омонімії. В українській мові більшість слів володіє […]...
- Пряме і переносне значення слова У слова може бути як пряме, так і переносне лексичне значення. Переносним значенням володіють багатозначні слова. Пряме значення слова Слова нашої мови називають предмети, їх ознаки і дію. Однозначні слова безпосередньо співвідносяться з об’єктом дійсності, безпосередньо називають предмет, його ознаку або процес дії. Це пряме значення слова. В потоці мови такі слова одразу викликають уявлення […]...
- ТЕРНИСТИЙ ШЛЯХ ВІРША ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ! – ВОЛОДИМИР СОСЮРА (1898-1965) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Історію вірша “Любіть Україну!” В. Сосюра повідав нам в автобіографічному романі “Третя рота”. Ось кілька уривків про долю цього твору: “Радісно ми поверталися до Києва… Та от, як удар страшного й несподіваного грому з безхмарного неба, редакційна стаття “Правди”, у якій […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – В. СОСЮРА, Б. ОЛІЙНИК, В. ПІДПАЛИМ, І. МАЛКОВИЧ – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 8 КЛАС 1.Образ України в поезії В. Сосюри “Любіть Україну”. 2. “Всім серцем любіть Україну свою…”. 3. Художні особливості вірша “Любіть Україну”. 4.Проблема життєвого вибору у творчості Т. Шевченко, Лесі Українки та Б. Олійника. 5. Проблема морального вибору у вірші Б. Олійника “Вибір”. 6. Психологічні портрети персонажів з вірша “Ринг” Б. Олійника. 7. “Васильки” В. Сосюри – […]...