Твір “Язик до правди доведе”

Язик до правди доведе… Мова і правда – такі різні та водночас такі близькі поняття. Розмірковуючи над цим, я задаю собі ряд питань: а де ж ця правда, як до неї прийти і яку роль на цьому шляху відіграє мова?

Відразу ж пригадується притча про те, як одна людина, який вирішив відшукати правду і минулий у пошуках її довгий і важкий шлях, нарешті, прийшов у віддалений монастир, в якому під сімома покривалами ховалася правда. Знявши покривала, людина здивувався тому, як страшна вона була. У жаху він запитав у неї, як розповісти про неї людям, адже вона така страшна, що йому ніхто не повірить? На що правда відповіла: “А ти збреши”.

Дійсно, в нашому житті так багато брехні, що часом від неї важко відрізнити правду. Ми занадто часто намагаємося прикрасити свої слова і вчинки, потім самі починаємо вірити в те, що говоримо, і одна неправда тягне за собою іншу, брехня нашаровується, і вже складно розібратися в тому, де ця правда і чи є вона взагалі.

Так відбувається в нашій приватного життя. Бажаючи здаватися краще, ми говоримо неправду, зовсім трохи, або не говоримо нічого, що теж є брехнею, оскільки ми замовчуємо про щось дуже важливе. І так мова мимоволі стає інструментом брехні, маленькою, приватної, у кожного своєї, але вся ця брехня зростає, багаторазово збільшуючись у розмірах, коли мова йде про все суспільство, і перетворюється на величезний ком, який може в один далеко не прекрасний момент розлетітися на шматочки, подібно до дзеркала злого троля з казки Андерсена, і проникнути в серці кожної людини, навіть того, хто поки ще не отруєний його згубним отрутою.

А адже ми вже на шляху до цього. З приватного життя брехня плавно перекочувала в суспільне і явно зібралася пустити там коріння. Неправда все більше опановує нашою мовою, промовою, свідомістю. Ми обманюємо себе, коли підкреслюємо, що ми – представники окремої суверенної держави, що живе за своїми законами, і з Росією, нашою найближчою сусідкою, маємо дуже мало спільного. Ми обманюємо себе, коли переписуємо історію колись єдиного радянського народу, протиставляючи колишні союзні республіки один одному. Неправдою є й те, що російська мова – це мова жителів Росії і ніяк не інших країн, що колись входили до складу єдиної держави. Звичайно, фактично все це вірно, але ж наші народи якраз і об’єднує уміння жити й оцінювати що відбувається не за фактом подій, а глибоко відчуваючи і аналізуючи слова, явища, вчинки.

Ми свідомо ховаємося від правди, яка лежить на поверхні, але яку ми чомусь не бачимо.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір “Язик до правди доведе”