ДОБРИМ СЛОВОМ І МУР ПРОБ’ЄШ (побажання, примовляння) – НАРОДНЕ СЛОВО
Мабуть, найбільше душі народної вкладено в численні щирі побажання з нагоди та без, щоденні добрі привітання та колоритні примовляння. Ми так звикли до буденного “добридень” чи “бувайте здорові” та зовсім не усвідомлюємо, що це не пусті словесні формули, що їх прийнято вимовляти під час зустрічі чи прощання. У них закладено добрі наміри, що мали повсякчасно оберігати людину від різних напастей. Народ вірив, що, коли їх вимовляти з душею, зі щирістю, то вони матимуть надзвичайну силу. Тож не забуваймо про це та не лінуймося сьогодні бажати оточуючим добра, адже завтра воно обов’язково повернеться до нас із подвійною силою.
Доброго здоров’ячка!
Бувайте здорові!
Добридень!
Помагай Бог!
На добро роби, аби добро вродило!
Не беріть дурного в голову, а важкого в руку.
Най добре сіється та добре жнеться.
Бережись, душа.
Хай на добро трапиться.
Дай, Боже, щоб було все гоже
Ну, дай, Боже, щоб усе було гоже! А що не гоже, то не дай, Боже.
Нехай твої думки будуть повні, як криниця водою, нехай річ твоя буде тиха та багата, як нива колосом.
Аби вам шляхом лишень добрі люди траплялися.
Дай вам, Боже, із роси, із води.
Дай, Боже, вам віку довгого та здоров’я доброго.
Нехай ваше життя буде між солодкими медами, між пахучими квітками.
Дай, Боже, щоб вороги мовчали, а сусіди не знали.
Доброго здоров’я пивши!
По цій мові будьмо здорові.
Земля над ним пером.
Вашими б устами та мед пити.
От якби ваше слово та й Богу у вуха.
Related posts:
- РОЗКАЗАВ МИРОН РЯБОЇ КОБИЛИ СОН (каламбури та приповістки) – НАРОДНЕ СЛОВО Майже в усіх художніх творах української літератури можна зустріти образи справжніх українців, мова яких колоритна, наскрізь просякнута гумором та пересипана численними дотепами. Так, українець гострий на язичок, уява його багата, не позичати йому й почуття гумору. Тому й народжуються часом в розмовній мові такі собі каламбурчики й різного роду приповістки, що вживають їх як щодня, […]...
- Народ скаже – як зав’яже – НАРОДНЕ СЛОВО Народ скаже – як зав’яже. Цікавим, самобутнім і мудрим постає народ у своїх звичаях і обрядах, проте не менш яскраво проявляється він і у своєму слові, такому дотепному й завжди влучному. Численні приказки та прислів’я, щирі побажання та привітання, скоромовки та лічилки, загадки й каламбури і навіть лайки та прокльони – це справжні шедеври народної […]...
- ДЕ СМІЮТЬСЯ ЛЮДИ, ТАМ БІДИ НЕ БУДЕ (скоромовки) – НАРОДНЕ СЛОВО Хто з нас із дитинства не захоплювався численними скоромовками й навіть не намагався вигадати свої? Так, це дуже захопливо й весело, намагатися взяти владу над своїм язиком, аби здивувати приятелів вправністю володіння найскладнішими сполученнями слів. Адже вони такі смішні й цікаві. Давайте хоч на якийсь час повернемось у казковий світ дитинства та спробуємо швидко-швидко промовити […]...
- ЗЛЕ СЛОВЕЧКО КОЛЕ СЕРДЕЧКО (лапки, погрози, прокльони) – НАРОДНЕ СЛОВО Українська мова, як і будь-яка інша розвинена жива мова, крім слів суто літературних, “високих” слів, містить і лайки. Ними користуються в розмовах між собою всі групи населення – вікові й соціальні. Якщо ми пильненько поспостерігаємо, то й себе “схопимо на гарячому”. Українська лайка особливо колоритна, а подекуди не дуже-то й зла. А бодай же вам […]...
- Мини-твір на тему: “Найбільше щастя – бути добрим” Бути добрим, робити добрі справи, допомагати людям – всьому цьому вчать нас з самого дитинства, і з ранніх років всі знають, як треба правильно чинити, і мало хто дотримується цих правил. Люди найчастіше думають тільки про себе і не хочуть допомагати іншим просто так, без якоїсь вигоди. Домагаючись грошей, багатства або роблячи кар’єру важко бути […]...
- Твір на тему “Словом можна вбити, словом можна врятувати” Цитата з вірша В. Шефнера “Словом можна вбити, словом можна врятувати” оспівує силу, красу і міць російського слова, його ємність, змістовність і вплив на уми. Правильно підібране слово в устах оратора – зброя. Воно може палити вогнем “серця людей”, кликати за собою на подвиг, рятувати або вбивати. Недарма ораторське мистецтво вважалося наукою! Згадаймо пушкінське “Далеко […]...
- ДО ЗАГАДКИ РОЗУМ КОРОТКИЙ, ХОЧА НІС ДОВГИЙ (загадки) – НАРОДНЕ СЛОВО Загадки, мабуть, найменше потребують коментарів. Вони завжди такі цікаві й не мають жодних вікових обмежень: сприяють розвитку кмітливості дітей і образного мислення, але ж і дорослі мусять підтримувати гнучкість свого розуму. Часто зустрічаються поміж них справжні гумористичні твори, як-от: “Чому півень заплющує очі, коли кукурікає?” (Бо йому читати не треба: знає напам’ять, що треба кукурікати.) […]...
- Вклад Ізмаїла Івановича Срезневського у скарбницю науки про народне слово План 1. Початок життєвого та творчого шляху І. Срезневського. 2. Діяльність І. Срезневського як фольклориста-етнографа. 3. Срезневський – видатний філолог-славіст. Література. 1. Початок життєвого та творчого шляху І. Срезневського Ізмаїл Іванович Срезневський – філолог-славіст, фольклорист, етнограф, видавець, один з засновників харківського гуртка українських поетів-романтиків. І. Срезневський народився 13 червня 1812 р. в м. Ярославлі в […]...
- ПРИСЛІВ’Я НА ВІТЕР НЕ МОВИТЬСЯ (приказки, прислів’я) – НАРОДНЕ СЛОВО Приказки та прислів’я – то бездонне джерело мудрості, безцінна народна скарбниця. Як витвір народного генія вони супроводжують людство від сивої давнини й до наших днів. Сила, мудрість та поетична краса прислів’їв та приказок засвідчують розум і гумор народу. Зміст їх невичерпний, адже в них відображено все фізичне, матеріальне та духовне життя людини: її побут, звичаї, […]...
- Народне уявлення про добро І зло (за казкою “Про правду і кривду”) – твір з української літератури Мені дуже подобається читати казки. Найбільше мене дивує те, як майстерно наш народ зміг сумістити у казках повчальність із цікавим захоплюючим сюжетом. Казка “Про правду і кривду” з усіх прочитаних мною народних казок сподобалась мені чи не найбільше. У казці розповідається, як дядько та його племінник вирішили визначити, як краще жити – правдою чи кривдою. […]...
- Дивні малюнки словом (Пастелі) – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Використання виражальних можливостей різних видів мистецтва – одна з ознак індивідуального стилю П. Тичини. Не лише музика, а й живопис стають йому в пригоді. Це переконливо засвідчує цикл із чотирьох віршів “Пастелі”. Певно, кожному з нас доводилося чути вислів “пастельні тони”. Так говорять про кольори м’яких і ніжних відтінків. А власне пастелями називають твори в […]...
- Твір “Чи потрібно бути добрим до того, хто тебе образив?” Розмірковуючи над темою твору, в голову приходить досить багато думок, з якими я хочу поділитися. Чи потрібно бути добрим до того, хто тебе образив? Чи не просте питання, адже все що стосується наших почуттів, не має однозначної відповіді. Я вважаю, що бути добрим – це здорово. В сучасний час, де дуже багато злості, образ і […]...
- Твір на тему – Добре слово У селі, куди я приїхав до дідуся на літні канікули, мене здивувало, що незнайомі люди вітаються: “Доброго дня”, “Добридень”, “Доброго здоров’я!”. Тобто бажають мені добра. І я замислився, як часто в рідній мові вживається це слово? Нерідко можна почути звернення “добродію” або “добродійко”. Гарних, щирих людей називають доброзичливими. День зустрічають “добрим ранком”, а проводжають “добрим […]...
- Твір-міркування “Чи потрібно бути добрим до того, хто тебе образив?” У житті кожного з нас, так чи інакше, з’являються люди, які нас чимось ображають. Це можуть бути як абсолютно незнайомі люди, наприклад хамувата жінка в черзі в продуктовому магазині, або ж близькі нам люди. Саме друга категорія людей своїми дурними, як нам здається, вчинками, викликає в нас найбільшу гіркоту. Хамку в черзі можна забути, а […]...
- Яким я уявляю князя Ігоря (За “Словом о полку Ігоревім”) Ліро-епічна поема “Слово о полку Ігоревім” – це дорогоцінна спадщина наших предків, перша літературна пам’ятка Київської Русі. Вивчаючи цей твір, я познайомилася з низкою образів, які оспівав далекий мій предок. Це й Ігор, це і Всеволод, це і Ярославна. Дуже схвилював мене автор тим, що майже в кожному рядку відчутне його вболівання за долю русичів, […]...
- Твір “Що значить бути добрим?” Щира доброта – рідкісне, але цінна якість, яке часто в наш час можуть порахувати за слабкість. Бути добрим – означає чинити безкорисливо, з благими намірами і з надіями, що скоєні вчинки породять тільки хороше. Наприклад, герой Юшка з однойменного твору А. П. Платонова старанно працює, але зароблені гроші не витрачає. Він п’є звичайну воду, на […]...
- Твір “Словом можна вбити” Словом можна вбити, словом можна врятувати, словом можна армії за собою повести… (В. Шефнер) Я вважаю, що цитата з вірша В. Шефнера, винесена в заголовок, дуже точно і ємко відображає вплив слів на поведінку і життя людей. Звичайно, мова йде не про популярному зараз нейро-лінгвістичному програмуванні, а про вміння підбирати потрібні слова в різних ситуаціях […]...
- Слово матері – святе (за повістю “Слово матері”) – ІI варіант – 8 клас – БОРИС АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ Мати… Чи є у світі найрідніша людина? Вона дала тобі життя, навчила говорити. Вона переживала з тобою болі, раділа твоїм перемогам. Її мудрі поради завжди допомагали тобі. Мати Івана Сметани, помираючи, залишила синові свою останню пораду: “З панами, сину, не водися”. Та Іван ще не був готовий сприйняти слова матері. Згадка про те, що він […]...
- Створив ти землю, оболоки – ОКСАНА ЛЯТУРИНСЬКА Створив ти землю, оболоки Й людину дотиком і дихом, Чинив добро і діяв лихо, Ти повнив дні й вершив ти роки. Являвся пращуру, вогненно Злітав до хатнього порога. На землю ти зсилав Дажбога І вергав їй сліпу Морену. Владав ти всесвітом, Свароже! Впаду на твар свою: воскресни! Твого народу жрець безчесний Вклонився Одіну. Чи ж […]...
- МОЛИТВА Музика: Миколи Лисенка Боже великий, єдиний, Нам Україну храни, Волі i світла промінням Ти її осіни. Світлом науки i знання Нас, дітей, просвіти, В чистій любові до краю Ти нас, Боже, зрости. Молимось, Боже єдиний: Нам Україну храни, Всі свої ласки й щедроти Ти на люд наш зверни! Дай йому волю, дай йому Долю, Дай […]...
- Народне віршування Народне віршування – вживані у фольклорі різноманітні віршові форми, серед яких головними можна окреслити три типи: 1) Розмовний вірш (див.: Райошник) – вживається в прислів’ях, приказках, віншуваннях, загадках, замовляннях і та ін.; характерний тим, що у ньому фрази без чіткої метричної організації пов’язані здебільшого суміжними римами (“З сином позмагайся, та й на печі зоставайся, а […]...
- Шкільний твір на тему – Твір-мініатюра про слово Слово… Буденність і значущість. Простота і таїна. Звичайність і магія. І це все вміщається у слові. Мабуть, коли створювалась мова як засіб спілкування, людство ще не усвідомлювало до кінця силу слів. Бо якось би убезпечило себе від його смертоносної дії. Слова зради, підлості вбивають щось значуще, що існує в людині заради добра і милосердя. Щастя […]...
- Що таке народне мистецтво? Народне мистецтво представлене архітектурою, а також виробами з самих різних матеріалів: керамікою, ткацтвом, вишивкою, різьбленням по дереву, живописом, художнім куванням. Воно виникло в глибокій старовині для задоволення естетичних потреб людини в його повсякденному житті. Спочатку народне мистецтво розвивалося як елемент художнього оформлення різних побутових предметів: посуду, одягу, інструментів і знарядь праці, житла. Нерідко це оформлення […]...
- О слово рідне! Орле скутий!.. – Олександр Олесь (Олександр Кандиба)(1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О слово рідне! Шум дерев! Музика зір блакитнооких, Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев… О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним. ПРО ТВІР Рід […]...
- УКРАЇНСЬКА НАРОДНА КАЗКА “МУДРА ДІВЧИНА”. НАРОДНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО ДОБРО І ЗЛО. КРАСИВЕ І ПОВТОРНЕ, СМІШНЕ ТА СТРАШНЕ – Світ фантазії, мудрості Мета: – продовжити знайомство учнів з українськими народними казками як жанром фольклору, опрацювати зміст казки “Мудра дівчина”; вчити дітей визначати головну думку твору; – формувати вміння читати в особах, правильно інтонувати мову дійових осіб, формувати вміння характеризувати героїв казки; – виховувати здатність виходити зі скрутного становища і перемагати; поглиблювати почуття любові і поваги до батьків, […]...
- Спершу слово зваж, а потім скаж – IІ варіант – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – 6 клас Слово має велике значення для людства. Слово – це те, що відрізняє людину від тваринного світу. В цьому заключається великий вплив слова на людину, на її психіку та вчинки. Слово може нести у собі як добро, так і зло. Народна мудрість говорить: оце сказав, як ножем обрізав; скаже, як з воза ляпне; скаже, як з […]...
- О слово рідне! Орле скутий!… – Олександр Олесь (1878-1944) – Образне слово поетичного модернізму * * * О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О слово рідне! Шум дерев! Музика зір блакитнооких, Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев… О слово! будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним. […]...
- Ярослав Стельмах. Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера. Таємничі, веселі й незвичайні події в повісті, передані образним словом – Урок 2 Мета: навчати учнів переказувати найцікавіші епізоди повісті; розвивати навички аналізу змісту твору, поведінки героїв повісті; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, пам’ять, спостережливість, творчу уяву школярів; виховувати почуття любові до краси рідного краю, до книги. Тип уроку: урок практичного застосування знань. Засоби навчання: підручник, портрет Я. Стельмаха, ілюстрації до твору, роздавальні матеріали. Епіграф до […]...
- Твір на тему “Без добрих справ немає доброго імені” Будь-якій людині хочеться щоб про нього або взагалі не говорили, або якщо і говорили, то тільки про позитивні його сторони. Нікому не хочеться, щоб його засуджували, говорили про погані якості і ім’я поминали тільки з такими прикметниками, як черствий, бездушний або жорстокий. Але щоб про вас відгукувалися по-доброму, згадували ваше добре ім’я, потрібно робити добрі […]...
- Слово, чому ти не твердая криця – Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму * * * Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч? Ти, моя щира, гартована мова, Я тебе видобуть з піхви готова, Тільки ж ти кров з мого серця проллєш, Вражого ж серця клинком не проб’єш… Вигострю, виточу […]...
- ХЛІБ І СЛОВО – Дмитро Білоус – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ У стінах храмів і колиб1 Сіяє нам святково, Як сонце, випечений хліб І виплекане слово2. І люблять люди з давнини, Як сонце незагасне, І свій духмяний хліб ясний, І рідне слово красне8. Бо як запахне людям хліб, Їм тихо дзвонить колос, І золотом сіяє сніп Під жайворона голос. І, мабуть, тому кожну мить Бешкетнику-харцизі Їх […]...
- О СЛОВО РІДНЕ! ОРЛЕ СКУТИЙ!.. – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ: РАДІСТЬ І ЖУРБА – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Як ви знаєте, розвиток модернізму в Європі привів до пошуків нових засобів художнього відображення дійсності. Для української літератури наприкінці XIX ст. ця проблема набуває особливої ваги. Багатьом українським поетам початку XX ст. бракує оригінальних виражальних засобів для відтворення ліричного переживання, часто вони обмежені традиційними, узагальненими й декларативними образами. Олександр Олесь відчуває необхідність європеїзації української літератури, […]...
- О слово! Будь мечем моїм! – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ У збірці “Будь мечем моїм!” поет, розвиваючи традицію Т. Шевченка й Лесі Українки, гостро порушує проблему рідного слова, щиро захоплюється й гнівно картає колонізаторів, які його нищать, і своїх безбатченків, котрі його зневажають. Цей мотив віртуозно розкритий у поезії “О слово рідне! Орле скутий!..”. Вірш буквально пульсує потужним патріотичним почуттям, яке особливо посилюють риторичні вигуки […]...
- Твір-роздум на тему: “Робіть людям добро” Навіщо потрібно робити добро? Добро – це найдосконаліші гроші, коли-небудь придумані у Всесвіті. Добро гарантує краще майбутнє. На відміну від руйнівної кредитно-грошової системи, заснованої на лихварстві і конкуренції, Добро не схильне до інфляції і розподіляється справедливо – за законами самого Всесвіту. У нього немає меркантильних інтересів, офшорних рахунків. Воно завжди працює на забезпечення онуків і […]...
- О слово рідне! Орле скутий!.. – поетичне осмислення ролі рідного слова в долі народу – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ Вірш “О слово рідне! Орле скутий!..” (1907), що увійшов до збірки “Будь мечем моїм” (1909) – це зразок громадянської лірики, пристрасний гімн рідному слову. Поезія побудована як монолог-звертання ліричного героя до рідного слова. Громадянський пафос вірша поєднано з глибокою задушевністю, ліричністю. Продовжуючи традиції Т. Шевченка і Лесі Українки, Олександр Олесь возвеличує рідне слово, яке допоможе […]...
- ХОДИТЬ ГАРБУЗ ПО ГОРОДУ – НАРОДНІ ПІСНІ ПРО ПРИРОДУ – Українська література – Література для дітей Ходить гарбуз по городу, Питається свого роду: – Ой чи живі, чи здорові Всі родичі гарбузові? Обізвалась жовта диня, Гарбузова господиня: – Іще живі, ще здорові Всі родичі гарбузові! Обізвались огірочки, Гарбузові сини й дочки: – Іще живі, ще здорові Всі родичі гарбузові! Обізвались буряки, Гарбузові свояки: – Іще живі, ще здорові Всі родичі гарбузові! […]...
- Українське народне життя в реалістичному освітленні (Хіба ревуть воли, як ясла повні? – Панас Мирний (1849-1920) – Реалістична українська проза ІВАН БІЛИК – СПІВАВТОР ПАНАСА МИРНОГО У роботі над романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панасові Мирному допомагав його рідний брат і співавтор – Іван Білик. Разом вони склали “братську спілку” – злагоджену й ефективну творчу співдружність. Іван Якович Рудченко (Іван Білик – літературний псевдонім) народився 2 вересня 1845 року в Миргороді. Після закінчення […]...
- Володимир Підпалий. “…Бачиш: між трав зелених…”, “Зимовий етюд”. Щирість почуттів поета. Ідея гуманізму, людяності, бережливого ставлення до природи. Незбагненна краса світу, патріотичні почуття, передані словом. Багатозначність і змістова глибина художніх образів Тема. Володимир Підпалий. “…Бачиш: між трав зелених…”, “Зимовий етюд”. Щирість почуттів поета. Ідея гуманізму, людяності, бережливого ставлення до природи. Незбагненна краса світу, патріотичні почуття, передані словом. Багатозначність і змістова глибина художніх образів Мета: ознайомити з життям і творчістю письменника, зацікавити ними, допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст і красу його поезій; розвивати образне та критичне мислення; […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови – за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?” – ІІ варіант – 11 клас – ДМИТРО ПАВЛИЧКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Кожна людина, на мій погляд, яка любить свою Батьківщину, піклується про розвиток рідної мови. Це і не дивно, адже ми розуміємо, наскільки це важливо для нашого суспільства. Вірні патріоти мріють про подальший розвиток своєї країни, мріють побачити її наймогутнішою серед інших країн світу. А якщо країна не має власної мови, то гріш їй ціна. Це […]...
- УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ ЖИТТЯ В РЕАЛІСТИЧНОМУ ОСВІТЛЕННІ (ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?) – Панас МИРНИЙ (1849-1920) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст Історія створення роману У роботі над романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панасові Мирному допомагав його рідний брат і співавтор – Іван Білик. Разом вони склали “братську спілку” – злагоджену й ефективну творчу співдружність. Іван Якович Рудченко (Іван Білик – літературний псевдонім) народився 2 вересня 1845 року в Миргороді. Після закінчення повітового училища працював […]...