Ігор Калинець. Дивосвіт (Стежечка, Блискавка, Веселка, Криничка, Дим). Своєрідність форми його поезій
Мета: навчити виразно і вдумливо читати вірші з циклу “Дивосвіт”, коментувати образне бачення світу, явища природи в них, пояснювати поєднання у творі уявного, фантастичного і реального; формувати естетичне сприйняття світу природи.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Засоби навчання: підручник, виставка книг І. Калинця, ілюстрації до його творів, фотографії із життя поета, мультимедійні засоби.
Перебіг уроку
І. Організаційний етап.
II. Актуалізація і корекція опорних знань.
Перевірка домашнього завдання.
Виразне читання учнями поезії І. Калинця “Писанки” напам’ять.
Бесіда за питаннями.
– Які думки та відчуття навіяла вам поезія “Писанки”?
– Який епізод із життя її автора вам запам’ятався і чому?
III. Повідомлення теми, очікуваних результатів уроку. Мотивація навчальної діяльності. Слово вчителя.
Коли Ігор Калинець 1973 року опинився у таборі на Північному Уралі, він і в таких важких умовах продовжував писати вірші. І не тільки для себе (для дорослих), але й для дітей.
“Моя дочка, – як розповідав згодом письменник, – закінчувала саме другу клясу. І мені (з туги також) хотілося щось і від себе вкласти в душу маленької школярки. Хотілося й собі бути причетним до її виховання, до формування і світогляду, і смаків”.
Найперше були віршики про явища природи, про все прекрасне, що є навколо нас, хотілося, щоб донька подивилася на світ з подивуванням. Так з’явився поетичний цикл “Дивосвіт, або Книжечка для Дзвінки”. Сьогодні ми ознайомимося з фрагментами цього циклу.
IV. Сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу.
Виразне читання поезії “Стежечка”.
Бесіда за питаннями.
– До кого звертається автор у вірші? Чому?
– Про що він розмовляє зі стежечкою?
– Кого вона вам нагадує?
– Чи може людина спілкуватися з неживими предметами? Як називаємо художній прийом, коли неживі предмети набувають ознак і властивостей людини?
Виразне читання поезії “Блискавка”.
Бесіда за питаннями.
– Кого нагадує блискавка?
– Чи справді вона така гарна, як про це каже дзеркало?
– Чому зазвичай блискавка викликає в людей страх? Яких прикрощів вона може завдати?
– Як ви вважаєте, чому у вірші І. Калинця, як часом і в казках, щоб переконатися у власній красі, звертаються саме до дзеркала?
Виразне читання поезії “Веселка”.
Бесіда за питаннями.
– Фрагмент якої казки вам нагадали події, описані у вірші?
– Чи вдало, на вашу думку, автор використав для зображення парубка і дівчини образи Соняшника і Веселки?
– Назвіть художні засоби, які вжив поет у творі. Поясніть їхні особливості. (Наприклад, веселкові смуги і дівочі стрічки подібні за кольорами та формою – дуга-коромисло).
Виразне читання поезії “Криничка”.
Бесіда за питаннями.
– Від чийого імені ведеться розповідь у творі?
– Як ви уявляєте підземну матір кринички?
– Про що розмовляють криничка з матір’ю? Чому теми їхніх розмов такі різні?
– А про що ви розмовляєте зі своїми мамами?
– Як ви розумієте рядки: “Весняна калина не хоче забрати з мене свою подобу”? Чому автор називає воду калиновою?
Виразне читання поезії “Дим”.
Бесіда за питаннями.
– Кого вам нагадує дим?
– Куди він утік від вогнища? Яким транспортом скористався?
– Чому дим вважає, що сів не в той трамвай? А ви як вважаєте?
– Знайдіть у творі приклади фантастичного і реального. Поясніть це поєднання.
Гра “Відгадай загадку”.
Учням пропонується відгадати загадки і пояснити, на чому грунтується їх образність.
■ Від хати до хати йде, а в дім не заходить. (Стежка)
■ Лежить Гася, простяглася, як устане – до неба дістане. (Дорога)
■ Ой полем, за горами золота нагайка в’ється. (Блискавка)
■ Розфарбоване коромисло через річку повисло. (Веселка)
■ Дзюркочу серед лісу я, холодне, гомінке, ще здалеку по пісеньці впізнаєте мене. (Джерело)
■ Серед села стоїть бочка: хто хоче, той нап’ється. (Криниця)
■ В небі я труджуся – знає мене кожний, я на всіх дивлюся – на мене ж не можна. (Сонце)
■ Без крил, без ніг, без рук, а в гору піднімається. (Дим)
Пошукове завдання.
– Чому, на вашу думку, в поезіях циклу “Дивосвіт” немає розділових знаків? Що ще незвичного ви помітили у віршах?
Пояснення вчителя.
Поезії циклу “Дивосвіт” (а Цикл – це кілька поезій, пов’язаних між собою єдиною думкою, настроєм та емоціями) не мають рим, не поділяються на строфи, рядки мають різну довжину, різну кількість наголосів. Такі вірші називають Верлібром (із французької – вільний вірш) Цей жанр з’явився у світовій поезії з кінця XIX ст. Популярний він і в українській літературі.
Можна прочитати учням верлібри, написані українськими поетами, що жили в різний час.
– Зимовий вечір,
Закуривши люльку,
Розсипав зорі,
Неначе іскри,
Пустив хмарки,
Мов кільця диму,
І, проскрипівши чобітьми,
Шепнув морозам,
Щоб готували вікна,
Ліси вбирали
У білий іній
Та готували
Йому постіль. (Василь Симоненко)
– Десь дощ іде –
Не мовкнуть голоси зозуль.
Чи хлопчик я?
Так хочу дохопитися рукою до гнізда,
Де блискавка лежить,
Як вовною обтулена змія.
Десь дощ іде. (Володимир Свідзінський)
V. Узагальнення і систематизація знань.
Виконання тестових завдань за вивченими поезіями.
1. Стежечка виросла
А за горою
Б за лісом
В за городом
2. Автор поезії застерігає стежечку, щоб вона не зачепилася за
А камінець
Б соломку
В грудку землі
3. Стежечка намагалася сховатися під
А споришем
Б кущем калини
В гіллям шипшини
4. У вірші “Стежечка” згадується ягода
А малина
Б суниця
В вишня
5. При дорозі стежечка топче
А запашні квіти
Б комах
В горох
6. Через те, що стежка рухлива, швидка, вона порівнюється
А з вітром
Б дзигою
В блискавкою
7. У творі “Блискавка” розповідається про королеву
А чарівного сяйва
Б темряви
В усього живого
8. Королева повсякчас дивилася у дзеркало, щоб
А дізнатися про своє майбутнє
Б заподіяти чаклунство
В помилуватися зовнішньою красою
9. І. Калинець називає королеву
А писаною красунею
Б злою чародійкою
В мудрою людиною
10. Королева зверталася до дзеркала із запитанням
А “Чи сильніша я за всі сили природи?”
Б “Хто на світі найгарніший?”
В “Чи може хто зі мною позмагатися?”
11. Веселка наділа
А різнокольорову хустинку
Б стрічки
В віночок
12. Веселка пішла
А до річки
Б на ярмарок
В до лісу
13. Соняшник перестрів веселку
А біля її будинку
Б біля узбережжя річки
В дорогою
14. Зустрівши веселку, князенко Соняшник у руці тримав
А золотий черевичок
Б жмуток лісових квітів
В чарівне дзеркальце
15. Мати криниченьки перебуває
А під землею
Б у ставку
В у дощових хмарах
16. Криничка розповідала мамі про
А коріння дуба
Б зорі
В красу весняної природи
17. Розповідаючи про хмаринку, криничка п’є
А дощові краплі
Б росу
В студене молоко
18. З водного царства мати криниченьки приводить
А водяника
Б русалку
В потерчат
19. Не хоче забрати з кринички “свою подобу”
А могутній дуб
Б старезний явір
В весняна калина
20. Тікаючи від вогнища, дим був одягнений
А у теплий кожух
Б сині джинси
В білу сорочку
21. Дим “подався у мандри” і взяв із собою тільки
А парасольку
Б спечену картоплину
В пляшку води
22. Сівши у трамвай, дим почав
А принюхуватися
Б кружляти по салону
В чхати
23. Зітхнувши та відчувши запах диму, кондуктор мовила
А “Як смачно пахне картоплею!”
Б “Осінь мені запахла”
В “Ці пахощі нагадують мені власне дитинство”
24. Водій повернув трамвай
А до їдальні
Б до гаю
В додому
VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.
Інтерактивна вправа “Мікрофон”.
– Що вам сьогодні на уроці сподобалося і найбільше запам’яталося?
VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
– Підготуватися до виразного читання поезій циклу “Дивосвіт”.
– Намалювати ілюстрацію до найпоетичнішого, на вашу думку, вірша.