Ірина Жиленко. Гном у буфеті
Мета: продовжити знайомити учнів із творчістю І. Жиленко, допомогти здійснити ідейно-художній аналіз вірша “Гном у буфеті”, знаходити і пояснювати художні засоби; розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість, уміння творчо мислити, робити власні висновки; формувати кругозір, світогляд учнів; виховувати почуття дружби, вміння бачити красу навколо, цінувати доброту, прищеплювати повагу до творчості І. Жиленко, інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет І. Жиленко, підручник, ілюстрації до твору.
ХІД УРОКУ
I. Організація початку уроку.
Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
II. Перевірка домашнього завдання.
1. Виразне читання окремими учнями поезій “Жар-Птиця” і “Підкова”.
2. Зачитування учнями складених удома сенканів про щастя.
III. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
Прийом “Вірю – не вірю”.
Кожне із сформульованих учням запитань починається словами: “Чи вірите ви, що…”. Учні погоджуються із запропонованим твердженням або ні.
Учитель. Чи вірите ви, що…
– І. Жиленко народилася у Львові? (Ні.)
– Дитячі роки поетеси припали на роки війни? (Так.)
– Поетеса працювала вихователькою у дитсадку? (Так.)
– І. Жиленко не дуже полюбляє писати для дітей? (Ні.)
– І. Жиленко вважають найбагатшою на кольори поетесою? (Так.)
– Поетеса створила новий літературний жанр “фіалки-вірші”? (Так.)
– Сусідка із поезії “Жар-Птиця” годувала птаху родзинками? (Так.)
– Пава символізує у вірші “Жар-Птиця” доброзичливу і щиру людину? (Ні.)
– Сніг у вірші “Підкова” був зеленого кольору? (Так.)
– Підкову загубив козак на коні? (Ні.)
IV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.
Учні записують тему уроку в зошити.
V. Мотивація учіння.
Слово вчителя.
Зараз я покинув гори,
Кинув темний гірський ліс.
Сядь і слухай – скільки дивних
Я казок тобі приніс.
Слухай, слухай першу казку,
Всі слова її хватай…
На землі, під самим небом,
Розіславсь таємний край.
Олександр Олесь
– Який же таємничий казковий світ змальовує у своєму вірші “Гном у буфеті” І. Жиленко?
VI. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Виразне читання поезії вчителем.
2. Словникова робота.
Учні виписують у зошити слова, значення яких вони не зрозуміли, і з допомогою вчителя тлумачать їхній зміст.
Буфет – шафа для зберігання посуду, напоїв, закусок, столової білизни.
Сервіз – набір столового або чайного посуду.
Багріє – червоніє.
Маркіза – шанобливе родове звання у Франції, Італії.
Фарфор – вироби тонкої кераміки.
Франтом – модно вдягнений чоловік, чепурун.
Петлиця – проріз на лацкані піджака.
3. Повідомлення учня (випереджувальне завдання).
Учитель. Хто такі гноми? Що вам відомо про цих істот?
Учень. Гноми – духи землі і гір. У міфології народів Європи – маленькі, людиноподібні істоти, що мешкають під землею, в горах або в лісі. Зростом вони з дитину, але наділені надприродною силою, носять довгі бороди і живуть набагато довше, ніж люди. Гноми надзвичайно образливі й примхливі. У надрах землі гноми зберігають скарби – коштовні камені і метали; вони майстерні ремісники, можуть виковувати чарівні перстені, зброю й інші чарівні предмети. Дракони полюють за скарбами гномів, і гноми тому перебувають з ними в постійній війні.
Загалом – це добрий і працьовитий народ, але вони сильно постраждали від людської пожадливості й пихи, тому людей не люблять. Вони ховаються в глибоких гірських печерах, там побудовані ними підземні міста і палаци. Іноді вони виходять на поверхню, і якщо зустрінуть в горах людину – лякають її гучним криком.
4. Обмін враженнями від прочитаного твору.
– Які почуття викликав у тебе цей вірш?
– Опиши, яким ти уявляєш собі старенького гнома.
– Гном добрий чи злий, з ним цікаво чи нудно? Чи належить гном, на ваш погляд, до доброї нечистої сили? Відповідь вмотивуйте.
– Як поетеса ставиться до гнома?
– Чому гнома можна вважати за сімейну реліквію?
– Як гном виховує малят? Яке про це зазначено у творі?
– Що полюбляє смакувати гном? Як це його характеризує?
– Хто і для чого навчив гнома чемним манерам?
– Які звуки в буфеті свідчать про наявність у ньому гнома? (“Бурмоче, зітха, шарудить. І тупа, і плямка в куточку, і дзвонить в буфетні шибки”.)
– За що діти полюбляють гнома?
– Поясніть, з чим, на ваш погляд, пов’язано те, що гном у домі людини живе вже третє століття. Відповідь обгрунтуйте
– Яке значення приділяється гному як істоті, що виховує не одне покоління дітей?
– Чого вчить нас ця поезія? (Поезія вчить з повагою і любов ‘ю ставитися до сімейних реліквій, дорожити чарівним і неповторним світом дитинства.)
– Чи є у вашій родині речі, що належали дідусю, мамі, а тепер вам? Як ви ставитеся до них? Що, по-вашому, є справжньою родинною цінністю?
5. Прийом ‘Тренування”.
Учні підбирають вислови з поезії, які характеризують гнома.
6. Стратегія “Одне слово”.
Учитель розпочинає речення, учні по черзі додають до нього по одному слову, яке, на їх думку, найточніше відповідає змісту речення.
Учитель. У вірші І. Жиленко змальовує гнома добрим… (чемним, працьовитим, відповідальним, вихованим, товариським тощо.)
VII. Узагальнення та систематизація знань.
Робота в парах. Створення сенкану до слова “казка”.
Зразок.
Казка.
Захоплива, чарівна.
Розважає, чарує, повчає.
Створення неповторного світу дитинства.
Диво.
VIII. Підбиття підсумків уроку.
1. Усна рефлексія.
На уроці я…
► дізнався…
► зрозумів…
► був вражений…
► захопився…
2. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів, їх мотивація.
IX. Повідомлення домашнього завдання.
1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання: Навчитися виразно читати вірш “Гном у буфеті”, знайти в ньому метафори.
2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:
– Для учнів високого рівня навченості: пофантазувати, які казки міг би нашіптувати старенький гном;
– Для учнів достатнього рівня навченості: виконати ілюстрацію до вірша “Гном у буфеті”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)